Пиши Дома Нужные Работы

Обратная связь

Функції гри. Класифікація ігор

1. Функції гри.

2. Поняття про класифікацію та її призначення.

3. Можливі варіанти класифікації ігор.

 

І.Ми вже відзначили, що гра соціальна за своєю природою і за безпосереднім змістом. У процесі гри людина задовольняє цілий ряд потреб і, насамперед, потребу у спілкуванні тобто виконує комунікативну функцію. Саме у грі на основі спільних переживань люди сходяться легко і швидко. Гра допомагає згуртувати, привчає до дисципліни, до вміння контролювати свої слова та вчинки, об’єктивно оцінювати дії товаришів.

Головна якість будь-якої гри – задоволення, насолода від самої участі у грі, радість, азарт. У цьому гедоністична функція гри.

Ігри роблять дозвілля цікавим і змістовним, допомагають людині розрядитись, зняти втому, сприяють виникненню і накопиченню позитивних емоцій, підвищують життєвий тонус, тобто сприяють процесу відновлення в організмі людини, отже виконують рекреаційну функцію.

Гра є добрим компенсуючим засобом психологічного розвантаження, дефіциту емоційного спілкування, перевантаження, тобто гра виконує компенсуючи функцію.

Гра виконує виховну функцію.

Гра також виконує дидактичну або навчальну функцію. В дитинстві за допомогою гри пізнається світ, будується моральний та функціональний прообраз всього майбутнього життя.

Ряд ігор вимагає від гравців не тільки логічного аналізу, а й розвинутого, просторового, образного мислення. Тобто гра розвиває розумові, творчі здібності, розвиває особисті якості для активізації резервних можливостей. Тобто гра виконує розвиваючу функцію.

Як основний вид дозвіллєвої діяльності гра сприяє не тільки кмітливості, винахідливості, логічному мисленню, вихованню волі, витримки, але ї тренує їх, дає можливість підтримати ці та багато інших якостей у робочому стані, тобто виконує функцію тренінгу.



Гра здатна сформувати навичку підготовки фізіологічного стану для більш ефективної діяльності, сприяє перебудові психіки для засвоєння великих обсягів інформації, тобто виконує психотехнічну функцію.

Дійсно, завдяки ігровому началу, яке проймає всі людські відносини, можуть існувати міф, казка, театр, живопис, балет, скульптура – все мистецтво з його умовними формами реального й ірреального світу речей та відчутів. У цьому культуротворча функція.

Гра має здатність бути красивою. Вона будується на ритмі і гармонії, їй притаманні радість та вишуканість. В ігрової діяльності використовуються різноманітний художній матеріал. Багато ігор проходять під музику, відзначаються пластикою, ритмічною побутовою. В цьому естетична функція.

Терапевтична функції

 

ІІ. Будь-яка галузь знань на може обійтися без упорядкування об’єктів, що розглядаються, їх відбору за тими чи іншими ознаками, тобто їх класифікації. Класифікація ігор має важливе значення для вирішення проблеми правильного використання її в дозвіллєвій роботі.

ІІІ.Класифікація означає розподіляти за будь-якою ознакою. Отже ігри поділяються:

За типом:

· Ігри з відкритими правилами;

· Ігри з прихованими правилами.

За видом:

· Рухливі ігри;

· Інтелектуальні ігри;

· Ігри – конкурси;

· Ігри – атракціони;

· Ігри – фокуси;

· Ігри – витівки;

· Дидактичні ігри;

· Салонні ігри.

За віковою ознакою:

· Ігри для малят;

· Ігри дошкільнят;

· Ігри молодших школярів;

· Ігри для підлітків;

· Ігри для старшокласників;

· Ігри для молоді;

· Ігри для дорослих;

· Ігри для людей похилого віку.

За місцем проведення:

· Ігри з естради;

· Ігри на воді;

· Ігри на галявині;

· Ігри просто неба;

· Ігри на льоду;

· Настільні ігри;

· Стендові ігри.

