Призначення та роль фінансів

Призначення фінансів — забезпечити необхідні умови для здійснення процесу створення, розподілу й використання ва­лового внутрішнього продукту в державі. Це досягається шля­хом створення й використання різноманітних фондів фінансо­вих ресурсів на всіх етапах діяльності держави, підприємців і кожного громадянина.

Фонди фінансових ресурсів, які обслуговують економічні процеси, є досить різноманітні як за методами створення, напрямками використання, рівнем відображення інтересів, так і за суб'єктами економічної діяльності, методами вироб­ничої й суспільної інтеграції та кінцевою метою відповідного виду діяльності.

Найважливіша роль належить фінансам на рівні господар­ських структур. Тут створення й використання фондів фінан­сових ресурсів спрямовані на підвищення ефективності госпо­дарської діяльності, тобто одержання високої норми прибутку на вкладений капітал. Досягнення визначеної мети Імовірне при залученні фондів фінансових ресурсів на впровадження нових технологій, кращому використанні основних фондів че­рез застосування методів прискореної амортизації, забезпечен­ня великих резервів для підтримки зростання ефективності виробництва, підвищення якості продукції та її конкуренто­спроможності. Звісно, підвищення якості продукції потребує додаткових затрат фінансових ресурсів, але вони дають знач­ний виробничий ефект і швидко скуповуються.

Резервом щодо підвищення ефективності господарювання є використання обігових коштів за рахунок залучення в обіг наднормативних запасів матеріальних ресурсів, прискорення обігу коштів, раціоналізації господарських зв'язків, кращої ор­ганізації" виробництва. Вплив фінансів на ефективність вироб­ництва на рівні господарської структури має свої обмеження, зумовлені обмеженістю ресурсів у кожній одиниці господарю­вання. Звісно, кожна певна виробнича структура повинна ма­ти можливість створювати за результатами своєї діяльності фонди фінансових ресурсів, достатні за своїм обсягом для сти­мулювання соціального розвитку, високих результатів вироб­ництва, його розширення та удосконалення. Проте тут фінан­си виконують дещо локальну роль у господарських процесах.

Активне й дієве використання фінансів для підвищення ефективності економіки можливе лише тоді, коли фонди фі­нансових ресурсів на рівні підприємницьких структур допов­нюються відповідними фондами на рівні держави. Йдеться про створення фондів фінансових ресурсів у складі державно­го бюджету або поза бюджетом.

У складі державного чи місцевих бюджетів — це витра­ти на розвиток економіки в формі капітальних вкладень, дотацій, витрат на виконання окремих загальнодержавних комплексних програм. За умов перехідної економіки — це насамперед фонди, призначені для структурної перебудови економіки, проведення прикладних науково-дослідних робіт, створення нових видів машин і механізмів, розробки нових технологій.

Треба завважити, що на практиці задіяні різноманітні фор­ми й методи використання фінансів для підвищення ефектив­ності виробництва. Так, в Україні, поряд із асигнуваннями з бюджету на капітальні вкладення, виплату дотацій, субсидій, проведення деяких видів робіт у агрокомплексі, існують фон­ди конверсії та інноваційний фонд.

Пошук кращої можливості використання фондів фінансо­вих ресурсів на всіх рівнях для підвищення ефективності ви­робництва шляхом фінансового забезпечення потреб розвитку економіки, стабілізації фінансового становища в державі — од­не з основних завдань фінансової політики владних структур.

Роль фінансів найвідчутніше проявляється при розв'язан­ні соціальних проблем. Тут створюються фонди фінансових ресурсів для здійснення соціальних заходів як на рівні кожно­го громадянина для покриття витрат на соціальні цілі, так і на рівні господарських структур для задоволення соціальних, по­забюджетних і благодійних потреб, започаткування позабюд­жетних і благодійних фондів, а також фондів фінансових ре­сурсів на соціальні цілі в складі бюджетів.

Проте вирішальна роль у задоволенні соціальних потреб належить фондам, які створюються державою. За нинішніх умов у більшості країн світу державою все більше виділяється коштів на вирішення соціальних питань, які одержали назву суспільних благ і послуг. Ці блага й послуги є неречовими, не­товарними, але вони істотно впливають на рівень добробуту та якість життя.

Суспільні блага й послуги включають асигнування на націо­нальну безпеку й правопорядок, оборону, захист довкілля, осві­ту, охорону здоров'я, науку, спорт тощо. У західній фінансовій літературі детально опрацьована класифікація подібних благ. Ринок неспроможний забезпечити задоволення цих потреб. Крім цього, ринкові механізми виявилися нездатними своєчас­но й ефективно реагувати на вказані потреби суспільства, що впливало на загальну ефективність економічної системи.

На сьогодні в світі існує наукова теорія суспільних благ, бі­ля витоків якої стояли відомі вчені, лауреати Нобелівської премії Джеймс Бюкенен і Поль Самуельсон. Це ще раз під­тверджує думку про те, що роль фінансів у задоволенні соціаль­них потреб населення має виняткове значення. Через систему фінансів оформлюється індивідуальна мінова угода між при­ватними особами й державою. Ця угода грунтується на зістав­ленні благ і послуг, що надаються громадянам, і величиною сплачуваних податків. За теоретичними постулатами обмін за схемою ''блага — податки" триває доти, доки корисність пос­луг перевищує податкову "ціну".

Загалом, можна дійти висновку, що в сучасних умовах, ви­користовуючи фінанси, держава виконує соціальну функцію суспільного добробуту. Фонди фінансових ресурсів, що ство­рюються державою й використовуються для задоволення соці­альних потреб, відіграють вирішальну роль для досягнення зазначеної мети. Фонди фінансових ресурсів, що створюються й використовуються підприємницькими структурами та насе­ленням, теж у відповідній формі регулюються державою через визначення переліку платних послуг, норм плати тощо.

У перехідний період реформування економіки фінанси є важливою з'єднувальною ланкою між макроекономічними по­казниками й конкретними напрямками використання фондів фінансових ресурсів на розвиток економіки та підвищення суспільного добробуту. Проте форми й методи створення та використання фондів фінансових ресурсів потребують постій­ного удосконалення за такими напрямами:

— удосконалення методів створення й використання фон­дів фінансових ресурсів на основі науково обґрунтованих нор­мативів бюджетної забезпеченості;

— забезпечення переходу до середньострокового та перс­пективного фінансового планування фондів фінансових ре­сурсів на всіх рівнях управління економікою;

— удосконалення механізму залучення фінансових ресур­сів до інвестиційної сфери, у тому числі особистих накопичень громадян;

— запровадження ефективної системи витрачання коштів бюджету на соціальні потреби суспільства з одночасним поси­ленням регулятивної ролі бюджету в забезпеченні добробуту населення;

— створення фондів фінансових ресурсів для підтримки малого бізнесу шляхом розробки й виконання цільових програм;

— посилення фінансового контролю за діяльністю держав­них підприємств і організацій, підвищення відповідальності керівників державних підприємств за ефективне використан­ня державного майна, дотримання фінансової дисципліни;

— оздоровлення фінансового становища в державі та зміц­нення грошового обігу завдяки ліквідації взаємозаліків за пла­тежами до бюджету та усунення бартеризації господарських зв'язків,

— удосконалення податкової системи, забезпечення опти­мального рівня податкових надходжень для формування фон­дів фінансових ресурсів на загальнодержавному й регіональ­них рівнях, створення сприятливих умов для підприємницької діяльності.