Пиши Дома Нужные Работы

Обратная связь

Сімейне виховання та його особливості

Лекція №1

Тема: Поняття «Людина». Поняття «Соціалізація»

План лекційного заняття:

1. Поняття людини як біосоціальної істоти.

2. Індивідуальність як феномен людини.

3. Особа. Особистість. Персона. Громадянин.

4. Поняття соціалізації.

5. Родинна соціалізація. Сім’я.

6. Гендерна соціалізація особистості.

 

1.Поняття людини як біосоціальної істоти.

Людина — біосоціальна істота, невід’ємна частина природи, живий організм, що підкоряється біологічним законам і який з огляду на особливості свідомості та психіки пристосований до суспільного способу буття разом із подібними собі. Людина органічно поєднує у своїй життєдіяльності фізичний, практичний і духовний способи існування і вона спроможна цілеспрямовано вдосконалювати світ та саму себе.

Людина — душевно визначена, природно-соціальна істота, продукт трудової діяльності, вищий ступінь розвитку живих організмів на Землі.

 

Людині характерні:

1. Особлива тілесна організація — анатомо-фізіологічні характеристики людини, генетичні явища, тип нервової системи, особливості перебігу розумових процесів тощо.

2.Наявність душі — сукупності психічних характеристик людини, які відображають уявлення про внутрішній світ людини.

3. Свідомість — здатність людини відображати дійсність і самого себе в ідеальних образах, створювати власний внутрішній духовний світ і мову, якою виражається його зміст.

4. Суспільний характер існування — означає, що людина — природно-соціальна, суспільна істота.

5. Діяльність — спосіб існування людини, здатність її задовольняти свої потреби завдяки змінам навколишньої дійсності та самої себе.



Таким чином, людина — це біосоціальна істота, яка органічно поєднує у своїй життєдіяльності фізичний, практичний і духовний способи існування та спроможна цілеспрямовано вдосконалювати світ і саму себе.

До основних ознак людини можна віднести:

• особливий тип тілесної організації;

• наявність душі;

• свідомість;

• суспільність;

•діяльність.

2.Індивідуальність як феномен людини.

Феномен — будь-яке особливе унікальне, неповторне явище у своїй цінності в єдності з його сутністю.

Феномен людини - в її унікальності, неповторності, від­мінності від усіх живих істот на Землі.

Феноменальність людини полягає в особливій тілесній організації, наявності душі, свідомості, мови, сус­пільному характері існування та діяльному ставленні до світу.

Індивід — окрема конкретна людина як біологічна істота із притаманними їй загальнолюдськими та індивідуальними рисами.

Індивідуальні особливості людини - це ті, що притаман­ні лише окремій людині (індивіду) і відрізняють її від усіх інших.

Індивідуальність - сукупність властивостей та здібнос­тей які відрізняють одного індивіда від іншого.

До таких особливостей належать:

• тембр голосу,

• колір шкіри, очей, волосся,

• шкірні візерунки на пальцях тощо.

Індивідуальність відображає конкретне й унікальне втілення загального в людині в її тілесних і духовних особливостях, рисах характеру, поведінці діяльності.

Кожна людина – неповторна індивідуальність, носій родової сутності.

На сучасному етапі здійснення трансформації індустріальної цивілізації в інформаційне суспільство різко підвищується роль людської індивідуальності, творчого початку в людині, у розвитку всіх сфер суспільства.

3. Особа. Особистість. Персона. Громадянин.

Особа

Особа — конкретна людина, окремий представник людського роду, якому характерні такі якості: біологічні, соціальні, духовні, ментальні, тілесні, і яка є учасником суспільних відносин, тобто членом суспільства й свідомої діяльності.

Поняття «особа» частіше використовується в юридичній термінології. Ним позначається людина (особистість), яка є суб’єктом правовідносин.

У соціальному розумінні особа — це людина, яка має історично зумовлений ступінь розвитку, користується правами, що надаються суспільством, та виконує обов’язки, які ним покладаються.

 

Вона формується під впливом двох чинників: індивідуальних уроджених властивостей; соціального середовища, що впливає на людину.

 

Особистість

 

Особистість — це конкретний індивід, що вирізняється неповторною сукупністю соціально значущих рис, які знаходять свій прояв у його відносинах з іншими людьми.

Рисиособистості людина, як правило, проявляє в процесі конкретної діяльності. Нам часто доводиться чути про особистостей у політиці, літературі, музиці, кінематографі.

 

Людина особистістю не народжується, а формується в системі історичних суспільних відносин; вона є продуктом суспільства.

 

Персона

 

Персона — людина, яка має певний суспільний стан.

Узагалі поняття «персона» має кілька значень:

Персона (від латин. persona, від етрус. «маска» — роль, особа) — а) особа, людина як окрема особистість; б) поважна, знатна особа; в) одна людина, їдець (за столом під час обіду, вечері).

Persona grata (дипломатія) — а) особа, кандидатура якої на посаду дипломатичного представника в якій-небудь державі схвалюється урядом цієї держави; б) узагалі особа, до якої ставляться прихильно.

Persona non grata (дипломатія) — а) особа, що її кандидатура як дипломатичного представника викликає заперечення уряду держави; б) особа, яка не користується прихильністю.

 

Громадянин

 

Громадянин (для держав із монархічною формою правління використовується термін «підданий») — це особа, що має стійкі, юридично визначені зв’язки з конкретною державою, що відображене в наявності відповідного громадянства (підданства).

