Пиши Дома Нужные Работы

Обратная связь

ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОГРАМИ

Марина Троїцька, викладач

кафедри психології СОІППО

 

Базову програму «Я у Світі» необхідно розглядати як інновацію, що має глобальний масштаб, адже вона змінює пріоритети дошкільної освіти, її завдання, структуру та результати, характер взаємодії з дитиною у навчально-виховному процесі, його методи та прийоми, вимоги до професійних якостей педагогів ДНЗ. А тому процес переходу дошкільних навчальних закладів до роботи за Програмою потребує певної системи методичних заходів та відповідного психологічного супроводу.

Технологія психолого-педагогічного супроводу має бути спрямована на створення таких умов, які забезпечать успішне вирішення поставлених завдань, активізацію творчих дослідницьких потреб.

Постає нагальна потреба у кваліфікованих спеціалістах, які здатні працювати по-новому, мають бажання самостійно і раціонально ввійти в інноваційні процеси. Для того, щоб правильно сформувати стратегію впровадження нової Програми, необхідно врахувати рівень психологічної і професійної готовності педагогів до роботи, наявність у них необхідних для цього особистісних якостей: мотиваційно-творча спрямованість особистості, рівень розвитку креативності; рівень поінформованості щодо новації та відношення до неї; оцінки і самооцінки, здатності до інноваційної діяльності; індивідуальні особливості особистості (рішучість, відповідальність, толерантність, навички самоорганізації та ін.); професійні вміння (рівень оволодіння професією та адаптації до неї, первинне засвоєння необхідних прийомів і технологій, вміння працювати в команді, рівень співробітництва та ін.).



Ця робота може проходити у декілька етапів.

Перший етап – діагностичний, він спрямований на визначення готовності педагогів до впровадження інновації, рівня обізнаності педагогів з ключовими психологічними категоріями Програми, особливостей взаємодії педагогів з дітьми, вивчення психологічних аспектів організації навчально- виховного процесу, ступінь впровадження особистісно зорієнтованої моделі навчання та виховання та ін.

На цьому етапі доцільно використовувати діагностичні методики та вправи, які описані у психолого-педагогічній літературі. Як то, тести: «Чи хочете змін у своїй діяльності?», «Наскільки ефективно ви використовуєте робочий час?», вправи: «Чутливість до дискомфорту», «Від скарги до мети», «Пошук психологічної проблеми», «Контракт», методику «Незакінчені речення» та інші.

Діагностичний етап завершується нарадою адміністрації закладу, представників психологічної служби, членів робочої групи, на якому обговорюються та аналізуються переваги та проблемні зони в організації навчально-виховного процесу, наявність чи відсутність необхідних професійних якостей у педагогів; визначаються шляхи впровадження Програми, планується відповідна система заходів.

На другому етапі у ході широкої консультативно-просвітницької роботи відбувається знайомство педагогів з основними засадами програми «Я у Світі», збагачується їх професійний досвід, розширюються їх можливості у використанні нових технологій та методів, усвідомлюється необхідність зміни регламентації навчально-виховного процесу, формується мотив до самоосвіти, професійні якості педагогів.

Особливу вагу мають мотиви, що спонукають до діяльності, та цілі тих дій, які можуть активізовувати чи гальмувати соціально корисну діяльність фахівця. Це зумовлює вибір певних методів і засобів її здійснення. Для підвищення мотивації педагогів керівнику слід апелювати не тільки до їх свідомості та інтелектуальних якостей. Результативності, підвищення рівня творчої самореалізації можна досягти лише у випадку впливу на емоційно- вольову сферу людини, що буде спонукати, заохочувати до відповідної роботи. Запорукауспіху освоєння Програми – впевненість педагогів у власних силах, створення загального позитивного настрою, але без надмірної самовпевненості і напруги. Оцінка ситуації повинна бути об’єктивною, тобто увага повинна акцентуватись не тільки на труднощах, а й здобутках, навіть епізодичних. Необхідно підкреслювати той факт, що необхідність впровадження Програми викликана об’єктивними вимогами часу.

Особливої уваги потребують непідготовлені працівники, «новачки» колективу, у яких додаткова відповідальність за правильність дій може виникати «страх помилки», що буде гальмувати діяльність. А тому ця категорія педагогів потребує посиленої позитивної стимуляції, підтримки. Необхідно скористатися вправами, які сприяють психологічній активізації групи та окремих її учасників. То є вправи:«Велетень», «Так-Ні», «Хочу – Можу - Треба». Ці вправи спрямовані на активізацію учасників групи, підвищення їх самооцінки, загального тонусу групи, сприяють активізації та укріпленню довіри педагога до самого себе, своїх потреб, розвитку індивідуальності, розширенню самосвідомості, пошуку нового стилю педагогічної діяльності.

До них слід, у першу чергу, залучати працівників, які відчувають невпевненість, скутість.

Про завершення етапу буде свідчити позитивне сприйняття нововведення, енергійність, зібраність, сконцентрованість, позитивне реагування педагогів на обговорення Програми.

Різноманітні вправи доцільно використовувати і з метою релаксації та організації психотехнічного відпочинку.

Слід надавати діяльності колективного характеру, що буде сприяти зниженню надмірної психологічної і фізичної напруги. Високий рівень фізичної та психологічної напруженості має як позитивні (активізація сил, підвищення концентрації уваги та ін.), так і негативні (посилення відчуття невпевненості, пасивність, зниження самооцінки, руйнівні емоції та ін.) сторони. Для попередження виникнення небажаних явищ доречними будуть періодичні релаксаційні паузи, тренінгові заняття, вправи на зниження психологічної напруги, що допоможе стабілізувати емоційний стан співробітників.

