|
|
НЕБЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ У ВИРОБНИЧІЙ СФЕРІ ТА ПОБУТІ. ЗАСОБИ ЇХ ПОПЕРЕДЖЕННЯ"& Дезінсекція проводиться для знищення шкідливих для людини комах та кліщів — збудників інфекційних захворювань. ^Дератизація проводиться для боротьби з гризунами, що можуть бути джерелом або переносниками інфекцій. Психофізіологічні небезпеки У процесі своєї діяльності людина використовує не тільки свої фізичні можливості, а й витрачає значні психологічні зусилля, такі як особливості характеру, волю, розумові здібності тощо.
"& Небезпечні фактори, зумовлені особливостями фізіології та психології людини, називаються психофізіологічними. Діяльність людини можна поділити на дві категорії — фізичну та розумову. "ft Фізична діяльність — діяльність, пов 'язана з предметними діями (наприклад, перевезення вантажу, інструментальне виробництво тощо). ~& Розумова діяльність пов 'язана з процесами, під час яких людина планує свої дії, оперуючи образами та мовними символами. Людина в діяльності виступає як особистість, що має певні мотиви і намічені цілі. Мотивами можуть виступати потреби, почуття тощо. Для здійснення діяльності необхідно мати об'єкт діяльності, внутрішні спонуки, а також співвідношення спонук і цілей людини, які вона хоче досягнути в результаті своєї діяльності. Наприклад, людину до діяльності спонукає або особисте збагачення (задоволення особистих потреб), або неможливість фізичного існування без діяльності. Фізична діяльність людини Фізичну роботу (роботу м'язів) можна поділити за її характером на два види — статичну і динамічну. При статичній роботі підвищується обмін речовин, збільшується витрата енергетичних ресурсів, але меншою мірою, ніж при динамічній. Особливістю такого виду праці є її виражена втомлювальна дія, що зумовлена Довготривалим скороченням і напруженням м'язів, відсутністю умов для 3- НЕБЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ У ВИРОБНИЧІЙ СФЕРІ ТА ПОБУТІ. ЗАСОБИ ЇХ ПОПЕРЕДЖЕННЯ 159 кровообігу, внаслідок чого відбувається накопичення кінцевих і проміжних продуктів обміну. Це дуже швидко призводить до розвитку втоми. Динамічна робота пов'язана з переміщенням у просторі частин тіла або усього тіла. У результаті енергія, яка витрачається при такій праці, перетворюється на механічну і теплову. Динамічні скорочення м'язів мають перервний характер, шо сприяє повноцінному кровопостачанню і кисневому обміну, а це, своєю чергою, призводить до меншої втомлюваності. Працездатність м'язів залежить також і від обсягу навантаження — чим воно більше, тим швидше втомлюються м'язи. Для виконання фізичної роботи дуже важливо добрати середні величини ритму і навантаження. Це сприятиме підвищенню продуктивності і скороченню періоду втомлюваності (втома настане пізніше). У процесі роботи будь-якої частини тіла до неї надходить більше крові, ніж при стані спокою. Чим більшу роботу виконують м'язи, тим більше поживних речовин і кисню надходитиме до них за допомогою крові. Чим більше фізичної праці, занять фізичною культурою, спортом, тим швидше ростуть м'язові волокна, людина стає сильнішою. Фізичні вправи добре впливають на весь організм, зміцнюють здоров'я, загартовують людину, роблять її здатною витримувати різні несприятливі впливи навколишнього середовища. Фізичні навантаження зумовлюють активізацію обмінних процесів. При інтенсивному навантаженні хвилинний об'єм серця зростає порівняно зі станом спокою в 6 разів, кількість засвоєння кисню — в 3 рази. Внаслідок цього збільшується постачання киснем тканин у 18 разів. Обсяг фізичної роботи залежить від конкретної професійної діяльності, особливостей людини, ступеня тренованості, фізичного розвитку тощо. Як тільки людина приступає до конкретної роботи, незаіежно від рівня її інтенсивності, з 'являється