Пиши Дома Нужные Работы

Обратная связь

Протипожежний інструктаж та навчання

Причини можуть бути: Електричного характеру; Неелектричного характеру.

До причин неелектричного характеру відносять:

Неполадки систем живлення та змазки в працюючих двигунах та механізмах;

Порушення технологічного процесу (викид пилу або газу);

Порушення режимів топки печі та котельні, відсутність іскрогасників;

Порушення вимог пожежної безпеки при газозварювальних роботах, різці металів, користуванні паяльними лампами;

Недбале та необережне поводження з відкритим вогнем.

До причин електричного характеру відносять:

Коротке замикання;

Перевантаження, що призводить до нагрівання провідників до температури плавлення ізоляції;

Іскріння в електричних апаратах та машинах, а також іскріння в наслідок електростатичних розрядів та удару блискавкою;

Дитячі пустощі.

Головні причини пожежної небезпеки в кабінетах і лабораторіях:

досліди, які супроводжуються електростатичним розрядом, нагрівом тіл;

досліди з демонстрації вибухів різних газів і пари;

необережне поводження з вогнем, вогненебезпечними рідинами;

неправильне зберігання вогненебезпечних рідин.

Самозайматися можуть ганчірка та пакля, просочені маслом. Вогне- і вибухонебезпечні речовини потрібно зберігати загальною масою не більше 3 кг. в спеціальному металевому ящику, встановленому якомога далі від нагрівальних приладів і виходів.

На банках, бутлях та іншій упаковці з хімічними речовинами повинні бути чіткі написи із зазначенням їх найхарактерніших властивостей: “Вогненебезпечні”, “Отруйні”, “Хімічно активні” тощо.

У лабораторіях, майстернях, кабінетах працювати учням з пожеженебезпечними речовинами дозволяється тільки під наглядом і керівництвом викладача або лаборанта.



Всі приміщення повинні бути забезпечені засобами пожежегасіння відповідно до встановлених норм. Забороняється виливати легкозаймисті і горючі речовини в каналізацію.

 

Пожежонебезпечні властивості матеріалів і речовин

Горючість - це здатність речовини або матеріалу до горіння. За показником горючості всі речовини та матеріали поділяються на негорючі, важкогорючі та горючі

Негорючі- речовини та матеріали не здатні до горіння на повітрі нормального складу Це неорганічні матеріали, метали, гіпсові конструкції

Важкогорючі- це речовини не здатні до займання в повітрі від джерела запалювання, однак після його вилучення не здатні до самостійного горіння До них належать матеріали, які містять горючі та негорючі складові частини . Наприклад, асфальтобетон, фіброліт

Горючі- матеріали, які здатні до самозаймання, а також займання від джерела запалювання і самостійного горіння після його вилучення

Температура спалаху - найнижча температура горючої речовини, при якій над її поверхнею утворюються пари або гази, здатні спалахнути від джерела запалювання, але швидкість їх утворення ще недостатня для стійкого горіння За температурою спалаху розрізняють:

- легкозаймисті рідини(ЛЗР) - рідини, які мають температуру спалаху, що не перевищує 61°С у закритому тиглі (бензин, ацетон, етиловий спирт);

- горючі рідини(ГР) - рідини, які мають температуру спалаху понад 61°С . у відкритому тиглі (мінеральні мастила, мазут, формалін)

Займання - початок горіння під дією джерела запалювання Температура займання - найменша температура речовини, при якій вона виділяє горючі пари і гази з такою швидкістю, що після їх запалення виникає стійке горіння.

