Пиши Дома Нужные Работы

Обратная связь

Емпіричні методи педагогічного дослідження

До групи методів емпіричного дослідження належать такі: спостереження, опитування (бесіда, інтерв'ю, анкетування), тестування, рейтинг, вивчення продуктів діяльності досліджуваних (письмових, графічних, творчих і контрольних робіт), вивчення й узагальнення педагогічного досвіду, педагогічний експеримент.

Спостереження - цілеспрямоване сприйняття будь-якого педагогічного явища, у процесі якого дослідник одержує конкретний фактичний матеріал. При цьому ведуться записи (протоколи) спостережень. Спостереження проводиться звичайно за заздалегідь наміченим планом з виділенням конкретних об'єктів спостереження. Можна виділити такі етапи спостереження:

- визначення завдань і мети (для чого, з якою метою ведеться спостереження);

- вибір об'єкта, предмета і педагогічної ситуації (що спостерігати);

- вибір способу спостереження, що найменш впливає на досліджуваний об'єкт і найбільш забезпечує збір необхідної інформації (як спостерігати);

- вибір способів реєстрації того, що спостерігається (як вести записи);

- обробка й інтерпретація отриманої інформації (який результат).

Розрізняють спостереження включене, коли дослідник стає членом тієї групи, у якій ведеться спостереження, і невключене – “з боку”; відкрите і приховане(інкогніто); суцільне і вибіркове.

Спостереження - це дуже доступний метод, але він має свої недоліки, пов'язані з тим, що на результати спостереження впливають особистісні особливості (установки, інтереси, психічні стани) дослідника. На відміну від повсякденного спостереження, педагогічне спостереження, що спеціально здійснює дослідник, завжди повинно бути цілеспрямованим, у визначеній мірі спланованим, пошуковим. Цей метод має важливу перевагу: він не вимагає великої спеціальної підготовки, дозволяє швидко одержати інформацію, вивчити й проаналізувати педагогічні явища і процеси в природних умовах. Але спостереженню не притаманні повторюваність і стійкість, тому педагог-дослідник може випадково помітити (чи, навпаки, не помітити) яку-небудь важливу для керування експериментом обставину, факт, подію і т.д. Спостереження за тим чи іншим педагогічним явищем допомагає побачити зовнішнє і не завжди розкриває його причини, тобто сутнісне, внутрішнє. Щоб зменшити ці його недоліки, дослідник повинний розвивати в собі психологічну і педагогічну пильність.



Будучи присутнім на будь-якому заході в певному закладі освіти, навіть беручи участь у його підготовці і проведенні, дослідник повинен привчити себе постійно збирати необхідну йому інформацію методом спостереження. Взагалі цілеспрямоване спостереження може дуже швидко забезпечити дослідника відомостями щодо ефекту застосованого ним чи іншими науковцями нововведення (методики, технології, системи мір і ін.), стан навчально-виховного процесу в ході експерименту тощо.

Важливим способом дослідницької роботи є соціологічні методи - опитування. Методи опитування – це бесіда, інтерв'ю, анкетування. Вони можуть бути усними і письмовими. Усні опитування - це і довільна бесіда, і цілеспрямована співбесіда з респондентами (педагогами, студентами, їхніми друзями чи батьками за спеціально підготовленими запитаннями (чи програмами) - інтерв'ю. Бесіда - самостійний чи додатковий метод дослідження, застосовуваний з метою одержання необхідної інформації для роз'яснення того, що не було досить ясним при спостереженні. Бесіда проводиться по заздалегідь наміченому плану з виділенням питань, що вимагають з'ясування. Вона ведеться у вільній формі без запису відповідей співрозмовника.

Різновидом бесіди є інтерв'ювання, привнесене в педагогіку із соціології. При інтерв'юванні дослідник дотримується заздалегідь намічених питань, що ставляться у визначеній послідовності. Під час інтерв'ю відповіді записуються відкрито. Для одержання більш достовірної інформації необхідно створити атмосферу довіри між тими особами, які розмовляють, дотримуватися почуття міри в тривалості опитування, тому що всяке перевантаження за часом, кількістю питань і складності їхнього змісту знижує повноту і вірогідність одержуваної інформації. Не можна забувати, що в груповому інтерв'ю люди (і дорослі, і діти) намагаються перед іншими виглядати кращими, розумнішими, більш обізнаними, прагнуть здаватися більш начитаними, цікавими. У зв’язку з цим може знижуватися вірогідність інформації, яку потрібно враховувати.

