Пиши Дома Нужные Работы

Обратная связь

Автоматизація виробничих процесів і КВП

Газонаповнювальні станції

8.5 ГНС призначаються для приймання ЗВГ, що надходять залізничним, водним, автомобільним та трубопровідним транспортом, зберігання

і по­стачання ЗВГ споживачам в автоцистернах та балонах, ремонту, технічного огляду та фарбування балонів.Вимоги, що пред'являються до проектування кущових баз зріджених газів, аналогічні вимогам до проектування ГНС, викладених у цих Нормах.

 

8.6 ГНС розташовують поза сельбищною територією населених пунктів, як правило, із підвітряного боку для вітрів переважного напряму відносно житлових районів.

 

8.7 Вибір майданчика для будівництва ГНС необхідно передбачати з урахуванням наведених в 8.12 відстаней до будинків та споруд , оточуючих ГНС, а також наявністі

в районі будівництва залізниць та автомобільних до­ріг.

 

8.8 Майданчики для будівництва ГНС передбачаються з урахуванням забезпечення зовні огорожі газонаповнювальної станції протипожежної смуги шириною 10 м та мінімальних відстаней до лісових масивів: хвой­них порід - 50 м, листяних порід - 20 м.

 

8.9 Під'їзний залізничний шлях не повинен проходити через тери­торию інших підприємств. Дозволяється проходження під'їзного залізничного шляху до ГНС через територію не більше одного підприємства (за згодою з цим підприємством) за

умови побудови в межах території підприємства самостійного транзитного шляху для ГНС.

 

Основні будівлі і споруди

 

8.10 Територія ГНС підрозділяється на виробничу та допоміжну зони, у межах яких у залежності від технологічного процес­у, транспортування, зберігання та постачання споживачам газу слід розміщувати такі основні будинки (приміщення) та споруди:



а) у виробничій зоні:

- залізнична колія з естакадою і зливними пристроями для зливу ЗВГ із залізничних цистерн в резервуари бази зберігання;

- база зберігання з резервуарами для ЗВГ;

- насосно-компресорне відділення;

- випарне відділення;

- наповнювальний цех;

- відділення технічного огляду балонів;

- відділення фарбування балонів;

- колонки для наповнення автоцистерн ЗВГ, колонки для зливу газів з автоцистерн при доставці газу на ГНС автомобільним транспортом і колонки для заправки належать підприємствам газового господарства газобалонних автомобілів;

- теплообмінні установки для підігріву газу (при необхідності);

- резервуари для зливу з балонів газу і газу, що не випарувався, з пере­повнених і несправних балонів;

- прирейковий склад балонів (при необхідності);

б) в допоміжній зоні:

- цех допоміжного призначення з розміщенням в ньому адміністратив­но-господарчих і побутових приміщень, диспетчерської, лабораторії, насос­ної, механічних майстерень по ремонту устаткування ГНС, балонів і вен­тилей акамуляторної і інших приміщень;

- котельна (при неможливості підключення до існуючих джерел теплопостачання);

- трансформаторна підстанція;

- насосна протипожежна:

- резервуари для протипожежного запасу води;

- водонапірна башта;

- складські і інші приміщення;

- будівля для технічного обслуговування автомобілів;

- відкрита стоянка з повітрепідогрівом для автотранспорту;

- миття для автомобілів;

- пункт технічного контролю.

Як у виробничій так і в допоміжній зонах, дозволяється передбачати:

- повітряну компресорну;

- автоваги.

В насосно-компресорному відділенні і у зовнішніх випарних уста­новок дозволяється передбачати газорегуляторну установку для власних потреб ГНС.

В кожній будівлі виробничої зони слід передбачати санв­узол і вбиральні.

Перелік будівель і споруд ГНС слід уточнювати відповідно до технічних умов на проектування.

У виробничій зоні дозволяється передбачати залізничні терези.

Гараж допускається виділяти в самостійне господарство з розміщенням його зовні території ГНС.

 

8.11 Дозволяється передбачати розміщення служби експлуатації га­зового господарства з приляганням до території ГНС з боку допоміжної зони.

 

Розміщення будівель і споруд

8.12 Мінімальні відстані від резервуарів для зберігання ЗВГ, що розміщуються на ГНС, до будинків та споруд, що не відносяться до ГНС, приймають­ся за таблицею 10, до доріг - за таблицею 11.

