МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

ВСТУП

«Аудит» - одна з основних дисциплін циклу професійної і прак­тичної підготовки фахівців з обліку і аудиту освітньо-кваліфікаційно­го рівня «бакалавр».

Зміст дисципліни дозволяє підвищити рівень фахової підготовки студентів з питань організації та методології аудиту господарської діяльності економічних суб'єктів. Проблеми аудиту розглядаються з позицій ринкових економічних відносин.

Курсова робота є кваліфікаційною роботою студента, яка завершує вивчення дисципліни «Аудит». Виконання курсової роботи передба­чає оволодіння теоретичними положеннями дисципліни «Аудит», ознайомлення з літературними джерелами, нормативними актами та практикою роботи підприємства (організації).

Основні етапи виконання курсової роботи:

1. Вибір теми курсової роботи.

2. Дослідження нормативно-правової бази аудиту та вивчення літератури з обраної проблеми.

3. Збирання та аналітична обробка практичного матеріалу.

4. Аналіз матеріалів, обґрунтування висновків та пропозицій.

5. Написання та оформлення курсової роботи.

6. Представлення роботи на кафедру та її захист.

Дати представлення курсової роботи та її захисту встановлюються кафедрою обліку і аудиту.

Кожному студенту кафедра призначає керівника курсової роботи з числа викладачів кафедри або спеціалістів-практиків.

МЕТА І ЗАВДАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Метою курсової роботи є розширення та поглиблення теоретичних і практичних знань з аудиту в процесі виконання самостійного дослідження відповідно до обраної теми.

Завдання курсової роботи полягають у застосуванні здобутих студентом теоретичних знань для набуття професійних навичок з аудиту фінансової звітності та діяльності підприємств (організацій) в умовах ринкових відносин.

ВИБІР ТЕМИ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Тема курсової роботи обирається студентом самостійно, вихо­дячи з орієнтовної тематики, розробленої кафедрою або запропонованої підприємством (організацією), на матеріалах якого виконується робота. При виборі теми курсової ро­боти викладачі кафедри надають студенту консультативну допомогу.

Темою курсової роботи можуть бути:

• тема, рекомендована та затверджена кафедрою;

• проблема, яку досліджує студент у науковому гуртку;

• наукова доповідь, яка одержала високу оцінку на науковій конфе­ренції;

• тема, запропонована підприємством (організацією), або особисто обрана студентом, за умови, що вона узгоджена з науковим керів­ником і затверджена на засіданні кафедри.

Орієнтовна тематика курсових робіт (дод. А) щорічно перегля­дається і затверджується кафедрою.

Для затвердження теми студент повинен подати на ім'я завідувача кафедри заяву, у якій вказати назву теми та об'єкт дослідження.

Теми і наукові керівники курсових робіт затверджуються рішенням кафедри.

Курсові роботи, виконані студентами на теми, які не затвер­джені кафедрою, не розглядаються.

ВИМОГИ ДО ОБ'ЄКТІВ, НА МАТЕРІАЛАХ ЯКИХ ВИКОНУЮТЬСЯ КУРСОВІ РОБОТИ

Об'єкт, на матеріалах якого буде виконуватися курсова робота, студент обирає самостійно, погоджує його зі своїм керівником та затверджує у завідувача кафедри.

Об'єктами, на матеріалах яких виконується курсова робота, можуть бути підприємства та організації галузей національної економіки різних форм власності.

Термін діяльності підприємства (організації), обраного як об'єкт курсового дослідження, повинен складати не менше трьох років.

Вибір теми курсової роботи здійснюють після ознайомлення зі звітністю підприємства та виявленням особливостей його фінансово-господарської діяльності. Із запропонованих тем слід обрати таку, яка є найбільш актуальною для конкретного підприємства

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Виконання курсової роботи розпочинається з самостійного опрацювання спеціальних літературних джерел, до яких належать законо­давчі акти, нормативно-довідкові матеріали, монографії, підручники, навчальні посібники та періодичні видання.

Курсова робота повинна бути виконана на основі використання новітньої літератури, що обумовлює необхідність вивчення підручників, навчальних посібників, монографій, а також статей у наукових журналах та пресі (“Бухгалтерський облік і аудит”, “Аудитор України”, “Вісник бухгалтера і аудитора України”, “Дебет-Кредит”, “Баланс”, “Все про бухгалтерський облік” та інші). Складений перелік літератури рекомендується узгодити з керівником курсової роботи. У ході дослідження його слід постійно оновлювати. Обов'язково слід визначити нормативні документи, які стосуються обраної теми.

На основі аналізу літературних джерел обґрунтовується актуальність обраної теми, окреслюється проблема та визначається коло питань, на вирішення яких спрямовується курсова робота.