потреба у збільшенні кількості кисню в організмі людини. Кожній людині відповідає свій показник максимального споживанню кисню (МСК). Чим вище МСК, тим вища працездатність, стійкість до впливу екстремальних факторів. У чоловіків віком до 25 років МСК становить приблизно 2,8-3,0 л/хв, а у спортсменів — 5,0-6,0л/хв. Споживання кисню зростає із збільшенням навантаження на організм людини. Через певний проміжок часу збільшення навантаження не призводить до збільшення концентрації кисню в організмі. Такий стан насичення киснем називається кисневою межею. Відповідно, таке навантаження за невеликий проміжок часу повністю виснажує людину (за 5-10 хв). Отже, інтенсивна фізична праця висуває високі вимоги до функцій основних органів і систем людини. Нетренованість призводить до погіршення стану серцево-судинної, дихальної та центральної нервової систем, а постійна фізична активність поліпшує їх функції. 160 3. НЕБЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ У ВИРОБНИЧІЙ СФЕРІ ТА ПОБУТІ. ЗАСОБИ ЇХ ПОПЕРЕДЖЕННЯ 3.6.2. Розумова діяльність людини На відміну від фізичної, розумова діяльність супроводжується меншими витратами енергетичних запасів, але це не значить, що вона є легкою. Основним робочим органом під час такого виду діяльності виступає мозок. Під час розумової діяльності ♦ значно активізуються аналітичні та синтетичні функції ЦНС, ♦ ускладнюється прийом і переробка інформації, ♦ виникають функціональні зв'язки, нові комплекси умовних рефлексів, ♦ зростає роль функцій уваги, пам'яті, напруження зорового та слухового аналізаторів і навантаження на них. Для розумової діяльності характерні * напруження уваги, сприйняття, пам'яті, * велика кількість стресів, * малорухливість, * вимушена поза. Все це зумовлює застійні явища у м'язах ніг, органах черевної порожнини і малого тазу, погіршується постачання мозку киснем, зростає потреба в глюкозі. Погіршуються також функції зорового аналізатора: стійкість ясного бачення, гострота зору, зорова працездатність, збільшується час зорово-моторної реакції. Розумовій праці притаманний найбільший ступінь напруження уваги—в середньому у 5—10 разів вищий, ніж при фізичній праці. Завершення робочого дня зовсім не перериває процесу розумової діяльності. Розвивається особливий стан організму — втома, що з часом може перетворитися на перевтому. Все це призводить до порушення нормального фізіологічного функціонування організму. Люди, що займаються розумовою діяльністю, навіть у у стані перевтоми здатні довгий час виконувати свої обо-в'язки без особливого зниження рівня працездатності і продуктивності. Переважно люди розумової діяльності не здатні вимкнути механізм переробки інформації на ніч; вони працюють не лише 8—12 годин на Добу, а майже постійно з короткими переключеннями. Це і є підтвердженням так званої інформативної теорії, згідно з якою людина під час сну перероблює інформацію, отриману в період активної бадьорості. Фізичний і розумовий види діяльності вимагають різного напруження певних функціональних систем організму, тому навантаження необхідно класифікувати відповідно до важкості і напруженості. Важкість праці ~ це напруження функціональних систем, які зумовлені фізичним навантаженням. Напруженість, своєю чергою, характеризує рівень напруження центральної нервової системи. * НЕБЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ У ВИРОБНИЧІЙ СФЕРІ ТА ПОБУТІ. ЗАСОБИ ЇХ ПОПЕРЕДЖЕННЯ 161 3.6.3. Загальна характеристика трудової діяльності Будь-яка трудова діяльність характеризується двома взаємопов'язаними елементами: фізичний (механічний) — визначається роботою м'язів; психічний — визначається участю органів чуття, пам'яті, мислення, емоцій, вольової активності. Частка фізичної і психічної складових у різних видах трудової діяльності