Пиши Дома Нужные Работы

Обратная связь

ТЕСТОВА КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 2.

(Змістовий модуль ІІ. Соціологічні теорії середнього рівня.)

1. Міжгалузевий науковий напрям, що вивчає економіку як соціаль­ний інститут – це така соціологічна теорія середнього рівня, як:

2. Га­лузь соціологічного знання, закономірності розвитку та функціонування економіки – це така соціологічна теорія середнього рівня, як:

3. Галузева соціологічна тео­рія, яка вивчає закономірності формування, функціонування і розвитку соціальних утворень (систем, спільнот та інститутів) у сфері праці й пов'язані з ними процеси та явища – це така соціологічна теорія середнього рівня, як:

4. Галузь соціології, що вивчає соціальний аспект управлінської діяльності – це така соціологічна теорія середнього рівня, як:

5. Галузь соціологічного знання, яка вивчає соціальні механізми влади та їх вплив у суспільстві – це така соціологічна теорія середнього рівня, як:

6. Галузь соціологічного знання, яка вивчає за­кономірності впливу соціальних спільнот, інститутів на політич­ний порядок – це така соціологічна теорія середнього рівня, як:

7. Галузь соціологічного знання, яка вивчає соціальні засади політичних та державних інсти­тутів – це така соціологічна теорія середнього рівня, як:

8. Галузь соціологічного знання, яка вивчає стан, тенденції, напрями функціонування політичної сві­домості, політичної поведінки в соціальному середовищі – це така соціологічна теорія середнього рівня, як:

9. Галузь соціології, що вивчає закономір­ності функціонування права в системі соціальних інститутів – це така соціологічна теорія середнього рівня, як:

10. Галузь соціології, що вивчає ге­незис, динаміку, структуру правових норм та їх роль у суспіль­стві – це така соціологічна теорія середнього рівня, як:



11. Галузь соціології, що вивчає механізми реалізації правових норм в поведінці та діяльності особисто­сті, групи, організації, інститутів, суспільства – це така соціологічна теорія середнього рівня, як:

12. Спеціальна соціологічна тео­рія, яка вивчає сутність громадської думки, її структуру, функ­ції, канали висловлювання – це така соціологічна теорія середнього рівня, як:

13. Спеціальна соціологічна тео­рія, яка вивчає закономірності функціонування громадської думки в різноманітних сферах суспільного життя – це така соціологічна теорія середнього рівня, як:

14. Галузь соціології, яка вивчає закономірності масових інформаційних явищ і про­цесів – це така соціологічна теорія середнього рівня, як:

15. Галузь соціології, яка вивчає діяльність соціальних інститутів, що виробляють та поши­рюють масову інформацію – це така соціологічна теорія середнього рівня, як:

16. Галузева соціологічна наука про фармацію як соціальний інститут та її взаємозв'язки з іншими структурами суспільства – це така соціологічна теорія середнього рівня, як:

17. Галузь соціології, частина соціологічного знання, що визначає релігію як складне суспільне явище в різних со­ціальних проявах, у взаємодії з усіма іншими соціальними явищами – це така соціологічна теорія середнього рівня, як:

18. Галузь соціології, що вивчає законо­мірності диференціації чоловічих і жіночих ролей – це така соціологічна теорія середнього рівня, як:

19. Галузь соціології, що вивчає статеві від­мінності на всіх рівнях та їх вплив на людське існування, співіс­нування, на особливості соціальної організації – це така соціологічна теорія середнього рівня, як:

20. Галузь соціології, що вивчає специфіку чоловічої та жіночої соціальних спільнот – це така соціологічна теорія середнього рівня, як:

21. Галузева соціологічна дисципліна, яка вивчає освіту як соціокультурний інститут – це така соціологічна теорія середнього рівня, як:

22. Галузева соціологічна дисципліна, яка вивчає взаємодію освіти з іншими інститутами і суспільством взагалі – це така соціологічна теорія середнього рівня, як:

23. Галузева соціологічна дисципліна, яка вивчає соціокультурні процеси у сфері освіти – це така соціологічна теорія середнього рівня, як:

24. Галузева соціологічна наука про ме­дицину як соціальний інститут та її взаємозв'язки з іншими структурами суспільства – це така соціологічна теорія середнього рівня, як:

25. Галузь соціологічного знання, що вивчає закономірності функціонування і розвитку культури як суспільного явища а також форми виявлення цих закономірностей у людській діяльності:

26. Соціальні механізми регулювання економічних відно­син, особливості поведінки соціальних суб'єктів в економічній сфері – це предмет:

27. Структура і механізми соціально-трудових відносин, соціальні процеси у сфері праці єпредметом:

28. Соціальні ас­пекти функціонування політичної сфери – це предмет:

29. Вся сукупність со­ціальних явищ і процесів в організації є предметом дослідження:

30. Стан і динаміка соціокультурних процесів у сфері осві­ти – це предмет:

31. Зв'язки, відносини, функції, структури, процеси як у групових взаємодіях релі­гійних індивідів та спільностей, так і релігійних організацій – це предмет:

32. Взаємодія комунікатора, аудиторії та визначення змісту, особливостей сприйнят­тя масової інформації є предметом досліджень:

33. Суспільні відносини, за яких формувалися правові норми та акти, соціаль­на зумовленість праває предметом дослідження:

34. Законо­мірності, чинники, механізми формування оцінного ставлення великих соціальних груп до ак­туальних проблем дійсності – це предмет:

35. Економіка як со­ціальне явище, її виникнення, розвиток та місце в житті суспільства – це об'єкт:

36. Праця як суспільне значуще явище є об'єктом:

37. Організована діяльність людей виступає об'єктом дослід­ження:

38. Соціальне середовище, в якому розгорта­ються, функціонують процеси освіти, діють суб'єкти освіти – це об'єкт:

39. Релігія як соціальне явище єоб'єктом дослідження:

40. Сукупність масових інформаційних і комунікаційних явищ у їх соціальному вимірі є об'єктом досліджень:

41. Соціально-правові відносини є об'єктом дослідження:

42. Стійка система взаємодії соціально-економічних груп у сферах виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ і послуг, регу­льована історично сформованими в даній країні типом культури, системою управління і соціальною структурою суспільства:

43. Виконувані соціальними суб'єкта­ми функції, які визначаються їх місцем у системі економічних відносин, пануванням певного типу економічних відносин:

44. Погляди та уявлення, породжені прак­тичним досвідом людей, їх участю в економічній діяльності:

45. Погляди, потреби, інтереси, ідеї, уяв­лення і переконання стосовно економічних процесів і явищ, ставлення до власності, економічної самостійності:

46. Вияв індивідуальності, самореалізації особистості у сфері виробництва обміну та споживання, рівень її економічної взаємодії із зовнішнім середовищем:

47. Сім’я у двох іпостасях: як мала соціальна група, тобто певна форма взаємодії людей, з одного боку, і як соціальний інститут, що регулює відтворення людини, – з іншого – це:

48. Закономірності та специфічні соціальні відносини, що виникають між сім’єю і суспільством, а також усередині сім’ї в процесі її становлення, функціонування і розвитку – це:

49. Усвідомлена економічна потреба лю­дини, груп, спільнот, об'єктивні спонукальні мотиви їх економічної діяльності:

50. Система соціальних дій, пов'язаних з використанням різних за функціями і призначенням економіч­них цінностей (ресурсів) та зорієнтованих на одержання ко­ристі (вигоди, винагороди, прибутку) від їх обігу:

51. Певна система суспільних відносин, які уз­годжують інтереси роботодавців і найманих працівників:

52. Зв'язок між працівником і суспільст­вом, працівником і працею щодо виробництва та розподілу матеріальних і духовних благ:

53. Соціальна сутність праці як суспільно зна­чущого процесу:

54. Узагальнена характеристика процесу праці, яка враховує різноманітні функції праці, види трудових операцій, поділ виробничої діяльності за галузями, фізичне та інтелек­туальне навантаження учасників процесу праці, ступінь само­стійності працівника у регулюванні послідовності трудових операцій, наявність або відсутність новизни, творчості, склад­ність, технічну оснащеність праці:

55. Сукупність чинників, які впливають на праце­здатність і здоров'я працівника:

56. Діяльність громадян, пов'язана із за­доволенням особистих і суспільних потреб, яка є джерелом до­ходу:

57. Відносно стійкий і типовий для певної групи загальний емоційний настрій, який формуєть­ся в процесі спільної трудової діяльності колективу, спілкуван­ня між людьми:

58. Соціальний процес засвоєння особистіс­тю нової трудової ситуації внаслідок активної взаємодії особистості й трудового середовища:

59. Внутрішня спонука до трудо­вої діяльності з метою досягнення певних цілей, зацікавле­ність у такій діяльності:

60. Продукт людської діяльності, що є сукуп­ністю суспільних суб'єктів, які становлять суспільну цілісність, а також сукупністю певних об'єктивованих взаємин між індиві­дами:

61. Проекція соціального простору на взаємо­дію суб'єктів влади:

62. Складова загальної культури, яка формується та розвивається в процесі реалізації людьми своїх прав та обов'язків, виявляється у став­ленні до законодавства, дотриманні його норм:

63. Правове безкультур'я, відкидання або іг­норування права, юридичних норм, правових цінностей, зне­важливе ставлення до правових традицій:

64. Соціальнозначуща поведінка суб'єктів, передбачена нормами права, підконтрольна свідомості та волі й має юридичні наслідки:

65. Специфічний вияв масової свідомості, що виражається в оцінках (вербальних і невербальних) і ха­рактеризує ставлення людей до суспільне значущих подій і фа­ктів, актуальних проблем суспільного життя:

66. Передавання інформації від однієї системи до іншої за допомо­гою сигналів чи спеціальних матеріальних носіїв:

67. Систематичне та одночасне поширен­ня однотипних повідомлень у великих аудиторіях з метою ін­формування та здійснення ідеологічного, політичного, еконо­мічного, психологічного, організаційного впливу на думки, оцінки і поведінку людей:

68. Стереотипізована інформація, яка опе­ративно та регулярно поширюється на велику, географічне розпорошену аудиторію:

69. Соціальні інститути, що забезпечу­ють збирання, обробку та масове поширення інформації:

70. Механізми, що забезпечують закріплення і трансляцію гендерних ролей від покоління до поколінь:

71. Науковий напрям і суспільний рух, метою якого є повна рівноправність чоловіків і жінок у всіх сферах життя:

72. Означає здатність дати об'єктивну оцінку всіх суспільних явищ, уміння бачити цілісну картину світу, визначальні тенденції його розвитку:

73. Мала група, члени якої пов'язані спільністю побуту, взаємною моральною відпові­дальністю і взаємодопомогою:

74. Визнані всім суспільством або більшістю його чле­нів уявлення про те, до яких цілей повинна або може прагнути людина, або до чого вона прагнути не може:

75. Сукупність знаків і символів, що використовується чле­нами суспільства для здійснення комунікацій, а також в рамках вторин­них моделюючих систем:

76. Сукупність правил поведінки по відношенню до ін­ших людей, що охоплює особливі традиції, ритуали і норми, які були ви­роблені суспільством або його частиною і можуть мати релігійне, філо­софське чи якесь інше обгрунтування;

77. Правила і стандарти поведінки, яких має дотримувати­ся людина, якщо вона розподіляє систему цінностей культури:

78. Сукупність елементів культурної спадщини, які пере­даються із покоління в покоління і є цінністю в межах цієї культури:

79. Усталені схеми поведінки, обов'язково на рівні культури загалом. Їх можна охарактеризувати як культурні звички:

80. Сукупність колективних людський дій, що втілюють у собі певні уявлення і цінності конкретного суспільства і викликають у всіх носіїв цієї культури аналогічні почуття; такі почуття носять, як пра­вило, колективний характер:

81. Сильно стилізовані та ретельно сплановані набори жестів і слів, які виконуються особами, підготовленими та вибраними для цього:

82. Послідовні дії, що мають символічне значення і присвячені святкуванню будь-яких знаменних подій або дат, функція яких полягає в урочистому підкресленні особливої цінності для суспільства чи будь-якої соціальної групи подій, що відзначаються:

83. Такі форми поведінки людей, що властиві тому чи іншому суспільстві і мають моральну оцінку:

84. Абсолютна заборона, що накладається на будь-яку дію, слово, предмет:

85. Є нормою поведінки, які підкріп­люються політичним авторитетом держави і вимагають обов'язкового виконання:

86. Забезпечує цілісність самої куль­тури, усвідомлення цієї цілісності індивідами, що належить до неї така функція культури, як:

87. Задає певну систему координат або своєрідну "карту життєвих цінностей", в яких існує і на які орієнтується людина у процесі суспільної життєдіяльності така функція культури, як:

88. По­лягає в тому, що культура є важливим інструментом соціального управ­ління поведінкою людини в суспільстві така функція культури, як:

89. Полягає у трансляції соціально­го досвіду, що до того ж забезпечує зв'язок часів – минулого, теперіш­нього і майбутнього така функція культури, як:

90. Пов'язана із передаванням по­відомлень під час спільної людської діяльності, яка також передбачає транс­ляцію соціального досвіду така функція культури, як:

91. Полягає у розвитку творчого потенціалу людини в усіх формах її життєдіяльності така функція культури, як:

92. Спрямована на накопичення і збереження соціального досвіду, отриманого культурою в результаті взаємодії індивідів усередині культури і взаємодії з іншими культурами така функція культури, як:

93. Полягає в тому, що культура є основним засобом пізнання і самопізнання суспільства, соціальної спільноти, групи й окремої людини така функція культури, як:

94. Предмети ремесел, виробництва, техні­ка, технології, споруди, знаряддя праці тощо, тобто артефакти (все, що зроблене руками людини) – це:

95. Містить у собі все те, що не має безпосереднього матеріального субстрату, але виражається лише опосередковано у продуктах матеріальної культури – це:

96. Культура, сутність якої полягає в тому, що вона створюється переважно для споживання, а головна її функція – розважально-компенсаторна – це:

97. Культура, яку поді­ляють більшість членів того чи іншого суспільства і яка є антонімом контркультури – це:

98. Культура, сформована в тій чи іншій соціаль­ній групі, в тому чи іншому співтоваристві – це:

99. Сукупність культурних норм, цінностей, способів комунікації, що вироб­лена членами певної соціальної групи на противагу загально­прийнятим нормам і цінностям – це:

100. Культура, яка ство­рюється інтелігенцією, професіоналами, тобто в якій завжди можна чітко встановити авторство – це:

***

ІНДИВІДУАЛЬНЕ СОЦІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ.

Перелік тем індивідуальних соціологічних досліджень.

1) Молодь і наркотики.

2) Молодь і алкоголь.

3) Молодь і тютюнопаління.

4) Жінка і наркотики.

5) Жінка і алкоголь.

6) Жінка і тютюнопаління.

7) Підвищення смертності населення.

8) Зниження народжуваності.

9) Старіння нації.

10) Перспективи професійного росту медичних працівників.

11) Рівень медичного обслуговування населення.

12) Рівень санітарно-епідеміологічного благополуччя населення.

13) Забезпеченість населення лікарськими засобами.

14) Дотримання режиму харчування.

15) Заняття фізичною культурою та спортом.

16) Ризики професійних захворювань медичних працівників.

17) Проблема покинутих новонароджених дітей.

18) Проблема усиновлення дітей в Україні.

19) Медицина та економічна криза.

20) Освіта та економічна криза.

21) Проблеми державних лікувальних закладів.

22) Проблеми комерційних лікувальних закладів.

23) Вагітність та шкідливі звички.

24) Державне стимулювання підвищення народжуваності.

25) Нетрадиційна медицина та її перспективи.

26) Проблеми медичної освіти в Україні.

27) Охорона праці медичних працівників в Україні.

28) Соціальна захищеність медичних працівників в Україні.

29) Державні гарантії освіти в Україні.

30)Державні гарантії охорони здоров’я в Україні.

31)Державні гарантії екологічної безпеки в Україні.

32)Державні гарантії санітарно-епідеміологічного захисту в Україні.

 

КОНКРЕТНО-СОЦІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

(ЗРАЗОК):

СУЧАСНА ЛЮДИНА

ПРОГРАМА

1.МЕТОДОЛІГНИЙ РОЗДІЛ

Проблема: Тисячоліттями пристосування людини до реальності відбувалося природно і все в її житті було відносно зрозумілим. Людина жила у взаєморозумінні із своєю натурою і кожен індивід неспішно, але добросовісно робив свою справу. Людині загрожували стихія, голод, холод, пазурі тварин, та ворог, але протягом тисячоліть були відпрацьовані механізми захисту від цих напастей. І людина, відповідно із своєю натурою, долала труднощі і відбивала загрози. З кінця ХІХ століття життя людини принципово змінилися. Темп життя став замежевим. Зникли загрози, до яких життя люди призвичаїлися тисячоліттями. Виникли загрози, по відношенню до яких людина не мала генетичної програми захисту. Науково-технічна революція в короткі строки різко змінила спосіб життя людини та умови її існування. Відповідно змінилася і адаптація людини до сучасного реального життя. Адаптація перестала залежати від зросту, фізичної сили і міцності кісток. Все більше слабшали родові зв’язки, зникли класові переваги. Пристосування людини до дійсності в наш час все більше залежить від психологічних можливостей.

Починаючи із ХІХ століття у соціальному портреті людини почали все більше проявлятися такі відчуття, як відчуття самотності, відчуття загального незадоволення своїм життям, втрата сенсу життя, втрата рівноваги, яка колись була більш присутня людині. Сучасна людина – це скоріше холодний логік, ніж емоційна натура. Саме спілкування людей стало досить поверхневим. Сучасній людині не вистачає часу правильно розібратися в тому, що відбувається з нею та її близькими.

