Обратная связь
|
РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ 7 глава Таблиця 10
Характеристика дії отруйних рослин на організм людини
| Назва отруйної рослини
| Час початку дії
| Характеристика дії на організм людини
| | Білена чорна
| Через 30 – 40 хв.
| Почервоніння обличчя і шиї, збуджений стан, судоми рук та ніг, галюцинації, слинотеча, а згодом сухість у роті тощо
| | Цикута
| Через 5 хв.
| Часте блювання, сильна слинотеча, запаморочення, блідість шкіри, сильні судоми
| | Гриби
| від 15 хв. до 2 – 3 діб
| Нестерпний біль під грудьми, постійне блювання, згущення крові, судоми, летальні випадки
| Отруйні тварини
Серед тваринних організмів отруйні форми зустрічаються частіше, ніж у рослинних організмах. Отрути, що виробляються тими чи іншими організмами, є хімічними чинниками, які беруть участь у міжвидових взаємодіях. Приклади використання хімічних речовин для нападу або захисту зустрічаються на всіх етапах еволюційного розвитку. Наведемо приклади деяких небезпечних тварин (див. табл. 11)
Таблиця 11
Характеристика дії отруйних тварин на організм людини
| Назва тваринного організму
| Дія на організм людини
| | Павук ( тарантул)
| Надзвичайно сильні больові відчуття, головний біль, слабкість, порушення свідомості, судоми, тахікардія, підвищення тиску, летальні випадки
| | Кліщі
| Укуси, почервоніння, стан загального отруєння
| | Комахи (оси, бджоли, мурашки, жуки )
| Алергічні реакції, анафілактичний шок, неврози шкіри, запалення, больові відчуття, летальні наслідки
| | Риби (скати, морські дракони, скорпени)
| Уколи, слабкість, деколи втрата свідомості, діарея, судоми, порушення дихання, зниження тиску, летальні випадки
| | Рептилії (кобри, змії)
| Параліч скелетної й дихальної мускулатури, пригнічення функцій ЦНС та дихальної системи, в’ялість, апатія, гальмування рефлексів, патологічний сон, летальні випадки
| Патогенні організми
Особливу небезпеку для здоров’я становлять патогенні організми – збудники хвороб людей, тварин, рослин, а також токсини – продукти життєдіяльності деяких мікробів. Залежно від розмірів, будови та властивостей ці організми поділяються на бактерії, віруси, рикетсії, гриби тощо. Розглянемо характеристику цих представників (див. табл. 12).
Таблиця 12
Характеристика дії патогенних організмів на організм людини
| Збудники
| Хвороби
| Дія на організм людини
| | Бактерії
| Чума
| Морозить, підвищується температура, сильний головний біль, втрата свідомості
| |
| Сибірська виразка
| Підвищення температури, специфічні карбункули на шкірі та слизових оболонках, сепсис, смерть
| |
| Холера
| Дія на клітини слизової оболонки, втрата води та солей призводить до шоку
| |
| Ботулізм
| Зниження температури, нудота, блювота, в очах двоїться, порушується мова та дихання
| | Віруси
| Натуральна віспа
| Підвищення температури, сильний головний біль, блювота, набухання слизової обо лонки очей та ротової порожнини, висип, гнійні пухирці
| |
| Жовта лихоманка
| Підвищення температури, сильний головний біль, болі у м’язах та кістках, у печінці , жовте забарвлення шкіри, кровотеча з носа, блювота, кривавий пронос
| | Рикетсії
| Висипний тиф
| Підвищення температури, сильний головний біль, морозить, втрата свідомості, лихоманка
| | Грибки
| Бластомікоз
| Ураження шкіри та легень, кісток, внутрішніх органів, мозкових оболонок
| |
| Кокцидіодомікоз
| Нагадує грип, розповсюдження по всьому тілу, сухоти, вражає ЦНС
| Біологічна зброя
Біологічна (або бактеріологічна) зброя – це спеціальний вид зброї, зарядженої біологічними засобами, призначений для масового ураження живих організмів (людей, тварин, рослин), а також для пошкодження військових об’єктів. Основу такого виду зброї становлять патогенні організми (бактерії, віруси, грибки, рикетсії) та токсини, що виробляють бактерії. Їх негативний вплив ми розглядали у розділі 2.3.
Особливих методів захисту від негативної дії отруйних рослин і тварин не існує. Лише необхідно досконало знати симптоми їх дії, вміти відрізняти їх серед інших і якомога менше з ними “зустрічатися”. Що стосується біологічної зброї, патогенних організмів та викликаних ними захворювань, то справи інші.