Тренінгова, корекційно – розвивальна робота третього етапу вирішує ряд завдань: розвиток власного творчого та особистісного потенціалу педагогів, розвиток загальної технології творчого пошуку, здатності до рефлексії, формування адекватної професійної самооцінки, вдосконалення професійних навичок та умінь (практичного врахування вікових та індивідуальних особливостей психічного розвитку, встановлення суб’єкт – суб’єктних відносин, забезпечення розвивального впливу середовища, використання технології з урахуванням життєвої ситуації, організації роботи за всіма лініями розвитку, зміни акценту на процесуальну сторону діяльності дітей, прогнозування розвитку, підвищення загальної психологічної культури праці та ін.)

В ситуаціях освоєння нового особливого значення набуває практична потреба у цілеспрямованому, кваліфікованому, правильному психологічному впливу на співробітників. Посилюється роль власного прикладу, вплив вчасно і уміло сказаного слова. А тому психологічна некомпетентність, неготовність керівника закладу до цієї діяльності, неусвідомлюваність ним характеру власних впливів провокуватиме невиправдані помилки і ускладнюватиме процес. Тому завідувачам дошкільних навчальних закладів, методичній службі, практичним психологам необхідно сконцентрувати зусилля на підвищенні своєї майстерності, професійних організаторських умінь. А ще умінні підібрати, визначити ті форми та методи педагогічного впливу, які будуть ефективними на тому чи іншому етапі. Радимо скористатися рекомендаціями А.К.Маркової, яка визначає шляхи досягнення рівнів готовності педагогів до здійснення інноваційної діяльності.

 

 

Рівні професіоналізму педагога Рівні готовності педагога до інноваційної діяльності Ефективні форми роботи
1. Рівень оволодіння професією, адаптація до неї, первинне засвоєння норм, необхідних прийомів, технологій. Рівень знайомства із загальним поняттям “інновації в освіті”, засвоєння сутності інноваційної діяльності Лекції, індивідуальні та семінарські заняття по темі “Сутність інноваційної діяльності ”, співбесіди.
2. Рівень педагогічної майстерності як запровадження на достатньому рівні зразків інноваційного досвіду; оволодіння професійними засобами здійснення індивідуального підходу до вихованців Освоєння практичних способів здійснення інноваційної діяльності, формування умінь та навичок для її впровадження, застосування в практику роботи інноваційного досвіду. Засідання круглих столів, семінари, конференції з обміну досвідом, “відкриті” заняття, майстер-класи, індивідуальні заняття з літературою, робота з Інтернетом, публікації.
3. Рівень самоактуалізації педагога у професії, усвідомлення можливостей професії для розвитку власної особистості, власний саморозвиток засобами професії, свідоме посилення своїх позитивних якостей та нівелювання негативних, укріплення індивідуального стилю. Розвиток креативних та рефлексивних умінь педагогів в рамках інноваційної діяльності, необхідних для створення власних інноваційних проектів. Ділові ігри, рольові ігри, групові тренінги, практичні заняття, оволодіння методами саморозвитку. Змагання ідей, парад знахідок, зустрічі з авторами технік і технологій.
4. Рівень педагогічної творчості як збагачення педагогом досвіду своєї професії за рахунок особистого творчого внеску, внесення авторських пропозицій стосовно як окремих завдань, прийомів, засобів, методів, форм організації навчально- виховного процесу, так і створення нових педагогічних систем навчання та виховання. Рівень творчої діяльності: розробка, апробація та впровадження авторських інноваційних досліджень, спрямованих на підвищення якості сучасної освіти (написання авторських програм, навчальних посібників, методичних рекомендацій та ін.) Створення необхідних умов: забезпечення літературою, Інтернет – ресурсами, моральне та матеріальне заохочення, створення сприятливого психологічного клімату в колективі, сприятливого режиму роботи. Надання можливостей висвітлення свого досвіду на конференціях, в періодичних виданнях.

Використання системного підходу в розвитку готовності педагогів до здійснення інноваційної діяльності орієнтується на потреби особистості в творчості, саморозвитку і самореалізації і, таким чином, забезпечує високий рівень продуктивності.

Заключний етап – здійснення корекції процесу впровадження Програми, аналіз його результативності, організація самоаналізу професійної діяльності. На цьому етапі формується інноваційна позиція педагога як система його поглядів, настанов.

 

ОСНОВНІ ЛІНІЇ РОЗВИТКУ.






ТОП 5 статей:
Экономическая сущность инвестиций - Экономическая сущность инвестиций – долгосрочные вложения экономических ресурсов сроком более 1 года для получения прибыли путем...
Тема: Федеральный закон от 26.07.2006 N 135-ФЗ - На основании изучения ФЗ № 135, дайте максимально короткое определение следующих понятий с указанием статей и пунктов закона...
Сущность, функции и виды управления в телекоммуникациях - Цели достигаются с помощью различных принципов, функций и методов социально-экономического менеджмента...
Схема построения базисных индексов - Индекс (лат. INDEX – указатель, показатель) - относительная величина, показывающая, во сколько раз уровень изучаемого явления...
Тема 11. Международное космическое право - Правовой режим космического пространства и небесных тел. Принципы деятельности государств по исследованию...



©2015- 2024 pdnr.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.