Предмет дослідження: місце і роль людини в сучасному світі і суспільстві.

Об’єкт дослідження: молодь міста Краснограда.

Задачі дослідження:

1. Дізнатися, що думає сучасна молодь міста Краснограда про сучасний світ та свої місце і роль в ньому (4, 6, 7, 8, 11, 12, 21-26, 28).

2. Дізнатися, які фактори можуть спонукати молоду людину вважати себе самотньою (5, 9, 13, 18, 27, 28).

3. Визначити, як сприймає молодіжне середовище сприймає потік інформації, що надходить до людини у сучасному світі (10, 19, 20).

4. Вивчити динаміку оцінок тих глобальних подій, свідками яких є сучасна молодь (14-17).

Мета дослідження: отримати додаткову інформацію про самооцінку молодою людиною себе як “людина сучасна” та використати ці знання для прийняття практичних рішень.

Гіпотеза: Певна сукупність соціально-економічних, політичних та культурних факторів стає чинником тих нахилів людини, які могли і не виявитися за інших обставин (18, 21, 28).

Інтерпретація понять:

Молодь міста Краснограда – соціально-демографічна група м. Краснограда, віком від 18 до 30 років, що характеризується входженням до дорослого життя, переживає стан сімейної та поза сімейної соціалізації, інтеріоризації норм і цінностей, творення соціальних і професійних очікувань, ролей і статусів.

Людина – біосоціальна істота, генетично пов’язана з іншими формами життя на Землі, але відрізняється від них здатністю до праці, а також наявності мови, мислення і свідомості.

2.ПРОЦЕДУРНИЙ РОЗДІЛ

Вибіркова сукупність і структурний аналіз об’єкта дослідження: молодь міста Краснограда. Вибіркова сукупність буде формуватися з молодих людей віком від 18 до 30 років з урахуванням статі, виду і сфери діяльності. Вибіркова сукупність складе 200 чоловік.

Вибір методу збору інформації: індивідуальне контактне анкетування.

Методи і схеми аналізу інформації: первинна обробка матеріалу буде здійснена з використанням комп’ютера; матеріал буде систематизовано у відповідності до сформульованих задач і перевірено на підтвердження або спростування гіпотез; намічається здійснити перехід до наукової аргументації раніше сформульованої концепції, а також перевід данних від конкретного до абстрактного, від емпіричного до теоретичного.

Можливі напрямки практичного використання результатів: у виховній, освітянській роботі; в учбових закладах; в трудових колективах; в установах, що розробляють економічні та соціально-гуманітарні програми розвитку суспільства; в засобах масової інформації.

3.СТРАТИГІЧНИЙ ПЛАН ДОСЛІДЖЕННЯ

1)вид дослідження: за глибиною – аналітичне; за масштабами проведення – локальне (м. Красноград), вибіркове;

2)вибірка – стратифікована;

3)тип гіпотези – аналітичний;

4)використовувана методика і техніка – анкетування;

5)мета дослідження – визначення кількісних і якісних характеристик поняття “сучасна людина”, розрахунок щільності зв’язків, формулювання пояснювальної гіпотези, розробка практичних рекомендацій.

4.РОБОЧИЙ ПЛАН ДОСЛІДЖЕННЯ

1)Спочатку проводиться пілотажне анкетування і здійснюється апробація інструментарію,

2)Потім – польові дослідження. Анкетування проводиться на вулицях м. Краснограда 7-11 квітня 2008 року чотирма інтерв’юерами.

3)Кожен вибирає із числа перехожих по 50 красноградців – представників трьох вікових груп молоді (18-22 роки, 23-27 років, 28-30 років), різної статі (по 50% кожної), різних видів і сфер діяльності (студенти, працівники промисловості, торгівлі, сфери послуг, медичні працівники, працівники освіти, співробітники правоохоронних органів), а також безробітних.