Дуже результативний метод дослідно-експериментальної роботи - анкетування. Анкетування - вид опитування, але не усного, а письмового. Це метод масового збору матеріалу за допомогою анкети. Ті, кому адресовані анкети, дають письмові відповіді на запитання. Бесіду й інтерв'ю називають опитуванням “віч-на-віч”, анкетування - заочним опитуванням. Анкетування на відміну від бесіди пропонує більш тверду логічну конструкцію, що залишається незмінною протягом усього опитування. У цього методу багато незаперечних переваг: він дозволяє за порівняно короткий термін зібрати інформацію від великої групи людей. За умови правильно проведеного анкетування виключається можливість впливу опитуваних осіб один на одного. Але анкетування вимагає значного часу для обробки здобутих результатів та їх аналізу, адже якщо навіть попросити відповісти всього на три запитання п'ятдесят учителів і сто учнів, ми одержимо відразу чотириста п'ятдесят відповідей.

Анкети поділяють на відкриті (коли не обмежуються варіанти відповіді на запитання) і закриті (коли можливий вибір відповідей обмежується заздалегідь підготовленими варіантами). Для одержання більш точних даних користуються анкетами закритого типу. Особливість їх у тому, що відповіді в цьому випадку легше зіставляються і статистично обробляються.

Суттєво, що результативність бесіди, інтерв'ювання й анкетування багато в чому залежить від змісту і структури запитань, що пропонуються для відповідей. План бесіди, інтерв'ю й анкети - це перелік питань (опитувальник). Розробка опитувальника припускає:

- визначення характеру інформації, яку необхідно одержати;

- формулювання пропонованих запитань;

- складання першого плану опитувальника і його попередня перевірка шляхом спробного дослідження;

- виправлення опитувальника й остаточне його редагування.

Корисний матеріал може дати вивчення продуктів діяльності досліджуваних: письмових, графічних, творчих і контрольних робіт, малюнків, креслень, деталей, зошитів з окремих дисциплін тощо. Ці роботи можуть дати необхідні відомості про індивідуальність людини, яка бере участь у дослідженні, про досягнутий нею рівень умінь і навичок, що цікавлять дослідника з тієї чи іншої галузі.

У сфері дослідження явищ педагогічної дійсності важливим є застосування методу тестування. Тестуванняявляє собою метод виявлення визначених якостей особистості й інтенсивності їхньої виразності за допомогою серії іспитів (питань, задач, ситуацій і т.п.), тобто це спосіб психологічної діагностики, що використовує стандартизовані запитання і завдання (тести), які мають визначену шкалу значень. Тест - це стандартизований, обмежений за часом іспит. Він дозволяє із заздалегідь установленим ступенем імовірності визначити актуальний, наявний у людини на це момент рівень знань, відносно стійкі особистісні властивості (у тому числі вміння і навички) і зразки, стійкі риси поведінки. Тести дають можливість одержати якісні і кількісні оцінки вимірюваних характеристик.

Так, одержане за допомогою тестів знання структури потреб і мотивів учасників педагогічного процесу дозволяє знаходити найбільш ефективні стимули і шляхи підвищення їхньої ретельності, а також властиві їм якості особистості. Тестування допомагає досліднику вчасно виявляти особливості певних педагогічних ситуацій, ставити правильний діагноз під час їх виникнення і знаходити шляхи їхнього ефективного вирішення. Цей метод застосовується для визначення індивідуальних розходжень, дозволяє визначити актуальний рівень розвитку в суб'єкта педагогічного процесу необхідних навичок, знань, особистісних характеристик тощо. Відомі різні види тестів: досягнень, інтелекту, проективні, особистісні та ін.

