Зв'язок, пожежна і охоронна сигналізації

8.94 ГНС, ГНП, АГЗС і ПСБ повинні оснащуватися засобами технологі­чного зв'язку, установками автоматичної пожежної і охоронної сигналізації.

8.95 На ГНС, ГНП, АГЗС і ПСБ передбачаються:

- внутрішньовиробничий автоматичний телефонний зв'язок;

- оперативне диспетчерське оповіщення через гучномовець на тер­риторії;

- зовнішній телефонний зв'язок;

- радіофікація.

На ГНС допускається передбачати переговорний пристрій, що забезпечує двосторонні переговори між зливником, машиністом насосно-компресорного відділення, оператором бази зберігання і диспетчером ГНС.

8.96 ГНС і ГНП повинні мати прямий телефонний (радіотелефонний) зв'язок з найближчою пожежною частиною і диспетчером залізничної станції (у разі подачі газу залізничним транспортом).

Для АГЗС і ПСБ, залежно від місцевих умов, допускається передбачати зв'язок з найближчою пожежною частиною через АТС населеного пунк­та (або відомства).

8.97 Вибір технічних засобів зв'язку і місця їх установки виконується з урахуванням вибухонебезпечних зон, визначених згідно з ПУЕ.

8.98 Установками автоматичної пожежної сигналізації (далі - АПС) повинні бути обладнані такі приміщення технологічного комплек­су:

- насосно-компресорного відділення, відділення наповнення і зливу, дега­зації балонів, фарбувальне, приміщення випарних установок і витяжних камер для цих приміщень;

- адміністративно-побутові приміщення, розміщені на території, не­залежно від площі (крім приміщень з мокрими процесами).

8.99 Проектування установок АПС виконують згідно з вимогами ДБН В.2.5-13 і з урахуванням такого:

- ручні пожежні сповіщувачі повинні встановлюватися на зливних еста­кадах - через 100 м, але не менше двох (біля східців для обслуговування еста­кад), на базі зберігання - по периметру обвалування надземних резервуарів, але не більше, ніж через 100 м;

- для приміщень, що відносяться за вибухопожежною небезпекою до категорії А - із зовнішньго боку приміщень біля входів.

8.100 Приміщення, в яких зберігаються секретні документи, цінні бу­маги, гроші, валюта, розмножувальна техніка, електронно-обчислювальна ма­шина і т.д. повинні оснащуватися об'єктовою охоронною сигналізацією. За вимогами замовника об'єктовою охоронною сигналізацією можуть бути обладнані і інші приміщення.

8.101 Приймально-контрольні прилади встановлюються в приміщеннях, де знаходиться персонал, який веде цілодобове чергування (диспетчерська, про­хідна або пождепо - при його наявності).

8.102 ГНС і ГНП обладнуються роздільними автоматичними установка­ми пожежної і охоронної сигналізації.

Водопостачання, каналізація, опалення і вентиляція

8.103 При проектуванні водопостачання, каналізації, опалення і вентиляції ГНС слід виконувати вимоги СНіП 2.04.01, СНіП 2.04.02, СНіП 2.04.05, СНіП 2.04.07, СНіП 2.01.02 «Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів» і цього розділу.

Протипожежне водопостачання

8.104 На ГНС, ГНП і АГЗС з надземними резервуарами ЗВГ загальною місткістю до 200 м3 або підземними до 1000 м3, протипожежне водопостачання передбачають від резервуарів для води (або водоймищ) , що мають запас з розрахунку витрати - 15 л/с з організацією забору води мото­помпою або пожежною машиною. В цьому випадку може бути передбачений по­жежний пост з мотопомпою в теплому приміщенні, набором рукавів, порошко­вих і вуглекислотних вогнегасників.

При цьому зливна залізнична естакада повинна бути запроектова­на на одночасний прийом не більше 4-х залізничних цистерн загальним об'ємом 200 м3.