За діями гравців:

· Рухливі та малорухливі ігри;

· Ігри з олівцем;

· Ігри на основі змагань;

· Ігри на основі відгадування таємниці;

· Ігри на основі жеребкування;

· Ігри на основі пошуку спілкування;

· Ігри-кричалки;

· Ігри-парі.

За кількістю гравців:

· Ігри масові;

· Ігри парні;

· Командні ігри;

· індивідуальні ігри (моноігри).

За використанням реквізиту:

· Ігри з м’ячем;

· Ігри з олівцем;

· Ігри із скакалкою;

· Ігри з обручами...

За національною приналежністю:

· Українські ігри;

· Російські ігри....

 

Сутність, призначення та походження гри

 

1. Теорії походження та призначення гри в житті людини;

2. Ознаки гри;

3. Сутність поняття “гра”;

 

І. З давніх-давен і донині, незалежно від віку, люди грали і грають в різні ігри. Це цілком природно для людини, як й інші види життєдіяльності. Цілком природно і те, що людина вже с правіку намагається осмислити, що таке гра? Яка природа її виникнення?

Гра стала предметом вивчення психології, філософії, педагогіки, соціології, медицини, культурології, історії. Вже давні філософи намагалися відповісти на запитання про роль гри в житті людини. Платон говорив: “Треба жити граючись”, Аристотель стверджував, що життя – це життя, а гра – це гра. Неможливо розчинити життя в грі.

Серед теоретиків існують різні думки щодо питань походження та призначення гри. Широко відома “теорія відпочинку”, згідно з якою відпочинок – усунення від усіх турбот, а гра – це сама та діяльність, що забезпечує цей психофізичний стан. Так Аристотель не надавав грі особливого значення, вбачав у ній лише відпочинок та розвагу, які, на його погляд, важливі як підготовка до серйозної діяльності.

Інші філософи називають гру відпочинком як протиставлення трудовій діяльності. Але це твердження викликає суперечність. Важко погодитись з тим, що дитина в грі відпочиває, бо їй немає від чого відпочивати, ніякою тяжкою працею чи втомлюючими вправами вона, як правило, не завантажена. Саме в грі проходить для неї більша частина дня, у гру вона вкладає багато енергії, фізичних та розумових сил. Ця теорія проіснувала не довго в наслідок очевидної ненауковості.

Не менш відома теорія “зайвих сил”. Вона виникла у ХІХ ст., коли переважала точка зору, що гра – це явище, яке компенсує активність. Авторами теорії зайвих сил були Г. Спенсер і Ф. Міллер. На їх думку, енергія, яка проявляється в грі, не сприяє безпосередньо корисним життєвим процесам. Згідно з цією теорією, значення гри тільки в тому, що вона дозволяє розрядити зайву життєву енергію, яка є як у людей так і у тварин з високим рівнем організації. Наприклад людина високо енергійна, під час відпочинку накопичується зайва енергія і саме в грі вона її збавляється. Ця теорія знов втрималася в науці не довго у зв’язку з запереченням реальним фактам. Відомо, що хвора і втомлена дитина теж грається. Вона не може бігати, тривалий час сидіти та лежати, але може тихенько бавитися лялькою чи іншою іграшкою.

Існувала теорія “функціонального задоволення”. Тобто людина у грі задовольняє свої певні функції. Також згідно цієї теорії у грі важливий не практичний результат, а сам процес ігрової діяльності, від якого людина отримує задоволення.

Наприкінці ХІХ ст. Швейцарський філософ, професор Гісенського університету Карл Гроос у своїх творах “Ігри тварин” та “Ігри дітей” сформулював так звану “біологізаторську теорію гри”. Він стверджував. Що гра – для тренування інстинктів, для передчасної вправи серйозної дії. Він аналізує ігри дітей і тварин, спостерігає за їх розвитком і приходить висновку, що гра є біологічний зумовлений процес, даний людині і тварині природою з метою надання їм найбільшої пристосованості до майбутнього функціонування.