8.13 Мінімальні відстані від надземних резервуарів ГНС до місць, де одночасно може знаходитися більше 800 людей (стадіонів, ринків, парків тощо), а також до території шкіл та дитячих закладів незалежно від кількості в них місць слід збільшувати в 2 рази в порівнянні із зазначеними в таб­лиці 11.

8.14 Відстані до бази зберігання з резервуарами різної місткості приймаються по резервуару з найбільшою місткістю.

 

Таблиця 10

Загальна місткість*) резервуарів, м3 максимальна місткість одного резервуара, м3 Відстані від резервуарів до будинків (житлових, громадських, промислових і ін.) і споруд, що не відносяться до ГНС (у т.ч. АЕС), м
надземних підземних
 
 
Понад 50 до 200 25 80 40
 
Те саме 50 150 75
- » - 100 200 100
Понад 200 до 500 50 150 75
 
Те саме 100 200 100
- » - понад 100, Але не більше 200 300 150
Понад 500 до 2000 100 200 100
 
Те саме понад 100, але не більше 200 300 150
Понад 2000 до 8000 включно Те саме 300 150
*) Внутрішній об'єм

 

Таблиця 11

 

Дорогі, що знаходяться поза територією ГНС Відстані від резервуарів до доріг при загальній місткості резервуарів на ГНС, м    
До 200 м3 Понад 200 м3
Від надземних Від підземних Від надземних Від підземних
Залізниці загальної мережі(до підошви насипу або брівки виїмки з боку резервуарів )   Під'їзні колії залізниць промислових підприємств, трамвайні колії (до осі шляху) і автомо­бильні дороги (до краю проїзноїчастини)
               

 

 

8.15 Відстані від залізничної зливно- наливної естакади ГНС приймаються не менше:

- до будинків та споруд, що не відносяться до ГНС, - за таблицями 10 і 11 як до надземних резервуарів із загальною місткістю, рівній місткості залізничних цистерн, які можуть одночасно знаходитися під зливом на території ГНС;

- до будинків і споруд на території ГНС - за таблицею 14;

- до надземних резервуарів бази зберігання ГНС - не менше 20 м, до під­земних резервуарів -15 м.

 

8.16 Відстані від ГНС загальною місткістю резервуарів понад 100 м3 до підприємств з легкозаймистими матеріалами (нафтобази,АЕС, наф­топереробні заводи, ацетиленові станції, склади кіноплівок і тощо) приймаються за нормами цих підприємств, але не менше відстаней, зазначених в таблиці 10.

 

8.17 Мінімальні відстані від резервуарів ГНС, які розміщуються на тер­иторії промислових підприємств, до будинків і споруд цих підприємств приймаються за таблицями 12 і 13.

Відстані від залізничної зливно-наливної естакади до будинків підприємства повинні бути не менше 40 м.

 

 

Таблиця 12

Загальна місткість резервуарів ГНС, які розміщуються на території промислового підприємства, м3 Максимальна місткість одного резервуара, м3 Відстані від резервуарів до будинків та споруд підприємства, м
надземних підземних
До 50
Понад 50 до 100
Понад 100 до 200
Понад 200 до 300
Понад 300 до 500
Понад 500 до 2000
Понад 2000 до 8000 включно Понад 100, але не більше 200

Таблиця 13

Дороги промислового підприємства Загальна місткість резервуарів ГНС, які розміщуються на території промислового підприємства, м3 Відстані від резервуарів, м
надземних підземних
Залізничні колії (до осі шляху)   І автомобільні дороги( до краю проїзної частини) До 100
Понад 100

 

8.18 Відстані від резервуарів ЗВГ загальною місткістю 500 м3 і менше для ГНС, які розміщуються на території промислових підприємств, до будинків та споруд категорії Г, що відносяться до підприємства, приймаються на 30 % більше зазначених у таблиці 12.

 

8.19 Відстані між будинками і спорудами, які розміщуються на території ГНС, приймаються не менше значень, зазначених в таблиці 14.

Відстані від будинків і споруд, які розміщуються на території ГНС, до будинків підстанцій і приміщень електророзподільних пристроїв прий­маються згідно з вимогами розділу 7 ПУЕ, а до електророзподільних пристроїв, розміщених безпосередньо у виробничих невибухонебезпечних зонах, - за таблицею 14.