4)При анкетуванні застосовані такі види шкал та види питань:

Види шкал Види питань
Шкала найменувань – фіксує власні назви, що дає можливість здійснювати вимірювання за цим параметром (питання 3, 20) Шкала порядку – дає можливість вишикувати об’єкти дослідження або міру їх оцінки (питання 4, 5, 8. 22) Інтервальна шкала – служить для позначення ступеню різниці у відповідності до набраних балів (питання 7) Метрична шкала – використовується для вимірювання числових характеристик (питання 1, 7) Рангова шкала – різновид порядкової шкали, яка передбачає повне впорядкування якихось об’єктів від найбільш до найменш важливих або навпаки (питання 9, 20) Дзеркальна шкала – позиції якої розташовуються симетрично і складаються з рівної кількості позитивних і негативних оцінок, розділених нейтральною позицією (питання 6, 16, 21) Шкала семантичної диференціації – основана на принципі асоціації між поняттям, що позначає об’єкт оцінки і тими або іншими вербальними антонімами, які характеризують направленість та інтенсивність оцінки (питання12, 18) Шкала попарних порівнянь – попарне співставлення пріоритетність об’єктів шляхом всіх можливих їх парних комбінацій (питання 11) Шкала самооцінок – які конструюються у вигляді звичайного запитання з певною кількістю оцінок (питання 8, 17, 19, 22) Номінальна шкала – як питання, що сприяють виявленню думок і установок, так і питання для фіксації об’єктивних оцінок респондента (питання1, 2, 3) Відкриті питання – які не пропонують жодного із варіантів відповіді, і респондент може висловлюватися на власний розсуд (питання 1,3) Закриті питання – питання з повним переліком варіантів відповідей, що дозволяє більш жорстко систематизувати відповіді (питання 2, 4, 5, 6, 12, 13) Напівзакриті питання – де поряд з переліком варіантів відповідей, при неможливості обрати підходящий варіант, респонденту надається можливість зробити доповнення у вільній формі (питання 10, 11, 15, 24, 27) Альтернативні питання – носять взаємовиключний характер, а респонденту необхідно вибрати тільки один варіант відповіді (питання 2, 4, 5, 6, 12) Питання-меню – дають можливість обрати будь-яку комбінацію варіантів запропонованих відповідей (питання 10, 13, 15, 19, 24) Контрольні питання – служать перевірці правдивостей відповідей респондента (питання 14, 15, 16, 17) Питання-фільтр – використовуються в основній частині анкети для визначення, до якої групи людей відноситься респондент (питання 14) Функціональні питання – служать для впорядкування і систематизації результатів опитування (питання 1, 2, 3) Змістовні питання – такі, що стосуються предмета дослідження і спрямовані на збір інформації про зміст досліджуваного явища (питання 4 – 28) Психологічні питання – використовуються для зняття напруги або небажаних установок (питання 5, 16) Основні питання – питання, інформацію яких обов’язково потрібно перевірити (питання 14) Питання-таблиці – в яких відстежується залежність між декількома параметрами (питання 19, 26, 28)

АНКЕТА

1.Ваш вік___________років (рік).

(шкала метрична, номінальна, питання відкрите, функціональне)

2.Ваша стать:

1)чоловіча;

2)жіноча.

(шкала номінальна, питання функціональне, альтернативне, закрите)

3.Вид і сфера Вашої професійної діяльності: __________________________

________________________________________________________________

(шкала найменувань, номінальна, питання функціональне, відкрите)

4.Чи замислювалися Ви над глобальними проблемами сучасності?:

1)це питання мене не стосується;

2)замислююсь інколи;

3)це питання мене дуже хвилює.

(порядкова шкала, питання змістовне, закрите, альтернативне)

5.Чи обізнані Ви з науковою концепцією «сучасної людини»?:

1)прекрасно обізнаний;

2)добре обізнаний;

3)середньо обізнаний;

4)погано обізнаний;

5)зовсім необізнаний.

(порядкова шкала, питання психологічне, закрите, альтернативне)

6.Чи існує пряма залежність між сучасним суспільством і діяльністю сучасної людини?:

1)безумовно, що так;

2)скоріше за все, що так;

3)важко сказати;

4)скоріше за все, що ні;

5)безумовно, що ні.

(дзеркальна шкала, питання змістовне, закрите, альтернативне)

7.Вкажіть, скільки, на Ваш погляд, молодих людей в м. Краснограді безпосередньо залежать від інформації, що надходить із ЗМІ? (у відсотках):

1)менше 10;

2)10-20;

3)21-30;

4)31-50;

5)51 і більше.

(інтервальна шкала, питання змістовне, закрите, альтернативне)

8.Як Ви оцінюєте на себе вплив інформаційного потоку?:

1)низький;

2)середній;

3)високий.

(шкала самооцінки, порядкова шкала, питання змістовне, альтернативне, закрите)

9.Розмістіть за значенням від мінімальної до максимальної глобальні проблеми сучасності, які б Ви особисто могли вирішити:

- раціональне використання мінеральних ресурсів;

- забезпечення якості життя людини;

- екологічна криза;

- збереження миру на Землі;

- пропорційний розвиток господарства світу.