Тестування - невід'ємний фактор особистісного менеджменту, що припускає систематичне самопізнання і самооцінку дослідником (і в принципі будь-яким учасником педагогічного процесу) своєї індивідуальної роботи з вироблення чи розвитку якостей, необхідних для науково-дослідної діяльності. Використання тестів допомагає досліднику:

- об'єктивно оцінювати свої особистісні і ділові якості, стосунки з колегами, іншими людьми;

- переборювати помилкові стереотипи сприйняття самого себе й інших людей;

- коректувати поведінку в напрямку успішної реалізації особистісних і професійних цілей;

- обґрунтовано робити професійний вибір і реально визначати можливості свого професійного росту.

Рейтинг - оцінка педагогічного явища, якогось елемента навчально-виховного процесу, людини тощо (усього, чого завгодно) за допомогою компетентних суддів (експертів). Його іноді називають методом експертної оцінки.

До емпіричних методів дослідження відносять також вивчення й узагальнення педагогічного досвіду, у ході якого виділяється головна ідея автора як педагога-новатора, сутнісні механізми запропонованої ним педагогічної інновації, що приводить до підвищення ефективності навчально-виховного процесу.

Особливу роль у педагогічних дослідженнях відіграє експеримент. Поняття “експеримент” має різні визначення, що даються в енциклопедичних словниках. Але більшість дефініцій вказує на те, що всі вони еквівалентні (рівносильні, рівнозначні), з кожного можна вивести всі інші, кожне з них більше висвітлює ту чи іншу сторону конкретного явища. Подамо ці визначення.

Експеримент(від лат. - проба, досвід) - науково-обґрунтований досвід; перевірка гіпотези; відтворення кимсь (іншим педагогом чи керівником закладу освіти) розробленої автором методики (технології, системи заходів і т. ін.) в нових умовах; дослідна робота в закладі освіти з тієї чи іншої проблеми; метод пізнання, за допомогою якого в природних чи спеціально створених, контрольованих і керованих умовах досліджується педагогічне явище, відшукується новий спосіб розв’язання педагогічної задачі, проблеми; строго спрямована і контрольована педагогічна діяльність зі створення й апробування нових технологій навчання, виховання, розвитку особистості, керування закладом освіти; метод дослідження, який припускає виділення істотних факторів, що впливають на результати педагогічної діяльності, і що дозволяє їх варіювати з метою досягнення оптимальних результатів.

Експеримент - спеціально організована перевірка того чи іншого методу, прийому роботи для виявлення його педагогічної ефективності. Педагогічний експеримент - дослідна діяльність з метою вивчення причинно-наслідкових зв'язків у педагогічних явищах, що припускає дослідне моделювання педагогічного явища й умов його перебігу; активний вплив дослідника на педагогічне явище; вимір результатів педагогічного впливу і цієї взаємодії.

Розрізняють експеримент природний (в умовах звичайного освітнього процесу) і лабораторний - створення спеціальних умов для перевірки, наприклад, того чи іншого методу навчання, коли окремі учні ізолюються від інших. Найчастіше використовують природний експеримент. Він може бути тривалим чи короткочасним.

Педагогічний експеримент може бути констатуючим, який встановлює тільки реальний стан справ у навчально-виховному процесі, чи перетворюючим(формуючим), коли проводиться цілеспрямована його організація для визначення умов (методів, форм і змісту освіти) розвитку особистості чи дитячого колективу. Перетворюючий експеримент вимагає наявності для порівняння контрольних та експериментальних груп. Труднощі в реалізації методу експерименту полягають у тому, що необхідно досконало володіти технікою його організації і проведення, тут вимагаються особлива делікатність, такт, педантичність з боку дослідника, уміння встановлювати контакт із випробуваними.

У педагогіці пошук, дослідна робота припускають експеримент, а останній завжди припускає пошукову діяльність, створення нового педагогічного досвіду. Чітко і суворо розвести всі вищезгадані близькі поняття неможливо. Конкретна педагогічна діяльність може належати до того чи іншого поняття за домінантною ознакою: чим більше в ній нового, інноваційного - тим вона ближча до власне експериментальної роботи; чим більше в ній відтворення в інших умовах іншими педагогами уже відомих технологій - тим вона ближча до передового педагогічного досвіду, у ході якого цілком може здійснюватися пошук нового і його наступна апробація, тобто власне експеримент. Тому, не випадково, з усіх визначень зрозуміло, що експеримент являє собою комплексний, багатофункціональний метод, призначений для розв’язання найрізноманітніших завдань.