 

Таблиця 14

Будинки і споруди ГНС Відстані між будинками та спорудами ГНС,м
Порядкові номери будинків та споруд, наведені в графі “Будинки та споруди ГНС”  
1. Надземні резервуари бази зберігання і залізничної зливно-наливної естакади -
2. Підземні резервуари бази зберігання -
3. Приміщення категорії А і вантажно-розвантажувальні площадки для балонів -
4. Колонки для наливу ЗВГ в автоцистерни і запра­вні колонки -
5. Котельня, ремонтна майстерня, будинок для технічного обслуговування автомобілів, склад­скі будівлі - За табл. 21 *) *) *) **)
6. Прирейковий склад балонів За табл. 21 - За табл. 21 *)
7. Допоміжні будинки без застосування відкритого вогню *) За табл. 21 - *) *) **)
8. Автомобільні дороги, крім місцевих під'їздів (до краю проїзної частини) *) *) - 1.5 *)
9. Огорожа території *) *) *) 1.5 - *)
10. Резервуари для пожежогасіння­ (до водозабір­них колонок) **) **) *) *) -
*)Відстані приймаються згідно з СНіП II-89. **)Відстані приймаються згідно з СНіП 2.04.02

8.20 В будинках, що знаходяться на території ГНС, передбачати житлові приміщення та виробництва, що не відносяться до ГНС , не допускається.

 

Планування території, дорогі, вимоги до будівель і споруд

 

8.21 Територія ГНС повинна бути огорожена провітрюваною огорожею з негорючих матеріалів згідно з вказівками СН 441.

 

8.22 Виробничу і допоміжну зони і площадку розміщення автогосподарства розділяють сітчастою огорожею полегшеного типу з него­рючих матеріалів або посадкою чагарнику висотою не більше 1 м.

 

8.23 Планування території ГНС повинне виключати можливість утворення місць скупчення пари зріджених газів (застійних зон) і разом з сис­темою водостоків забезпечувати водовідведення і захист території від попадання ззовні талих і зливних

вод.

 

8.24 Планування майданчиків ГНС і проектування під'їзних і внутрішньомайданчикових автомобільних доріг виконують згідно

з вимогами СНіП II-89, ДБН В.2.3-4, СНіП II-39, СНіП 2.05.07 і цих Норм.

 

8.25 Ділянку залізниці від місця примикання, включаючи територію ГНС, відносять до під'їзної дороги V категорії; під'їзну автодорогу ГНС -до IV категорії.

 

8.26 Залізничні колії ГНС в місцях зливу газу передбачаються у вигляді горизонтальних або з ухилом не крутіше 2,5 ‰ ділянок.

Для розчіплення складу повинна бути передбачена додаткова пряма ділянка шляху з боку тупика завдовжки не менше 20 м.

 

8.27 Територія ГНС повинна сполучатися з автомобільною дорогою загального призначення під'їзною автодорогою IV категорії.

Для ГНС з резервуарами місткістю понад 500 м3 передбачається два розосереджених виїзди: основний і запасний для аварійної евакуації автотранспорту.

Приєднання запасного виїзду до під'їзної автодороги необхідно передбачати на відстані не менше 40 м від основного виїзду.

Автомобільні дороги для протипожежних проїздів повинні проектуватися на дві смуги руху.

Ширина автомобільних доріг на території ГНС на дві смуги руху приймається 6 м, а для однієї смуги руху - 4,5 м.

Перед в'їздом на територію ГНС необхідно передбачати майданчик для розвороту і стоянки автомашин.

 

8.28 Між колонками для наповнення автоцистерн і заправки газобал­лонних автомобілів передбачається наскрізний проїзд шириною не менше 6 м.

Для колонок передбачається захист від наїзду автомобілів.

 

 

8.29 Для ГНС і установок регазифікації ЗВГ,які розміщуються на террито­рії промислових підприємств, допускається передбачати один в'їзд на територію ГНС.

 

8.30 Транспортні споруди на внутрішньоплощадкових дорогах ГНС передбачається­ із негорючих матеріалів.

 

8.31 При проектуванні будинків і споруд ГНС слід виконувати крім вимог цього розділу додаткові вимоги, передбачені СНіП 2.09.02, СНіП 2.09.03, СНіП 2.09.04, СНіП 2.01.02 і ДБН В.2.5-13.

 

8.32 Насосно-компресорне відділення розміщують, як правило, в окремо розташованому будинку, в якому допускається передбачати також

розміщення випарної (теплообмінної) установки.