Температура спалахування -найнижча температура речовини, при якій вона виділяє горючі пари і гази з такою швидкістю, що після їх запалення виникає стійке горіння

Температура спалаху - найнижча температура речовини, при якій відбувається різке збільшення швидкості екзотермічних реакцій, що призводить до виникнення полум'янистого горіння Температури спалаху та спалахування належать до показників пожежовибухонебезпечності лише рідин та твердих речовин

Температура у вогнищі пожежі досягає 700-900°С . Особливістю пожеж, що розпочинаються у приміщенні з закритими дверима та вікнами, є порівняно повільний розвиток горіння протягом перших 30-40 хвилин через недостатню кількість повітря в зоні горіння

На розвиток пожежі у приміщеннях та спорудах значно впливає здатність окремих будівельних елементів чинити опір впливу теплоти, тобто їх вогнестійкість (рис 3 55)

Вогнестійкість- це здатність конструкцій, матеріалів затримувати поширення вогню, виражена в

годинах Усі будови і споруди за вогнестійкістю поділяються на 5 ступенів Ступінь вогнестійкості залежить від вогнетривкості та займистості будівельних конструкцій, а також від межі поширення вогню по цих конструкціях

У будівлях 1-го ступеню вогнестійкості всі конструктивні елементи неспалимі, з високою межею вогнестійкості (1,5-3 години)

2-го ступеню - також негорючі, але з меншою межею вогнестійкості (0,5-2,5 год . ) .

3-го ступеню - будови, які мають основні несучі конструкції негорючі, а ненесучі (міжповерхові й перекриття на горищі) - важкогорючі (0,25-2 год . ) .

4-го ступеню - будови, які мають всі конструкції важко спалимі (0,25-0,5 год )

5-го ступеню - всі конструкції горючі .

Багато неорганічних матеріалів хоч і не горять, але мають порівняно невелику термічну стійкість Наприклад, вапняки і мармур руйнуються при температурі 300-400°С, а шифер і азбоцементні вироби при температурі 300°С втрачають воду, стають крихкими, а при температурі 600°С при попаданні на них води - розтріскуються

Межа вогнестійкості - це час від початку вогневого стандартного випробування зразків до виникнення одного з граничних станів елементів та конструкцій.

Межа поширення вогню - максимальний розмір пошкоджень, см, яким вважається обвуглення або вигорання матеріалу, що визначається візуально, а також оплавлюванням термопластичних матеріалів.

 

Протипожежний інструктаж та навчання

З метою запобігання виникненню пожеж, їх поширенні та для боротьби з ними робітники, інженерно-технічними працівники проходять інструктажі й навчання за спеціальними програмами.
Види протипожежних інструктажів: вступний; первинний; повторний; позаплановий.
Вступний інструктаж проходять усі робітники, інженерно-технічні працівники та службовці перед допуском їх до роботи. Його проводить спеціальна особа, відповідальна за протипожежну безпеку підприємства, організації. При проведенні цього інструктажу працівників знайомлять з основними вимогами Закону України "Про пожежну безпеку", з установленим на підприємстві протипожежним режимом, з найбільш пожежонебезпечними ділянками, де забороняється палити, використовувати відкритий вогонь, з практичними діями на випадок виникнення пожежі, з можливими причинами виникнення пожеж і вибухів та заходами щодо їх запобігання.
Первинний протипожежний інструктаж новоприйнятий робітник проходить на робочому місці перед початком роботи, а також при переміщенні з одного цеху до іншого, на іншу посаду, спеціальність або виробничу операцію.
Під час первинного інструктажу: знайомлять з пожежною безпекою цеху, ділянки, з правилами та інструкціями з пожежної безпеки; показують запасні виходи, повідомлювачі пожежної сигналізації, вогнегасники, засоби пожежогасіння; перевіряють практичні дії особи, що інструктується на випадок пожежі.
Повторний інструктаж проводять безпосередньо в цеху двічі на рік у строки, встановлені керівником підприємства, згідно з програмою первинного інструктажу на робочому місці.
Позаплановий протипожежний інструктаж проводиться при зміні пожежної безпеки технологічного процесу, використанні нових пожежонебезпечних матеріалів, при самозайманні, загоранні та пожежах.
Особи, яких приймають на роботу, пов’язану з підвищеною пожежною небезпекою повинні попередньо пройти спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум). Вони один раз на рік проходять перевірку юнь відповідних нормативних актів з пожежної безпеки, а посадові особи до початку виконання своїх обов’язків і періодично (один раз на три роки) проходять навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки.

