ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

Управління будь-яким підприємством вимагає систематичної інформації про здійснювані господарські процеси, їх характер і обсяг, про наявність матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, їх використання, про фінансові результати діяльності. Основним джерелом такої інформації є дані поточного бухгал­терського обліку, які систематизуються у звітність. Така звітність має велике значення, оскільки використовується не тільки для економічного аналізу діяльності окремого підприємства з метою одержання інформації, необхідної для управління, а й для узагальнення результатів у масштабі галузей і народного господарства в цілому.

Розвиток господарських зв'язків в умовах ринку значно роз­ширює кількість користувачів обліковою і звітною інформацією. Ними є не тільки працівники управління, безпосе­редньо пов'язані з підприємництвом, а й зовнішні користувачі інформації, які мають прямий фінансовий інтерес: банки — при вирішенні питання про надання кредитів; постачальники — при укладенні договорів на поставку товарно-матеріальних цінностей; інвестори, засновники, акціонери, яких інтересує рентабельність вкладеного капіталу і можливість одержання доходів (дивідендів). Значний інтерес облікова інформація має також для працівників податкових і фінансових служб, органів державної статистики й управління.

Бухгалтерський облік можна визна­чити як організований цілеспрямований процес одержання і пе­редавання інформації про факти господарської діяльності. Мета цього процесу — надання інформації користувачам для прийняття оптимальних управлінських рішень. Отже, бухгал­терський облік має як науковий (теоретичний), так і практич­ний (прикладний) бік. Бухгалтерський облік є одночасно і наукою і мистецтвом, яке опирається на певні принципи та методи.

Підкреслюючи значення бухгалтерського обліку в уп­равлінні господарською діяльністю, німецький вчений-економіст І.Ф.Шерр ще наприкінці XIX століття писав, що "Бухгалтерський облік — непогрішний суддя минулого, необхідний керівник сучасного і надійний консультант майбутнього кож­ного підприємства".

У цьому зв'язку важливе значення набуває вивчення теоретич­них основ, тобто змісту основних категорій і принципів організації бухгалтерського обліку, знання яких є невід'ємною умовою для чіткого розуміння питань практики бухгалтерського обліку.

Теорія бухгалтерського обліку є наукою про завдання, предмет, метод, техніку, форми й організацію бухгалтерського обліку.

Основні завдання теорії бухгалтерського обліку полягають у розробленні загальних методологічних основ організації бух­галтерського обліку на підприємствах, в організаціях і устано­вах; науковому узагальненні сучасної практики організації обліку і контролю; удосконаленні діючих і створенні нових прогресивних способів облікової реєстрації і форм організації бухгалтерського обліку.

Разом з галузевими курсами, в яких висвітлюються особли­вості організації обліку в окремих ланках народного господар­ства (промисловість, сільське господарство, будівництво, тор­гівля тощо), теорія бухгалтерського обліку розкриває економічну сутність фактів господарської діяльності, зміст і взаємозв'язок між економічними і юридичними категоріями, за допомогою яких ці факти пізнаються.

Економічний бік бухгалтерського обліку дає можливість розкрити ефективність господарських процесів, юридичний — законність і доцільність їх здійснення. Таким чином, бухгал­терський облік встановлює взаємозв'язок між економікою і правом у процесі господарської діяльності.

Бухгалтерський облік (практичну діяльність) можна визна­чити як організований цілеспрямований процес одержання і пе­редавання інформації про факти господарської діяльності. Мета цього процесу — надання інформації користувачам для прийняття оптимальних управлінських рішень. Отже, бухгал­терський облік має як науковий (теоретичний), так і практич­ний (прикладний) бік.

З погляду теорії облік має зміст і форму. Зміст охоплює те загальне, що є за будь-якої організації обліку, зокрема вивчен­ня предмета, методу, техніки, форм і організації бухгалтерсько­го обліку (те, що становить зміст теорії бухгалтерського обліку). До форми належать особливості практичної реалізації методу бухгалтерського обліку в окремих галузях народного господарства, виходячи із специфіки їхньої діяльності.