неоднакова: під час фізичної праці переважає * м'язова діяльність; під час розумової активізуються * процеси мислення. Але жоден з видів праці не відбувається без регулювання центральної нервової системи. Вивчення трудової діяльності людини і впливу її на організм людини передбачає, насамперед, характеристику фізіології праці: ♦ фізичні, нервово-психологічні, розумові, емоціональні перенавантаження; ♦ ритм і темп роботи; ♦ монотонність праці; ♦ обсяг сприймання і переробки інформації; ♦ біомеханічні та антропометричні дані. Це дає змогу визначити + ступінь і характер навантаження організму під час роботи, + відповідність робочого місця і засобів праці ана-томо-фізіологічним особливостям людини і + розв'язати цілу низку практичних питань: • раціональні режими праці і відпочинку, • організація робочого місця, • проведення професійного добору та профорієнтації тощо. Відомо, що життєдіяльність людини постійно супроводжується витратами енергетичних запасів, які і визначають важкість праці. Енергетичні втрати поновлюються харчуванням. Це необхідно для забезпечення постійного обміну енергії, тобто є безперечною умовою життя. Кількість енергії, що витрачається, дістала назву енергії основного обміну. Витрати енергії на основний обмін можуть коливатися залежно від статі, віку, стану центральної нервової системи, інтенсивності функцій ендокринної та ферментної систем та багатьох інших факторів. Фізичні зусилля, яких докладає людина в трудовій діяльності, оцінюються у формі енергетичних витрат (вимірюються в кДж/хв, кДж/год або кКал/хв ни к Кал/ год). їх кількість залежить від інтенсивності навантаження. Так, при фізичній праці середньодобові енерговитрати перевищують 115 кКал/год. Витрати енергії в багатьох випадках залежать від рівня механізації виробництва. Якщо воно повністю автоматизоване, то енергетичні витрати робітників наближаються до енерговитрат осіб, які займаються розумовою працею. Розглянемо таблицю енерговитрат людини на різних етапах діяльності (з розрахунку на масу тіла в 70 кг). 162 3. НЕБЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ У ВИРОБНИЧІЙ СФЕРІ ТА ПОБУТІ. ЗАСОБИ ЇХ ПОПЕРЕДЖЕННЯ
Отже, добові енерговитрати залежать від характеру роботи та фізичного навантаження: > при розумовому виді діяльності — не більше 2,5 тис. кКал/добу; > при середній фізичній праці — 3,2 тис. к Кал/добу; > при тяжкій фізичній праці та активному способі життя вони досягають 4 тис. кКал/добу та більше. Розглянемо приблизний хронометраж енерговитрат цих людей:
3- НЕВЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ У ВИРОБНИЧІЙ СФЕРІ ТА ПОБУТІ. ЗАСОБИ ЇХ ПОПЕРЕДЖЕННЯ 163 Добові енерговитрати залежать також і від віку людини. Наприклад, у похилому віці (коли людина на пенсії і веде малорухомий спосіб життя) добова витрата енергії може становити 2,3 тис. кКал/добу; для людей молодих та середнього віку добові енерговитрати сягають 6 тис. кКал/добу. Залежно від виду праці обов'язково необхідно враховувати і харчовий раціон. В даному випадку він не повинен перевищувати 2212 кКал (харчовий раціон не повинен більше ніж на 5% перевищувати добові енерговитрати). На будь-яку діяльність людини сильно впливають успіх або невдача. В одних випадках успіх, піднімаючи людину у власних очах, мобілізує сили на досягнення нових цілей у роботі, а в інших — може викликати самозаспокоєння. Невдача ж у справі, до якої людина ставиться позитивно, викликає пригнічений стан. Залежно від особистих рис, неприємні почуття можуть викликати або відмову від подальшої діяльності в певній галузі, або послідовний аналіз причин невдачі та нові зусилля на виконання тієї чи іншої справи. Успіх у роботі залежить від багатьох обставин. Однією з них виступає творчість. Пошук нового в праці характерний лише для творчої особистості.
