Розміщення роздрібного магазину з використанням гравітаційних моделей

При ухваленні рішення про те, де розмістити роздрібну торгову точку, таку як меблевий магазин або магазин побутової техніки, фірма зазвичай переслідує мету максимізації прибутку. Розмір і ділянка магазину - дві складові рішення. Гравітаційні або просторові моделі взаємодії можна використовувати для оцінки споживчого попиту. На роздрібну торгівлю впливає безліч факторів:

1. Частка постійних споживачів, які відвідують дану торгову зону, змінюється в залежності від відстані до неї.

2. Доля постійних споживачів, які відвідують різні торгові зони, змінюється в залежності від обсягу і рівня товарів, пропонованих у кождній із зон.

3. Відстань, яку споживач проходить до різних торгових зон, різна для різних видів товарів, які купуються.

4. На «привабливість» будь даної торгової зони впливає блізькість конкуруючих торгових зон.

5. Ймовірність, з якою споживач даного місця походження i зробить покупку в даному торговому центрі, розраховується за наступною формулою:

де Рij - ймовірність, з якою споживач даного місця походження i прийде за покупками в певний торговий центр.;

Sj - розмір торгового центру j (оцінений в квадратних метрах території продажу певного класу товару);

Tij - час, необхідний для того, щоб добратися від місця походження споживача i до певного торгового центру j;

₤ - отриманий емпіричним шляхом параметр, що характеризує вплив часу проходження шляху на відвідування різних видів магазінів.

В первісному пробному дослідженні була отримана ₤, рівна 2,7 для відвідування меблевого магазину і рівна 3,2 для відвідування магазинів одягу. Чим більше значення, тим менше витрати часу для даної мети відвідування. Очікуване число споживачів даного місця походження i, які роблять покупки в певному торговому центрі, дорівнює кількості споживачів i, помноженому на ймовірність, з якою споживач i вибере центр j для покупки. Тобто:

Еi = Рij х Сi (10.6)

де Ei - очікувана кількість споживачів i, які ймовірно зроблять покупки в торговому центрі j;

Сi - кількість споживачів.

Гравитаційна модель застосовується також до послуг, що надаються лікарнями, розважальною індустрією та коледжами. Все це вказує на можливість використання гравітаційної моделі при розташуванні різноманітних секторів обслуговування та визначенні успіху в залученні клієнтів від існуючих конкурентов.

Багатовузлові ділянки

У межах міста або метропольпого ареалу різні сервісні фірми вимагають створення багатовузлових ділянок для офісів, складів, торгових точок, філій або зон обслуговування транспортних засобів. Приклади охоплюють широкий діапазон від пожежних депо до філій банків і магазинів, що торгують запчастинами.

Вигоди, які виникають при розташуванні ділянок в межах метропольної ареалу, оцінюються (1) дистанцією, (2) часом і (3) витратами. Не обов'язково, що ці три критерії будуть пов'язані. Наприклад, споживач проїде до магазину більшу відстань, якщо сяде в автобус, ніж на таксі. Або більш довгий маршрут по автомагістралі займе менше часу, ніж проїзд по переповнених вулицях міста.

Вище перечислені критерії відстані, часу та витрат застосовуються сервісними фірмами, (1) які поставляють товари або послуги, однак час для них не є важливим критерієм, (2) які мають постачати послуги споживачам дуже швидко (як у випадку з приватною практикою швидкої медичної допомоги) або (3) у яких дуже високі транспортні витрати, а клієнтів вони відвідують дуже часто. Іншою стороною медалі є те, що вибрані ділянки можуть залежати від критеріїв відстані, часу та витрат, розглянутих з точки зору споживача, який повинен подорожувати до ділянки обслуговування.

Втрати виникають тоді, коли сервісна фірма додає нові ділянки, створюючи великі загальні витрати фірми. Це може знизити значення одного або декількох критеріїв, згаданих вище. У той же час: чим ближче розташовані ділянки, тим більш ймовірно, що деякі з них переманять покупців з інших ділянок.

Кількісні методи пошуку мінімального числа ділянок, що охоплюють певну ринкову зону, дають дуже неточні результати при використанні багатофакторних, реалістичних критеріїв. Наприклад, іноді замість дійсної відстані або часу поїздки використовується геометрична відстань на системі координат. Коли ми хочемо знайти мінімальне число місць розташування основних засобів, щоб обслужити всіх споживачів в межах визначеного часу і відстані.

Наприклад, якщо округ задовольняє реагування на всі медичні дзвінки протягом 30 хвилин, тоді одного депо, розташованого або в зоні В, або в зоні D, буде достатньо. Якщо ж метою є 15-хвилинне реагування, тоді буде достатнім розташування медичних машин в зонах В і С або в зонах В і Е. Нарешті, якщо потрібно 10-хвилинне реагування на виклики, тоді округу необхідно помістити машини в трьох депо - у зонах У , С і Е.

Розташування обладнання

Коли місцерозташування і ділянку обрані, необхідно розробити схему розташування обладнання. Проблема розташування включає пошук найкращої з можливих систематизації матеріальних компонентів системи послуг з урахуванням часу, витрат і технологічних обмежень місцеположення. Розробка хорошого плану розташування ставить наступні цілі:

1. Переміщення людей, матеріалів і документів повинно відбуватися на мінімально можливу відстань. Одна з найбільших складових витрат на багатьох оптових складах - це управління рухом матеріалов.

2. Ефективне використання простору поряд з можливостями для розширення. Якщо існуючого завантаження буде недостатньо, повинен існувати доступний для зростання підрозділу простір або будівлі повинні бути побудовані таким чином, щоб до них можна було легко додати крило або ще один поверх.

2.1. Гнучкість для перебудови, зміни послуг і можливого зростання. Зміни в продукції чи послугах, зміни необхідного випуску і поліпшення в схемі розташування час від часу роблять необхідним проведення модіфікацій.

2.2. Задовільне фізичне середовище для робітників. Вона включає хороше освітлення, температурний контроль, низький шум і кімнати відпочинку. Стаціонарне обладнання, таке як бойлер, повинно знаходитися поза робочою зоною.

2.3. Зручність для споживачів під час обслуговування.

2.4. Привабливий вигляд приміщень, призначених для керівництва і споживачів. Прикладом може служити використання квіткових горщиків і листкового орнаменту. Різні стратегії розміщення застосовуються керівництвом в залежності від того, чи займається фірма магазинами, складами або конвеєрними лініями.