Наука про бухгалтерський облік, розробляючи властиву їй систе­му конкретних способів відображення фактів господарської діяль­ності підприємств і організацій, ґрунтується на діалектичному методі та економічній теорії. Використання наукових принципів Забезпечує економічно, обґрунтовану методологію відображення обліковуваних об'єктів залежно від їхньої ролі у господарських про­цесах і вимог управління діяльністю підприємств.

Критерієм наукового рівня обліку є його дієвість, тобто здатність своєчасно надавати вичерпну інформацію, необхідну для управління, контролю й аналізу. При цьому показники об­ліку повинні забезпечувати інформацію не тільки для внутріш­нього управління, а й для зовнішніх споживачів (податкових і фінансових органів, банків, інвесторів, ділових партнерів тощо).

За своїм змістом бухгалтерський облік тісно пов'язаний з плануванням, економічним аналізом, аудитом, ревізією, пра­вом. Так, за даними бухгалтерського обліку здійснюється кон­троль за виконанням планових завдань за звітний період і за­безпечується інформація для планування і прогнозування розвитку господарства. Економічний аналіз ґрунтується на по­казниках плану і бухгалтерського обліку, вивчає причини відхилень від плану, виявляє резерви підвищення ефективності господарської діяльності. Відображаючи господарські процеси, бухгалтерський облік контролює дотримання законодавчих ак­тів, юридичних норм, що регулюють господарські взаємовід­носини. Для контролю за розвитком економіки країни показ­ники обліку широко використовуються для статистичних узагальнень.

Впровадження сучасної обчислювальної техніки ставить нові проблеми перед теорією і практикою бухгалтерського обліку (використання математичного програмування, моделювання .господарських процесів тощо).

Перехід України до ринкової економіки, розвиток міжнарод­них економічних зв'язків зумовлюють необхідність удоскона­лення обліку відповідно до вимог міжнародних стандартів. Створенню інформаційної бази для забезпечення переходу від діючої системи бухгалтерського обліку до системи, орієнтова­ної на, ринкові умови господарювання, підвищенню ефектив­ності облікової інформації сприяє прийняття національного Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, .зобов'язань і господарських операцій підприємств і органі­зацій, Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", відповідних положень (стандартів) з бух­галтерського обліку.

Предметом господарського обліку є процес розширеного суспільного відтворення. Окремі види обліку відображають тільки різні боки цього процесу. Мета всіх видів обліку — своєчасне забезпечення керівництва всебічною інформацією, необхідною для управління.;

Усі три види обліку ґрунтуються на єдиній первинній документації для отримання потрібної інформації.

Їхній взаємозв'язок забезпечується також державним регулюванням питань обліку та звітності в Україні. Таке регулювання здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує План рахунків бухгалтерського обліку, національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання звітності. Правила ведення бухгалтерського обліку та складання звітності в банках встановлюються Національним банком України, а в бюджетних установах — Державним казначейством України відповідно до законодавства.

Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, у межах своїх компетенції,. відповідно до галузевих особливостей розробляють на базі національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку методичні рекомендації щодо їх застосування.

Державне керівництво обліком забезпечує єдність документації, форм обліку і звітності; єдину методику визначення облікових показників і оцінки господарських засобів, що забезпечує достовірність і повноту облікової інформації, одержаної за допомогою окремих видів обліку.

Удосконалення системи управління народним господарством, впровадження сучасної обчислювальної техніки сприяють зближенню (інтеграції) та підвищенню оперативності всіх видів обліку. Так, значна частина інформації бухгалтерського обліку за умови її більшої деталізації перетворюється на елемент оперативного управління виробництвом (наприклад, щоденний облік випуску та реалізації продукції, витрат матеріалів, втрат від браку, простоїв та інших невиробничих втрат).