 

8.33 В будівлі наповнювального цеху передбачаються:

- наповнювальне відділення з устаткуванням для зливу, наповнення, кон­тролю герметичності і контролю заповнення балонів;

- відділення дегазації балонів;

- вантажно-розвантажувальний майданчик для

балонів.

Відділення технічного огляду балонів і відділення покра­ски балонів слід передбачати або в будівлі наповнювального цеху, або в окремій будівлі.

 

8.34 Для відділення технічного огляду балонів передбачають навантажувально-розвантажувальний майданчик для балонів, що надходять на технічний огляд.

Відділення фарбування балонів передбачають, як правило, зблокованим з відділенням технічного огляду балонів.

При реконструкції ГНС допускається передбачати розміщення відділення забарвлення балонів в окремій будівлі.

 

8.35 Виробничі процеси в будинках і приміщеннях ГНС, де можливе утворення вибухонебезпечного середовища (відділення: насосно-компресорне,

наповнення і зливу, дегазації балонів, фарбування , а також приміщення випарних установок і витяжних венткамер), слід відносити за вибухопожежною небезпекою до категорії А. Категорійність будинків і приміщень повинна вказуватися в проекті.

 

8.36 Виробничі будинки, установки і споруди ГНС у відношенні вибухонебезпечності при застосуванні електроустаткування слід відносити до зо­н:

до класу B - I а - приміщення відділень: насосно-компресорного, наповнення і зливу балонів, дегазації балонів, фарбувального, випарного, а також вентиляційні камери витяжної вентиляції для цих приміщень;

до класу В - I г - резервуари, зливні естакади, колонки для зливу і наливу зріджених газів, колонки для заправки газобалонних автомобілів, площадки для відкритої стоянки автоцистерн, вантажно-розвантажувальні площадки, а так­ож випарні (теплообмінні) установки, розміщені на відкритих площадках. Розмір зони класу В-1г для відкритих просторів визначається згідно з ПУЕ.

 

 

8.37 Вантажно-розвантажувальні майданчики для розміщення наповнених і порожніх балонів необхідно передбачати прибудованими безпосередньо до наповнювальних відділень.

Розміри майданчиків з урахуванням проходів визначаються з розрахунку забезпечення розміщення балонів в кількості подвійної добової продуктивності наповнювального відділення.

Над вантажно-розвантажувальними майданчиками передбачаються навіси з негорючих матеріалів, а по периметру – несуцільну огорожу (при необ­хідності).

Підлога передбачається з покриттями із негорючих і безіскрових ма­теріалів.

 

Зливні пристрої

 

8.38 Число зливних пристроїв на залізничній естакаді визначається виходячи з максимального добового відпуску газу з ГНС з урахуванням нерівно­мірності надходження газу в залізничних цистернах (коефіцієнт не­рівномірності слід приймати рівним 2).

Для обслуговування зливних пристроїв передбачаються естакади з не­горючих матеріалів з площадками для їх приєднання до цистерн. Наприкінці естакади передбачаються східці шириною не менше 0,7 м з похилом не більше 45 °. Східці, площадки і естакади повинні мати перила висотою 1 м з суцільною обшивкою по низу висотою не менше 0,09 м.

 

8.39 На трубопроводах для зливу газу із залізничних цистерн у безпосередній близькості від місця з'єднання стаціонарних трубопроводів ГНС із зливними пристроями транспортних засобів передбачаються:

- на трубопроводах рідкої фази - зворотній клапан;

- на трубопроводах парової фази - швидкісний клапан;

- до відключаючого пристрою - штуцер з відключаючим пристроєм , для видалення залишків газу в систему трубопроводів або продувну свічку.

Допускається не передбачати швидкісні клапани при безшланговому способі зливу (наливау) газу (по металевих трубопроводах спеціальної конструкції) за умови обгрунтування надійності цієї конструкції і погодження з експлуатаційною рганізацією.

 

8.40 Для зливу газу, що надходить на ГНС в автоцистернах, передбачаються зливні колонки, обв'язка яких повинна забезпечувати з'єднання ав­тоцистерни з трубопроводами парової і рідкої фази резервуарів бази зберігання через запірно-запобіжну арматуру аналогічно зливним залізничним пристроям.

 

Резервуари для ЗВГ

8.41 Резервуари, призначені для прийому і зберігання ЗВГ на ГНС, повинні відповідати вимогам розділу 11.