(шкала рангова, питання закрите, змістовне)

10.Виберіть головний, на вашу думку, фактор, що визначає вашу поведінку:

1)вплив інформації;

2)спілкування з рідними;

3)вид професійної діяльності;

4)інше (вкажіть)___________________________________________________

(питання напівзакрите, змістовне, меню)

11.Які характерні позитивні риси притаманні “інформаційному суспільству”?

1)захищене і відкрите;

2)холодне та відчужене;

3)жорстке і байдуже;

4)гуманне і соціальне;

5)ваш варіант_____________________________________________________

(шкала попарних порівнянь, питання напівзакрите, змістовне)

12.Чи може сучасна людина існувати без процесу подання інформації?:

1)може за будь- 2)звичайно не

яких обставин 1____2____3____4____5____6____7 може

(шкала семантичної диференціації, питання змістовне, закрите, альтернативне)

13.За яких обставин Ви б могли вважати себе сучасною людиною?:

1)носите модний одяг;

2)користуєтеся комп’ютером;

3)маєте власний автомобіль;

4)маєте уявлення про події у світі;

5)розумієтесь на політичній ситуації в Україні;

6)ні за яких обставин.

(питання-меню, закрите, змістовне)

14.Чи доводилося Вам відчувати себе «несучасним»?:

1)так;

2)ні.

(питання змістовне, закрите, дихотомічне, основне, питання-фільтр)

15.Які наслідки мало для Вас відчуття «несучасності»?:

1)намагаєтеся більше читати;

2)розширили коло особистих стосунків;

3)придбали модний одяг;

4)змінили весь стиль свого життя;

5)зробили ремонт в помешканні, якому живете;

6)інше (вкажіть)___________________________________________________

(питання контрольне до 14, питання-меню, змістовне, напівзакрите)

16.Якби Вам довелося жити 100 років тому, чи вважали б Ви себе «сучасною людиною»?:

1)безумовно;

2)скоріше за все, що так;

3)важко сказати;

4)скоріше за все, що ні;

5)ніколи не вважав би.

(питання контрольне до 14, змістовне, закрите, альтернативне, психологічне, шкала дзеркальна)

17.Оцініть свою власну міру як «сучасної людини»:

1)висока;

2)середня;

3)низька.

(шкала оцінок і порядкова, питання змістовне, закрите, альтернативне, контрольне до 14 питання)

18.Людина народжується сучасною чи стає такою під впливом соціально-економічних та політичних чинників?:

1)сучасною людина 2)тільки певні чинники

народжується обумовлюють формування

сучасної людини

1____2____3____4____5____6____7

(питання змістовне, закрите, альтернативне, шкала семантичної диференціації)

19.Зазначти, як на Ваш погляд, можливо подолати проблему економічної відсталості нашої країни:

Фактори впливу на зниження економічної відсталості України Рівень впливу
Впливає Майже не впливає Не впливає
1.Вибір шляху соціально-економічних перетворень      
2.Реалізація досягнень науково-технічного прогресу      
3.Інтеграція у світове господарство      

(питання-меню, таблиця, змістовне, закрите, шкала оцінок)

20.Розмістіть соціальні інститути в Україні від 1-го до 6-го по впливу на формування у Вас почуття сучасної людини:

- уряд;

- політичні партії;

- заклади освіти;

- засоби масової інформації;

- заклади культури;

- правоохоронні органи.

(шкала найменувань, рангова шкала, питання змістовне, закрите)

21.Чи є, на Вашу думку, організація надійного потоку інформації найбільш надійним шляхом формування сучасної людини?:

1)однозначно так;

2)скоріше за все, що так;

3)не визначився;

4)скоріше за все, що ні;

5)однозначно ні.

(питання альтернативне, закрите, змістовне, шкала дзеркальна)

22.Як Ви оцінюєте загальний рівень своєї інформованості про події, що відбуваються в сучасному світі?:

1)нічого не знаю про основні події у світі;

2)нічого не знаю про події у світі взагалі;

3)знаю тільки про ті події, які мене стосуються безпосередньо;

4)знаю тільки про основні події у світі;

5)знаю про всі події, що відбуваються зараз у світі.

(порядкова шкала і шкала оцінок, питання закрите, альтернативне, змістовне)

23.З яким із нижче наведених тверджень Ви швидше погодились би?:

1)вищим рівнем потреб сучасної людини є основні побутові потреби;

2)вищим рівнем потреб сучасної людини є соціальні потреби;

3)вищим рівнем потреб сучасної людини є потреби у знаннях;

4)важко відповісти.