Одним із найбільш ефективних методів боротьби з інфекційними захворюваннями виступає специфічна профілактика. Вона заснована на створенні штучного імунітету шляхом випереджувальних щеплень. У наш час широкого вжитку набули щеплення проти чуми, туляремії, бруцельозу, туберкульозу, сибірської виразки, стовбняка, дифтерії, черевного тифу, висипного тифу, натуральної віспи, коклюшу тощо. Проти деяких захворювань випереджувальні щеплення провадяться за певним розробленим планом (проти віспи, дифтерії, туберкульозу). Проти інших інфекцій щеплення проводять лише в тих випадках, коли виникає небез-пека їх виникнення та поширення.
Для успішної боротьби з інфекційними захворюваннями, навіть в умовах мирного часу, у багатьох випадках необхідно здійснювати масові щеплення в дуже короткі терміни.
У наш час існує дуже велика кількість захворювань, збудники яких можуть бути використані ворогом в якості бактеріальних засобів. Зробити щеплення проти всіх цих захворювань неможливо, тому що жодна людина не витримає такої їх кількості. У цих випадках, особливо для встановлення виду використаного збудника, застосовують антибіотики та інші спеціальні препарати. Вони забезпечують загибель вірусу у незахищеному щепленням організмі, а також допомагають організму, якому зроблено щеплення, легше подолати збудники захворювання. Також для лікування використовуються бактеріофаги та лікувальні сироватки.
Бактеріофаги викликають в організмі людини розчинення хвороботворних мікробів та попереджують розвиток хвороби або забезпечують лікувальний ефект. Сироваткам властиве швидке створення в організмі штучної несприйнятливості до того чи іншого інфекційного захворювання.
Для захисту від проникнення в організм людини використовують такі засоби, як і для захисту від радіоактивних та хімічних отруйних речовин. Ці засоби захисту поділяють на:
– індивідуальні (протигази, захисні маски і засоби захисту шкіри);
– колективні (спеціально обладнані інженерні споруди).
У комплексі заходів протибіологічного захисту обов’язковою складовою частиною є дезинфекція, дезинсекція і дератизація.
Дезинфекція – це знищення або вилучення хвороботворних мікробів у зовнішньому середовищі. Поряд із дегазацією та дезактивацією, дезинфекція входить у поняття спеціальної обробки різних об’єктів з метою ліквідації наслідків застосування бактеріологічної зброї.
Дезинсекція проводиться для знищення шкідливих для людини комах та кліщів – збудників інфекційних захворювань.
Дератизація проводиться для боротьби з гризунами, що можуть бути джерелом або переносником інфекцій.
ЛЕКЦІЯ 11
Тема 3.3. Психофізіологічні фактори небезпек
Вивчення теми дозволяє студенту:
– розвинути комплексне уявлення про психофізіологічні фактори небезпек;
– проаналізувати вплив психофізіологічних небезпек на організм людини;
– засвоїти характерні ознаки фізичної діяльності людини;
– з’ясувати характерні особливості розумової діяльності людини;
– визначити ступінь і характер навантаження організму в процесі праці;
– визначити фактори, що впливають на продуктивність праці;
– визначати роль біоритмів у забезпеченні безпеки людини та її життєдіяльності;
– ознайомитися з основними положеннями ергономіки.
У процесі вивчення теми студент повинен усвідомити, що будь-яка діяльність породжує виникнення психофізіологічних небезпек, які безпосередньо впливають на людину – на фізичні та фізіологічні процеси, працездатність, продуктивність праці та її життєдіяльність в цілому.
Тому, щоб уникнути негативних наслідків їх дії, необхідно правильно використовувати свої психофізіологічні можливості, вивчати психіку, виховувати в собі позитивні риси характеру та психічні властивості.
План
1. Фізична діяльність людини.
2. Розумова діяльність людини.
3. Психофізіологічні фактори небезпек.
4. Фактори, що впливають на продуктивність праці.
5. Енерговитрати людини в процесі життєдіяльності.
6. Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини.
7. Основні положення ергономіки.
Контрольні питання
1. Фізіологічний компонент трудової діяльності людини.
2. Психічний компонент трудової діяльності людини.
3. Поняття психофізіологічних факторів небезпеки.
4. Характерні ознаки психофізіологічних факторів небезпек.
5. Особливості фізичної праці.
6. Характерні ознаки розумової праці.
7. Фактори, які впливають на ступінь працездатності.
8. Біоритми – основа раціональної життєдіяльності.
9. Людина-оператор як ланка системи “людина – машина”.
Література
1. Пістун І.П. Безпека життєдіяльності: Навч.посіб. – Суми: Видавництво “Університетська книга”, 1999. – 301 с.
2. Предвечный Г.П., Шерковина Ю.А. Социальная психология. – М.; Изд-во Полит.литература, 1975. 319 с.
3. Экземплярский В.М. Очерки психологии. – М.: Уч. пед. гиз., Минпросвещение, 1985. 168 с.
4. Крутецкий В.А. Основы педагогической психологии. – М.: Просвещение, 1972. 255 с.
|
|