Доходи й видатки місцевих бюджетів України

Економічна сутність місцевих бюджетів виявляється у формуванні грошових фондів, які с фінансовим забезпечен­ням діяльності місцевих рад народних депутатів і місцевих державних адміністрацій, розподілі та використанні цих фон­дів на фінансування, утримання й розвиток соціальної інфраструктури місцевого господарства.

Активний вплив місцевого самоврядування на формування нових суспільних відносин можливий лише в тому разі, якщо воно матиме в своєму розпорядженні достатню кількість фі­нансових ресурсів. Згідно з чинним законодавством органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції самостій­но розробляють, затверджують і виконують бюджети місцевого самоврядування. Втручання в цей процес із боку державних органів не припускається. Бюджети місцевого самоврядування не включаються до інших місцевих бюджетів і до державного бюджету України.

У доходи республіканського бюджету Автономної Респуб­ліки Крим, обласного, міського (міст Києва та Севастополя) бюджетів зараховуються:

— частина податку на додану вартість та акцизного збору, яка визначається Законом про державний бюджет України на наступний рік, але не менше 20%;

— податок на прибуток підприємств і організацій усіх форм підпорядкування й власності (крім комунальної) в розмі­рі, що становить 70% від ставки, передбаченої чинним законо­давством для відповідної категорії платників, та 100% податку на прибуток підприємств і організацій комунальної власності цього рівня;

— частина прибуткового податку з громадян;

— податок на майно підприємств і організацій усіх форм підпорядкування і власності;

— плата за землю до обласних бюджетів і 70% — до бюд­жетів міст Києва й Севастополя;

— надходження від внутрішніх позик і грошово-речових лотерей, ще провадяться за рішенням відповідних представ­ницьких органів влади згідно із законами України;

— частина доходів від приватизації державного майна, яка визначається Законом про державний бюджет на рік;

— відрахування, дотації та субвенції з державного бюдже­ту України;

— надходження від оренди цілісних майнових комплексів, що перебувають у комунальній власності цього рівня;

— дивіденди, одержані на акції та цінні папери, що нале­жать державі в акціонерних підприємницьких структурах, створених за участю підприємств комунальної власності цьо­го рівня.

До місцевих бюджетів зараховуються місцеві податки та збори, що встановлюються сільськими, селищними, міськими радами в межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць. До місцевих податків і зборів належать: податок на рекламу; комунальний податок; збір за здійснення зарубіжно­го туризму; готельний збір; збір за паркування автотранспор­ту; ринковий збір; збір за видачу ордера на квартиру; курорт­ний збір; збір за право використання місцевої символіки; збір за проведення аукціону, конкурсного розпродажу та лотерей; збір за проїзд територією Автономної Республіки Крим та прикордонними областями автотранспорту, що прямує за кор­дон; збір за видачу дозволу На розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг; збори за надання земельних ділянок для будів­ництва об'єктів виробничого й невиробничого призначення, індивідуального житла та гаражів у населених пунктах.

Місцеві податки та збори встановлюються міськими, се­лищними й сільськими радами в межах граничних розмірів (ставок), визначених законодавством, крім збору за проїзд територією Автономної Республіки Крим та прикордонними областями автотранспорту, що прямує за кордон, який встанов­люється Верховною Радою Автономної Республіки Крим та обласними радами.

Ради, ухвалюючи рішення про встановлення місцевих по­датків і зборів, затверджують положення про кожний їх вид, в яких визначаються платники, об'єкти оподаткування, став­ки податків і зборів, пільги, порядок їх обчислення і строки перерахування до місцевих бюджетів, органи, що здійснюють контроль і справляння податків і зборів, відповідальність органів та платників за дотримання нормативно-правових актів із питань оподаткування.

Ради в межах своєї компетенції мають право надавати від­строчки у сплаті місцевих податків і зборів, звільняти певні категорії платників від їх сплати. У разі несплати в установлено­му порядку місцевих податків і зборів або заниження їх сум платники та органи, на які покладено відповідальність за своєчасну сплату до місцевих бюджетів, сплачують суми донара­хованих органами державної податкової служби місцевих подат­ків і зборів, штраф у розмірі 100% від донарахованих сум та пеню, обчислену, виходячи із 120% від облікової став­ки Національного банку України, що діє на дату складання акта перевірки.

Не застосовуються фінансові санкції до платників подат­ків, які до початку перевірки органом державної податкової служби виявили факт заниження суми місцевих податків і зборів, у письмовій формі повідомили про це зазначений орган та сплатили недоїмку й нараховану пеню.

Контроль за сплатою місцевих податків і зборів здійс­нюється органами державної податкової служби та міськими, селищними, сільськими радами. Місцеві податки й збори, внесені за рахунок коштів юридичних осіб, їх філіалів, відді­лень, представництв та інших відокремлених підрозділів, від­носяться до валових витрат виробництва та обігу.

