Індивідуальні навчально-дослідні завдання

1. Спонукальна інформація та основні її форми.
2. Що таке вербальні засоби спілкування.
3. Дайте визначення маніпуляції.
4. Суть пасивного захисту від маніпуляцій
5. Що таке дружба.
6. Поясніть значення масової організованої комунікації в житті людини.
7. Наслідування та мода, як способи впливу.
8. Основні родові ознаки маніпуляцій.
9. Опишіть декілька технік пасивного захисту від маніпуляцій, яким Ви надаєте перевагу.
10. Альтруїстична поведінка у взаємодії.
11. Захистник, як тип маніпулятора згідно з Е. Шостром.
12. Що таке табу і які бувають його різновиди.
13. Що таке наслідування.
14. Співробітництво, як вид взаємодії.
15. Дайте визначення комунікаційного впливу.
16. Комунікація та основні її функції.
17. Переконання основні способи здійснення та позиці комунікатора.
18. Навіювання, як спосіб деструктивного психологічного впливу.
19. Взаємодія між людьми та основні її особливості.
20. Обман та його прояви у взаємодії.
21. Дайте визначення комунікації.
22. Масова організована комунікація
23. Дайте визначення особистого впливу
24. Маніпуляція масовою свідомістю.
25. Калькулятор, як тип маніпулятора згідно з Е. Шостром.
26. Особливості міжособистісної комунікації
27. Зараження як спосіб психологічного впливу.
28. Голосові характеристики мови та їх особливості.
29. Основні стилі спілкування.
30. Умови застосування активних технік захисту від маніпуляцій.

Методи навчання

Під час проведення практичних занять передбачено використання активних методів навчання: навчально-ділових ігор, міні-тренінгів, розв’язування психологічних завдань, аналіз різноманітних психологічних проблемних ситуацій, які виникають в процесі спілкування особистості, а також самостійне проведення простих психологічних досліджень.

\9. Методи контролю

Контрольні заходи включають у себе поточний та підсумковий контроль.

Засобами поточного контролю є:

Ø усне опитування;

Ø письмова робота (виконання практичного завдання);

Ø індивідуальна навчально-дослідна робота;

Ø контрольна робота;

Ø проведення заліків .

Перелік індивідуальних домашніх завдань:

1. Самостійне опрацювання матеріалу до теоретичного курсу до теми “Невербальна комунікація ” ділове спілкування» 8 год.
2. Вивчення лекційного матеріалу 20 год.

2.3. Проведення семестрового контролю.

Студент денної форми навчання складає залік у письмовій формі з фіксацією запитань та оцінок відповідей на контрольному листі. Враховується поточний контроль під час практичних занять.

Розподіл балів:

- поточний контроль – 30 балів (ПК) усне опитування на практичних та виконання домашніх завдань у вигляді вправ;

- контрольний захід – 70 балів (КЗ) письмова контроль робота.

Разом за семестр: ПК (30 балів) + КЗ (70 балів) = 100 балів

Максимальна оцінка – 100 балів.

Методичне забезпечення

1. Курс лекцій з навчальної дисципліни «Основи психологія спілкування».

2. Методичні рекомендації до практичних та семінарських завдань

Методичні рекомендації дл написання контрольної роботи

Рекомендована література

Базова

1. Гриценко Т.Б. Етика ділового спілкування. – К., «Центр навчальної літератури», 2007. – 344 с.

2. Кайдалолова Л.К.,Пляка Л.В. Психологія спілкування:Навчальний посібник.-Х.:НФаУ,2011.- 132с.

3. Микитюк Оксана. Культура мовлення: особливості, завдання, цікавинки : навч. Посібник / Оксана Микитюк. – Львів: Видавництво Львівська політехніка, 2014. 236 с.

4. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія.Підручник для студентів ВНЗ / у 2-х кн.. Кн.1 Соціальна психологія особистості і спілкування. – К. : Либідь, 2004. – 576 с

5. Марія Стахів. Український комунікативний етикет: навч. метод. посіб – К : Знання, 2008 . – 248.