Творчість піднімає діяльність на вищий ступінь, є рушійною силою виробництва та науки. У творчості відбуваєть-Щ ся злиття фізичних та розумових сил, що рокриває повністю особистість, дає можливість самовираження. 3.6.4. Психофізіологічні фактори небезпек Психофізіологічні небезпеки у сучасному світі є чинниками цілісності чи розладу, стійкості чи дисгармонії, спокою чи тривоги, успіху чи невдач, фізичного та морального благополуччя. На сьогодні не існує жодного фактора психофізіологічних небезпек, що не впливав би на людину. Кожен з цих факторів залежно від тривалості дії можна віднести до постійних чи тимчасових. Психофізіологічними факторами потенційної небезпеки постійної дії слід вважати: О недоліки органів відчуття ('дефекти зору, слуху тощо,); © порушення зв'язків міме сенсорними та моторними центрами, внаслідок чого людина не здатна реагувати адекватно на ті чи інші зміни, що сприймаються органами відчуття; 164 3. НЕБЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ У ВИРОБНИЧІЙ СФЕРІ ТА ПОБУТІ. ЗАСОБИ ЇХ ПОПЕРЕДЖЕННЯ © дефекти координації рухів ('особливо складних рухів та операцій, прийомів тощо,); О підвищена емоційність; © відсутність мотивації до трудової діяльності ('незацікавленість в досягненні цілей, невдоволення оплатою праці, монотонність праці, відсутність пізнавального моменту, тобто нецікава робота, тощо,). Психофізіологічними факторами потенційної небезпеки тимчасової дії є: О недостатність досвіду ('поява імовірної помилки, невірні дії, напруження нервово-психічної системи, побоювання припуститися помилки); © необережність ('може призвести до ураження не лише окремої людини, а й всього колективу,); © втома ('розрізняють фізіологічне та психологічне втомлення,); О емоційні явища ('особливо конфліктні ситуації, душевні стреси, пов'язані з побутом, сім'єю, друзями, керівництвом/ На успіх діяльності особливо впливає стан людини. Будь-який вид діяльності викликає втому. "ft Втома — це зниження продуктивності діяльності через витрату енергетичних ресурсів організму людини. Цей стан виникає через певне ставлення людини до праці, звички до фізичного та розумового напруження. Якщо таких звичок немає, то втома може настати ше до початку фізичного навантаження, на самому початку роботи. Втома після важкої, але потрібної людям праці, пов'язана з позитивним емоційним станом. Відпочинок, особливо активний, зміна виду діяльності поновлюють силу, створюють можливість продовження діяльності. Об'єктивним показником втомлення є уповільнення темпу роботи, а також зниження її якості.
Дослідження працездатності показало, що в перші дві години продуктивність праці зростає, досягає максимального рівня, а потім поступово знижується. Монотонна, нецікава робота призводить до того, що втома наступає раніше, ніж у тих випадках, коли робота зацікавлює людину. При перевтомі період оптимальної працездатності скорочується, а період нестійкої компенсації збільшується. Порушуються і відновні Процеси в організмі. Прикмети втоми не щезають до початку роботи наступного дня. Посилюється роздратованість, реакції стають неадекватними. * НЕБЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ У ВИРОБНИЧІЙ СФЕРІ ТА ПОБУТІ. ЗАСОБИ ЇХ ПОПЕРЕДЖЕННЯ 165
Люди зі станом перевтоми характеризуються порушенням сну, відсутністю повного відновлення працездатності до наступного робочого дня, зниженням опору до дії несприятливих факторів довкілля, підвищенням нервово-емоційної збудливості. Такий стан може призвести до загострення багатьох захворювань — серцево-судинних, ендокринних, бронхо-легеневих, хронічних тощо. 3.6.5. Фактори, які впливають на продуктивність праці Вивчення умов праці показало, що існує багато факторів, які впливають на продуктивність праці.
Вони формують загальний настрій на працю та полегшують або ускладнюють появу трудових зусиль. Розробляючи критерії професіографічної оцінки (опис характеристик праці) ступеня нервового напруження в процесі праці, користуються характеристиками, які відображають напруження сенсорного апарату, вищих нервових центрів, що забезпечують функції уваги, мислення, регуляції рухів. На сьогодні складено спеціальні таблиці класифікації праці за ступенем нервово-емоційного напруження, в основу яких покладено такі показники: сг- інтелектуальне та емоційне навантаження; вз= трив&жть зосередженого спостереження; cs- кількість об'єктів одночасного спостереження, що є виробничо-важливими; т- кількість сигналів на годину; т- темп; на* час активних дій; 166 3. НЕБЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ У ВИРОБНИЧІЙ СФЕРІ ТА ПОБУТІ. ЗАСОБИ ЇХ ПОПЕРЕДЖЕННЯ сз= необхідність самостійного пошуку пошкоджень; v& монотонність праці; сж напруження зору; еж точність виконання роботи; из- змінність; т- режим праці та відпочинку. Ступінь працездатності визначається також типом нервової системи. Сильний тип має найбільшу працездатність, слабкий — незначну. Працездатність залежить від таких факторів, як • вік, • здоров'я людини, • стать,* навички у роботі, • санітарно-гігієнічні умови тощо. Певною мірою на неї впливають і мотивація, і моральні та матеріальні стимули.