Наступним етапом дослідження є розроблення і узгодження з керівником плану курсової роботи. Орієнтовний план курсової роботи надано у дод. Б.

Відповідно до плану розробляється структура і зміст курсової роботи.

Важливим етапом виконання курсової роботи є розробка плану. План курсової роботи повинен повністю відповідати темі, розкривати її особливості, бути логічним і методично правильним. У плані традиційно передбачається вступ, основна частина, висновки, список використаної літератури і додатки. План курсової роботи студенти розробляють самостійно, після чого представляють його керівнику для коригування і затвердження.

У вступі розкривається:

- обґрунтування актуальності обраної теми;

- ступінь висвітлення теми у спеціалізованій літературі;

- мета та завдання курсової роботи, які необхідно вирішити для досягнен­ня поставленої мети ;

- підстави та вихідні дані для розробки теми;

- методика дослідження;

- коротка характеристика основних структурних частин курсової роботи.

- методика дослідження;

- коротка характеристика основних структурних частин курсової роботи.

Обсяг вступу - приблизно 2 сторінки.

Поставлені у вступі завдання послідовно вирішують у підрозділах основної частини курсової роботи. В основній частині викладають зміст передбачених планом питань. Кожне питання курсової роботи необхідно описувати відповідно до плану і доцільно завершувати короткими висновками.

У першому розділі курсової роботи слід навести знання з розуміння операцій і подій, які підлягають дослідженню у курсовій роботі. Ці знання включають:

- розуміння економічного змісту операцій і подій;

- особливості бізнесу замовника, що впливають на операції і події;

- збір загальної інформації за операціями, які досліджуються (наприклад, основні замовники й контракти, умови розрахунків, цінова політика, портфель замовлень, виробничі процеси, основні фінансові показники й статистичні дані щодо предмета дослідження, важливі постачальники товарів і послуг, склад і структура запасів, схема збуту продукції, несприятливі умови здійснення операцій, що досліджуються тощо).

Приклад таких даних за окремою темою наведений у дод. Д. Доречно скласти опис здійснення певних операцій, приклад якого наведено у дод .В.

На підставі отриманих знань формулюють конкретні завдання аудиту з перевірки певних операцій, виходячи із загальних тверджень фінансової звітності.

Завданням аудиту є отримання аудитором свідчень щодо:

1) наявності - актив чи пасив існує на конкретну дату;

2) прав і обов'язків - актив чи пасив належить (є зобов'язанням) підприємству(а) на певну дату;

3) факту події - факт того, що була здійснена операція - чи подія, пов'язана з підприємством у конкретний період;

4) повноти - не існує не відображених в обліку акт днів, пасивів, суттєвих операцій чи подій або інших нерозкритих позицій; операцій чи інша подія в повному обсязі відображена в обліку, а надходження й видатки відображені у відповідному періоді;

5) оцінки - оцінка активів і пасивів зроблена правильно і вони відображені а усіх суттєвих аспектах в обліку і звітності за оцінкою, передбаченою положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку;

6) подання і розкриття - позиція фінансової звітності розкрита, класифікована і описала за правилами, визначеними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку;

7) законності здійснених операцій.

Інформаційна база аудиту певних операцій передбачує нормативні документи та облікові. Нормативні документи за темою курсової роботи слід навести у Списку використаної літератури та робити на них посилання, розкриваючи питання плану.

Перелік первинних документів, регістрів аналітичного, синтетичного обліку, інших документів, які необхідні для аудиторської перевірки операцій наводяться за даними підприємства з посиланням на додатки до курсової роботи.

Наступним важливим кроком аудитора (студента при виконанні курсової роботи) є вивчення та оцінка системи внутрішнього контролю підприємства. Правильна оцінка системи внутрішнього контролю підприємства дасть можливість аудитору розробити план і програму аудиту, визначити кількість, види та обсяг аудиторських процедур.

В окремому розділі слід надати характеристику системи внутрішнього контролю об’єкта дослідження. Спочатку рекомендується навести структурну модель системи внутрішнього контролю (дод. Н), яка підлягає детальному вивченню на прикладі конкретного підприємства.

Необхідно оцінити наступні складові частини внутрішнього контролю: середовище контролю, система бухгалтерського обліку, процедури контролю. Оцінка наявності та ефективності виконання спеціальних"процедур контролю здійснюється про відношенню до об'єктів обраної теми.

Результати оцінки системи внутрішнього контролю необхідно оформити, використовуючи для цього спеціальні форми документування (див. дод.В, Л, М).

Крім зазначених вище дій слід оцінити величину властивого ризику та ризику контролю як на рівні фінансової звітності, так і на рівні залишків рахунків і класу операцій.