Обв'язку резервуарів допускається передбачати з урахуванням можливості роздільного прийому і зберігання газу різних марок, передбачених ГОСТ 20448-90 (за вимогою замовника).

 

 

8.42 Місткість бази зберігання визначається залежно від добової продуктивності ГНС, ступеня заповнення резервуарів і кількості резер­вуємого газу для зберігання на газонаповнювальній станції. Кількість ре­зервуємого газу для зберігання визначається залежно від розрахункового часу роботи ГНС без надходження газу

t, доба, визначуваного по формулі:

t = + t1 + t2 (10)

де L - відстань від заводу-постачальника зріджених газів до ГНС, км;

V - нормативна добова швидкість доставки вантажів МПС повагонної від­правки, км/добу (допускається до 330 км/добу);

t1 - час, затрачений на операції, пов'язані з відправленням і прибыуттям вантажу (приймається 1 доба);

t2 - час, на який передбачається експлуатаційний запас зріджених газів на ГНС (приймається залежно від місцевих умов у розмірі 3 - 5 діб).

 

При відповідному обгрунтуванні (ненадійність транспортних зв'язків і ін.) допускається збільшувати t2, але не більш ніж до 10 діб.

 

8.43 При розташуванні ГНС в безпосередній близькості від підприємства, виробляючого зріджені гази, транспортування яких на ГНС здійснюється в автоцистернах або по трубопроводах , а також для АГЗС з отриманням зріджених газів з ГНС допускається скорочувати 12 до 2 діб.

При розміщенні ГНС на території промислового підприємства запас зріджених газів визначається залежно від прийнятого для промислово­го підприємства нормативу по зберіганню резервного палива.

 

8.44 Резервуари для зріджених газів на ГНС можуть встановлюватися надземно і підземно.

Надземними вважаються резервуари, у яких нижня твірна знахо­диться на одному рівні або вище за планувальної відмітки прилеглої тери­торії.

Підземний розташованими резервуарами вважаються резервуари, у яких верхня твірна резервуара знаходиться нижче планувальної відмітки землі не менше ніж на 0,2 м.

До підземних резервуарів прирівнюються надземні, що засипаються грун­том на висоту не менше 0,2 м вище їх верхньої твірної і шириною не ме­нше 6 м, рахуючи від стінки резервуара до брівки насипу.

Патрубки підключення технологічних трубопроводів у підземних ре­зервуарах повинні бути подовжені на 0,2 м більше ніж для надземних резер­вуарів.

Розміщення резервуарів в приміщеннях не допускається.

Примітка. Прилеглою до резервуара територією вважається територія на відстані 6 м від стінки резервуара.

 

8.45 Резервуари повинні встановлюватися з похилом 2-3 ‰ у бік зливного патрубка.

 

8.46 Надземні резервуари встановлюються на опори з негорючих ма­теріалів (з межею вогнестійкості не менше 2 год) з улаштуванням стаціонарних металевих площадок з східцями.

Площадки повинні передбачатися з двох боків від арматури, приладів і люків. До штуцера для вентиляції слід передбачати площадку з одного боку.

Площадки і східці виконуються згідно з вимогами, передбаченими 8.38.

При влаштуванні однієї площадки для декількох резервуарів східці передбачаються в кінцях майданчика. При довжині площадки більше 60 м в середній її частині передбачаються додаткові східці. Східці повинні виводитися за обвалування.

 

8.47 Надземні резервуари повинні бути захищені від нагрівання сонячними променями (наприклад, фарбування резервуарів в білий або сріблястий колір, водяне охолодження згідно з вказівками 8.106).

 

8.48 Надземні і підземні резервуари розміщують групами, як пра­вило, в районі знижених планувальних відміток площадки ГНС. Макси­мальну загальну місткість надземних резервуарів в групі сліду прий­мати згідно з таблицею 15.

Мінімальні відстані у просвіті між групами резервуарів принима­ються за таблицею 16.

 

Таблиця 15

Загальна місткість резервуарів ГНС, м3 Загальна місткість резервуарів в групі, м3
До 2000
Понад 2000 до 8000

 

Таблиця 16

Загальна місткість резервуарів в групі, м3 Відстані у просвіті між зовнішніми твірними крайніх резервуарів груп, розташованих надземно, м
До 200
Понад 200 до 700
Понад 700 до 2000

 

8.49 Усередині групи відстані упросвіті між надземними резервуарами повинні не менше діаметра найбільшого з розташованих поруч резервуарів, а при діаметрі резервуарів до 2 м - не менше 2 м.