страх невпевненість поганий настрій =Г О 5 ш Подовжити стійку працездатність можна за рахунок ► оптимального рівня напруги психофізіологічних функцій, ► комфортними умовами праці, ► правильним поєднанням режимів праці та відпочинку, ► проведенням фізкультурних пауз та емоційного розвантаження, ► використанням спеціальних психофармакологічних засобів чи тонізуючих напоїв, ► спеціальним інформуванням людини про результати її діяльності, ► наглядом і контролем за її роботою. Комфортні умови забезпечують, крім високої працездатності, добре самопочуття; при цьому не виникають небезпечні напруги компенсаторних систем організму; здоров'я людини не погіршується довгий час. Відомо, що на працездатність, продуктивність праці, на життєдіяльність загалом впливає відпочинок. Відпочинок може бути двох типів — активний і пасивний. ^г Активний відпочинок — це, наприклад, заняття спортом, туристичні поїздки, походи в ліс, подорожі, плавання в басейні тощо. Саме активний відпочинок сприяє підвищенню працездатності, поліпшенню психічного стану особистості, настрою. & Пасивний відпочинок — перегляд кінофільмів, слухання музики, сидячи, лежачи, читання книг тощо. Особливим, але обов'язковим, видом такого відпочинку є сон. '• НЕБЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ У ВИРОБНИЧІЙ СФЕРІ ТА ПОБУТІ. ЗАСОБИ ЇХ ПОПЕРЕДЖЕННЯ 167
На працездатність людини впливають і пори року. Наприклад, зниження працездатності спостерігається весною, особливо у працівників з нервово-емоційним перенапруженням. ВЗР ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ 1. Поясніть поняття шуму і вібрації та їх вплив на організм людини. 2. Дайте характеристику шуму і вібрації. 3. Розкрийте методи зменшення впливу шуму та вібрації на людину. 4. Дайте визначення поняття «іонізуюче випромінювання», охарактеризуйте його види. 5. Порівняйте природні і штучні джерела іонізуючих випромінювань. 6. Поясніть сучасне уявлення про біологічну дію іонізуючих випромінювань на організм людини. 7. Назвіть і охарактеризуйте основні види променевих уражень, які розвиваються при впливі іонізуючих випромінювань. 8. Дайте характеристику прийнятих допустимих рівнів опромінення людини. 9. Дайте оцінку сучасної радіаційної обстановки в Україні. 10. Поясніть поняття та дайте характеристику ЕМП та випромінювання. 1 1. Дайте характеристику ступеню впливу електромагнітних випромінювань на 12. Визначте основні заходи і засоби захисту від дії ЕМП та випромінювань. 13. Визначте джерела та засоби захисту від дії 14 та УФ випромінювань. 14. Охарактеризуйте вплив електричного струму на організм людини. 15. З'ясуйте фактори електричного струму, що впливають на організм людини. 16. Охарактеризуйте дію лазерного випромінювання на організм людини. 17. Визначте вплив на організм людини шкідливих речовин. 18. Поясніть сутність гранично допустимого впливу шкідливих хімічних речовин на людину. 19. Дайте загальні характеристики біологічних факторів небезпек. 20. Поясніть вплив отруйних речовин на організм людини. 21. Наведіть приклади психофізіологічних факторів небезпеки. 22. Охарактеризуйте особливості фізичної і розумової діяльності людини. 23. Поясніть, в чому полягають небезпеки фізичної та розумової діяльності. 24. Дайте пояснення енерговитратам у процесі праці. 7 ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ НА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТТЯХ 1. Вплив шуму і вібрації на організм людини. 2. Основні характеристики іонізуючих випромінювань. 168 3. НЕБЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ У ВИРОБНИЧІЙ СФЕРІ ТА ПОБУТІ, ЗАСОБИ ЇХ ПОПЕРЕДЖЕННЯ
Джерела іонізуючих випромінювань. Біологічна дія іонізуючих випромінювань на живий організм. Радіаційна безпека. Загальна характеристика ЕМП. Вплив ЕМП на організм людини. Джерела інфрачервоного та ультрафіолетового випромінювань і методи зниження їх впливу на людину. 9. Загальні характеристики електроенергії. 10. Дія електричного струму на організм людини. 11. Загальна характеристика і класифікація хімічних речовин. 12. Характеристика шкідливих речовин. 13. Шляхи проникнення шкідливих речовин в організм людини. 14. Поняття гранично допустимої концентрації шкідливих речовин. 15. Загальна характеристика біологічних факторів небезпек. 16. Отруйні тварини і рослини. 17. Методи захисту від біологічних факторів небезпек. 18. Класифікація і загальна характеристика психофізіологічних факторів небезпек. 19. Фізична діяльність людини. 20. Розумова діяльність людини. 21. Характеристика трудової діяльності. 22. Фактори, що впливають на продуктивність праці.