 

4. Пожежна сигналізація являє собою сукупність технічних засобів, що визначають ознаки та джерела займання. Комплекс технічних інструментів пожежної сигналізації дає можливість своєчасно усунути джерела пожежі.

Головною функцією систем пожежної сигналізації є забезпечення збереження майна і людських життів. Автоматична система пожежної сигналізації здатна самостійно подавати повідомлення про спалах і включати системи пожежогасіння і протидимного захисту.

Системи пожежної сигналізації створюють сигнал про можливе загоряння і подають його системі автоматичного пожежогасіння або на центральний контрольний пульт. Охоронно-пожежна сигналізація включає в себе і виявлення місця спалаху на об'єкті, та забезпечення охорони об'єкта. Ціна охоронно-пожежної сигналізації нижче, ніж вартість двох окремих систем.

Для більшої безпеки ефективно комбінувати систему пожежної безпеки з системою автоматичного пожежогасіння, системою димовидалення, системою евакуації і т.д. Таким чином, ви отримуєте максимальний рівень безпеки вашого будинку, квартири, офісу, заводу і будь-якого іншого приміщення.

Наш клієнт отримує весь комплекс послуг з проектування систем пожежної та охоронно-пожежних сигналізацій, де враховуються навіть найдрібніші деталі системи. Після установки і монтажу пожежної сигналізації наші фахівці перевіряють її функціональність.

Пожежні системи можуть бути двох типів: автономні пожежні сигналізації і централізовані системи з підключення до центрального пульту охорони. Датчики автономних систем пожежної сигналізації подають сигнал для початку автоматичного пожежогасіння. Обладнання централізованих систем пожежної сигналізації оповіщає відповідні служби або охоронні організації про загрозу спалаху на об'єкті.

Функціональність пожежної сигналізації забезпечують датчики. Пожежні датчики подають сигнал при найменшому виявленні диму. Всі датчики налаштовуються на певний рівень чутливості до температури і задимленості в приміщенні. Пожежні датчики можуть бути провідні та безпровідні (не використовується кабель при установці).

Пожежні сповіщувачі бувають декількох типів:

- Димові(реагують на наявність диму);

- Теплові(реагують на зміну температури або динаміку зміни);

- Газові(реагують на концентрацію в повітрі оксиду вуглецю);

- Інфрачервоні(реагують на відкрите полум'я).

Наша компанія надає клієнтам широкий вибір систем охоронно-пожежних сигналізацій і якісне обслуговування в Києві. Зв'яжіться з нашими менеджерами, щоб отримати більше інформації та ціни.

Системи пожежної сигналізації поділяються на сигналізації адресного та безадресного типу.

Адресна пожежна сигналізація передбачає наявність розгалуженої мережі датчиків з точними сигналами про місце виникнення небезпеки.

Безадресна (порогова) пожежна сигналізація має на увазі наявність датчика із заданим порогом для спрацьовування, і який видає сигнал про виникнення пожежі. Таку сигналізацію, як правило, встановлюють на невеликих об'єктах.

Також існує адресно-аналогова пожежна сигналізація, при якій визначення небезпечного займання визначає контрольна панель при зчитуванні й аналізі інформації з пожежних датчиків.

В нашому інтернет-магазині в Києві ви можете придбати пожежні сигналізації різних складових і брендів за розумними цінами. Наші фахівці нададуть вам якісні установку і підключення систем пожежної сигналізації.

 

5. Використовуються такі основні види вогнегасних речовин:

вода; вода з добавками, які підвищують її вогнегасну здатність; піна; газові вогнегасні суміші; вогнегасні порошки; комбіновані вогнегасні суміші.

Вибір вогнегасної речовини та способу її подачі визначається умовами виникнення й розвитку пожежі.

Кожному способові припинення горіння відповідає конкретний вид вогнегасних засобів, які можна поділити на:

охолоджувальні (вода, водні розчини, снігоподібна вуглекислота та ін.);

розбавлювальні (діоксид вуглецю, водяна пара, інертні гази та ін.);

ізолювальні (хімічна та повітряно-механічна піна, пісок та ін.);

засоби хімічного гальмування горіння (вогнегасні порошки, брометил, хладон та ін.).