6. Філоненко М. М. Психологія спілкування. Підручник. — К.: Центр учбової літератури, 2008. — 224 с.

7.Цимбалюк І. М. Психологія спілкуванняПідручник. — К.: Центр учбової літератури, 2004 – 300 с.- електронний варіант К : Либідь, 2004. – 576 с

Додаткова література:

1. Андреев Н.В. Психологическое обеспечениє переговорной деятельности сотрудников ОВД в зкстремальньїх условиях. – М.: Академия управлення МВД России, 1997. – 72 с.

2. Андреев Н.В., Вахов В.П., Козловский И.И. Психологическое обеспечениє специальных операций органов внутренних дел по освобождению заложников. Методические рекомендации. – М.: МВД России, Учебно-методический центр, 1995. – 46 с.

3. Антипенко Л.Г. Параллельным курсом: «черные технологии» терроризма и «черные технологии» в формировании исторического сознания // Терроризм – угроза человечеству в ХХI веке. М., 2003. С. 255 – 265.

4. Антонян Ю.М., Гульдан В.В. Криминальная патопсихология. – М.: Наука, 1991. –246 с.

5. Анцуров А., Шипилов А. Конфликтология: Ученик для вузов. 3-е узд. – СПб.: Питер, 2008. – 496 с.

6. Бандурка А.М. Друзь В.А. Конфликтология: Учеб. Пособие для вузов. – Харьков: Ун-т внутр. дел, 1997. – 353 с.

7. Барко В.І., Ірхш Ю.Б., Морозова Т.Р., Никифорчук Д.Й., Ніколаюк С.І. Психологічне супроводження оперативно-розшуковоі діяльності в органах внутрішніх справ. Навчальний посібник. – Київ: ВЦ Львівського державного університету внутрішніх справ, 2008.

8. Бегьюли Ф. Переговоры: Мастер-класс / пер. с англ. Т. Горбольской. – М.: ФАИР-ПРЕСС, 2005. – 224 с.

9. Беликов В,В., Кумень Е.С. Деятельность преступных сообществ как уг­роза безопасности России // Безопасность. – 1996. – №7. – 12 (35).

10. Берн З. Игры, в которые играют люди. Психология человеческих взаимоотношений. Люди, которые играют в игры. Психология человеческой судьбы. – М., 1988. – 207 с.

11. Васильєв В.Л. Юридическая психология. – 3-є изд. – СПб.: Питер Ком, 1998. – 656 с.

12. Вальденфельс Б. Топологія Чужого: студії до феноменології Чужого. – К: ППС, 2004. – 206 с.

13. Варій М.Й., Козяр М.М., Коваль М.С. Військова психологія і педагогіка: Посібник / За заг. ред. М.Й. Варія. – Львів: Сполом, 2003.

14. Варій М.Й. Політико-психологічні передвиборні та виборчі технології. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003.

15. Вашека Т.В., Гічан І.С. Психологія спілкування: Навч.-метод. Комплекс. – К.: Книжкове видавництво НАУ, 2006. – 184 с.

16. Вуд Дж., Серре Ж. Дипломатический церемониал и протокол. – М.: Прогресс, 1976.

17. Гейзінга Й. Homo ludens. – К.: Основи, 1994. – С. 177.

18. Гелрігел Д., Склокум-Молодший Дж., Вудмен Р., Сью Н. Тренінг. Організаційна поведінка: Пер. з англ. – К.: Основи, 2001. – 726 с.

19. Гозман Л.Я., Шестопал Е.Б. Политическая психология. Ростов-на-Дону, 1996.

20. Гуров А.И. Профессиональная преступность. Прошлое и современность. – М., 1990.

21. Джонсон Д. Соціальна психологія: тренінг міжособистісного спілкування / Пер. з англ. В. Хомика. – К.: Видавничий дім «КМ Академія», 2003. – 288 с.