З одного боку, очевидно, щоб сучасні заклади освіти розвивались, зростав професійний рівень педагогічних працівників, їм необхідно надати можливість експериментувати, створювати нову практику виховання й навчання, що відповідатиме оновленому суспільству, життю. З іншого боку, також очевидно, що експеримент завжди пов'язаний з ризиком, тому що експериментальна робота - це діяльність із заздалегідь не завжди точно відомим, далеко не завжди гарантованим результатом, оскільки:

- частину задуманого не вдається здійснити через несприятливі умови (кадрові, матеріальні, тимчасові, морально-психологічні та ін.);

- деякі припущення виявляються помилковими. Повної гарантії від прорахунків ніхто забезпечити не може, тому що експеримент - це завжди пошук невідомого (тому він пов'язаний з ризиком). В основі експерименту лежить гіпотетична ідея тієї чи іншої методики з заздалегідь неочевидним, а тільки передбачуваним результатом.

Порочною є, на жаль, традиція рапортувати тільки про успіхи дослідно-експериментальної роботи заважає визнавати ті очікування, що не відбулися в експерименті. Чесний, сумлінний педагог-дослідник ніколи не приховає від своїх колег у виступі, статті, методичних рекомендаціях дані про негативні наслідки будь-яких своїх експериментів, про зроблені помилки в ході експериментальної роботи, про гіпотези, що не підтвердилися. Як би не було важко і незвично, але необхідно визнати користь і негативних результатів педагогічних експериментів для педагогічної науки і практики. Обумовлено це тим, що негативний результат будь-якого педагогічного експерименту чи його частини також є соціально значущим, тому що рятує інших педагогів від необхідності проходити змушений шлях проб (що заощаджує сили і час), запобігає від повторення помилок. Тому обнародувані дані про негативні результати того чи іншого педагогічного досвіду варто відносити до заслуг експериментатора, а не засуджувати його, тому що не все в експерименті можна заздалегідь передбачити.

Щоб уявити собі всю організаторську роботу з розвитку дослідно-експериментальної діяльності в будь-якому закладі освіти у формі перетворюючого експерименту, корисно розглянути її етапи. Це, з одного боку, дозволить досліднику побачити всю організаційну роботу цілісно, з іншого - дозволить забезпечити її послідовне виконання у вигляді раціонального алгоритму, допоможе уникнути сумбурності, плутанини, стихійності. У науковій літературі існує два основних підходи до виокремлення етапів перетворюючого експерименту. Одні з них (М.А.Данілов, В.І.Загвязинський, А.І.Кочетов та ін.) виділяють такі етапи перетворюючого експерименту:

- теоретичний (постановка проблеми, визначення мети, об'єкта і предмета дослідження, його завдань і гіпотез);

- методичний (розробка методики дослідження і його плану, програми, методів обробки одержаних результатів);

- власне експеримент - проведення серії досліджень (створення експериментальних ситуацій, спостереження, керування дослідженням і вимір реакцій випробуваних);

- аналітичний - кількісний і якісний аналіз, інтерпретація одержаних фактів, формулювання висновків і практичних рекомендацій.

Інший підхід (В.Н.Алфімов, В.І.Зверєва, А.Є.Капто, М.М.Поташник) дещо конкретизує попередній і виділяє такі етапи експерименту:

- діагностичний - аналіз утруднень суб’єктів і стану педагогічного процесу щодо ракурсу досліджуваної проблеми, виявлення і формулювання суперечностей, що потребують найшвидшої ліквідації за допомогою певних змін, нових методик, технологій, структур, нового функціонального механізму. Інакше кажучи, це етап виявлення проблеми й обґрунтування її актуальності;

- прогностичний - постановка мети, її декомпозиція у низці завдань експерименту, побудова моделі нової технології (методики, структури, системи заходів і т. ін.), формулювання гіпотези, прогнозування очікуваних позитивних результатів, а також можливих збитків, утрат, негативних наслідків тощо, продумування компенсаційних механізмів (заходів, резервів тощо). Це етап розробки розгорнутої програми експерименту;

