Поняття та основні риси катастроф і надзвичайних ситуацій

Цивільний захист

Способи захисту населення у надзвичайних

Ситуаціях мирного та воєнного часу

Навчальній посібник для самостійної

підготовки студентів усіх спеціальностей

Запоріжжя 2013

Сливко С Ф., доцент

Способи захисту населення у надзвичайних ситуаціях мирного

та воєнного часу / Навчальній посібник для самостійної підготовки

студентів усіх спеціальностей. - Запоріжжя: ЗІЕІТ, 2013 - 50с.

В навчальному посібнику розглядаються причини виникнення

й класифікація надзвичайних ситуацій, основні принципи й заходи

захисту населення у надзвичайних ситуаціях, класифікація та

характеристика основних заходів та засобів захисту населення.

Затверджено на засіданні кафедри

Промислового та цивільного

будівництва.

Протокол №__ від _____________

зав. Кафедрою ___

Доцент Чайка В.А.

Зміст

Захист населення у надзвичайних ситуаціях мирного та воєнного часу 4

Поняття та основні риси катастроф і надзвичайних ситуацій 6

Класифікація надзвичайних ситуацій (НС) 7

Основні уражаючи фактори та види ураження людей в НС 10

Поняття, мета, основні принципи, способи та заходи захисту населення в НС_ 11

Основні заходи у сфері захисту населення від НС 14

Класифікація засобів захисну населення. Колективні засоби захисту 20

Протирадіаційні укриття(ПРУ)___________________________________ 24

Укриття найпростішого типу_____________________________________ 25

Засоби індивідуального захисту___________________________________ 26

Засоби захисту органів дихання___________________________________ 26

Ватно-марлева пов'язка (ВМП)___________________________________ 29

Засоби захисту шкіри_________________________________________ ЗО

Медичні засоби індивідуального захисту 31

Призначення і вміст аптечки індивідуальної АІ-2 31

Правила користування шприц-тюбиком 32

Призначення і вміст аптечки "Швидка допомога" 33

Правила користування індивідуальним протихімічним пакетом 34

Пакет перев'язувальний індивідуальний 34

Порядок зберігання та забезпечення 313 3 5

Спеціальна обробка (знезараження) 3 5

Мета, види і способи санітарної обробки людей 35

Дезактивація - мета, види, способи і засоби 36

Дегазація мета, види, способи і засоби 37

Евакуаційні заходи___________________________________________ 3 9

Порядок проведення евакуації____________________________________ 40

Підготовка евакозаходів_______________________________________ 41

Евакуаційні органи___________________________________________ 42

Основні способи розосередження та евакуації населення 42

Організація евакуації населення у мирний час 43

Особливості організації захисту дітей 44

Захист населення при радіоактивному забрудненні 45

Захист населення при хімічному зараженні 46

Висновки 47

З

Захист населення у надзвичайних ситуаціях мирного та

Воєнного часу

МЕТА:Ознайомитися з поняттям та класифікацією надзвичайних ситуацій,

вивчити основні принципи, заходи і способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях мирного та воєнного часу.

ПІСЛЯ ВИВЧЕННЯ ТЕМИ СТУДЕНТИ ПОВИННІ:

а)знати:

- причини виникнення та класифікацію надзвичайних ситуацій;

- основні уражаючи фактори при катастрофах та надзвичайних ситуаціях;

- принципи, способи й засоби захисту населення;

- вимоги та призначення захисних споруд;

- засоби індивідуального захисту населення;

- евакуаційні заходи;

- особливості організації захисту дітей;

б) вміти:

- діяти за сигналами оповіщення штабу ЦО;

- використовувати засоби індивідуального захисту, захисні споруди;

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Поняття й основні риси катастроф і надзвичайних ситуацій(НС) мирного та воєнного часу.

2. Причини виникнення й класифікація катастроф і НС.

3. Основні уражаючи фактори при катастрофах і НС.

4. Поняття, основні принципи та засоби захисту населення при НС і застосуванні сучасних засобів ураження.

5. Колективні засоби захисту населення: види захисних споруд, їх класифікація та вимоги до захисних споруд, планування, технологічне обладнання, система життєзабезпечення та експлуатація в умовах мирного і воєнного часу.

6. Засоби індивідуального захисту : класифікація, призначення, стисла характеристика, порядок видачі та зберігання.

7. Евакуаційні заходи захисту населення.

8. Санітарна обробка людей: мета, вади, способи.

9. Дезактивація - мета, види, способи й засоби.

10. Дегазація - мета, види, засоби й способи.

11. Дезінфекція - мета, види, засоби, способи.

12. Особливості організації захисту дітей.

13. Дії населення за сигналом оповіщення штабу ЦО.

Сливко С. Ф., доцент

Способи захисту населення у надзвичайних ситуаціях мирного та воєнного часу / Навчальній посібник для самостійної підготовки

студентів усіх спеціальностей. - Запоріжжя: ЗІЕІТ, 2010 - 50с.

Тираж 100 екз.

