Розділ 5. Вдосконалення обліку продукції тваринництва.

На сьогоднішній день на зміну журнально-ордерній формі обліку приходять більш прогресивні автоматизовані форми обліку.

Кожна програма бухгалтерського обліку містить певний набір інструментів, необхідних для роботи користувача з програмою. До них належать довідники, які застосовуються для збереження однотипної інформації. Відповідно до класу програми вони використовуються у різних її модулях та програмою в цілому при здійснення операцій з елементами довідника. Іншим прикладом може бути робочий план рахунків, що використовується для складання бухгалтерських проводок в усіх програмах. Кожна програма містить початково вбудовані сервісні механізми, які використовуються при виконанні будь-яких облікових операцій.

Програма "1С: Підприємство 7.7 " є універсальною програмою автоматизації діяльності підприємства, яка використовуються для будь-яких розрізів економічної діяльності підприємства, в тому числі й різних ділянок бухгалтерського обліку.

Для автоматизованого обліку процесу виробництва у програмі «1С: Підприємство 7.7» призначений рахунок 23 «Виробництво». Рахунок активний, аналітичний облік ведуть за такими видами субконто: Види діяльності, Види затрат.

Для роботи, що стосується обліку процесу виробництва, у програмі «1С: Підприємство 7.7» використовують такі довідники:

1. Види діяльності – для аналітичного обліку витрат по видах продукції, що випускається, на рахунку 23 «Виробництво» в конфігурації ведеться аналітичний облік по субконто «Види діяльності». В більшості випадків вид діяльності вказується безпосередньо у формах тих документів, які формують проводки по доходах або витратах. Відповідно в кінці місяця фінансові результати будуть отримані незалежно в розрізі кожного виду діяльності. В деяких випадках вид діяльності жорстко визначається для елементів довідників. Наприклад, для кожного співробітника (у довіднику "Співробітники") має бути вказаний вид діяльності, на який відноситимуться витрати по нарахованій співробітникові заробітній платі. Аналогічно, в довіднику "Номенклатура" для кожного ТМЦ вказується вид діяльності, на який будуть віднесені витрати/доходи при його реалізації або списанні. Отже було обрано такі види діяльності, як Основне стадо ВРХ та Молодняк ВРХ.

2. Види затрат – довідник "Види затрат" містить список видів витрат. Довідник використовується як при редагуванні документів, так і для ведення аналітичного обліку по рахунку 23 «Виробництво». Довідник має трирівневу структуру. Для кожного елементу довідника слід ввести найменування і вказати бухгалтерський рахунок, на який в кінці місяця списуватимуться суми витрат по даній статті. Структуру цього довідника можна створювати на свій розсуд, в залежності від завдань по аналізу витрат, які стоять перед організацією.

3. Номенклатура– список продукції тваринництва, яку виробляє підприємство, зберігається в довіднику Номенклатура. Для швидкого пошуку інформації довідник реалізований трирівневим, тобто ТМЦ в ньому можна об'єднувати в довільні групи і підгрупи. Для зручності продукція тваринництва виділена в окрему групу. Щодо всіх елементів цієї групи повинен бути заданий вид Продукція. Перелік матеріалів і затрат, потрібних для виробництва конкретного виду (номенклатури) продукції тваринництва можна переглядати і редагувати за допомогою кнопки Склад, що на закладці Додатково вікна елемента довідника Номенклатура. Для конкретного формування попередніх і остаточних калькуляцій потрібно, щоб був введений склад кожного виду продукції тваринництва.

Для роботи з документами, що стосуються виробництва, використовують журнал «Виробництво».

Господарські операції пов’язані з оприбуткуванням продукції відображають в "1С: Підприємство 7.7" за допомогою документа Калькуляція. Розглянемо введення попередньої калькуляції: реквізити документа Калькуляція розділені на декілька груп. Група Матеріали та продукція містить такі реквізити, як Склад матеріалів (склад, з якого списують матеріали), Продукція/Склад продукції (куди буде оприбутковано готову продукцію) і кількість продукції. Значення реквізитів Склад матеріалів і Склад продукції вибираються з довідника Місце зберігання а реквізит Продукція з довідника ТМЦ.

Як зазначено, в довіднику Перелік продукції, що підпорядкований довіднику ТМЦ, містить перелік матеріалів і затрат, потрібних для виробництва кожного виду продукції. Кнопка Заповнити дає змогу автоматично вводити дані в табличну частину документа на підставі інформації з цього довідника. Таблична частина документа містить таку інформацію: назву затрати, партію списуваних матеріалів, кількість та суму затрат.

