Пиши Дома Нужные Работы

Обратная связь

Окупаційний режим та рух опору. 1.Нациський «новий порядок». 2.Голокост (холокост) це – 3.Рух опору його політична орієнтація та форми боротьби.

1.Нациський «новий порядок».Ще задовго до початку війни Гітлер не приховував своїх планів встановлення "нового порядку", який передбачав територіальний переділ світу, поневолення незалежних держав, винищення цілих народів, встановлення світового панування.

Крім народів Австрії, Чехословаччини й Албанії, які стали жертвами агресії ще до початку війни, на літо 1941 р. фашисти окупували Польщу, Данію, Норвегію, Бельгію, Голландію, Люксембург, значну частину Франції, Грецію та Югославію. Німеччина одержала під свій контроль величезний геополітичний простір. Азіатський союзник Гітлера - мілітаристська Японія - окупувала деякі райони Китаю та Індокитаю.

Німеччина та її союзники встановили на загарбаних ними територіях «новий порядок» — режим нещадного терору та насильства Сенс «нового порядку» зводився до ліквідації незалежності й суверенітету, усіх демократичних і соціальних здобутків поневолених країн, нещадної економічної експлуатації та свавілля окупантів.

Нацистська окупаційна політика була детально розроблена паралельно з планами ведення війни. Зокрема, існував план «Ост», затверджений 25 травня 1940 р. Ним передбачалися колонізація Радянського Союзу та країн Східної Європи, знищення мільйонів людей, перетворення жителів цих країн на рабів.

Згодом виникла ідея вислати із Східної Європи 46-51 млн осіб, а найкращі землі заселити німецькими колоністами. Установлення «нового порядку» на окупованих землях супроводжувалося проведенням адміністративних реформ.

Польща була перетворена на німецьке генерал-губернаторство, Чехія та Югославія розділені, судетські землі приєднані до Третього рейху, Богемія та Моравія перетворені на «протекторат», Словаччина проголошена «незалежною державою», Греція поділена на три зони окупації — німецьку, італійську та болгарську. У Данії, Норвегії, Бельгії, Нідерландах окупанти поставили до влади маріонеткові уряди. Люксембург був долучений до складу Німеччини.



В особливому становищі перебувала Франція. Окупанти зберегли у «вільній» зоні її уряд, який провадив політику співробітництва з ними. Окупована частина була підпорядкована німецькій адміністрації.

Після нападу на СРСР частину окупованої радянської території (зокрема й тилові райони груп армій) гітлерівське керівництво передало під управління військового командування, а іншу підпорядкувало міністерству окупованих східних територій на чолі з А. Розенбергом і поділило на два рейхскомісаріати — «Остланд» (Прибалтика та більша частина Білорусії) й «Україна». Західноукраїнські землі були приєднані до Польського генерал-губернаторства. Буковина й частина Південно-Східної України (Чернівецька, Одеська, Ізмаїльська, частина районів Вінницької, Миколаївської та Херсонської областей) об’єднані в дистрикт1 «Трансністрія» та передані Румунії.

Найбільш антилюдяний фашистський "порядок" встановлювався в країнах Східної та Південно-Східної Європи, оскільки слов'янським народам передбачалася участь рабів німецької нації. Відповідно до імперської політики більшість робіт, що є простими, другорядними, примітивними, мала виконуватися не німцями, а виключно особами, які були так званими допоміжними народами (наприклад слов'яни). Економіки всіх поневолених країн працювали на загарбників. Мільйони жителів Європи були примусово вивезли до Німеччини. Лише із СРСР до рейху було забрано майже 5 млн юнаків і дівчат. Промисловість працювала на замовлення окупантів. Сільське господарство постачало їх продовольством, робоча сила використовувалася на будівництві військових об’єктів.

З літа 1942 р. нацисти в усіх окупованих країнах перейшли до масового і систематичного знищення євреїв. Люди єврейської національності повинні були носити розпізнавальні знаки - жовту зірку, їм було закрито доступ у театри, музеї, ресторани і кафе, вони підлягали арештам, відправці в табори смерті. Нацизм як ідеологія був відвертим, цинічним запереченням усіх прогресивних цінностей, що виробило людство за свою історію. Він насаджував систему шпіонажу, доносів, арештів, катувань, створював жахливий апарат репресій та насильства над народами. Або змиритися з цим "новим порядком" у Європі, або стати на шлях боротьби за національну незалежність, демократію і соціальний прогрес - така була альтернатива, що постала перед народами окупованих країн.

2.Голокост (холокост) це –

Вперше «холокост» як термін був використаний в першому десятилітті XX століття. У побут слово увійшло з грецьких біблійних текстів і означало «всеспалення».