Дамо стислу характеристику основних вогнегасних речовин.

Вода - це найбільш поширений і достатньо ефективний вогнегасний засіб. Вода має високу теплоємність і добрі охолоджувальні якості. Під час гасіння пожежі вода, а точніше, певна її кількість випаровується внаслідок контакту з високотемпературним осередком. З літра води утворюється близько 1700 л пари. При цьому відбувається розбавлення реагентних речовин. Унаслідок великих значень теплоти пароутворення вода забирає із зони горіння велику кількість тепла, що, своєю чергою, забезпечує помітний охолоджувальний ефект.

Вода має високу термічну стійкість. Розкладення її на водень і кисень відбувається при температурах понад 1700°С. Тому гасіння водою більшості горючих матеріалів та рідин є безпечним, адже температура їх горіння не перевищує 1300°С.

Найбільший вогнегасний ефект спостерігається під час застосування води у дрібнорозпиленому стані. Такою водою можна гасити навіть горючі рідини, оскільки туманоподібна хмара дрібнорозпиленої води спричиняє ізолювальний ефект. Застосування розчинів змочувачів, які зменшують поверхневий натяг води, дає можливість зменшити її витрати на гасіння деяких матеріалів на 30-50%.

Вода добре проводить електричний струм. Це треба пам'ятати під час гасіння пожеж в електроустаткованні, що перебуває під напругою.

Піна - це колоїдна дисперсна система, яка складається з пухирців газу. Стінки пухирців утворюються з розчинів поверхнево-активних речовин і стабілізаторів.

Піни поділяють на хімічні та повітряно-механічні.

Повітряно-механічна піна утворюється за допомогою спеціальних технічних пристроїв із водних розчинів поверхнево-активних речовин (піноутворювачів).

Піна має досить низьку теплопровідність. Вона здатна перешкоджати випаровуванню горючих речовин, а також проникненню парів, газів, теплового випромінювання. Все це визначає її ізолювальні властивості.

Вогнегасні порошки використовують для ліквідації горіння твердих, рідких і газоподібних речовин.

Вогнегасний ефект застосування порошків складається з:

хімічного гальмування реакції горіння внаслідок дії порошку (кристали введеного у полум'я порошку спричиняють суміжні реакції, які руйнують здатні горіти радикали або перешкоджають їх утворенню);

утворення на поверхні речовини, що горить, ізолювальної плівки;

утворення хмари порошку, яка має властивості екрана;

механічного придушення полум'я твердими частинками порошку;

виштовхування кисню із зони горіння.

 

6. Пожежні засоби поділяються на:

- пожежні автомобілі, пожежні машини;

Пожежні автомобілі: пожежні автомобілі використовуються для ліквідації пожеж на значних відстанях від їх дислокації. Широке розповсюдження одержали автомобілі, які оснащені пожежними машинами з використанням води.

Пожежні машини – установки для виникнення вогнегасник речовин: газу, повітряно-механічної піни, аерозольних сумішів, порошків, снігоподібної маси.






ТОП 5 статей:
Экономическая сущность инвестиций - Экономическая сущность инвестиций – долгосрочные вложения экономических ресурсов сроком более 1 года для получения прибыли путем...
Тема: Федеральный закон от 26.07.2006 N 135-ФЗ - На основании изучения ФЗ № 135, дайте максимально короткое определение следующих понятий с указанием статей и пунктов закона...
Сущность, функции и виды управления в телекоммуникациях - Цели достигаются с помощью различных принципов, функций и методов социально-экономического менеджмента...
Схема построения базисных индексов - Индекс (лат. INDEX – указатель, показатель) - относительная величина, показывающая, во сколько раз уровень изучаемого явления...
Тема 11. Международное космическое право - Правовой режим космического пространства и небесных тел. Принципы деятельности государств по исследованию...



©2015- 2024 pdnr.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.