Громадянин має певні особливості, що надають можливість бути суб’єктом не лише економічних і соціальних, а й політичних відносин.

 

1) Це особа, яка належить до постійного населення певної держави.

 

2) Це особа, що користується правами, наданими державою, та виконує обов’язки, покладені на неї.

 

3) Це особа, що користується захистом із боку держави, як правовим, так і судовим.

 

4) Це особа, яка несе законодавчо закріплену відповідальність у разі порушення чи невиконання певних рішень, а також у випадку порушення суб’єктивних прав інших осіб або невиконання власних юридичних обов’язків.

 

Громадянство — необмежений правовий зв’язок особи з конкретною державою, який зумовлює поширення на особу всіх конституційних прав та обов’язків.

В Україні існує єдине громадянствотільки громадянство України.

Підстави набуття й припинення громадянства визначаються спеціальним законом, який регулює ці процеси.

 

4. Поняття соціалізації

 

Процес, коли людина пізнає соціальну організацію суспільства, соціальних відносин, засвоєння соціальних ролей, традиційно називають процесом соціалізації.

СОЦІАЛІЗАЦІЯ- процес і результат засвоєння й активного відтворення індивідом соціального досвіду (знань, цінностей, соціальної компетентності), що дає йому змогу інтегруватися в суспільство і поводитися там адаптивно.

Соціалізація може відбуватися і в умовах стихійного впливу на особистість різних обставин життя в суспільстві, і в умовах виховання (цілеспрямованого формування особистості). Поняття «соціалізація» було введено у психологію в 40-50-х pp. у працях Дж. Долларда і П. Міллера. Сьогодні процеси соціалізації досліджує вікова та соціальна психологія, а також етнопсихологія. Їх можна охарактеризувати як поступове розширення сфери соціальної взаємодії індивіда, як процес розвитку саморегуляції і становлення самосвідомості, засвоєння та реалізації соціальних ролей. Соціалізація допускає активну участь самої людини в освоєнні культурних норм, засвоєнні навичок і вмінь, необхідних для успішної соціальної адаптації.

 

5. Родинна соціалізація. Сім’я.

Сім’я – це спільнота, заснована на шлюбі подружжя (батька, матері) та їх неодружених дітей (власних та усиновлених), пов’язаних духовно, спільністю побуту та взаємною моральною відповідальністю.

Сімейне виховання та його особливості

Сімейне виховання є невід'ємною частиною національної системи освіти і виховання. З його допомогою в сім’ї як вічному загальнолюдському мікросередовищі життєдіяльності декількох поколінь людей починається процес соціалізації особистості, здійснюється передача дітям накопиченого людством, родоводом і батьками досвіду, закладаються основи громадянських, трудових і моральних принципів і норм поведінки, здійснюється підготовка дітей до самостійного сімейного життя.

Проблеми сучасних сімей

– нуклеаризація - перетворення сім’ї, що складалась раніше з трьох-чотирьох поколінь у сім’ю з двох поколінь. Це значно послаблює можливості передачі соціального, у тому числі сімейного досвіду від старших поколінь;

послаблення родинних зв’язків, урбанізація, територіальна розмежованість сімейних колективів, підвищена мобільність молоді у сфері професійних, побутових інтересів, дозвілля зменшують можливості соціального контролю і знижують міру впливу батьківської сім’ї;

зміна стандартів поведінки, сімейних цінностей протягом життя одного покоління призводить до повної або часткової переоцінки досвіду сімейного життя, який має старше покоління;

зменшення кількості дітей у сім’ї, орієнтація на одну дитину не дозволяють відтворити природну школу підготовки майбутніх батьків за рахунок співробітництва старших з меншими;

збільшення кількості та складнощів побутових проблем, зайнятість жінок-матерів на виробництві послаблюють можливості їх впливу на дітей в умовах і засобами сім’ї;

зниження віку молодят та збільшення кількості розлучень свідчать про недостатню їх готовність до виконання ролі чоловіка і дружини, батька і матері; про недооцінку ролі сім’ї в житті суспільства і кожної людини зокрема.

Таким чином, сім’я є основним чинником формування свідомості дитини, її світогляду. Від матері до доньки. Від батька до сина.

6.Гендерна соціалізація.

Ґендерна соціалізація — це процес засвоєння людиною соціальної ролі, визначеної для неї суспільством від народження, залежно від того, чоловіком або жінкою вона народилася.

 

Ґендерні ролі — норми та правила поведінки жінок і чоловіків, що ґрунтуються на традиційних очікуваннях, пов’язаних з їх статтю. Вони відрізняються в суспільствах з різною культурою і змінюються із часом.

 






ТОП 5 статей:
Экономическая сущность инвестиций - Экономическая сущность инвестиций – долгосрочные вложения экономических ресурсов сроком более 1 года для получения прибыли путем...
Тема: Федеральный закон от 26.07.2006 N 135-ФЗ - На основании изучения ФЗ № 135, дайте максимально короткое определение следующих понятий с указанием статей и пунктов закона...
Сущность, функции и виды управления в телекоммуникациях - Цели достигаются с помощью различных принципов, функций и методов социально-экономического менеджмента...
Схема построения базисных индексов - Индекс (лат. INDEX – указатель, показатель) - относительная величина, показывающая, во сколько раз уровень изучаемого явления...
Тема 11. Международное космическое право - Правовой режим космического пространства и небесных тел. Принципы деятельности государств по исследованию...



©2015- 2024 pdnr.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.