На ГНС або ГНП з надземними резервуарами ЗВГ загальним об'ємом понад 200 м3 і підземними понад 1000 м3 слід передбачати систему про­типожежного водопостачання, що включає резервуари з протипожежним запасом води ,насосну станцію і кільцевий водопровід високого тиску з гідрантами із застосуванням ручних установок водяного пожежогасіння.

8.105 Витрату води на зовнішнє пожежогасіння ГНС приймають за таб­лицею 17. Для протипожежного захисту об'єктів ГНС можуть бути також використані установки пінного, газового і порошкового пожежогасіння.

Таблиця 17

8.106 На ГНС з надземними резервуарами зберігання ЗВГ при загальній місткості резервуарів зберігання ЗВГ більш 200 м3 для запобігання підвищення тиску газу від нагрівання сонячними променями передбачають стаціо­нарну автоматичну систему водяного охолодження резервуарів, що повинна забезпечувати інтенсивність зрошення протягом 75 хв. усіх бічних і торцевих поверхонь 0,1 л/(с-м2 ) і 0,5

л/(с-м2 ) для торцевих стінок, які мають арматуру.

Витрату води приймають з розрахунку одночасного зрошення трьох резер­вуарів при однорядному розташуванні резервуарів в групі і шести резервуа­рів при дворядному розташуванні в одній групі і враховують додатково до витрат води зазначеної у в таблиці 17.

При визначенні загальної витрати води на зовнішнє пожежогасіння і зрошення резервуарів враховують витрату води на охолодження резервуарів з гідрантів в кількості 25 % витрат, зазначених в таблиці 17.

8.107 В приміщенні класу В-la будинків, що відносяться за вибухопожежною небезпекою до категорії А, і у зовнішніх вибухонебезпечних установках необхідно передбачати первинні засоби пожежогасіння згідно з додатком Н.

8.108 АГЗП повинні бути забезпечені надійним телефонним або мобіль­ним радіозв'язком з найближчою пожежною частиною.

8.109 Пожежну насосну станцію на ГНС з надземними резер­вуарами за надійністю дії відносять до I категорії.

При електропостачанні ГНС від одного джерела живлення необхідно передбачати встановлення резервних пожежних насосів з електро­постачанням від дизель-генераторів.

8.110 На ГНС з резервуарним парком надземних резервуарів загальним об’ємом більше 2000 м3 слід передбачати пожежний пост (з пожежною ма­шиною) за погодженням з місцевими органами держпожнагляду.

8.111 На водопровідних колодязях, що розташовуються в зоні радіусом 50 м від будинків, які відносяться за вибухопожежною небезпекою до категорій А і Б, а так­ож зовнішніх установок і споруд ГНС з вибухонебезпечними зонами класу В-1г, передбачають по дві кришки , простір між кришками повинен бути засипаний піском прошарком не менше 0,15 м, або ущільнено іншим матеріа­лом, що виключає

проникнення газу в колодязь у випадку його витоку.

8.112 На ГНС необхідно передбачати виробничу і побутову каналізацію.

8.113 При проектуванні каналізації ГНС, при нагоді, передбачають сумісне відведення побутових і виробничих стічних вод і повторне використання незабруднених виробничих стоків, а також забруднених виробничих стоків після їх локального

очищення.

8.114 Відведення стічних вод після пропарки (промивки) резервуарів, авто­цистерн і балонів передбачають у виробничу каналізацію через відстійник, конструкція якого повинна давати можливість уловлювання плаваючих забруднень, аналогічних

за складом нафтопродуктам.

Відведення поверхневих вод з обвалованої території бази зберігання передбачають за рахунок планування цієї території з випуском води через до­щоприймач з гідрозатвором. Воду після гідровипробувань резервуарів відводять по тимчасових трубопроводах в зливову каналізацію через бензомаслоуловлювач.

