Моральна свідомість – структура і зміст

Мораль як соціальне явище має складну структуру. У сучасній етичній науці до основних її компонентів належать моральна свідомість, моральна діяльність та моральні відносини. Водночас кожен структурний компонент має власну підструктуру. Моральна свідомість акумулює моральні норми, принципи, категорії, мотиви, ціннісні орієнтації тощо(мал.2.):

- моральні норми («не вбивай», «не вкради», «не кажи неправду», «поважай батьків», «повертай борги») – елементарні форми моральної вимоги; певний взірець поведінки, який відображає усталені потреби людського співжиття і відносин та має обов’язковий характер.

- моральні принципи (принцип справедливості, працелюбства, гуманізму, патріотизму та ін.) характеризують цілісну лінію поведінки людини, є складовими її морального характеру. Принципи надають людині моральної раціональності, передбачуваності її поведінки. Їм не властива категорична обов’язковість. Принципи можна прищеплювати силою власного прикладу, але не через спонукання чи примус.

- моральні мотиви. Людина може бути обізнана з моральними нормами і мати моральні принципи, та, водночас, і пальцем не ворухнути для практичного їх втілення у життя. Для цього необхідні мотиви, зацікавленість суб’єкта в певній дії, відповідь на питання «чому» власне, він її вчинив. Моральна вартість вчинку/дії не завжди відповідає моральній вартості мотиву, що лежить у їх основі;

- ціннісні орієнтації. Мотивація відповідає на питання «чому?», «для чого?» людина діє. Ціннісні орієнтації – «заради чого?» вона діє, чому вона присвячує свою діяльність. Наявність цінностей у людини формує довгостроковий план поведінки та діяльності.

Ставлення до цінностей є свідомим. Моральні цінності – орієнтири для людської свідомості. Обираючи вищі цінності, і діючи у відповідності з ними, людина утверджує свідоме ставлення до норм і принципів моралі, духовну цінність і дієвість своїх мотивів, цілісність своєї моральної свідомості.

Цінності (цінності справжнього, високого мистецтва, цінності історії й культури) визначають сенс існування людини, творять і відроджують її.

У найзагальнішому плані, можна виділити два види цінностей:

- цінності, сенс яких визначається наявними потребами та інтересами людини/цінності, які обслуговують самоствердження людської особистості;

- цінності, які надають смисл існуванню самої людини/цінності, які творять і відроджують людину в певній принципово новій якості (вищі цінності, культурні, смисложиттєві, самоцінності та ін.);

- святині – символи або своєрідні точки концентрації цілком реального, хоча й надприродного буття, що ієрархічно перевищує людську особистість. Ігнорування святині трактується як грі

Питання для контролю та самоконтролю:

1. Як можна представити структуру моралі? Назвіть її основні компоненти.

2. Яка роль у структурі моралі належить моральній свідомості?

3. Розкрийте сутність моральної діяльності як елемента моралі.

4. Що таке моральні відносини?

5. Чому структурні елементи моралі тісно пов’язані один з одним?

6. Назвіть основні соціальні функції моралі, розкрийте коротко їх сутність.

7. Охарактеризуйте роль соціалізуючої функції у підтриманні стабільності суспільства.

8. Розкрийте особливості виховної функції моралі.

9. Яким чином можна охарактеризувати роль моралі у сучасному суспільстві?

Теми рефератів:

1. Структурні елементи моралі та їх взаємозв`язок.

2. Моральна свідомість як елемент структури моралі.

3. Моральна діяльність та її місце у структурі моралі.

4. Роль моральних відносин як структурного елементу моралі.

5. Мораль та моральність.

6. Мораль та її соціальні функції.

7. Специфіка регулятивної функції моралі.

8. Соціалізуючи та виховна функції моралі.

9. Роль моралі у сучасному суспільстві.

Література:

1. . Етика: навчальний посібник / В.О. Лозовой, М.І. Панов, О.А. Стасевська та ін.: За ред. проф. В.О. Лозового. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 224 с.

2. Етика: навчальний посібник / Т.Г. Аболіна, В.В. Єфименко, О.М. Лінчук та ін. – К.: Либідь, 1992. – 328 с.

3. Малахов В.А. Етика: курс лекцій: Навч. Посіб. – 3-тє вид. – К.: Либідь, 2001. – 384 с. 14. о.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДО ТЕМИ ІІ

1. Мораль – це:

а. наука про норми людської поведінки

б. матеріальна сфера життя суспільства c. синонім поняття «етикет»

в. сукупність усвідомлюваних принципів, правил, норм, що регулюють поведінку

2. «Кожна людина отримує мораль у вигляді двох законів – зовнішнього і внутрішнього». Це твердження відноситься до:

а. соціально-історичних трактувань походження моралі

б. надприродного (релігійного) трактування походження моралі

в. натуралістичних трактувань походження моралі

3. «Мораль виникла як просте продовження і ускладнення групових інстинктів тварин». Це твердження відноситься до:

а. соціально-історичних трактувань походження моралі

б. надприродного (релігійного) трактування походження моралі

в. натуралістичних трактувань походження моралі

4. Марксистська етика пов’язує походження моралі з:

а. тваринними інстинктами

б. божественною природою

в. прагненням людини до щастя

г. регуляцією перших колективних трудових відносин

5. Мораль виникла у:

а. рабовласницькому суспільстві

б. родовому суспільстві

в. феодальному суспільстві

6. Терпимість до іншого, інших поглядів, цінностей, поведінки це:

а. принцип гуманізму

б. принцип альтруїзму

в. принцип толерантності

7. Елементарні форми моральної вимоги; певний взірець поведінки:

а. моральні норми б.моральні принципи

в. ціннісні орієнтації г.моральні мотиви

8. Оскільки складовою частиною моралі є життєво важливі для людини орієнтири, вона виконує:

а. пізнавальну функцію

б. диференціюючу функцію

в. світоглядну функцію

г. комунікативну функцію.

9. До структури моральної свідомості входить:

а. святині

б. моральна людина

в. етикетна поведінка

г. моральна свідомість

10. Стійкі моральні уявлення людини називаються:

а. моральною свідомістю б. моральними нормами

в. моральними обов’язками г. моральними переконаннями