Шахрайський (крутійський) роман Жанрові особливості:
- ……………………………………………………………………………………………………………………….
- ……………………………………………………………………………………………………………………….
- ……………………………………………………………………………………………………………………….
- ……………………………………………………………………………………………………………………….
- ……………………………………………………………………………………………………………………….
- ……………………………………………………………………………………………………………………….
- ……………………………………………………………………………………………………………………….
Зразки шахрайського (пікарескного) роману: “Життя Ласарільо з берегів Тормеса”невідомого автора (1554); “Гусман з Альфараче”Матео Алемана (1599–1604); “Шахрайка Хустина”Франсіско Лопеса де Убедо (1605);“Севільська куниця, або Вудка для гаманців” Кастільо де Солорсано (1647).
Творчість Лóпе Фелікса де Вéга Кáрпіо
(………………………..)
…………………………………………………
………………………………………………….
………………………………………………….
………………………………………………….
|
| До нас дійшло понад 470 п'єс;
Тематика п'єс:
| v боротьба іспанців проти маврів;
v історична або псевдоісторична та міфологічна тематика;
v кохання.
| Головні поетичні прийоми:
| Ø рушійна сила сюжету – втручання випадковості та збіг обставин;
Ø події розгортаються в стрімкому темпі;
Ø комізм обставин;
Ø комізм характеру;
Ø співчутливе і толерантне ставлення до персонажів.
| Лопе де Вега створив жанр героїчної комедії (Фуенте Овехуна” (“Овече Джерело”))
Мігель де Сервáнтес Саавéдра
(………………………..)
…………………………………………………
………………………………………………….
………………………………………………….
………………………………………………….
|
| Творчий доробок:
| “Дон Кіхот”;
пасторальна повість “Галатея” і “Мандри Персилеса і Сигізмунди”;
поема терцинами “Подорож на Парнас”;
драматургічна збірка “Вісім комедій і вісім інтермедій”;
збірка “Повчальні новели”.
| | | | Роман “Вигадливий гідальго Дон Кіхот Ламанчський”:
v Форма роману: основні епізоди поєднані зі вставними новелами, що мають самостійний зміст;
v Пародійний елемент;
v Образ Дон Кіхота: акцентуація суперечливості, дисгармонійності, роздвоєності образу; відкриття автономності та самодостатності внутрішнього світу героя;
v Світ двох реальностей.
Тема 9. ВІДРОДЖЕННЯ В АНГЛІЇ. ТВОРЧІСТЬ В. ШЕКСПІРА
XVI – початок XVII ст.
Історичні передумови Відродження в Англії:
v доба абсолютизму династії Тюдорів;
v розірвання стосунків з папським Римом і оголошення самостійності англійської церкви;
v розвиток національної буржуазії;
v розширення колоніальних володінь;
v формування національно-історичної свідомості.
| Основні періоди:
| Передвідродження (з кінця XIV ст.);
Відродження:
1) 1-ша пол. XVI ст.;
2) 2-га пол. XVI ст.;
3) порубіжжя XVI-XVІІ ст.
| Передвідродження – творчість Джефрі Чосера (1340–1400), головний твір – збірка з 24 віршованих “Кентерберійських оповідань”.
1-й період Відродження – творчість Томаса Мора (1478–1535), твір – “Утопія”.
| 2-й етап Відродження
| v творчість Філіпа Сíдні (1554-1586) (сонети “Арістотель і Стелла”, морально-дидактичний роман у буколістичному стилі “Аркадія”, перша англійська поетика “На захист поезії”);
v творчість Джона Лíлі (1553/54-1606) (романи “Евфус, або Анатомія дотепу” і “Евфус та його Англія”, заснував “евфуїстичний” стиль);
v творчість Крістофера Мáрло (1564-1593) (перший розробив в літературі сюжет про Фауста (“Трагічна історія доктора Фауста”)).
|
Творчість В.Шекспіра (1564-1616).
В.Шекспір – особистість і літератор.
“Шекспірівське питання” – сумніви щодо реального існування В.Шекспіра як літератора.
Творчий доробок і хронологія творів:
v твори поетичного жанру (2 поеми, 154 сонети, інші поезії);
v 37 п’єс (12 комедій, 10 драм на сюжети з англійської історії (хроніки), 7 трагедій на сюжети з античної історії та міфології, 5 “великих трагедій” (“Ромео і Джульєтта”, “Отелло”, “Гамлет”, “Макбет”, “Король Лір”), 3 трагікомедії (“Буря” та ін.)).
Періодизація творчості:
v 1590-1600 – період до роботи в “Глобусі”;
v 1600-1608 – робота в “Глобусі”;
v 1608-1612 – роботи в “Блексфаєрс”;
Поетична творчість В.Шекспіра
Ø оспівується не лише жіночий образ, а й чоловіча дружба;
Ø гораціанство збагачене ренесансним сенсуалізмом;
Ø почуття кохання оспівується як бурхливе і пристрасне;
Ø внутрішні переживання розкриваються через опис афектів;
Ø погляд поета прикутий до земного;
Ø трагізм самотності;
Ø консейт – ускладнена розгорнута метафора, де в чуттєво унаочнених образах зближуються далекі явища чи абстрактні поняття.
Естетика Шекспірівської драми
Ø Синтез ренесансної історіософії та старозавітної концепції щодо вільної волі людини;
Ø Людина, прагнучи своєї мети постійно наражається на протидію (свідому / невідому з боку іншої людини, випадковості);
Ø Концепція трагізму полягає у прихованому характері причинно-наслідкових зв’язків;
Ø Поєднання трагічного і комічного;
Ø Поєднання від 2 до 5 сюжетних ліній;
Ø Ідея дуальності людини – офіційний статус людини і її природна сутність.
Комедії Шекспіра
В.Шекспір створив жанр ренесансної ліричної комедії (комізм не має викривального характеру, а передає радість духовної емансипації людини).
Жанрові особливості
| v Відсутній поділ на позитивних і негативних персонажів;
v Персонажі самі створюють комічні ситуації;
v Кілька сюжетних ліній, центральна лінія може бути драматичною.
| Засоби комічного:
| v Фантастичність;
v Фарсовість;
v Мовні засоби (каламбури, гра слів, мовна травестія, власні імена зі значенням тощо).
|
|