Пиши Дома Нужные Работы

Обратная связь

Донецько-Придніпровський регіон

Екологічні проблеми України

План

1. Причини кризового екологічного стану в Україні

2. Екологічний стан окремих регіонів України

3. Наслідки аварії на ЧАЕС

 

Схаменіться, будьте люди,

Бо лихо вам буде.

Т. Шевченко

Причини кризового екологічного стану в Україні

 

Україна – одна з найбільших за територією, чисельністю населення й ресурсним потенціалом країн Європи, член-засновник ООН, після отримання статусу незалежної держави, внаслідок негативного впливу цілого комплексу факторів, переживає тяжку екологічну кризу. Вона є однією з найбільш неблагополучних в екологічному відношенні країн Європи. Складні екологічні проблеми, що виникли в найрозвиненіших, найбільш індустріалізованих і урбанізованих регіонах планети характерні і для України.

Об’єктивний аналіз сучасної екологічної ситуації, причин і джерел погіршення екологічного стану природного середовища України став можливим лише кілька років тому завдяки розсекреченню великої кількості архівних матеріалів. Причинами виникнення нинішньої екологічної ситуації виявилися такі:

  • екстенсивне використання всіх видів ресурсів;
  • довготривале концентрування на невеликих площах великої кількості промислових, хімічних комплексів, незадовільна структура виробництва за рахунок надмірного розвитку енерго- та ресурсомістких галузей, що виступають основними забруднювачами довкілля;
  • перехімізація сільського господарства;
  • відсутність об’єктивних довгострокових екологічних експертиз;
  • недостатність інвестицій у сфері охорони природи;
  • різке прискорення негативних економічних, соціально-політичних і екологічних процесів в Україні у зв’язку з найбільшою техногенною катастрофою XX ст. – аварією на Чорнобильській АЕС;
  • відсутність дійового державного контролю за виконанням законів про охорону природи й системи ефективного покарання за шкоду довкіллю.

Ці та інші причини сприяли формуванню нинішньої екологічної ситуації, і тому в 1991 р. територію всієї держави парламент України офіційно оголосив зоною екологічного лиха.



Серед багатьох екологічних проблем в Україні найбільш гостро в останній час постали такі проблеми:

 

  • гарантування екологічної безпеки ядерних об’єктів і радіаційного захисту населення та довкілля, зведення до мінімуму шкідливого впливу наслідків аварії на ЧАЕС;
  • поліпшення екологічного стану басейнів рік України та якості питної води;
  • стабілізація та поліпшення екологічного стану в містах і промислових центрах Донецько-Придніпровського регіону;
  • будівництво нових та реконструкція діючих потужностей комунальних очисних каналізаційних споруд;
  • запобігання забрудненню Чорного та Азовського морів і поліпшення їх екологічного стану ;
  • перебудова виробничого потенціалу економіки, екологізація технологій у промисловості, енергетиці, будівництві, сільському господарстві, на транспорті.

 

Екологічний стан окремих регіонів України

 

Більшість територій нашої держави характеризується як забруднена й дуже забруднена, а 15% цієї території віднесено до категорії „надзвичайно забруднені регіони з посиленням ризику для здоров’я людей і регіони екологічної катастрофи”. У ці 15% входять тридцяти кілометрова зона Чорнобильської атомної електростанції, південь Херсонської області, зона, обмежена лінією Дніпропетровськ – Кіровоград - Кривий Ріг – Нікополь - Запоріжжя - Дніпропетровськ, а також район Донбасу.

Вирішення проблеми поліпшення екологічного стану території України слід починати з впровадження системи природоохоронних заходів у тих регіонах, де сьогодні екологічна ситуація найбільш напружена. Такими регіонами уряд визнав: Донецько-Придніпровський, Поліський, Карпатський, Азово-Чорноморський з річкою Дніпром.

 

Екологічні проблеми найбільших річок України, Чорного, Азовського морів

 

Дніпро і Дністер – головні водні артерії нашої держави, в басейнах яких проживає майже 80% населення.

Сьогодні, через порушення людиною всіх правил і принципів раціонального природокористування, екосистема Дніпра деградована, порушена більшість зв’язків між біотичними та абіотичними елементами. Основними причинами кризової ситуації є:

1) будівництво на Дніпрі каскаду водосховищ;

2) великомасштабні меліорації;

3) будівництво великих промислових комплексів у басейні;

4) величезні об’єми водовідбору для промисловості й зрошення;

5) надзвичайно сильні забруднення.

 

З подібних причин деградувала й екосистема Дністра.

 

З Дніпра для потреб промисловості і сільського господарства щорічно відбирають 15 млрд. м3 води, в атмосферу басейну викидається близько 10 млн. тонн газопилових забруднень. Щорічно з річними стоками у Дніпро і водосховища потрапляє близько 500 тис. тонн сполук нітрогену, 40 тис. тонн сполук фосфору, 1 тис. тонн сполук феруму , 40 тонн нікелю, 2 тонни цинку, 1 тонна сполук купруму, 0,5 тонни хрому. В басейні Славутича діють сім АЕС!

Штучно річковий режим Дніпра трансформовано в озерний, водообмін різко уповільнився, створились зони застою, посилилась ерозія берегової зони. Втрати від затоплення чорноземів Дніпровських заплав становлять до 18 млрд. крб. щорічно, а прибуток від всіх шести ГЕС на Дніпрі дорівнює 25-28 млн. крб. на рік (у цінах 1990 р.).