5>У ТЕМИ ДЛЯ ДОПОВІДЕЙ, РЕФЕРАТІВ І КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ 1. Негативні фактори техносфери. 2. Негативні фактори виробничого середовища. 3. Оцінка впливу негативних факторів техносфери. 4. Проблеми шуму і тиші. 5. Вплив вібрації на життєдіяльність людини. 6. Іонізуюче випромінювання і забезпечення радіаційної безпеки. 7. Характеристика електромагнітних випромінювань та їх вплив на організм людини. о- Своєрідний характер впливу електричного струму на організм людини. 9. Характеристика шкідливих хімічних речовин та їх вплив на навколишнє середовище і людину. '0. Позитивне та негативне у використанні хімічних речовин. II. Біологічні фактори небезпек. '2. Використання хімічної та біологічної зброї. '3. Основні форми трудової діяльності людини. '4. Фізіологічна дія мікроклімату на людину. '5. Психофізіологічні фактори небезпеки життєдіяльності людини. '6. Основні психологічні особливості людини з точки зору безпеки життєдіяльності. 1' • Значення психологічного клімату в колективі. '"• Шляхи підвищення працездатності людини. '■ НЕБЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ У ВИРОБНИЧІЙ СФЕРІ ТА ПОБУТІ. ЗАСОБИ ЇХ ПОПЕРЕДЖЕННЯ 169 д НЕБЕЗПЕКИ, ЩО ПРИЗВОДЯТЬ 4 ДО НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ТА ЗАХОДИ ЗНИЖЕННЯ ЇХ НАСЛІДКІВ - .{:,. В результаті вивчення цього розділу Ви повинні знати: Ь причини та характер виникнення абіотичних природних небезпек; и> основні заходи, спрямовані на запобігання природним небезпекам та мінімізацію їх негативних наслідків; Ч> причини та характер виникнення техногенних небезпек; "Ь основні джерела антропогенного забруднення; *Ь основні заходи та засоби захисту від джерел випромінювання; 'Ъ вплив токсичних речовин на організм людини; основні заходи та засоби захисту від цього впливу; *Ь заходи захисту від небезпек, пов'язаних з транспортними засобами; Ь загальні причини виникнення соціальних та політичних небезпек; Ъ основні заходи уникнення екстремальних ситуацій криміногенного характеру; •Ь небезпеку тютюнокуріння та вживання алкоголю; 'Ь загальну характеристику комбінованих небезпек; *Ь ознаки глобальної екологічної кризи; ч> основні види інфекційних захворювань (зокрема, соціальні захворювання); ч» вимоги щодо забезпечення санітарно-гігієнічного та епідемічного благополуччя населення; Ч> небезпеку наркоманії; <Ь причини та наслідки виникнення небезпек у сучасному урбанізованому середовищі; ч> основні заходи та засоби захисту від небезпек, властивих міському середовищу. ШШШ^На основі набутих знань Ви повинні вміти: Ь визначати профілактичні заходи захисту від тектонічних стихійних лих; ч> приймати рішення, спрямовані на запобігання руйнівним наслідкам топо 'Ь застосувати засоби захисту будівель і споруд від метеорологічних небезпек; "5> визначати потенційну небезпеку надходження небезпечних речовин у се 1> оцінювати ступінь захисту сучасного житла від джерел небезпеки; ч> запобігати виникненню та ускладненню конфліктних ситуацій; <Ь захистити себе в екстремальних ситуаціях криміногенного характеру; <Ь прогнозувати можливі наслідки дії природно-техногенних небезпек; "fe визначати наявність небезпечної ситуації на транспорті; ч> використовувати засоби запобігання інфекційним захворюванням; 'Ь уникати вживання наркотичних речовин. 170 1. НЕБЕЗПЕКИ, ЩО ПРИЗВОДЯТЬ ДО НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ТА ЗАХОДИ ЗНИЖЕННЯ ІХ НАСЛІДКІВ