22. Ениколопов С.Н. Современный терроризм и агрессивное поведение // Психология и психопатология терроризма. СПб., 2004. С. 181 – 193.

23. Журавлев О.А. Терроризм как фактор ментального насилия // Политические технологии и PR против международного терроризма. М., 2002. С. 144 – 145.

24. Зелинский А.Ф. Криминальная психология. Научно-практическое издание. – К.: Юринком Унтер, 1999. – 240 с.

25. Илларионов В.П. Переговори с преступниками. – М., 1993.

26. Иванов 3.Л. Понятие транснациональной преступности и международно-правовое регулирование борьбы с ней // Преступность и законодательство. – М., 1997.

27. Иванов 3.Л. Понятие транснациональной преступности и международно-правовое регулирование борьбы с ней // Преступность и законодательство. – М., 1997.

28. Иванов Р.Ф. Мафия в США. – М., 1996.

29. Кондратьєв Я.Ю. Головні проблеми та перспективи використання психологічних знань у діяльності керівників органів внутрішніх справ. – К.: НАВСУ, 2000. – 23 с.

30. Конфліктологія: Навч. посіб. – практикум. – За ред..: М.П. Гетьманчука, П.П. Ткачука. – Львів: ЛІСВ, 2007. – 307 с.

31. Конфліктологія: Навч. посіб. – За ред..: М.П. Гетьманчука, П.П. Ткачука. – Львів: ЛІСВ, 2007. – 326 с.

32. Курбатов В.И. Как успешно провести переговоры. – Ростов-на-Дону, 1997.

33. Лакер У. Новый терроризм: Фанатизм и оружие массового уничтожения // Международный терроризм и право. М., 2002. С. 7 – 25.

34. Лебедева М.М. Вам предстоят переговоры. – М., 1993.

35. Лозинський О.М. Навчальні матеріали з політичної психології: політичні установки, символізм у політиці // Вид. друге, виправлене і доповнене. – Львів: ВЦ ЛьвДУВС, 2007. – 102 с.

36. Лозинський О.М. Політична психологія: навчальний посібник. – Львів: «Ліга-Прес», 2008. – 194 с.

37. Марков Г.Н. Справочник по конфликтологии, общению и менеджменту. – СПб.: «Альфа», 2000. – 174 с.

38. Менеджмент персоналу: Навч. посіб. / В.М. Данюк, В.М. Петюх, С.О. Цтмбалюк та ін. За заг. ред. В.М. Данюка, В.М. Петюха. – К.: КНЕУ, 2005. – 398 с.

39. Милордова Н.Г. Мышление в дискуссиях и решении задач. – М.: Изд-во Ассоц. строит. вузов, 1997.

40. Мицкевич В.В. Установление психологического контакта сотрудниками ОВД с гражданами при решении оперативнослужебных задач. – Минск: Академия МВД Белоруссии, 1992. – 36 с.

41. Морозов А.М. Основи переговорной деятельности в зкстремальных условиях: Учєбное пособие. – Киев, 2000. – 32 с.

42. Надирашвили Ш.А. Психология пропаганды. – Тб., 1978.

43. Наукові студії з політичної психології. – К., 1996. – № 2.

44. Нергеш Я. Поле битвы – стол переговоров. – М., 1989.

45. Одайник В.В. Психология политики: политические и социальные идеи К.-Г.Юнга. СПб., 1996.

46. Панкратов В. Защита от психологического манипулирования: практическое руководство. – 2-е изд. – М.: Психтерапия, 2007. – 2008 с.

47. Психологические особенности поведения работников милиции в конфликтных ситуациях: Научно-практическое пособие / Под ред. Г.Г. Романовича. – Минск: «Харвест», 1988. – 66 с.

48. Політологічний енциклопедичний словник. – К., 1997. – С. 478.

49. Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина української держави // Збірн. ст. наук. конф. – 29 травня 1995., – К, 1995.

50. Психологія масової політичної свідомості та поведінки / Відп. ред. В.О. Васютинський. – К.: «ДОК–К», 1997. – 164 с.