Відстань між рядами надземних резервуарів, що розміщуються в два і більше ряди, приймається рівній довжині найбільшого резервуара, але не менше 10м.

 

8.50 Для кожної групи надземних резервуарів по периметру повинно передбачатися замкнуте обвалування або захисна стінка з него­рючих матеріалів (цегли, бутобетону, бетону і т.п.) висотою не менше 1 м, розраховані на 85 % місткості резервуарів в групі. Ширина земляного валу по верху повинна бути не менше 0,5 м. Відстані від резервуарів до підо­шви обвалування або захисної стінки повинні бути рівні половині діаметра найближчого резервуару, але не менше 1 м.

Для входу на територію резервуарного парку по обидва боки обвалува­ння або захисної стінки повинні бути передбачені східці-переходи шириною 0,7 м, не менше двох на кожну групу,які розташовані в різних кінцях обвалування.

 

 

8.51 Для підземного розміщення допускається передбачати тільки ци­ліндричні резервуари.

Відстані у просвіті між окремими підземними резервуарами повинні бути рівні половині діаметра більшого суміжного резервуара, але не менше 1 м.

 

8.52 Підземні і надземні резервуари, що засипаються грунтом, повинні встановлюватися на фундаменти.

Фундаменти під резервуари передбачаються з негорючих матеріа­лів (каменю, бетону, залізобетону і ін.).

Засипання резервуарів передбачається піщаним грунтом, що не має у своєму складі органічних домішок.

 

8.53 При розміщенні підземних резервуарів в пучинистому грунті останній повинен бути замінений піщаним на глибину промерзання, а в місцях з високим рівнем грунтових вод (вище нижньої твірної резервуарів) слід передбачати рішення по запобіганню спливання резервуарів.

 

8.54 Резервуари ЗВГ слід захищати від корозії згідно 4.121.

 

Технологічне устаткування

8.55 Для переміщення рідкої і парової фаз ЗВГ по трубопроводах ГНС передбачаються насоси, компресори або випарні (теплообмінні) установки.

Допускається використовувати енергію природнього газу для зливу і наливу ЗВГ, тиск насиченої пари яких при температурі 45 °С не пнрнвищує 1,2 МПа. При цьому парциальний тиск природнього газу в резервуарах, що спорожняються, повинен бути не більше 0,2 МПа. При більшому парциальному тиску, але не більше 0,5 МПа необхідно передбачати контроль компонентно­го складу ЗВГ.

При цьому вміст фракцій етано-етилену в природньому газі повинен бути не більше 5 %, а вміст Метану К % (моль) в зріджених газах не повинне бути більше величини, визначається за формулою:

К = 0,05 · К2 + 0,35 (11)

де К2 - концентрація бутанових фракцій в ЗВГ % (моль).

 

8.56 Компресори і насоси розміщуються в опалювальних приміщеннях.

Допускається розміщувати компресори і насоси на відкритих площадках під навісами (з частковою огорожею бічних сторін) з негорючих мате­ріалів у залежності від кліматичних умов і проектних рішень, що дозволяють забезпечувати нормальну роботу обладнання, автоматики, КВП і обслуговуючого персоналу.

Підлога приміщення, де розміщуються компресори і насоси, повинна бути не менше ніж на 0,20 м вище за планувальні відмітки прилеглої території.

 

8.57 Насоси і компресори встановлюються на фундаментах, не зв’язаних з фундаментами іншого обладнання і стінами будинку.

При розміщенні в один ряд двох і більше насосів або компресорів необ­хідно передбачати, не менше, м:

- ширину основного проходу по фронту обслуговування...............................1,5;

- відстань між виступаючими частинами насосів .................................0,8;

- відстань між виступаючими частинами компресорів...................... 1,5;

- відстань між виступаючими частинами насосів і компресорів...................................................1,0;

- відстань від виступаючих частин насосів і компресорів до стін приміщень..............................1,0.

 

8.58 На всмоктуючих трубопроводах насосів і компресорів передбачаються замочні пристрої, на напірних трубопроводах - замочні пристрої і зворотні клапани.