(логіка викладу і засвоєння матеріалу) 4.1. Природні небезпеки......................................................................................... 172 4.1.1. Літосферні стихійні лиха.................................................................................. 172 4.1.2. Гідросферні стихійні лиха............................................................................... 180 4.1.3. Атмосферні стихійні лиха............................................................................... 183 4.2. Небезпеки техногенного характеру...................................................... 188 4.2.1. Антропогенний вплив на навколишнє середовище................................ 189 4.2.2. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище 191 4.2.3. Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин................................... 194 4.2.4. Аварії на транспорті......................................................................................... 196 4.2.5. Пожежі та вибухи.............................................................................................. 199 4.3. Соціально-політичні небезпеки............................................................... 200 4.3.1. Війни...................................................................................................................... 201 4.3.2. Тероризм............................................................................................................ 204 4.3.3. Екстремальні ситуації криміногенного характеру та способи їх уникнення................................................................................................................ 208 4.3.4. Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнокуріння................................... 211 4.4. Комбіновані небезпеки.................................................................................. 216 4.4.1. Природно-техногенні небезпеки................................................................. 216 4.4.2. Природно-соціальні небезпеки................................................................... 219 4.5. Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі...................... 239 4.5.1. Забруднення атмосфери міст....................................................................... 241 4.5.2. Забруднення міських приміщень................................................................. 242 4.5.3. Забруднення питної води в містах.............................................................. 243 4.5.4. Шумове, вібраційне та електромагнітне забруднення міст............... 245 ІКа --------- '—'—'--- '-------- '------- '----- 1---- :--------------------- * природні небезпеки * наркоманія * тероризм * урбанізоване середовище * війна * стихійні лиха * сильнодіючі отруйні речовини * літосферні стихійні лиха * техногенні небезпеки * гідросферні стихійні лиха * антропогенне забруднення * атмосферні стихійні лиха * випромінювання * соціальні хвороби * екстремальна криміногенна * епідемія ситуація * глобальна економічна криза * природно-соціальні небезпеки * комбіновані небезпеки * соціально-політичні небезпеки * електромагнітне забруднення 1. НЕБЕЗПЕКИ, ШО ПРИЗВОДЯТЬ ДО НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ТА ЗАХОДИ ЗНИЖЕННЯ ЇХ НАСЛІДКІВ 171
У наш час людина здатна полетіти на Місяць, ми багато знаємо про інші планети, але сили природи нашої власної планети все ще нами не підкорені. В наш цивілізований, технічно розвинений час людство залишається залежним від природних явищ, які досить часто мають катастрофічний характер. Виверження вулканів, землетруси, посухи, селеві потоки, снігові лавини, повені спричиняють загибель багатьох тисяч людей, завдають величезних матеріальних збитків. Найбільші збитки з усіх стихійних лих спричиняють
повені (40%), на другому місці — тропічні циклони (20%), на третьому і четвертому місцях (по 15%) — ™ землетруси та посухи.