У тяжкому екологічному стані перебуває Азовське море. Якихось 40-50 р. тому в ньому виловлювали риби в 35 разів більше, ніж у Чорному, в 12 разів більше ніж в Балтійському морі. У басейні водилось 114 видів риб, сьогодні вилови риби впали в 6 разів, а риба, що виловлюється містить значні концентрації забруднювачів. До головних причин кризового стану Азовського моря слід віднести:

· хижацький вилов риби методом потужного океанічного лову;

· будівництво гребель і водосховищ на живлячих море річках;

· інтенсивне впровадження в сусідніх регіонах зрошуваного землеробства і рисосіяння;

· збільшення викидів і стоків з прилеглих територій;

· посилений антропогенний тиск на прибережні території.

 

Викликає тривогу стан Чорного моря. Води впадаючих річок щорічно вносять мільйони кубометрів стоків, забруднених різноманітними речовинами. Територія шельфових зон забруднюється побутовими, каналізаційними стоками. Викликає занепокоєння підняття рівня глибинних вод моря, насичених гідрогенсульфуром, вони досягли глибин 80-110 м (раніше були на глибинах 150-200 м).

До всіх інших екологічних проблем водних екосистем України з травня 1986 р. додалася ще одна – забруднення радіонуклідами вод Дніпровського басейну і морів. Концентрація радіонуклідів у водах Дніпровського басейну у 35 разів перевищує рівень, що передував катастрофі ( дані за 1995 р.).

Порятунок Дніпра можливий за умови реалізації комплексної програми національного рівня, складовою якої має бути система заходів для екологічного оздоровлення малих річок, а також співробітництво з Росією та Бєларуссю в цих питаннях. В лютому 1997 р. Верховна Рада України затвердила Національну програму екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води.

 

Донецько-Придніпровський регіон

Займає близько 19% території України, де проживає 28% населення. У цьому регіоні розміщено близько 5 тис. підприємств, це район інтенсивного ведення сільського господарства, у зв’язку з чим понад 70% земель опинились в деградованому стані.

Від підприємств цього регіону в атмосферне повітря України потрапляє понад 70% загального обсягу викидів оксидів карбону, нітрогену, сульфуру.

Протягом тривалого часу не розв’язується проблема утилізації промислових відходів, яких накопичилось понад 12 млрд. т. Найзабрудненішими містами регіону залишаються Донецьк, Макіївка, Горлівка, Дніпропетровськ.

Подібний стан вимагає негайного застосування комплексу природоохоронних заходів, модернізації промисловості, проведення рекультиваційних робіт, переорієнтації на ресурсо- й енергозберігаючи технології.

 

Українські Карпати

Карпати – один з найбільш цінних східноєвропейських оздоровчо-рекреаційних об’єктів, зона лісових масивів, що очищають повітряний басейн над значною частиною Східної Європи. Карпати є своєрідними легенями Європи.

Карпати містять третину лісових запасів України, лісистість становить 53,5%. Тут ростуть 2110 видів квіткових рослин ( 50% рослинного фонду України), багато цінних видів і лікарських рослин.

Нині Карпати зазнають все більших втрат від людської діяльності. Ліси перебувають під загрозою знищення не лише від лісорозробок, але й від хімічного перезабруднення, кислотних опадів, що надходять як зі сходу, так і з заходу, від великих промислових центрів (Калуш, Стебник, об’єкти Чехії, Словакії, Румунії).

Збереження біологічної різноманітності Карпат має велике значення для підтримання рівноваги екосистем. Тому структурні зміни в економіці регіону мають передбачити підвищення рекреаційного значення Карпат для населення не лише України, а й Центральної, Східної Європи. Особливе значення при цьому надається співробітництву всіх країн карпатського регіону.

 

Українське Полісся

 

В регіоні переважає сільськогосподарський напрям, що базується на використанні переважно осушених земель. Більшість вчених схиляються до думки, що райони меліорації стали справжніми зонами екологічного лиха. В областях Українського Полісся, де проведено осушення земель, відбувається неконтрольоване зниження рівня ґрунтових вод, зменшення потужності органічної маси, обміління рік, дефіцит прісної води. Рівень ґрунтових вод знизився на 1,1-1,8 м, порушились умови відтворення дикої флори і фауни, різко зменшились площі та кількість болотних видів рослин і тварин, триває винищення лісів. Страшного удару екосистемам Полісся завдала Чорнобильська катастрофа.

Українське Полісся потребує розробки програми екологічного оздоровлення й відтворення. Адже це разом з Карпатами - легені України.

Незадовільною є екологічна ситуація в південних областях України, де відбувалося зрошення. Сьогодні тут розгортається інтенсивний процес підтоплення й засолення ґрунтів. Нині 14,8% загальної площі поливних земель еродують, 1,5% - перезволожені, понад 4% - солонцюваті й засолені. Збільшення мінералізації ґрунтових вод загрожує вторинним засоленням земель.

 

Третій ангел затрубив, і упала з неба велика зірка, що горіла, ніби світильник, і упала на третю частину рік і на джерела вод. Ім’я цій зірці „полин” і третя частина вод стала полином, і багато хто з людей померли від вод, тому що вони стали гіркі.

Апокаліпсис 10,11

 






ТОП 5 статей:
Экономическая сущность инвестиций - Экономическая сущность инвестиций – долгосрочные вложения экономических ресурсов сроком более 1 года для получения прибыли путем...
Тема: Федеральный закон от 26.07.2006 N 135-ФЗ - На основании изучения ФЗ № 135, дайте максимально короткое определение следующих понятий с указанием статей и пунктов закона...
Сущность, функции и виды управления в телекоммуникациях - Цели достигаются с помощью различных принципов, функций и методов социально-экономического менеджмента...
Схема построения базисных индексов - Индекс (лат. INDEX – указатель, показатель) - относительная величина, показывающая, во сколько раз уровень изучаемого явления...
Тема 11. Международное космическое право - Правовой режим космического пространства и небесных тел. Принципы деятельности государств по исследованию...



©2015- 2024 pdnr.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.