Перед насосами передбачаються фільтри з продувними трубопро­водами, за насосами на напірних трубопроводах - продувні трубопроводи, які допускається об'єднувати з продувними трубопроводами від фільт­рів. На напірному колекторі насосів передбачається перепускнй пристрій, сполучений зі всмоктуючою лінією насоса. На перепускному пристрої не допускається передбачати замочну арматуру.

На всмоктуючих лініях компресорів повинні передбачатися конденсатозбірники, на нагнітальних лініях за компресорами - масловідокремлювачі.

Конденсатозбірники повинні обладнуватися сигналізаторами рівня і дренажними пристроями.

 

8.59 З'єднання електродвигунів з насосами і компресорами передбачаються муфтовими з діелектричними прокладками і шайбами.

При реконструкції існуючих насосно-компресорних відділень допускається зберігати з'єднання двигуна з насосом або компресором клинопасовою передачею за умови виключення можливості іскроутворення.

 

8.60 Устаткування наповнювального відділення приймають, як правило, з умови забезпечення механізованого комплексного виконання опера­цій по зливу, наповненню, контролю герметичності і контролю наповнення балонів газом.

 

8.61 Контроль ступеня наповнення балонів передбачається незалежно від способу їх наповнення шляхом зважування або іншим методом, який забезпечує оптимальну точність визначення ступеня наповнення всіх бал­онів (100 %).

 

8.62 Для зливу газу з перенаповнених балонів і газу, що не випарувався, передбачаються резервуари, розміщувані:

- в межах бази зберігання - при загальній місткості резервуарів понад 10 м3;

- на відстані не менше 3 м від будинку наповнювального цеху (на непроїзній території) - при загальній місткості резервуарів до 10 м3.

 

8.63 Для наповнення ЗВГ автоцистерн і заправки газобалонних автомо­білів, що належать підприємствам газового господарства, слід передбачати наповнювальні і заправні колонки, які можливо розміщувати на загальному майданчику. Допускається передбачати заправні колонки поза те­риторією ГНС на відстані не менше 20 м від огорожі ГНС.

 

8.64 Для забезпечення запобігання виходу газу в атмосферу при порушенні герметичності наповнювальних і заправних пристроїв, слід передбачати в наповнювальних колонках, на трубах парової і рідкої фаз га­зу, швидкісні і зворотні клапани.

Допускається не передбачати зазначені клапани при безшланговому способі наливу (зливу) газу при умові обгрунтування надійності прийнятої конструкції і погодження з експлуатуючою організацією.

 

8.65 Для контролю ступеня заповнення автоцистерн слід передбачати автоваги.

 

8.66 На трубопроводах рідкої і парової фаз до колонок передбачають вимикаючі пристрої на відстані не ближче 10 м від колонок.

 

8.67 Випарники і теплообмінники для підігріву ЗВГ (надалі -випарні установки), що передбачаються поза приміщеннями, розміщуються на відстані не менше 10 м від резервуарів для зберігання ЗВГ і не менше 1 м від стін будинку насосно-компресорного відділення або наповнювального цеху.

 

8.68 Випарні установки, які розміщуються в приміщеннях, допускається встановлювати в будинку наповнювального цеху або в окремому приміщенні то­го будинку, де є газоспоживаючі установки, або в окремому будинку, що відповідає вимогам встановленим для будинку, що відноситься за вибухопожежною небезпекою до категорії А. При цьому випарні установки, що розташовуються в приміщеннях ГНС без постійного перебування обслуговуючого персоналу, повинні бути обладнані дублюючими приладами контролю , технологічного процесу,які розміщуються в приміщеннях ГНС з обслуговуючим персоналом.

 

8.69 Випарні установки продуктивністю до 200 кг/год допуска­ється розміщати в насосно-компресорному відділенні або безпосередньо на кришках горловин (на штуцерах) підземних і надземних резервуарів, гру­пових установок, а також в межах бази зберігання на відстані не менше 2 м від резервуарів.

 

8.70 Відстань між випарниками приймається не менше діаметра випарника, але у всіх випадках - не менше 1 м.

 

8.71 Не допускається передбачати на ГНС випарні установки із застосуванням відкритого вогню.

 

 

Газопроводи і арматура

8.72 Газопроводи ГНС проектують для однієї марки газу. На вимогу замовника допускається проектувати газопроводи для роздільного прийому, зберігання і видачі різних марок ЗВГ.