51. Речевые и психологичєские особенности тактики общения и использование их в деятельности сотрудников ОВД. Методические рекомендации. – Омск: Омский юридический институт МВД России, 1997.

52. Родлер К., Кирхлер Э. Управление в организациях. Психология труда и организационная психология. – Т. 2. / Пер. с нем. – Х.: Изд-во Гуманитарный центр, 2003. – 128 с.

53. Росс Дж. Переговоры в стиле Трампа: победа в любой сделке. – СПб.: Питер, 2008. – 365 с.

54. Рубин Дж., Пруйт Д., Ким Хе Сунг. Социальный конфликт: эскалация, тупик, разрешение. – СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2001. – 352 с..

55. Решенина А.М. Общественно-психологические закономерности социализа­ции личности. – Омск, 1974.

56. Решетников М.М. Клинический метод в изучении и разрешении конфликтов // Психология и психопатология терроризма. СПб., 2004. С. 37 - 53.

57. Скотт Дж. Конфликты: пути их преодоления. – К., 1991.—543 c.

58. Слюсаревский Н.Н. Психология и педагогика партийной пропаганды. – К., 1986.

59. Соціально-психологічне забезпечення діяльності в звичайних та екстремальних умовах: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Ніка-Центр, 2006. – 580 с.

60. Спэнгл М., Айзенхарт М. Переговоры. Решение проблем в разном контексте / Пер. с англ.О.В. Свинченко. – Х.: Изд-во Гуманитарный Центр, 2009. – 592 с.

61. Тодика Ю. Функціонування державної влади в аспекті конфліктології // Право України. – 1997. – № 1.

62. Томас Дж. Переговоры на 100% / Пер. с англ. Ю. Гольдберга. – М.: Эксмо, 2007. – 357 с.

63. Унамуно М. де. О трагическом чувстве жизни у людей и народов // Вопр. филос. – 1991. – № 10.

64. Федорчук В. Комунікативна компетентність педагога. Соціально-психологічний тренінг. – К.: «Шкільний світ», 2007. – 126 с.

65. Фещенко П.І. Особа в контексті взаємодії політики і релігії. – К., 1997.

66. Фишер Р., Юри У. Переговори без пораження // Прикладная конфликтология. – Мн., 1999. – С.340.

67. Фишер Р., Юри У. Путь к согласию или переговори без пораження. – М., 1990.

68. Фрумкина Р.М. Психолингвистика: Учеб. для студ. высш. учеб. заведений. – М.: Издательский центр «Академия», 2001.

69. Франкл В. Человек в поисках смысла. – М., 1990.

70. Фрейд З. Я и ОНО // Психология масс и анализ человеческого Я. – Москва: ЭКСМО-ПРЕСС, Харьков: ФОЛИО, 1998.

71. Хофф Р. Я вижу вас голыми: как подготовиться к презентации и с блеском её провести. – М., 1996.

72. Цыцарев С.В. Социальная психология и психопатология терроризма // Психология и психопатология терроризма. СПб., 2004. С. 26 - 36.

73. Цюрупа М. Основи конфліктології та теорії переговорів: навчальний посібник. – К.: Кондор, 2004. – 172 с.

74. Чалдини Р. Пеихология влияния. – СПб.: Питер Кон, 1999. – 272 с.

75. Швалб Ю.М., Данчева О.В. Практична психологія в економіці та бізнесі: Навчальний посібник. – К.: Лібра, 1998. – 270 с.

76. Шейнов В.П. Скрытое управление человеком (психологи манипулирования). – М.: ООО "Издательство АСТ", Мн.: Харвест, 2001. – 848 с. // http://shnurok14.narod.ru/Psih/Hidden.htm

77. Щербатых Ю. Как защититься от обмана: практическое руководство. – М.: Эксмо, 2006. – 288 с.

78. Юри У. Прєодолевая нет или переговоры с трудними людьми. – М.: Наука, 1993. – 135с.