Голокост – «вогняне жертвоприношення» – трагічне явище часів Другої Світової війни, невід’ємна частина всесвітньої історії. Проявлявся він у знищенні Німеччиною під фашистським початком євреїв всіма можливими і неможливими способами. Більше шести мільйонів чоловік, представників цієї стародавньої нації, були знищені з 1935 по 1945 роки на території Європи, Передньої Азії та Північної Африки. Євреїв спалювали в печах, труїли газом, на них ставили медичні досліди, а їх шкіру використовували в якості модного тренду.

 

З приходом до влади Гітлера в Німеччині, була втілена в життя нацистська расова політика, заснована на концепції расової гігієни. Її суттю був поділ людей на представників вищої раси і елементи нижчих рас. Був потрібен відповідний відбір. Він висловлювався в переслідуванні, проведенні стерилізації, знищенні людей, що відносяться до групи «неповноцінних»: людей з фізичними та розумовими відхиленнями, циган, слов'ян, євреїв, політичних супротивників і інш.. Цю бюрократичну, методично організовану операцію по знищенню людей назвали «Голокост».

 

З початку дії режиму нацистів були засновані концентраційні табори, куди відправлялися євреї, цигани та інші жертви расової та етнічної ненависті. Для контролю над ситуацією створювалися табори примусової праці, гетто для єврейського населення. Для подальшої депортації людей діяли пересильні табори. Величезна їх кількість функціонувало по всій Німеччині та на окупованих територіях.

У 1938 році світ потрясли події «Кришталевої ночі». Це був скоординований погром євреїв, безліч з яких було покалічено або вбито, тисячі людей були відправлені в концтабори.

Під час війни спеціальні каральні загони, так звані айнзатцгрупи, слідували за армією з метою проведення операцій по масовому знищенню нижчих груп населення, включаючи євреїв і циган. На окупованих територіях сотні тисяч людей розстрілювали, відправляли в гетто і в табори смерті.

Наприкінці війни есесівці з метою запобігання звільнення Союзними військами величезного числа в'язнів переміщали їх пішими маршами і поїздами. Це були так звані «марші смерті». До 7 травня 1945 тривав подібний Голокост. Це було навмисне знищення євреїв, яке поділялося на три етапи.

 

До 1940 року планувалося вирішити єврейське питання шляхом масового виселення з Німеччини та інших зайнятих нею регіонів. Другим етапом був початок концентрації всіх євреїв у гетто, які відкривалися у Польщі та інших східних областях, окупованих Німеччиною. Це тривало до 1942 року. Третій етап передбачав остаточне вирішення єврейського питання, суть якого полягала саме в планомірному фізичному знищенні народу. Були вбиті люди, місцева культура євреїв, знищена пам'ять про цю унікальну невід'ємної частини культури Східної Європи. Якщо до тридцятих років чисельність єврейського населення становила близько 8 мільйонів, то до кінця періоду «всеспалення» вона ледве сягала 2 мільйонів чоловік. Разом з єврейським народом «коричнева чума» поховала представників та інших національностей. Були заморені голодом, замучено і вбито більше 31 мільйона слов'ян і до 500 тисяч циган.

Найбільші табори смерті були розташовані в Польщі. Одним з найбільш високопродуктивних з позиції технології знищення людей було табір Освенцим, або Аушвіц (німецькою мовою). Тут за один день в крематоріях і газових камерах гинули 12 тисяч чоловік.

 

27 січня один з найбільших концтаборів смерті був звільнений. Цей січневий день став синонімом страшного злочину проти людства в історії, і надалі був оголошений днем пам'яті жертв Голокосту Голокост - страшний приклад людиноненависницьких поглядів нацистів.

У 2005 році в Берліні було відкрито колосальний пам'ятник жертвам Голокосту у вигляді кам'яного лабіринту, створеного з понад 2700 бетонних плит різної висоти. Проходячи між ними, помічаєш, що досить складно знайти вихід. Подібний задум П. Айзенмана, американського архітектора, виразно викликає розгубленість і тривогу. Саме їх у роки війни відчували євреї - їм нікуди було бігти, нікуди сховатися.






ТОП 5 статей:
Экономическая сущность инвестиций - Экономическая сущность инвестиций – долгосрочные вложения экономических ресурсов сроком более 1 года для получения прибыли путем...
Тема: Федеральный закон от 26.07.2006 N 135-ФЗ - На основании изучения ФЗ № 135, дайте максимально короткое определение следующих понятий с указанием статей и пунктов закона...
Сущность, функции и виды управления в телекоммуникациях - Цели достигаются с помощью различных принципов, функций и методов социально-экономического менеджмента...
Схема построения базисных индексов - Индекс (лат. INDEX – указатель, показатель) - относительная величина, показывающая, во сколько раз уровень изучаемого явления...
Тема 11. Международное космическое право - Правовой режим космического пространства и небесных тел. Принципы деятельности государств по исследованию...



©2015- 2024 pdnr.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.