За допомогою стандартного звіту Оборотно-сальдова відомість по рахунку, сформованого для рахунка 23 можна отримати інформацію про залишки й обіги в розрізі видів затрат. За допомогою Оборотно-сальдової відомості можна відкрити й інші стандартні звіти, наприклад картку рахунку, аналіз рахунку, журнал проводок, журнал-ордер по субконто та інші звіти, в яких можна побачити всі операції, які відбулися в господарстві а також результати цих операцій. [20]

Висновки та пропозиції

Для написання курсової роботи було обрано тему: «Первинний облік наявності і руху продукції тваринництва сільськогосподарського виробництва на підприємстві». Виробництво є одним із основних процесів господарської діяльності підприємства. Процес виробництва являє собою, з одного боку, процес виробничого споживання засобів, предметів праці та самої праці, а з іншого – одержання нової продукції (робіт чи послуг).

Основною метою обліку виробництва є своєчасне, повне, вірогідне відображення фактичного розміру і складу витрат та контроль за використанням всіх видів виробничих ресурсів, а також обсягу виробленої продукції (наданих робіт чи послуг) в натуральних та грошових вимірниках.

Тваринництво як галузь господарства характеризується низкою особливостей. Воно визначається, з одного боку, впливом природних факторів, з другого – соціальних, які необхідно враховувати при організації бухгалтерського обліку. Стан виробництва характеризується ефективністю, ступенем використання досягнень науково-технічного прогресу, місцем і роллю робітника у виробничому процесі. В умовах обмеженості ресурсів і досягнення планової ефективності виникає потреба постійного порівняння понесених витрат і отриманих результатів. Ця проблема посилюється під впливом інфляції, коли дані про виробничі витрати необхідно повсякденно порівнювати з майбутніми витратами, що значною мірою залежить від впливу зовнішнього середовища. Можливість усунення або передбачення впливу багатьох негативних внутрішніх і зовнішніх факторів з’являється завдяки раціонально організованому обліку витрат на виробництво.

СФГ «Зоря» створено з метою виробництва, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції, наданням засновникам товариства та іншим громадянам послуг щодо ведення сільського господарства і здійснення інших пов’язаних з ним видів діяльності, а також отримання на цій основі прибутку.

По тваринницькій продукції видно, що товариство займається вирощуванням телят, виробництвом молока.

Для здійснення успішної діяльності СФГ «Зоря» має у своєму розпорядженні власний автомобільний та тракторний парки. Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться за журнально-ордерною формою. Веденням обліку займається бухгалтерія.

Одним із найважливіших економічних показників діяльності підприємства є собівартість. Собівартість, як економічна категорія яка визначає відношення трудових колективів і держави стосовно використання засобів виробництва та живої праці у виробничому процесі. Собівартість широко застосовується для економічного обґрунтування рішень по виробництву нової чи призупиненні випуску застарілої продукції для визначення ефективності заходів науково-технічного прогресу, продажних цін, рентабельності виробів, резервів економії витрат.

Втрати підприємств відшкодовуються із вартості продукції, їх зниження є важливим джерелом підвищення рентабельності виробництва, покращення умов життя народу. Особливо велике значення має зниження собівартості в умовах ринкової економіки. Конкурентна можливість продукції товаровиробників залежить не лише від ступеня її відповідності споживчому попиту і якості, але й від величини продажної ціни в складі якої значну частину складає собівартість.

Основними напрямками зниження собівартості продукції, а значить і витрат є ріст продуктивності праці та економія засобів на основі прискорення науково-технічного прогресу. Важливе значення має також управління процесом формування собівартості продукції, а також, перш за все, суворий облік виробничих витрат та контроль за раціональним та економним використанням матеріальних, трудових та фінансових засобів, посилення боротьби з безгосподарністю. В зв'язку з цим, основними задачами обліку, контролю затрат на виробництво та нарахування собівартості продукції є:

– формування своєчасної, повної та достовірної інформації про фактичні затрати, які пов'язані з виробництвом продукції на підприємстві різних форм власності та господарювання;

– контроль за виконанням кошторису витрат на виробництво, на використання виробничих ресурсів;

– обґрунтування нарахування фактичної собівартості продукції, вірне складання звітних калькуляцій собівартості виробів, робіт та послуг;

– виявлення резервів зниження собівартості продукції, попередження невиробничих витрат та втрат;

– визначення вкладу кожного підрозділу підприємства в покращення загальних результатів роботи по економії виробничих витрат;

Облік витрат на виробництво та калькулювання собівартості продукції повинні організовуватися по таких ознаках:

– узгодженість фактичних об'єктів обліку витрат та калькулювання собівартості продукції, елементам та статтям витрат;

– включення усіх витрат по виробництву продукції звітного періоду в його собівартість;

– розширення по можливості, складу витрат, які відносяться на об'єкти їх обліку по прямій ознаці;

– забезпечення максимального суттєвого розподілу в обліку витрат по поточним нормам, відхиленнями від норм на собівартість;

– узгодженість об'єктів витрат з об'єктами калькулювання та нарахування на цій основі собівартості продукції по даним бухгалтерського обліку виробничих витрат;

розвиток методології та організація обліку витрат на виробництво з метою їх наближення до міжнародних стандартів та світової практики