Приклади факторів ризику на рівні залишків рахунків і класів операцій:

- велика номенклатура запасів (товарів), кількість рахунків дебіторів та кредиторів;

- здійснення незвичайних і складних операцій, особливо наприкінці або ближче до кінця звітного періоду;

- чутливість активів до втрат або незаконного привласнення (напр.. грошові кошти):

- операції із спорідненими сторонами);

- рахунки, які потребували коригувань у попередньому періоді;

- значний вплив, людського фактору при обліку певних операцій (недбалість, неуважність, помилки в судженні й неправильне розуміння інструктивних документів, тощо).

Після вивчення і оцінки системи внутрішнього контролю визначають стратегію аудиту об’єктів, які досліджуються, яка представляється у третьому розділі курсової роботи “Методика аудиту……”. Якщо обрана стратегія низької оцінки ризику контролю, то далі переходять до тестування системи внутрішнього контролю об’єктів обраної теми. Необхідно розробити програми тестів контролю (програми тестів підтвердження) при складанні яких слід орієнтуватись на види внутрішнього контролю, які повинні здійснюватись по відношенню до окремих господарських операцій об'єктів дослідження та забезпечувати: санкціонування, повноту обліку господарських операцій, реальність облікової інформації ти її арифметичну точність, правильність відображення господарських операцій в системі рахунків.

При оцінці курсової роботи увага буде звертатись на повноту висвітлення питань порядку проведення аудиторської перевірки певних операцій ( відповідно до теми). Наприклад, виконуючи тему “Аудит основних засобів, нематеріальних активів та їх зносу (амортизації)”, слід розглянути порядок виконання процедур аудиту у розрізі:

- реальність облікової інформації про власні та орендовані основні засоби.

- правильність та повнота відображення з обліку операцій з надходження, ліквідації, реалізації, іншого руху основних засобів, ремонту основних засобів.

- правильність і арифметична точність визначення зносу (амортизації) основних засобів. Відповідність обліку зносу та амортизації чин йому законодавству.

- правильність, повнота відображення в обліку сум податку на додану вартість, сплачених за придбані та введеш в експлуатацію основні засоби.

- дотримання встановлених на підприємстві прав і обов'язків щодо операцій з основними засобами.

- правильність здійснення та відображення в обліку орендних операцій.

- реальність облікової інформації про наявність не матеріальних активів, достовірність їх оцінки.

- правильність і точність визначення накопиченої амортизації по нематеріальних активах.

- повнота і правильність відображення в обліку надходження, вибуття, накопиченої амортизації нематеріальних активів.

Поряд з теоретичним викладенням методики тестування системи внутрішнього контролю або виконання тестів підтвердження залишків на рахунках обліку студенти наводять результати практичного виконання процедур аудиту. Це дасть змогу керівнику курсової роботи оцінити рівень практичних навичок студентів, вміння виконувати на практиці різні прийоми аудиту для отримання аудиторських свідчень. Практичне виконання процедур аудиту студенти здійснюють в обсязі, який відповідає обраній стратегії аудиту. Результати практичного дослідження наводять у логічній послідовності поєднуючи з теоретичним викладенням методики аудиту. Результати виконання процедур аудиту доцільно оформити в робочих документах аудитора, приклади яких наведені у дод. Г, Д, Е, Ж, З, И. Опис виявлених недоліків в ході аудиту та шляхи їх вирішення описуються у четвертому розділі курсової роботи.

У висновках підводять підсумки проведеного в курсовій роботі дослідження. Висновки повинні бути узгоджені з поставленими у вступі завданнями, підпорядковані меті курсової роботи. До висновків слід відносити не лише теоретичні, але й практичні результати виконання курсової роботи, власні погляди на вирішення порушених проблем. Шляхи вдосконалення методики аудиту конкретних об’єктів можуть бути виділені в окремий підрозділ основної частини курсової роботи.

Загальний обсяг роботи (без додатків) повинен бути в межах 35 - 50 сторінок.

Після висновків подають додатки до курсової роботи. У їх складі повинні бути наступні документи: комплект річної фінансової звітності, первинні документи, регістри аналітичного та синтетичного обліку, організаційно-розпорядчі документи, наказ про облікову політику підприємства (або витяг з нього), робочий план рахунків підприємства, витяг із Статуту підприємства, аудиторський висновок (якщо на підприємстві проводилась аудиторська перевірка), акти інвентаризацій (перед складанням річної фінансової звітності), посадові інструкції бухгалтерів, витяг з Головної книги, інші документи обліку, а також схеми, таблиці, графіки, діаграми, які студент виносить у додатки на свій розсуд.

Заключним етапом виконання курсової роботи є її захист та одержання студентом оцінки. При оцінці виконаної роботи враховують:

- відповідність змісту курсової роботи завданням, ступінь і якість їх виконання, володіння і правильність застосування методів і прийомів аудиту;

- обґрунтованість зроблених висновків та пропозицій;

- якість оформлення курсової роботи;

- правильність та змістовність відповідей на питання під час захисту курсової роботи.