Для забезпечення захисту населення від наслідків НС в Україні запроваджуються єдині вимоги з безпекирадіаційне -, хімічно - та вибухонебезпечнихоб'єктів:

утримання на них запасів СДОР в обсязі, що не перевищує нормативний;

розміщення їх за межами житлової забудови міста;

урахування метеорологічних та інших природних факторів, властивих

даній місцевості, що впливають на наслідки діяльності підприємств або

аварій;

виконання обов'язкового комплексу ІТЗ ЦО щодо зменшення небезпеки в

разі аварії;

дотримання норм і правил ТБ персоналом радіаційне -, хімічно - та

вибухонебезпечних об'єктів.

Захист населення забезпечується шляхом:

розроблення і запровадження систем відповідної нормативної документації;

включення в плани економічного і соціального розвитку спеціальних розділів з ЦО;

розроблення і реалізації вирішення спеціальних проблем забезпечення захисту населення в НС;

розробка планів захисту персоналу радіаційне -, хімічно - та вибухонебезпечних об'єктів і населення в зонах можливого зараження у разі аварії на них.

Таким чином, ЦО в наш час повинна вирішувати загальнолюдські завдання - захист життя людей та середовища їх проживання.

Обов'язок кожного громадянина:

Знати основні способи та засоби захисту у надзвичайних ситуаціях

Правильно вибрати той чи інший тип 313, швидко його застосувати - що значно зменшить людські втрати.

Вірно діяти за сигналами оповіщення штабів ЦО.

Вірно користуватися захисними спорудами.

Захищати й надавати допомогу, в першу чергу, дітям та людям похилого віку.

48
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Атаманюк В. Г., Ширшев Л. Г., Акимов Н. Й. Гражданская оборона. - М.:
"Высш. шк.", 1987. - 288 с.

2. Гражданская оборона: Учебник для студ. пед. ин-тов / Под ред. Е.П. Шубина. -
М.: Просвещение, 1991. - 223 с.

3. Депутат О.П., Коваленко І.В., Мужик І.С. Цивільна оборона.- Львів; Афіша,
2000.-336 с.

4. Дубицкий А. Е., Семенов Й. А., Чепкий Л. П. Медицина катастроф. - К.:
Здоров'я, 1993.-464с.

5. Закон України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій
техногенного та природного характеру" від 08.06.2000р.

6. Защита обьектов народного хозяйства от оружия массового пораження: Справочник / Под ред. Г. В. Деміденко. - К.: Вища шк., 1987-256с.

7. Николаев Л. А. Основи защиты населення от оружия массового пораження: Учебное пособие для вузов. - Мн.: Высш. шк, 1988.-141 с.

8. Постанова Кабінету Міністрів України №1099 від 15 липня 1998 р. "Про
порядок класифікації надзвичайних ситуацій".

9. Сливко С.Ф. Захист населення у надзвичайних ситуаціях мирного та воєнного
часів.- Запоріжжя: ЗГУ, 2000.-28 с.

10. Сливко С. Ф. Защита населення в черезвычайных ситуациях мирного й
военного времени - Запорожье: ЗГУ, 1997.-28с.

Поняття та основні риси катастроф і надзвичайних ситуацій

Катастрофи, визвані силами природи або технічною діяльністю людини, є особливістю XX століття і причиною масового травматизму серед населення. Численні дані свідчать, що руйнівна сила природних і техногенних катастроф нарощується, а спричинені збитки обраховуються космічними сумами.

У світі за період з 1948 по 1990 р. у природних і техногенних катастрофах загинуло близько 3 млн. чоловік і більш ніж 1 млн. чоловік залишилось без житла.

Встановлено, що у світі протягом цього періоду траплялось в середньому на рік 8 випадків стихійного лиха, від 9 до 23 аварій і катастрофу кожній з яких загинуло не менше 100 чоловік.

Сучасне високо розвинуте суспільство потребує все більш ускладненої технології виробництва, а це неминуче веде до зростання можливостей виникнення аварій і катастроф. ВОЗ пропонує ділити катастрофи за походженням:

- стихійні (природні),

- технологічні (рукотворні),

-соціальні.

Специфічними, загальними ознакамикатастроф є:

1. раптовість,

2. серйозна загроза здоров'ю та життю окремих груп населення і навіть
усього суспільства,

3. порушення звичного життєвого укладу,

4. порушення цілісності навколишнього середовища.

Таким чином, під КАТАСТРОФОЮ розуміють ситуацію, що виникла раптово, визвано силами природи або діяльністю людини, яка супроводжується масовим ураженням людей та довкілля, і для ліквідації наслідків якої потрібне залучення сил і засобів із зовні району лиха.

Надзвичайна ситуація (НС) - це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на окремій території чиоб'єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, що призвели або можуть призвести до неможливості проживання населення на території чиоб'єкті, ведення там господарської діяльності, загибелі людей та/або значних матеріальних втрат.