Підвищується оперативність статистичного обліку, більш глибока і аналітична інформація якого може замінити оперативний облік на окремих ділянках управління. Отже, інтегрована система господарського обліку дає можливість одержувати більший обсяг інформації на якісно новій організаційній основі автоматизованої системи управління.

ВИСНОВКИ

Господарська діяльність кожного підприємства вимагає планування, управління і контролю. Щоб керувати підприємствами різних форм власності і всім народним господарством України, необхідно мати відомості про господарську діяльність кожного підприємства: розміри й склад його засобів, коштів, розвиток окремих галузей тощо. Всі ці відомості можуть бути одержані лише завдяки обліку.

Визначення бухгалтерського обліку вказує на те, що:

1) бухгалтерський облік сприймається як інформаційний процес;

2) змістом бухгалтерського обліку (як і будь-якого обліку в загальному його розумінні) є:

· виявлення (спостереження) – цілеспрямоване сприйняття об’єкту дослідження у відповідності із поставленою метою;

· вимір, який полягає у співставленні об’єкту спостереження із вибраними вимірниками;

· реєстрація - збереження інформації про об'єкт дослідження для передачі в просторі та часі;

· обробка, що передбачає систематизацію (накопичення, узагальнення, зберігання) інформації про об'єкт дослідження для надання її користувачам.

3) предметом дослідження та відображення бухгалтерського обліку є діяльність підприємств;

4) інформація бухгалтерського обліку використовується для прийняття рішень щодо підприємства зовнішніми та внутрішніми її користувачами.

Бухгалтерський облік- це спосіб документального спостереження, відображення й контролю за господарською і фінансовою діяльністю виробників і господарників (підприємств, організацій, орендних, спільних підприємств, акціонерних товариств тощо), а також система збирання, вимірювання, обробки, інтерпретації та передачі інформації про господарську діяльність підприємства, установи, організації внутрішнім та зовнішнім користувачам для прийняття оптимальних рішень. бухгалтерський облік має задовольняти певним вимогам.

Перша вимога - раціональність та економічність побудови бухгалтерського обліку.

Друга вимога - ясність і зрозумілість обліку.

Третя вимога - простота, чіткість, точність і повнота поточних і звітних даних, попередження всілякого роду спроб перекручування дійсності, усунення серйозних недоліків в організації бухгалтерського обліку і посилення його ролі в здійсненні контролю за господарською діяльністю; надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період.

Четверта вимога - дійовість і достовірність поточних і звітних даних згідно з Положенням (стандартом) 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах", схваленим Методологічною радою з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України.

Помилки, породжувані неуважним ставленням працівників бухгалтерського обліку до своїх обов'язків, призводять до заплутування облікових даних, а це створює можливість для зловживань та крадіжок власності підприємства.

П'ята вимога - порівнювання звітних даних останнього періоду з даними за минулі звітні періоди, планами, прогнозами, даними бізнес-планів підприємства. При цьому необхідна єдина оцінка об'єктів, єдність показників за об'єктами обліку та фінансової звітності тощо.

ОХОРОНА ПРАЦІ

1. Загальні положення.

До самостійної роботи на персональному комп'ютері допускаються особи, які пройшли: первинний інструктаж на робочому місці і що мають 1 кваліфікаційну групу допуску по електробезпеці.

Площа на одне робоче місце з персональним комп'ютером для дорослих користувачів повинна складати не менше 6м², а об'єм - не менше 20м³.

Для підвищення вологості повітря в приміщеннях з персональним комп'ютером слід застосовувати зволожувачі повітря, що заправляються щодня дистильованою або кип'яченою питною водою.

Забороняється проводити ремонт персональних комп'ютерів безпосередньо в робітничих, учбових і дошкільних приміщеннях.

По відношенню до світлових отворів робочі місця з персональним комп'ютером повинні розташовуватися так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва.