Виконання практичної частини курсової роботи потребує зби­рання та аналітичної обробки економічної інформації. На цьому етапі необхідно обмежити період дослідження певним часовим інтервалом; визначити параметри, за якими буде оцінюватись об'єкт дослідження; побудувати систему аналітичних показників та обґрунтувати алгоритми аналітичної обробки первинних даних; визначити методи збору аудиторських доказів, твердження та аудиторські процедури щодо їх підтвердження.

Первинна інформація збирається під час вивчення нормативних документів, облікової та статистичної звітності, поточних даних бухгалтерського або статистичного обліку тощо.

Дані студент збирає на підприємстві (організації, установі) самостійно. Тому важливо знати найменування показників, які потрібні для виконання курсової роботи, носії та джерела інформації у системі управління. Інформацію для аудиту можна одержати в облікових та фінансових службах, організаційних, виробничих та планово-еконо­мічних відділах, відділах кадрів тощо.

ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота виконується українською мовою на одній стороні листа білого паперу формату А4 (210 x 297 мм).

Текст курсової роботи необхідно розташовувати, залишаючи береги таких розмірів: лівий - не менше 20 мм, правий - не менше 10 мм, верхній не менше 20 мм, нижній – не менше 20 мм. При оформленні курсової роботи машинописним способом або за допомогою комп'ютера текст друкують через 1,5 міжрядкових інтервали, шрифт 14.

Курсова робота складається 3 титульної сторінки, завдання, текстової частини, списку використаної літератури, додатків,

Зміст курсової роботи - це послідовний перелік заголовків всіх розділів, підрозділів, пунктів текстової частини, списку використаної літератури, назв і номерів додатків із зазначенням номера сторінки на якій вони розташовані.

Текст основної частини курсової роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти. Усі розділи, підрозділи, пункти повинні мати змістовні назви. Заголовки структурних частин курсової роботи пишуть великими літерами, а заголовки підрозділів - маленькими літерами (крім першої великої) з абзацу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Відстань між заголовком та текстом повинна дорівнювати 1 - 2 інтервалам. Кожний розділ починати з нової сторінки. Потрібно уникати випадків, коли заголовок лишається на попередній сторінці, а текст, до якого він відноситься, починається з нової сторінки.

Нумерація сторінок тексту наскрізна: перша сторінка - титульна, друга - завдання на курсову роботу, третя - зміст і т. д. Номер сторінки проставляється арабськими цифрами у правому верхньому куті без крапки в кінці. Титульна сторінка і завдання не нумеруються.

Текст підпункту (пункту) повинен складалися з абзаців, у яких, як правило, висловлюється одна закінчена думка. Кожен абзац починається з нового рядка.

Ілюстрації і таблиці необхідно подавати в курсовій роботі безпо­середньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці.

Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках курсової роботи, включають до загальної нумерації сторінок.

Ілюстрації позначають словом “Рис.” і нумерують послідовно в межах розділу за виключенням ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, наприклад: “Рис. 1.2” (другий рисунок першого розділу). Потім розташовується пояснюючий підпис (назва ілюстрації). Таблиці нумерують аналогічно. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис “Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці, повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: “Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу).

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку курсової роботи або з поворотам за годинниковою стрілкою.

Заголовки граф таблиці повинні починатися з великих літер, підзаголовки -з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати потреба.

Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах одній сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова "Примітки" ставлять двокрапку. Наприклад:

Примітки:

1…..

2 ….

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова "Примітка" ставлять крапку.

Формули в курсовій роботі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули з круглих дужках, наприклад: (3.3) (третя формула третього розділу).

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова" де" без двокрапки.

Формули виділяються у тексті вільними, рядками. Вище і нижче кожної формули повинно бути не менше одного вільного рядка.

Посилання у тексті на джерела можуть наводитись у вигляді підрядкової примітки або вказаного порядкового номеру за списком використаної літератури, виділеного квадратними дужками.

Посилання на ілюстрації вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, "рис. 1.2.".

Посилання на формули вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад "... у формулі (2.2) "

На всі таблиці курсової роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово "таблиця" в тексті пишуть скорочено, наприклад:" ... в табл. 1.2."

У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово "дивись", наприклад: "див. табл. 1.3"

Список використаної літератури розташовується після висновків. Усі літературні джерела (закони, постанови, підручники, посібники, монографії, журнальні та газетні статті) слід розташовувати за алфавітом.

Додатки оформлюють на сторінках, наступних за списком літератури, розміщуючи їх у порядку посилань у тексті курсової роботи. Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки та мати заголовок, записаний угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. У правому куті записується слово "Додаток" і вказується номер арабськими цифрами.