(питання змістовне, закрите, альтернативне)

24.Для вирішення яких із названих проблем сучасності Ви маєте власну «програму дій»:

1)обмеження арсеналу ядерної зброї;

2)скорочення загальних військових потреб;

3)подолання міжнародних конфліктів;

4)розв’язання внутрішньодержавних конфліктів;

5)забезпечення пропорційного розвитку світового господарства;

6)інтеграція України у світове господарство;

7)раціональний розвиток енергетики;

8)використання ресурсів Світового океану;

9)розширення світового інформаційного простору;

10)якої ще?_______________________________________________________

(питання змістовне, напівзакрите, питання-меню)

25.Чи є серед Ваших знайомих особи, які вважають себе обізнаними з усіма важливими подіями сучасності?:

1)практично всі мої знайомі;

2)багато з моїх знайомих;

3)дехто з моїх знайомих;

4)знайомі через третіх осіб;

5)не маю таких знайомих;

6)важко відповісти;

7)відмова від відповіді.

(питання-меню, закрите, змістовне)

26.Чи намагалися Ви коли-небудь зібрати максимум інформації про:

Варіанти відповіді Глобальна проблема сучасності
Загальний світовий військовий потенціал Світові запаси ядерної зброї Реальний стан світової економіки Розміри забруднення морів та океанів
1 – здійснював один раз
2 – здійснював неодноразово
3 – не здійснював взагалі
4 – відмова від відповіді

(питання-таблиця, питання-меню, альтернативне)

27.Яких факторів більше у Вашому бажанні бути «сучасною людиною»?:

1)матеріального розрахунку;

2)високої культурності;

3)врятувати світ;

4)інше (вкажіть)___________________________________________________

(питання напівзакрите, змістовне, альтернативне)

28.Чи погоджуєтесь Ви з наступними твердженнями:

Твердження Оцінка твердження
Абсолютно погоджуюсь Частково погоджуюсь Абсолютно не погоджуюсь Не визначився
1.Світ знаходиться на межі загибелі, і щоб його врятувати, людина повинна відчувати себе сучасною        
2.Я не хочу бути сучасним Робінзоном Крузо
3.Людина ніколи не буде сучасною, бо не встигає за науково-технічним прогресом        
4.Зміна місця і ролі України серед країн світу обумовила зміну поняття сучасної людини у свідомості українців                
5.Тільки людина, яка відчуває себе сучасною може розв’язати глобальні проблеми сучасності        

(шкала оцінок, питання-таблиця, закрите, альтернативне, змістовне)

***

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО

ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО ЗАЛІКУ.

1) Поняття, сутність, предмет та об’єкт вивчення соціології як науки.

2) Головні функції соціології та їх характеристика.

3) Структура соціологічної системи знань.

4) Поняття, сутність та характерні риси соціологічних законів.

5) Види та структурні рівні соціологічних законів.

6) Соціологічні категорії: поняття, особливості. Центральна категорія соціології.

7) Методологічні категорії соціології, що розкривають сутність соціальних зв’язків.

8) Методологічні категорії соціології, що розкривають зміст соціальних спільнот.

9) Методологічні категорії соціології, що розкривають сутність соціальних процесів.

10) Методологічні категорії соціології, що розкривають сутність соціального розвитку.

11) Методологічні категорії соціології, що розкривають характер використання соціологічних знань у практиці суспільного життя.

12) Процедурні соціологічні категорії.

13) Місце соціології в системі соціальних та гуманітарних наук.

14) Розкрити внесок О. Конта у розвиток світової соціоло






ТОП 5 статей:
Экономическая сущность инвестиций - Экономическая сущность инвестиций – долгосрочные вложения экономических ресурсов сроком более 1 года для получения прибыли путем...
Тема: Федеральный закон от 26.07.2006 N 135-ФЗ - На основании изучения ФЗ № 135, дайте максимально короткое определение следующих понятий с указанием статей и пунктов закона...
Сущность, функции и виды управления в телекоммуникациях - Цели достигаются с помощью различных принципов, функций и методов социально-экономического менеджмента...
Схема построения базисных индексов - Индекс (лат. INDEX – указатель, показатель) - относительная величина, показывающая, во сколько раз уровень изучаемого явления...
Тема 11. Международное космическое право - Правовой режим космического пространства и небесных тел. Принципы деятельности государств по исследованию...



©2015- 2021 pdnr.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.