Фізичні особи сплачують місцеві податки та збори за рахунок власних доходів. З державного бюджету України до бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів областей міст Києва і Севастополя може передаватися частина дохо­дів у вигляді процентних відрахувань від загальнодержавних податків, зборів і обов'язкових платежів, які справляються на даній території, або дотацій і субвенцій. Розмір відрахувань за поданням Президента України затверджується Верховною Радою України в Законі про державний бюджет на рік з ураху­ванням економічного, соціального, природного й екологічно­го становища відповідних територій.

Розмежування доходів, закріплених за бюджетами Авто­номної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастопо­ля. між республіканським бюджетом Автономної Республіки Крим, обласними, міськими (міст Києва і Севастополя) і бюджетами районів, міст, міст обласного підпорядкування, районів у містах (міст Києва і Севастополя), здійснюється Верховною Радою Криму, обласними, міськими (міст Києва і Севастополя) радами народних депутатів з урахуванням еко­номічного, соціального, екологічного, природного становища відповідних районів та населених пунктів за поданням рад нижчих рівнів.

З місцевих бюджетів здійснюються видатки на такі цілі:

— фінансування установ та організацій освіти, культури, науки, охорони здоров'я, фізичної культури, молодіжної полі­тики, соціального забезпечення і соціального захисту населен­ня, що перебувають у підпорядкуванні виконавчих органів влади Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, а також соціально-культурних заходів відповідно до покладених на ці органи влади функцій;

— утримання представницьких і виконавчих органів влади Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севасто­поля та органів місцевого самоврядування;

— фінансування підприємств і господарських організацій, що входять до складу місцевого господарства, природоохорон­них заходів;

— інші заходи, що фінансуються відповідно до чинного за­конодавства України з бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя.

Усі ці витрати безпосередньо пов'язані з інтересами широ­ких верств населення й суттєво впливають на загальні соціальні процеси в державі й насамперед на рівень його добробуту, освіченості, забезпеченості медичними послугами, а також послугами в галузі культури, спорту, соціальної захищеності на випадок непередбачуваних обставин.

За умов високих темпів розвитку науково-технічного прог­ресу зростають вимоги до якості робочої сили. Виробництво не може розвиватися без високої загальної культури, спеціальних знань, професійної підготовки працівників. Система осві­ти значно впливає на рівень продуктивності праці і з огляду на це видатки місцевих бюджетів мають виробничий характер.

Піднесення культурного рівня населення виявляється у фінансуванні видатків бюджету на проведення культурно-освітньої роботи — утримання масових бібліотек, клубів, будинків і палаців культури, музеїв, надання фінансової підтримки театрально-видовищним закладам.

Важливе соціальне значення мають видатки бюджету на фінансування заходів з охорони здоров'я. Найбільшу частку в загальній сумі бюджетних видатків на охорону здоров'я ста­новить фінансування лікувально-профілактичних закладів. У 1999 р. із місцевих бюджетів на це було витрачено 87% від всіх витрат на охорону здоров'я. Крім того, за рахунок бюджету утримується велика кількість інших лікувально-профілактичних та санітарно-епідеміологічних установ. Видатки на медичну допомогу на нинішньому етапі одержують нове якісне напов­нення — поширюється робота з диспансеризації населення, проводиться боротьба з алкоголізмом, наркоманією, СНІДом.

Значні кошти виділяються на фінансування місцевого господарства. Це насамперед житлове будівництво, водопо­стачання, каналізація, освітлення, благоустрій міст і селищ міського типу. У 2000 р. видатки на ці заходи становитимуть понад 2,1 млрд. гривень.

У республіканському бюджеті Автономної Республіки Крим, обласних, міських (міст Києва і Севастополя та міст обласного підпорядкування) і районних бюджетах утворюються резервні фонди Ради Міністрів Криму, виконавчих комітетів обласних, міських (міст Києва і Севастополя та обласного під­порядкування), районних рад народних депутатів у розмірі до 1% від обсягу видатків кожного з них для фінансування невідкладних заходів, які не могли бути передбачені під час затвердження відповідних бюджетів.

У республіканському бюджеті Автономної Республіки Крим, обласних, міських, районних, селищних, сільських бюджетах утворюється оборотна касова готівка. Оборотна касова готівка може бути використана протягом року на покриття тимчасових касових розривів і повинна бути по­новлена того ж року до розмірів, установлених під час за­твердження відповідного бюджету.

Розмежування видів видатків між бюджетами, що входять до складу бюджетів автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, здійснюється Верховною Радою Криму, обласними, міськими (міст Києва і Севастополя) радами народних депутатів та районними і міськими (міст із районним поділом) радами народних депутатів.

Найактуальнішою проблемою для зміцнення фінансової бази місцевого самоврядування і насамперед дохідної частини місцевих бюджетів є чітке розмежування доходів і видатків між місцевими і державним бюджетом України.

На сьогодні це питання значною мірою законодавче вирі­шено на рівні областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя. Проте в структурі місцевих бюджетів, тобто між обласними, міськими, сільськими та селищними бюджетами, воно ще потребує свого вирішення.