- організаційний - складання програми експерименту, забезпечення умов для її реалізації, підготовка матеріальної бази експерименту, розподіл управлінських функцій у дослідно-експериментальній роботі, організація спеціальної підготовки кадрів, що беруть участь в експериментальній роботі, створення методичного забезпечення їхньої діяльності, а також діяльності всіх учасників експерименту, пошук і відбір експертів та ін.;

- практичний- проведення вихідних діагностичних зрізів, що констатують стан досліджуваного явища, реалізація нової технології (методики, системи мір тощо), відстеження специфіки досліджуваного процесу, вимір проміжних (поточних) результатів, коректування випробовуваної освітньої технології, здійснення контрольних діагностичних зрізів;

- узагальнюючий - обробка здобутих емпіричних даних, співвіднесення результатів експерименту з поставленими цілями і завданнями, аналіз усіх результатів, коректування гіпотези, моделі нової технології відповідно до прикінцевих результатів, оформлення й опис ходу і результатів експерименту;

- впроваджуючий - поширення чи впровадження нової освітньої технології або методики як керованого процесу у роботу різних педагогічних колективів, спрямованих на практичну реалізацію у масовому педагогічному дослідженні інновацій, здобутих дослідником.

Нижче подаємо зразок оформлення програми перетворюючого експерименту, що доцільно використовувати під час його проведення в сучасному закладі освіти:

- Назва теми експерименту.

- Виконавець (керівник) експерименту (прізвище, ім'я, по батькові, посада, звання, адреса, телефон).

- Назва державної установи (закладу) освіти, що дала дозвіл на експеримент і розділила відповідальність за його результати.

- Коротке обґрунтування актуальності теми (з яких потреб і суперечностей практики випливає необхідність організації саме цього експерименту).

- Об'єкт дослідження.

- Предмет дослідження.

- Мета експерименту.

- Завдання експерименту.

- Гіпотеза (розгорнуте припущення, в якому максимально докладно викладена модель, майбутня методика, система заходів, тобто те нововведення, за рахунок якого очікується одержати високу ефективність навчально-виховного процесу).

- Методи і конкретні методики дослідження (види анкет, тести, тексти контрольних робіт, експериментальні дидактичні матеріали).

- Терміни експерименту (час початку, час передбачуваного завершення).

- Етапи (терміни і зміст роботи) експерименту.

- Склад учасників експерименту.

- Розподіл функціональних обов'язків усіх осіб, що беруть участь в експериментальній роботі.

- База (весь заклад освіти, паралель, окрема група досліджуваних) експерименту (обмовити експериментальні і контрольні об'єкти).

- Формулювання критеріїв оцінки очікуваних результатів.

- Прогноз: а) позитивних результатів;

б) утрат, можливих негативних наслідків;

в) продумування компенсацій.

- Науковий консультант експерименту.

- Пропозиції щодо кандидатур рецензентів програми експерименту (із зазначенням посади і місця роботи).

- Форма подання результатів експерименту (письмовий звіт, текст доповіді, методичні рекомендації, стаття в журнал, дисертація та ін.).

Перераховані методи емпіричного пізнання педагогічних явищ слугують засобами збору науково-педагогічних фактів, що піддаються теоретичному аналізу. Тому і виділяється спеціальна група методів теоретичного дослідження.






ТОП 5 статей:
Экономическая сущность инвестиций - Экономическая сущность инвестиций – долгосрочные вложения экономических ресурсов сроком более 1 года для получения прибыли путем...
Тема: Федеральный закон от 26.07.2006 N 135-ФЗ - На основании изучения ФЗ № 135, дайте максимально короткое определение следующих понятий с указанием статей и пунктов закона...
Сущность, функции и виды управления в телекоммуникациях - Цели достигаются с помощью различных принципов, функций и методов социально-экономического менеджмента...
Схема построения базисных индексов - Индекс (лат. INDEX – указатель, показатель) - относительная величина, показывающая, во сколько раз уровень изучаемого явления...
Тема 11. Международное космическое право - Правовой режим космического пространства и небесных тел. Принципы деятельности государств по исследованию...



©2015- 2024 pdnr.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.