& Стихійні лиха — це природні явища, які мають надзвичайний характер та призводять до порушення нормальної діяльності населення, загибелі людей, руйнування і нищення матеріальних цінностей. За місцем локалізації стихійні лиха поділяють на: ш літосферні (виверження вулканів, землетруси, зсуви, селі); ■ гідросферні (повені, снігові лавини, шторми); ■ атмосферні (урагани, зливи, ожеледі, блискавки). Іноді в учбовій літературі використовується поділ стихійних лих на: тектонічні, топологічні та метеорологічні. 4.1.1. Літосферні стихійні лиха
* Виверження вулканів. За руйнівною дією та кількістю енергії, яка виділяється при виверженні вулкана, саме це стихійне лихо належить до найнебезпечні-ших для життєдіяльності людства. Під попелом та лавою гинули цілі міста. Найбільш відоме виверження вулкану — це виверження Везувія. Поряд з Везувієм процвітали такі стародавні міста, як Помпея, Геркуланум та Стабія. Протягом сторіч Везу вій мовчав. 24 серпня 79 р. раптово в голубе небо над Неаполітанською затокою злетів лавовий корок, який тисячоліттями щільно закупорював жерло кратера Везу-вію. Високо в гору на декілька кілометрів злетіли уламки гірських порід, зі страшним гуркотом розверзлась вершина гори. Чорна хмара попелу затьмарила сонце й три дні висіла над місцем катастрофи. Тільки 27 серпня, через три доби після початку виверження, вперше проглянуло сонце, яке освітило три мертвих міста 172 4. НЕБЕЗПЕКИ. ЩО ПРИЗВОДЯТЬ ДО НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ТА ЗАХОДИ ЗНИЖЕННЯ ЇХ НАСЛІДКІВ На земній кулі налічується приблизно 600 активних вулканів, тобто таких вулканів, які після більш-менш тривалої перерви можуть знову ожити. Більшість з них розташована на стиках тих ділянок земної кори, які називаються тектонічними плитами. За теорією А.Вегенера, земна кора складається приблизно з 20 малих та великих пластів, які називаються плитами, або платформами, вони постійно змінюють своє місце розташування. Ці рухливі тектонічні плити земної кори мають товщину від 60 до 100 км й плавають на поверхні в'язкої магми. Навколо Індонезії, яка знаходиться на одному з таких стиків тектонічних плит, більше сотні вулканів; на західному узбережжі Американського континенту, де стикаються Північноамериканська й Тихоокеанська плити, розташовано десяток вулканів. Ці райони, а також східне узбережжя Тихого океану — Камчатка, Курили, Японія — найбільш активні вулканічні зони нашої планети. Як утворюються вулкани? Надра земної кулі діляться на чотири зони: в центрі — внутрішнє ядро, його оточує зовнішнє ядро, потім мантія та земна кора. Радіус Землі 6371 км, тверда оболонка земної кори — від 35 до 70 км, а на дні океану товщина твердої оболонки — всього 7—13 км. Товща земної мантії сягає 2900 км. В'язким, розплавленим є тільки зовнішнє ядро завтовшки від 2950 до 5100 км. Діаметр внутрішнього ядра — невеликий, але його температура сягає 6000 градусів. Однак внутрішнє ядро тверде через величезний тиск на нього вищих шарів. Магмою називається розплавлена маса, яка виділяється при виверженні вулканів. Геологи вважають, що вона утворюється в нижній частині земної кори та в верхній частині мантії на глибині від 30 до 90 км. Гірська порода на цій глибині так розпечена, що повинна бути рідкою, але вона залишається твердою, її робить більш щільною величезний тиск верхніх пластів. Цей тиск зазвичай однаковий по всій поверхні магми; лише там, де дві плити труться одна об одну і зсуваються, він може послабшати. В цих місцях порода переходить з твердого стану в
рідкий, розширюється, тисне на верхні шари та з надзвичайною силою виривається на поверхню. Відбувається виверження вулкана. Незважаючи на великий історичний досвід, людство не знайшло надійного засобу зменшити катастрофічні наслідки виверження вулканів. Шляхом спостережень вдалося з 'ясувати розміри зон небезпечного впливу вулканів. Лавовий потік при великих виверженнях розповсюджується до ЗО км, деколи досягає 100 км. Розпечені гази становлять небезпеку в радіусі декількох кілометрів. 4- НЕБЕЗПЕКИ, ЩО ПРИЗВОДЯТЬ ДО НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ТА ЗАХОДИ ЗНИЖЕННЯ ЇХ НАСЛІДКІВ 173 |
|
Відомо, що неспокійні ночі, неприємні сновидіння з переживанням жахів, небезпек, страху, коли життя ніби висить на волоску, а сили немає щоб дати відпір — все це негативно позначається на стані людини, а відповідно на активності її життєдіяльності.
D План
4.1. Природні небезпеки