8.115 На випусках виробничої каналізації з приміщень, які відносяться за вибухопожежною небезпекою до категорій А і Б передбачають ко­лодязі з гідрозатворами. Каналізаційні колодязі, розташовані в зоні радіусом до 50 м від цих будинків, зовнішніх установок і споруд ГНС з вибухонебезпечними зонами класу В-1г, необхідно передбачати з двома кришками, простір між кришками повинен

бути засипаний піском на висоту не менше 0,15 м, або ущільнений іншим матеріалом, що виключає проникнення газу в колодязі у випадку його витоку.

8.116 Трубопроводи теплових мереж на території ГНС передбачають, як правило, надземними. Підземна прокладка допускається на окремих ділянках при неможливості здійснити надземну прокладку.

8.117 Прокладка трубопроводів систем опалення усередині виробничих приміщень, що відносяться за вибухопожежною небезпекою до категорії А, передбачається відкритою. Забороняється встановлення тимчасових приладів опалення(електричних,

газових і інших) у вибухонебезпечних приміщеннях.

8.118 Для закритих приміщень, що відносяться за вибухопожежною небезпекою до категорій А і Б, необхідно передбачати системи штучної припливно-витяжної вентиляції. Для забезпечення розрахункового повітрообміну у верхніх зонах приміщень допускається улаштування природної вентиляції з установленням дефлекторів. В робочий час допускається передбачати в цих приміщеннях природну

або змішану вентиляцію з установкою опалювальних приладів. Забороняється застосування у вибухонебезпечних приміщеннях повної або час­ткової рециркуляції повітря з метою повітряного опалення.

8.119 Кратність повітрообміну в приміщеннях насосно-компресорного, випарного, наповнювального відділень, відділеннях дегазації і фарбування балонів необхідно передбачати в розмірі не менше десятьох обмінів за годину в робочий час і трьох обмінів за годину в неробочий час.

8.120 Витяжка з виробничих приміщень, що відносяться за вибухопожежною небезпекою до категорій А і Б, в яких використовуються зріджені гази, передбачається з нижньої і верхньої зон приміщення, при цьому з нижньої зони необхідно забирати не менше 2/3 нормованої кількості повітря, що видаляється , з урахуванням кількості повітря, що видаляється місцевими відсмоктувачами. Отвори систем загальнообмінної витяжної вентиляції передбачаються на рівні 0,3 м від підлоги.

8.121 Аварійну вентиляцію слід передбачати згідно з вимогами СНіП 2.04.05. Вмикання аварійної вентиляції слід передбачати автоматичне від приладів, що сигналізують про небезпечну концен­трацію газу в повітрі приміщення. Видалення повітря при цьому слід передбачати з нижньої зони приміщень. Одночасно з включенням аварій­ної витяжної вентиляції повинно забезпечуватися відключення електроприво­дів, насосів і компресорів.

8.122 Відповідно до вимог ПУЕ допускається блокувати приміщення електрощитової і щитової КВП з вибухонебезпечними приміщеннями ГНС при умові створення в цих приміщеннях підпору повітря з тиском не менше 50 Па. Забір повітря необхідно передбачати з невибухонебезпечних зон.

Примітка. Небезпечною концентрацією газу в повітрі приміщення вважається кон­центрація більше 20 % нижньої концентраційної межі займистості газу.

8.123 Електроприводи насосів, компресорів і іншого устаткування, встановлюваного у виробничих приміщеннях, які відносяться за вибухопожежною небезпекою до категорій А і Б, слід блокувати з вентиляторами витяжних систем так, щоб вони не могли працювати при відлюче­нні вентиляції.

8.124 В не опалювальних виробничих приміщеннях ГНС, в яких обслуговуючий персонал знаходиться менше двох годин, допускається передбачати природну вентиляцію через жалюзійні решітки, які розміщуються в нижніх частинах зовнішніх стін.

8.125 Від обладнвння, в конструкції якого є місцеві відсмоктувачі, видалення повітря передбачається окремими вентиляційними система­ми.