 

8.73 На вводах технологічних газопроводів в насосно-компресорне відділення слід передбачати поза будинком, на відстані не менше 5 м і не далі 30 м, вимикаючі пристрої з електроприводами , а на вихідних газопроводах, - з ручним керуванням.

 

8.74 На газопроводах перед зливно-наливною залізничною естакадою і перед наливними колонками в автоцистерни необхідно передбачати запірні пристрої з електроприводами на відстані не більше 30 м в зручних місцях.

 

8.75 При подачі ЗВГ на ГНС по трубопроводу, на ньому повинен бути уста­новлений вимикаючий пристрій з електроприводом поза територією ГНС в межах протипожежної смуги, але не ближче 30 м від резервуарів бази зберігання.

 

8.76 Газопроводи рідкої і парової фази з робочим тиском до 1,6 МПа передбачають із сталевих труб, відповідно вимогам розділу 11.

Для приєднання зливних, наливних і заправних пристроїв ГНС слід передбачати гумові рукави, вказані в розділі 11, матеріал яких повинен забезпечувати стійкість рукавів до газу, що транспортується, при заданих тиску і температурі, а також можуть застосовуватися металорукава і газопроводи з шарнірними з'єднаннями.

 

8.77 Прокладку газопроводів у виробничій зоні ГНС слід передбачати надземно на опорах з негорючих матеріалів висотою не менше 0,5 м від рівня землі.

Допускається прокладка газопроводів по зовнішніх стінах (крім стін з панелей з металевими обшивками і полімерним утеплювачем) основних виробничих будинків ГНС на відстані 0,5 м вище або нижче віконних і на 0,5 м вище за дверні отвори. В цих випадках розміщувати арматуру, фланце­ві і різьбові з'єднання над і під отворами не допускається.

При проході газопроводів через зовнішні стіни слід виконувати вимоги 4.25.

 

8.78 Проходи газопроводів і інших комунікацій через стіни, що відокремлюють приміщення з вибухонебезпечними зонами класу В-Ia від приміщень без вибухонебезпечних зон, слід передбачати ущільненими у футлярах з сальниками з боку вибухонебезпечних приміщень.

 

8.79 Гідравлічний розрахунок трубопроводів зріджених газів проводять відповідно до додатку Е.

 

8.80 На ділянках надземних газопроводів рідкої фази, обмежених за­пірними пристроями, для захисту трубопроводів від підвищення тиску при нагріві сонячним промінням паралельно замочному пристрою слід передбачати байпасну лінію із зворотним клапаном, забезпечуючого пропуск газу в резервуари бази зберігання, або запобіжного клапана скидання газу від якого слід передбачати через свічку на висоту не менше 3 м від рівня землі.

 

8.81 Для підземних і надземних резервуарів ЗВГ слід передбачати запобіжну арматуру відповідно до ДНАОП 0.00-1.07.

 

 

8.82 Пропускну здатність запобіжних клапанів (кількість газу, що підлягає відведенню через запобіжний клапан) для надземних резервуарів слід визначати з умов теплообміну між надземним ре­зервуаром і навколишнім середовищем у випадку

пожежі при температурі навколишнього повітря 600 °С, а для підземних резервуарів слід приймати в розмі­рі 30 % розрахункової пропускної здатності, визначеної для надземних ре­зервуарів.

 

 

8.83 Відведення газу від запобіжних клапанів резервуарів слід передбачати через продувні (скидні) трубопроводи, які повинні бути виведені на висоту, визначену розрахунком, але не менше 3 м від настилу обслуговуючого майданчика надземних резервуарів або поверхні засипки підземних резервуарів.






ТОП 5 статей:
Экономическая сущность инвестиций - Экономическая сущность инвестиций – долгосрочные вложения экономических ресурсов сроком более 1 года для получения прибыли путем...
Тема: Федеральный закон от 26.07.2006 N 135-ФЗ - На основании изучения ФЗ № 135, дайте максимально короткое определение следующих понятий с указанием статей и пунктов закона...
Сущность, функции и виды управления в телекоммуникациях - Цели достигаются с помощью различных принципов, функций и методов социально-экономического менеджмента...
Схема построения базисных индексов - Индекс (лат. INDEX – указатель, показатель) - относительная величина, показывающая, во сколько раз уровень изучаемого явления...
Тема 11. Международное космическое право - Правовой режим космического пространства и небесных тел. Принципы деятельности государств по исследованию...



©2015- 2024 pdnr.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.