Пиши Дома Нужные Работы

Обратная связь

Смаки та уподобання споживача

Для моделювання першого етапу теорії вводиться поняттякорисностіяк суб'єктивної цінності певного товару для споживача у певний момент часу. Корисність — суб'єктивне ставлення людей до товару. Далі розглядатимемо корисність не окремого товару, а всього набору споживаних благ (наприклад, двох). Відомі два підходи до вимірювання корисності — кількісний та порядковий.

Кількісний (кардиналістський) підхід до корисності передбачає, що корисність може мати кількісний вимір, тобто визначається функціонально. Функція корисності показує залежність корисності від загальної кількості споживаних благ.

 

U = f (X,Y), (4.1)

 

де U -рівень корисності; X, Y - кількості споживаних благ.

Для оцінки зміни корисності використовується поняття граничної корисності.Гранична корисність (MUX) блага X — зміна загальної корисності набору товарів при зміні кількості даного блага на одиницю. Математично граничні корисності блага X і блага Y при незмінності кількостей всіх інших благ є частковими похідними функції корисності:

 

(4.2)

 

Гранична корисність зменшується при збільшенні кількості товарів, які є у розпорядженні споживача (закон спадної граничної корисності, або перший закон Госена). Корисність залежить не тільки від споживчих властивостей блага, але й від його кількості.

Порядковий (ординалістський) підхід до корисності передбачає можливість оцінювати тільки те, якому набору благ віддається перевага, а не кількісну різницю в корисності. Тобто споживач може упорядкувати різні набори благ відповідно до власних смаків. В основі ординалістського підходу лежать такі аксіоми стосовно уподобань споживача:



1. Порівняність для всіх можливих наборів A та В уподобань споживача:

споживач завжди може порівняти два набори, тобто визначити, віддає він перевагу набору А по відношенню до набору В, або навпаки, або байдужий у виборі між А і В.

2. Транзитивність у структурі переваг: якщо набору А віддається перевага по відношенню д,о В і В віддається перевага по відношенню до С, то набору A віддається перевага по відношенню до С.

3. Ненасичуваність: споживач завжди надає вищий ранґ тому набору, який містить більшу кількість товару.

Будь-яка можлива комбінація благ XA та YA може бути показана як відповідна точка А у системі координат "Х-У" (рис. 4.1).

 

Рис. 4.1. Крива байдужості. Рис. 4.2. Карта кри- Рис. 4.3. Криві байду-

вих байду- жості.

жості.

 

Крива байдужості — це лінія рівної корисності, усі точки якої характеризують набори товарів, які забезпечують споживачу один і той же рівень корисності U=U0 ( рисл. 4.1).

Карта кривих байдужості є множиною всіх можливих рівнів корисності (U1, U2, U3) для певного споживача (рис. 4.2).

Форма кривих байдужості залежить від властивостей благ щодо замінюваності у споживанні. Так, на мал. 4.3 U1 — це крива байдужості для абсолютних замінників, а U2 — крива байдужості для товарів, які жорстко взаємодоповнюються.

Більшість товарів є неповними замінниками, а їхні криві байдужості монотонно спадними, як крива U0 на рис. 4.4.

 

Рис. 4.4. Гранична норма заміщення.

 

Як видно з рис. 4.2, криві байдужості опуклі до початку координат. Це вимагає окремих пояснень щодо їхнього вигляду. Припустімо, що споживач робить свій вибір на користь набору (ХA, YA), якому відповідає точка А, що забезпечує йому рівень корисності U0 (рис. 4.4). Якщо споживач обирає набір (ХB, YB), то він перебуває у точці В цієї ж кривої байдужості U0. При цьому в обох точках споживач отримує однакову корисність, але, рухаючись від А до В, він збільшує споживання блага X на величину DX=XB-XA й одночасно зменшує споживання товару Y на величину -DY=YB-YA. Тобто, для того щоб спожити більшу кількість одного блага в наборі, споживач мусить відмовитися від певної кількості іншого блага. Це означає, що споживач замінює DY одиниць блага Y на DX одиниць блага X. Кількість блага Y, від якої споживач готовий відмовитися в обмін на додаткову одиницю блага X при незмінному загальному рівні корисності, називаєтьсяграничною нормою заміщення благ. Гранична норма заміщення може бути розрахована за формулою:

 

або(4.3)

Згідно з рис. 4.4, гранична норма заміщення зменшується при русі праворуч уздовж кривої байдужості. Зменшення граничної норми заміщення означає, що під час зменшення запасу блага Y і збільшення запасу X споживач готовий відмовлятися від усе меншої кількості блага Y для отримання додаткової одиниці блага X. Тому для неповних замінників крива байдужості вигнута до початку координат.

Гранична норма заміщення може тлумачитися як співвідношення граничних корисностей благ. Припустімо, що споживач відмовляєтся від DY одиниць блага Y (рис. 4.4). Якщо корисність кожної одиниці блага Y дорівнює MUY, то це означає, що він відмовляється від обсягу корисності -DY×MUY. Одночасно він отримає додатково DX одиниць блага X і, відповідно, додаткову корисність у обсязі DX×MUX. Оскільки споживач залишається на цій же кривій байдужості, корисність обох наборів для нього незмінна:

 

або .

 

Звідси та з формули (4.3) отримуємо:

 

 

В цілому кривим байдужості притаманні такі властивості:

1. Криві байдужості мають від'ємний нахил, тому що для збереження корисності зменшення кількості одного товару в наборі має компенсуватися збільшенням кількості іншого.

2. Криві байдужості не перетинаються.

3. Криві байдужості, які лежать далі від початку координат, характеризують набори товарів, що мають вищий рівень корисності.

4. Уздовж кривої байдужості гранична норма заміщення зменшується.






ТОП 5 статей:
Экономическая сущность инвестиций - Экономическая сущность инвестиций – долгосрочные вложения экономических ресурсов сроком более 1 года для получения прибыли путем...
Тема: Федеральный закон от 26.07.2006 N 135-ФЗ - На основании изучения ФЗ № 135, дайте максимально короткое определение следующих понятий с указанием статей и пунктов закона...
Сущность, функции и виды управления в телекоммуникациях - Цели достигаются с помощью различных принципов, функций и методов социально-экономического менеджмента...
Схема построения базисных индексов - Индекс (лат. INDEX – указатель, показатель) - относительная величина, показывающая, во сколько раз уровень изучаемого явления...
Тема 11. Международное космическое право - Правовой режим космического пространства и небесных тел. Принципы деятельности государств по исследованию...



©2015- 2024 pdnr.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.