Схеми розміщення робочих місць з персональним комп'ютером повинні враховувати відстані між робочими столами з відео моніторами які мають бути не менше 2м, відстань між бічними поверхнями відео моніторів - не менше 1,2м.

Робочий стілець (крісло) має бути підіймально-поворотним і регульованим по висоті і кутам нахилу сидіння і спинки, а також по відстані спинки від переднього краю сидіння, при цьому регулювання кожного параметра має бути незалежним, легко здійснюваним і мати надійну фіксацію.

Екран відео монітора повинен знаходитися від очей користувача на оптимальній відстані 600-700мм, але не ближче 500мм з врахуванням розмірів алфавітно-цифрових знаків і символів.

У приміщеннях з персональним комп'ютером щодня повинне проводитися вологе прибирання.

Висота робочої поверхні столу для дорослих користувачів повинна регулюватися в межах 680-800мм; за відсутності такої можливості висота робочої поверхні повинна складати 725мм.

Робочий стіл повинен мати простір для ніг заввишки не менше 600 мм, шириною не менше 500мм, завглибшки на рівні колін не менше 450 мм і на рівні витягнутих ніг не менше 650мм

2. Вимоги безпеки перед початком роботи.

Перед початком роботи оператор зобов'язаний: вимити обличчя і руки з милом; оглянути і привести в порядок робоче місце; отрегулювати освітленість на робочому місці, переконатися в достатній освітленості.

При включенні комп'ютера оператор зобов'язаний дотримувати наступну послідовність включення устаткування: блок живлення; периферійні пристрої (принтер, монітор, сканер і ін.); системний блок (процесор).

Операторові ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ приступати до роботи при: виявлені несправності устаткування.

Оглянути робоче місце і прибрати сторонні предмети.

3. Вимоги безпеки під час виконання роботи.

Оператор під час роботи зобов'язаний: виконувати лише ту роботу, яка йому була доручена і по якій він проінструктований; дотримувати в порядку і чистоті робоче місце; тримати відкритими всі вентиляційні отвори пристроїв; "мишу" застосовувати лише за наявності спеціального килимка, дотримуватися відстані від очей до екрану в межах 60-80см.

Операторові під час роботи ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ: торкатися до задньої панелі системного блоку (процесора) при включеному живленні; відключати живлення під час виконання активного завдання; допускати попадання вологи на поверхню системного блоку (процесора), монітора, на робочу поверхню клавіатури, дисководів, принтерів і інших пристроїв; виробляти самостійне відкриття і ремонт устаткування.

Одним з багато чисельних режимів роботи є: 40-45мін. роботи на комп'ютері і 15-20 мін перерви.

При постійній роботі екран повинен знаходитися в центрі поля огляду, документи розташовувати зліва на столі або на пюпітрі в одній плоскості з екраном.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи.

Після закінчення роботи оператор зобов'язаний дотримуватися наступної послідовності виключення обчислювальної техніки: зробити закриття всіх активних завдань; переконатися, що в дисководах немає дискет; вимкнути живлення системного блоку(процесора); вимкнути живлення всіх периферійних пристроїв; відключити блок живлення.

Після закінчення роботи оператор зобов'язаний оглянути і привести в порядок робоче місце, вимити з милом руки і обличчя..

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.

Оператор зобов'язаний: в усіх випадках виявлення обривів дротів живлення, несправності і інших пошкоджень електроустаткування, появи запаху гару негайно відключити живлення і повідомити про аварійну ситуацію керівникові.

В разі відключення електроживлення припинити роботу і доповісти керівникові. Не намагайтеся самостійно з'ясовувати і усувати причину. Пам'ятаєте, що напруга може так само несподівано з'явитися.

Під час спалаху або пожежі пам'ятаєте, що гасити електроустановки слід вуглекислотними або порошковими вогнегасниками, а також сухим піском щоб уникнути поразки електричним струмом.