Надзвичайна ситуація характеризується рисами:

- соціально-екологічними та економічними збитками;

- необхідністю захисту населення від дії шкідливих для здоров'я та життя факторів (хімічні агресивні речовини, РР, мікроорганізми, переохолодження або перенагрівання, травмуючі та психогенні фактори);

- проведенням рятувальних, невідкладних медичних та евакуаційних робіт;

- ліквідацією негативних наслідків.

- застосування антидотів та ІПП;

- додержання режимів поведінки (захисту) людей на зараженій території;

- евакуація людей із зони зараження;

- санітарна обробка людей, дегазація одягу, території, техніки, споруд,

транспорту, майна.

При загрозі або виникненні аварії на хімічно небезпечному об'єкті негайно, у відповідності із заздалегідь розробленими планами, проводиться оповіщення працюючого персоналу і населення, що проживає поблизу.

Населення за сигналом оповіщення надягає засоби захисту органів дихання і виходить з зони зараження у вказаний район.

Організується розвідка, яка встановлює місце аварії, вид СДОР, ступінь зараження території та повітря, стан людей в зоні зараження, напрямок і швидкість вітру у приземному шарі, напрямок поширення зараженого повітря.

Встановлюється оточення зон зараження й організується регулювання руху.

Уражених після надання їм допомоги доставляють у незаражений район, а в разі необхідності - до лікувального закладу.

Продукти харчування і вода у зоні зараження підлягають перевірці на зараженість, після чого приймається рішення про їх дегазацію чи знищення.

При виконанні режимів поведінки необхідно пам'ятати, що чим швидше люди покинуть заражену місцевість, тим менша небезпека їх ураження.

Покидати заражену територію слід швидко, намагаючись не підіймати пилу і не торкаючись до оточуючих предметів. На зараженій території не можна знімати засоби захисту, палити, приймати їжу, пити воду.

При виявленні на шкірі (руках, шиї), одязі крапель ОР необхідно обробити ці місця рідиною з ІПП.

Після виходу з району зараження необхідно пройти санітарну обробку із заміною білизни, а в разі необхідності - всього одягу.

Висновки

Захист населення у мирний та воєнний час може здійснюватись у вкрай складних обставинах, при наявності обширних зон радіоактивного, хімічного та бактеріального ураження, руйнувань та пожеж. Буде обмежено залучення військ, важко передбачити і завчасно здійснити планування та підготовку проведення евакозаходу у заміській зоні.

Для реалізації способів захисту населення у НС потрібно:

- На кожному об'єкті не менш 100% потрібних 313,

- Чітко спланувати евакуаційні заходи.

- Тримати захисні споруди в готовності.

- Передбачити будівництво швидко зведених сховищ та найпростіших

укрити при загрозі війни.

- Завчасно передбачити шляхи накопичення фонду захисних споруд до 100% укриття найбільшої робочої зміни.

- оповіщення про небезпеку радіоактивного забруднення;

- укриття у захисних спорудах (сховищах, ПРУ), а за їх відсутністю – в будівлях з негайною герметизацією вікон, дверей, вентиляційних отворів і т.д.;

- використання індивідуальних засобів захисту органів дихання (протигазів,

респіраторів, а за їх відсутністю - ватно-марлевих пов'язок), шкіри;

- використовування профілактичних радіозахисних препаратів з АІ-2;

- проведення часткової санітарної обробки;

- виключення вживання забруднених продуктів та води;

- додержання правил (режимів) поведінки людей на території;

- обмеження доступу на забруднені території;

- санітарна обробка людей, дезактивація одягу, техніки, споруд та інших

об'єктів.

Порядок дій і правила поведінки людей у зараженому РР регіоні визначаються радіоактивною обстановкою.

При помірному зараженні необхідно знаходитися в ПРУ від кількох годин до доби, а потім можна перейти у звичайні приміщення, вихід з якого в першу добу дозволяється не більш ніж на 4 години. Підприємства та заклади продовжують роботу в звичайному режимі.

При сильному зараженні знаходитися в укритті треба до 3-х діб, у наступні 4 доби припустимо перебування у звичайному приміщенні, виходити з якого щодоби можна не більш ніж на 3-4 години. Підприємства і установи працюють за особливим режимом, при цьому робота на відкритій місцевості припиняється на строк від кількох годин до кількох діб.

У випадку небезпечного і надзвичайно небезпечного зараження тривалість перебування в укритті складає не менше 3 діб, після чого можна перейти у звичайне приміщення, але виходити з нього слід лише за крайньої необхідності і на нетривалий час.

Воду для пиття та приготування їжі слід брати лише з водопроводу і захищених криниць. Всі продукти у герметичній тарі, а також ті, що зберігалися у холодильниках, шафах, підпіллі, у скляному та емальованому посуді, у поліетиленових мишках придатні до вживання.

Слід мати на увазі, що радіоактивному забрудненню (зараженню) піддаються лише верхні шари незахищених продуктів. Ні в якому разі не можна знищувати продовольство заражене РР.

Після видалення поверхневого шару або через якійсь час внаслідок природної дезактивації вони стануть придатними до вживання.