Виготський, Ушинський, Макаренко, Сухомлинський вважали, що гра виникає у світі духовності і є джерелом духовного розвитку дитини. “Теорія духовного розвитку дитини у грі”. Тобто вони вважають, що гра вчить орієнтуватися в явищах культури, духовності в цілому, використовувати їх належним чином.

Також існує теорія, що “гра передує праці”.

Існують ще інші теорії та версії походження гри, кожна з яких базує на різноманітні джерела і причини її появи.

 

ІІ. Ознаки гри.

То що ж таке гра. Для того, щоб відповісти на це питання, треба розглянути її всебічно і визначити ознаки гри.

1. Насамперед гра – це вільна діяльність. Гра за наказом – вже не гра. Потреба у грі лише тоді буває насущної, коли не виникає бажання грати.

2. В основі будь-якої гри лежить свідоме перевтілення реальної ситуації в уяву.

3. Грає має незаінтересований характер. Тут своя мотивація. Тож включення до неї не зумовлюються практичною необхідністю або громадським обов’язком. Для людини гра – це джерело радощів та насолод. Людина грає не заради якогось практичного ефекту, а тому, що їй подобається сам процес. Приз для переможця – це не самоціль гравця, не результат, а лише засіб боротьби. Її стимул.

4. Будь-яка гра має свої правила. Всередині ігрового простору панує свій власний, безумовний порядок. Найменше відхилення від нього руйнує гру, вона втрачає свій характер, знецінюється.

5. Гра майже завжди має елемент змагання, боротьби за особисту чи командну першість.

 

Отже, підбиваючи підсумки цих ознак. Можна зробити висновок проте, що

Гра – це вільна діяльність. Яка не має на меті матеріальний інтерес і відбувається всередині обмеженого простору і часу, регламентується правилами, спирається на народні та групові традиції. Завдяки яким реалізується будь-якою особистістю легко і з задоволенням.

 

Игра в тренинге

Игра, игровое упражнение – это ключевой метод, используемый в тренинге.

По сравнению с другими тренинговыми методами – диалоговыми (дискуссии, беседы, брейнсторминг), дидактическими (кейсы, работа с документами, видеотренинг и пр.) игровые методы составляют, по нашему опыту, 70–80 % тренингового арсенала. И это не случайно, так как именно игра, или, вернее, ее возможности позволяют решить практически любую тренинговую задачу. Ведь игровая метафора не ограничена никакими условностями и рамками, игровые правила могут быть абсолютно разными, поэтому в игру можно встроить, «упаковать» все, что угодно.

Так чем же игра в тренинге отличается от других видов игры? Во-первых, игра в тренинге – это прикладной, второстепенный метод; первоочередной метод здесь все-таки тренинг.

Во-вторых, игра в тренинге коротка и еще более ограничена во времени, чем другие виды игр. В-третьих, игра в тренинге всегда направлена на решение конкретных обучающих, развивающих или психологических задач. В ней всегда есть результат.

В-четвертых, в силу того, что тренинг – групповой метод, игра в тренинге также предполагает групповой процесс. В тренинговую игру редко можно сыграть одному. Или, вернее, сыграть можно, но вряд ли такая игра будет полноценной.

В-пятых, игра в тренинге всегда предполагает ведущего (тренера), и зачастую – его активную позицию, потому что он – организатор процесса.






ТОП 5 статей:
Экономическая сущность инвестиций - Экономическая сущность инвестиций – долгосрочные вложения экономических ресурсов сроком более 1 года для получения прибыли путем...
Тема: Федеральный закон от 26.07.2006 N 135-ФЗ - На основании изучения ФЗ № 135, дайте максимально короткое определение следующих понятий с указанием статей и пунктов закона...
Сущность, функции и виды управления в телекоммуникациях - Цели достигаются с помощью различных принципов, функций и методов социально-экономического менеджмента...
Схема построения базисных индексов - Индекс (лат. INDEX – указатель, показатель) - относительная величина, показывающая, во сколько раз уровень изучаемого явления...
Тема 11. Международное космическое право - Правовой режим космического пространства и небесных тел. Принципы деятельности государств по исследованию...



©2015- 2024 pdnr.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.