САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА № 1.

(Порівняльна характеристика поглядів відомих соціологів.)

В-І. Порівняльна характеристика поглядів О. Конта та Т.Парсонса.

В-ІІ. Порівняльна характеристика поглядів Г. Спенсера та Р.Мертона.

В-ІІІ. Порівняльна характеристика поглядів Е. Дюркгейм та Дж. Хоманса.

В-ІV. Порівняльна характеристика поглядів М. Вебера та Е. Фромма.

В-V. Порівняльна характеристика поглядів О. Конта та Дж.-Г. Міда.

В-VІ. Порівняльна характеристика поглядів Г. Спенсера та М. Вебера.

Самостійна робота № 1.Виконується з дотриманням таких вимоги порівняльної характеристики:

1) повинна мати форму міні-твору і бути логічно послідовною;

2) повинна містити в собі характеристику історичного етапу розвитку соціології, до якого належать соціологи;

3) вказані всі важливі питання та проблеми, які досліджувалися соціологами;

4) вказані спільні та відмінні риси в поглядах соціологів;

5) визначити внесок кожного із соціологів у розвиток світової соціології.

Недотримання кожної із вказаних вимог означає «мінус 1 бал» від загальної оцінки за виконану роботу.

***

ТЕСТОВА КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 1.

(Змістовий модуль І. Соціологія як наука. Загальна соціологічна теорія.

Соціологічні дослідження.)

1. Вид соціологічного дослідження, що дозволяє сформувати відносно цілісне уявлення про досліджуване соціальне явище чи процес, його структурні елементи – це дослідження:

2. Вид соціологічного дослідження, що вирішує дуже обмежені за своїм змістом завдання і охоплює, як правило, невеликі обстежувані сукупності та ґрунтується на стислому та спрощеному інструментарії – це дослідження:

3. Вид соціологічного дослідження, що ставить за мету найбільш поглиблене вивчення соціологічних явищ, коли потрібно описати не тільки структуру, а і дізнатися, що визначає його основні кількісні та якісні параметри – це дослідження:

4. Вид соціологічного дослідження, що засноване на єдиному інструментарії та єдиній програмі і проводиться декілька разів послідовно через визначені проміжки часу – це дослідження:

5. Вид соціологічного дослідження, що подає інформацію про стан і кількісні характеристики будь-якого соціального явища чи процесу в момент його вивчення – це дослідження:

6. Вид соціологічного дослідження, що передбачає кількаразове вивчення тих самих об’єктів через задані інтервали часу – це дослідження:

7. Якщо соціологічне дослідження подає статичну інформацію про об’єкт, але не дає відповіді на питання про тенденції його зміни у часовому просторі, то таке дослідження є:

8. Якщо соціологічне дослідження використовується для попереднього обстеження соціального об’єкта, явища або процесу, то таке дослідження є:

9. Якщо соціологічне дослідження проводиться на основі повної і докладно розробленої програми, а також на базі методично апробованого інструментарію, то таке дослідження є:

10. Якщо одним із різновидів соціологічного дослідження є соціологічний експеримент, то таке дослідження є:

11. Збирання, систематизація та нагромадження соціологічної інформації, отриманої у результаті проведення соціологічних та інших емпіричних досліджень – це така функція соціології, як:

12. Підготовка та обґрунтування короткострокових, середньострокових та довгострокових прогнозів досліджуваних об’єктів – це така функція соціології, як:

13. Розробка і створення, на основі соціологічних знань, ефективних моделей управління різноманітними соціальними системами та інститутами, соціальними процесами і об’єктами – це така функція соціології, як:

14. Розробка цілей соціального розвитку, формування соціальних ідеалів і цінностей, програм науково-технічного й соціокультурного розвитку суспільства – це така функція соціології, як:

15. Об’єктивна участь соціології в духовному житті суспільства, вироблення перспектив його розвитку, поширення наукової ідеології серед населення – це така функція соціології, як:

16. Вивчення закономірностей соціального розвитку, тенденцій зміни різних соціальних явищ і процесів – це така функція соціології, як:

17. Участь соціології у розробці практичних рекомендацій і пропозицій щодо підвищення ефективності управління різними соціальними процесами та суспільством в цілому – це така функція соціології, як:

18. Концентрація, пояснення, поповнення та збагачення наявного соціологічного знання, а також розробка категорій, законів і методів науки на основі дослідження соціальної дійсності – це така функція соціології, як:

19. Систематизація, опис, нагромадження одержаного дослідницького матеріалу у вигляді аналітичних розвідок, різного роду наукових звітів, статей, книг – це така функція соціології, як:

20. Закони соціології, що виявляються протягом усієї історії розвитку людства, діють в усіх суспільних системах і характеризують функціонування всього суспільства – це соціологічні закони:

21. Закони соціології, дія яких обмежена однією чи декількома суспільними системами – це соціологічні закони:

22. Закони соціології, що діють протягом часу існування якої-небудь суспільної системи і характеризують функціонування окремих елементів соціальної сфери у їхньому взаємозв’язку із суспільством – це соціологічні закони:

23. Закони соціології, що визначають напрям, чинники і форми соціальних змін, фіксують твердий, однозначний зв’язок між послідовністю соціальних подій у конкретних соціальних умовах – це соціологічні закони:

24. Закони соціології, що відбивають основні напрямки змін, їхні тенденції при збереженні стабільності даного соціального цілого явища – це соціологічні закони:

25. Закони соціології, які характеризують переходи від одного етапу або стану соціального об’єкта, явища чи процесу до іншого етапу або стану – це соціологічні закони:

26. Закони соціології, які виражають зв’язки і взаємодії елементів соціального явища, процесу, цілісного соціального організму, а також спосіб їх взаємного існування у визначеній якості, соціальному просторі і часі – це соціологічні закони:

27. На причинні і функціональні закони поділяються такі соціологічні закони:

28. Спосіб збирання даних у соціологічних дослідженнях, який передбачає отримання та використання інформації, зафіксованої у рукописних або друкованих текстах, на магнітних стрічках, кіноплівках та інших носіях інформації – це такий метод збирання соціологічної інформації, як:

29. Цілісне сприйняття явищ об’єктивної дійсності, у процесі якого одержують знання щодо зовнішніх сторін, властивостей та відносин об’єктів, що вивчаються – це такий метод збирання соціологічної інформації, як:

30. Одержання первинної соціологічної інформації, що ґрунтується на усному або письмовому зверненні до людей за допомогою анкети – це такий метод збирання соціологічної інформації, як:

31. Спосіб отримання соціологічної інформації, що проводиться у спеціально створених і контрольованих умовах, які дозволяють щоразу поновлювати хід явища при повторенні умов – це такий метод збирання соціологічної інформації, як:

32. Вивчення структури і динаміки неформальних взаємовідносин між індивідами в межах структури соціальної групи – це такий метод збирання соціологічної інформації, як:

33. Найважливіша категорія, спосіб буття людства, що історично розвивається, сукупність зв'язків і відносин між людьми, що складаються на основі їхньої спільної діяль­ності і культури:

34. Реально існуюча й емпірично фіксована су­купність індивідів, що відрізняється відносною цілісністю і виступає само­стійним суб'єктом історичної і соціальної дії і поведінки:

35. Велика група людей, що розрізняється за місцем в історично визначеній системі суспільного виробництва, за їхнім став­ленням до засобів виробництва, за їхньою роллю в суспільній організації праці, тобто за способом одержання і розмірам тієї частки суспільного багатства, якою вони володіють:

36. Соціальне утворення, об'єднане внутрішнім зв'яз­ком, почуттям належності, що має орієнтовно окреслений принцип відок­ремлення, який знаходить своє вираження в тому, що в основу взаємодії між членами шару покладається висота суспільного становища:

37. Відносно стійка сукупність людей, об'єднаних загальними інтересами, цінностями, нормами свідомості і поведінки, що складається в конкретно-історичних умовах певного етапу розвитку сус­пільства:

38. Стійка система соціально значущих рис, що ха­рактеризують індивіда як члена того чи іншого суспільства чи спільноти, включеного в систему соціальних відносин шляхом предметної діяльності і спілкування:

39. Визначене, структурно впорядковане цілісне утворення, основними елементами якого є люди, норми, зв'язки і від­носини:

40. Історично сформована, стійка форма закріплення й органі­зації відносин між людьми у специфічних видах діяльності:

41. Складна, взаємозалежна система соціаль­них позицій і ролей, виконуваних індивідами, об'єднаними для реаліза­ції визначених загальних цілей організованим способом:

42. Механізм саморегуляції в соціальних сис­темах, здійснюваний за допомогою нормативного регулювання поведінки людей з метою забезпе­чення соціального порядку:

43. Визначена система вчинків, засобів і методів, за допомогою яких особа чи група має намір змінити поведінку, установки або думки інших осіб чи груп:

44. Вид суспільних відносин між будь-якими соціальними спіль­нотами:

45. Галузь відносин між групами, що посідають різ­не соціально-економічне положення в суспільстві, у першу чергу розрізня­ються роллю в суспільній організації праці, відношенням до засобів вироб­ництва, джерелами і розмірами одержуваної частки суспільного багатства:

46. Визначений елемент соціальних відносин, що виникає між людьми, які живуть в одному суспільстві, і випливає зі свідомих впливів одне на одного членів суспільства:

47. Організована система відносин, інститутів і засобів соціального контролю, що єднає індивідів, підгрупи й інші основні елементи у функціональне ціле, здатне до самозбереження і розвитку:

48. Фіксована одинична суспільно значуща подія соціальної реальності, вихідний момент соціологічного й інших видів соціального аналізу:

49. Обгрунтоване конструювання соці­ального об'єкта як стану, так і процесу, що відповідає заданим вимогам і наміченого до побудови в близькому або віддаленому майбутньому:

50. Одна з форм конкретизації наукового передбачення, доведення гіпотез до втілення в теоретичні й імітаційні моделі, тобто випереджального проектування і конструювання соціаль­них об'єктів:

51. Система розробки планів економічного і соціального розвитку на всіх рівнях організації суспільства:

52. Сукупність прийомів, методів і впливів, що застосовуються для досягнення поставлених цілей у процесі соціаль­ного планування і розвитку, вирішення різного роду соціальних проблем:

53. Серія явищ взаємодії людей чи серія явищ, що відбуваються в організації або структурі груп, які змінюють відносини між людьми чи відносини між складовими елементами спільноти і харак­теризують перехід з одного стану в інший зі зміною якісних або кількіс­них характеристик:

54. Процес становлення особистості, що забезпечує включення індивіда в систему цінностей (норми, установки, зразки пове­дінки і діяльності) і культуру суспільства, соціальної спільноти чи групи, їх засвоєння і створення на цій основі сприятливих умов життєдіяльності:

55. Процес взаємодії індивіда чи соціальної групи із зовнішнім середовищем, у результаті якої відбувається засвоєння нової соціальної ситуації:

56. Процес пе­реходу людей з одних соціальних груп чи прошарків до інших, а також їх просування до позицій з вищим статусом, престижем, доходом і владою або рух до нижчих ієрархічних позицій:

57. Сукупність процесів, унаслідок яких від­бувається зчеплення різнорідних взаємодіючих елементів у соціальну спільноту, що забезпечує певну стійкість і рівновагу сус­пільних відносин:

58. Процес, у якому індивід чи група прагне досягнення власних цілей шля­хом усунення, знищення чи підпорядкування собі іншого індивіда чи гру­пи, що прагнуть подібних чи ідентичних цілей:

59. Сукупність соціальних процесів, які призводять до того, що в рамках визначеної спільності від­буваються дії, що відхиляються від норми й оцінюються негативно, а та­кож перевищують припустимий оптимум, загрожуючи усталеному плину процесів колективного життя:

60. Послідовне сходження до більш складних форм суспільного життя, яка здійснюється в результаті вирішення проти­річ, що розгортаються на попередніх етапах і фазах соціального розвит­ку, і яке глибоко змінює всі сфери колективного життя, структуру спільнот, їхню культуру і спосіб задоволення повсякденних потреб:

61. Спосіб вирішення соціальних проблем і протиріч, в основі якого лежить зіткнення інтересів і потреб основних соціальних сил даного суспільства:

62. Спільна дія різних соціальних груп, об'єднаних загальною метою, цінностями, системою норм, що регулюють їх поведінку, неформальним лідером і специфічними способами символізації своїх цінностей в ідеології:

63. Спосіб існування і розвитку соціальної дійсності, прояв соціальної активності індивіда або групи чи цілеспря­моване відображення і перетворення навколишнього світу:

64. Постійне поліпшення функціонування соціальних груп, спільнот і суспільства в цілому:

65. Запровадження нових форм організації праці, життєдіяльності людей і управління, що охоп­лює не тільки окремий соціальний об'єкт, але і їх сукупність, тобто соціальну організацію, інститут, спільноту:

66. Хто із названих філософів та соціологів належить до початкового етапу розвитку світової соціології?

67. Кого із перерахованих вчених вважають родоначальником соціології як науки?

68. Кого із перерахованих вчених вважають першим теоретиком соціології як науки?

69. Хто із перерахованих вчених був першим крупним соціологом-антипозитивістом?

70. Хто із перерахованих соціологів вперше визначив поняття «аномія»?

71. Хто із названих філософів та соціологів не належить до початкового етапу розвитку світової соціології?

72. Хто із названих філософів та соціологів не належить до класичного етапу розвитку світової соціології?

73. Хто із названих філософів та соціологів належить до класичного етапу розвитку світової соціології?

74. З ім’ям якого із названих соціологів пов’язують початок сучасного етапу розвитку світової соціології?

75. Хто із названих соціологів зробив спробу класифікувати всі існуючі течії в сучасній соціології?

76. Автором структурно-функціонального аналізу як теорії суспільства є:

77. Засновником структурно-функціонального аналізу як методу соціального дослідження є:

78. Основоположником теорії соціального обміну вважають американського соціолога і соціального психолога:

79. Одним із найвідоміших представників психоаналітичної теорії в сучасній соціології є німецько-американський соціолог і психолог:

80. Засновником теорії символічного інтеракціонізму є американський соціолог:

81. Автором теорії соціальної стратифікації і соціальної мобільності є американський соціолог:

82. Теорія соціального обміну Дж. Хоманса є логічним продовження вчення:

83. Теорія структурно-функціонального аналізу Т. Парсонса є логічним продовженням вчення:

84. Теорія символічного інтеракціонізму Дж.-Г. Міда є логічним продовженням вчення:

85. Вчення якого із названих філософів та соціологів не має продовження в теоріях сучасної соціології?

86. Термін, що вказує лише на якісну відмінність людей від тварин і нічого не говорить про соціально зумовлені відмінності між самими людьми – це:

87. Поняття, що означає конкретного індивіда як суб’єкта діяльності в єдності його індивідуальних властивостей та соціальних ролей – це:

88. Термін, яким переважно визначають людину як одиничного представника будь-якого цілого соціального роду чи соціальної спільноти, але при цьому специфічні особливості реального життя конкретної людини до змісту цього поняття не входять – це:

89. Поняття, під яким розуміється соціальна властивість індивіда та сукупність інтегрованих у ньому соціально важливих властивостей, якостей і рис, що виникають в процесі прямої або непрямої взаємодії цієї особи з іншими людьми – це:

90. Термін, що означає те особливе. Конкретне і специфічне, що відрізняє одну людину від іншої, включаючи як природні, так і соціальні, як соматичні, так і психічні, як успадковані, так і набуті в процесі онтогенезу властивості – це:

91. Стійка система соціально значущих властивостей, якостей та рис, що характеризують індивіда як продукт соціального розвитку і залучення його до системи соціальних відносин через активну предметну діяльність та спілкування – це:

92. Процес виникнення особистості та перетворення біологічно заданого матеріалу силами соціальної дійсності – це:

93. Усвідомлення особистістю своєї належності до певної соціальної спільноти – це:

94. Сприйняття особистістю суспільно заданих функцій і групових вимог як таких, що відповідають її ж інтересам та потребам – це:

95. Усвідомлення особистістю власної самобутності в межах певного соціуму – це:

96. Елемент соціологічної структури особистості, що розкриває її ставлення до навколишньої соціальної дійсності та до самої себе:

97. Нормативний зразок поведінки індивіда, що займає певну соціальну позицію і виконує відповідні їй соціальні функції:

98. Становище індивіда стосовно інших індивідів, яке пізнається за соціально значущими для даної соціальної системи ознаками:

99. Елемент соціологічної структури особистості, з яким пов’язують певні права та обов’язки індивіда, ступінь реалізації яких залежить від можливостей і якостей самого індивіда:

100. Елемент соціологічної структури особистості, з яким пов’язують певні права та обов’язки індивіда, ступінь реалізації яких залежить від змісту рольових вимог:

101. Аспект соціальної спрямованості особистості, який містить різні сторони суб’єктивного ставлення людини до певних ідеологій, класів, націй, держав, правових систем, мікросоціальних груп, спільнот і політичних організацій – це:

102. Аспект соціальної спрямованості особистості, який розкриває ставлення до праці та інших видів неполітичної діяльності, до сім’ї та до інших малочисельних соціальних груп:

103. Аспект соціальної спрямованості особистості, який включає етичні орієнтири, які відображають суб’єктивне, особистісне ставлення людини до інших людей та до самої себе:

104. Поняття, яке використовується для вивчення соціальних ролей, які виконує в суспільстві особистість і яке відображає соціальне в індивідуальному:

105. Поняття, яке використовується для вивчення соціальних ролей, які виконує в суспільстві особистість і яке відображає індивідуальне в соціальному:

106. На цьому рівні розвитку особистості людина проявляє себе як безумовно талановита, з високим творчим потенціалом та нестандартним мисленням, самостійною, ініціативною, відповідальною та ризикованою – це:

107. На цьому рівні розвитку особистості людина проявляє себе як парадоксальна особистість, незрозуміла багатьом і яку майже неможливо характеризувати з точки зору здорового глузду – це:

108. На цьому рівні розвитку особистість як така ще не сформувалася, людина відчуває себе «гвинтиком» якогось механізму, свої функції виконує тільки під тиском і суворим контролем, здатна реагувати тільки на матеріальні стимули – це:

109. На цьому рівні розвитку особистості людина не здатна зрозуміти всю складність і взаємозумовленість оточуючої дійсності, підтекст сказаного, прихований зміст того, що сталося – це:

110. На цьому рівні розвитку особистості людина здатна сприймати навколишню дійсність у всім її різноманітті і складності, розуміти підтекст і символіку, однак творчі можливості її обмежені – це:

111. Суспільство здійснює суворий добір претендентів на ту чи іншу соціальну роль на підставі принципу відповідності наявних знань, умінь, навичок і якостей особистості певним вимогам – це один із основних елементів моделі підпорядкування соціалізації особистості:

112. Соціальне середовище визначає виконавцям ролей норми і правила поведінки відповідно до стереотипів, а на основі цього відбувається вироблення стійких переконань, позицій і світогляду – це один із основних елементів моделі підпорядкування соціалізації особистості:

113. Суспільство не тільки впливає на індивіда, але і контролює, як виконується обрана ним соціальна роль, чи відповідає вона наявним нормам – це один із основних елементів моделі підпорядкування соціалізації особистості:

114. Усвідомлений вибір особистістю соціальних ролей для себе на основі врахування наявних інтересів, потреб, здібностей, бажань, знань, умінь і навичок – це один із основних елементів моделі інтересу соціалізації особистості:

115. Особистість самостійно оцінює вимоги зовнішнього середовища і починає активно опановувати необхідними знаннями і розвивати потрібні якості – це один із основних елементів моделі інтересу соціалізації особистості:

116. Індивід особисто визначає ефективність виконання соціальних ролей і рівень задоволення особистих потреб та інтересів – це один із основних елементів моделі інтересу соціалізації особистості:

117. Соціально схвалювана поведінка людини, реалізація нею своїх прав та обов’язків, а також соціально-психологічне ототожнення себе із своїм положенням в суспільстві – це:

118. Положення людини, яке вона посідає в малій соціальній групі в залежності від того, як вона оцінюється за своїми соціальними якостями – це:

119. Положення людини, яке вона автоматично посідає в суспільстві як представник великої соціальної групи – це:

120. Соціальне положення людини в суспільстві, що дає їй узагальнену характеристику – це:

121. Статус, із яким людина народжується або який призначається їй протягом певного часу, тобто який соціально здобувається:

122. Статус, який заданий біологічно і який людина успадковує поза своєю волею і свідомістю:

123. Статус, який людина одержує завдяки власним зусиллям, бажанню, вільному вибору або здобувається в результаті удачі чи везіння:

124. Статус людини, що спочатку досягається, але згодом стає довічним, хоча і не наслідуваним:

125. Якщо розташувати всю безліч соціальних статусів і скріпити їх між собою функціонально – взаємними правами та обов’язками, то формується:

126. Зміна індивідом чи соціальною групою свого соціального статусу, тобто місця в соціальній структурі суспільства – це:

127. Суспільний клас, представники якого володіють дуже значними ресурсами, а їхнє положення настільки міцне, що практично не залежить від соціально-економічних змін в суспільстві – це:

128. Суспільний клас, для представників якого важливим моментом є економічна, соціальна і політична стабільність у суспільстві, а тому він є основним джерелом підтримки існуючої влади – це:

129. Суспільний клас, представники якого не претендують на вплив у масштабах країни, однак у вузьких сферах діяльності їх положення досить міцне і стійке, у своїх сферах діяльності вони користуються високим престижем – це:

130. Суспільний клас, представники якого досягли вищих статусів завдяки особистим якостям, але не мають достатнього впливу в усіх сферах діяльності даного суспільства і залежать від політичної та економічної ситуації в суспільстві – це:

131. Суспільний клас, представники якого створюють прибавочну вартість в даному суспільстві, а в багатьох відношеннях залежать від інших класів стосовно одержання засобів для існування – це:

132. Суспільний клас, представниками якого є маргінальні групи населення даного суспільства – це:

133. Повага, якою в суспільстві та суспільній свідомості користується та чи інша професія, посада або рід заняття:

134. Здатність нав’язувати свою волю всупереч бажанню інших людей:

135. Кількість наявних або опредмечених грошових засобів у вигляді рухомого або нерухомого майна:

136. Кількість грошових надходжень індивіда чи родини протягом визначеного періоду часу:

137. Набір факторів, що зумовлюють спільну діяльність людей у конкретних спільностях у визначений час для досягнення тих чи інших цілей:

138. Форма спілкування соціальних спільностей, за якої систематично здійснюється їх вплив один на одного, реалізується соціальна дія кожного з партнерів, досягається спільність у розумінні ситуації:

139. Відносно стійкі і самостійні зв’язки між індивідами та соціальними групами:

140. Виконують у суспільстві функції соціального управління і соціального контролю як одного з елементів управління:

***