Пиши Дома Нужные Работы

Обратная связь

Вихідні дані для факторного аналізу

№ пор. Показник За планом Фактично
Загальна чисельність промислово-виробничого персоналу (ПВП), чол. — усього
У тому числі —    
робітників
Частка робітників у загальній чисель­ності ПВП, % (ПВ) 75,0 77,6
Відпрацьовано одним робітником днів за рік Д
Середня тривалість робочого дня, годин Т 8,0 7,5
Середньогодинний виробіток робітника , грн 1,0557 1,1693

Середньорічний виробіток продукції одним працівником визначають за формулою

.

Розрахунок впливу наведених факторів на зміни рівня середньорічного виробітку промислово-виробничого потенціалу виконують способом ланцюгових підстановок, або абсолютних різниць.

За даними табл. 10.15, середньорічний виробіток робітника підприємства за звітний період зріс на 55,12 грн порівняно з планом. Збільшення показника на 54,24 грн відбулося за рахунок зростання частки робочих у загальній кількості промислово-виробничого персоналу на 157,35 грн у зв’язку із підвищенням середньогодинного виробітку робітників. Негативно на його рівень вплинули понадпланові цілоденні та внутрізмінні втрати робочого часу, в результаті чого він зменшився на 58,98 грн та 97,49 грн відповідно.

Таблиця 10.15

Розрахунок впливу факторів на рівень
середньорічного виробітку ПРАЦІВників підприємства

Фактор Алгоритм розрахунку
Зміни: · частки робочих у загальній кількості ВПВ + 54,24
· кількості відпрацьованих днів одним робочим за рік – 58,98
· тривалості робочого дня – 97,49
· середньогодинного виро­бітку + 157,35
Усього   + 55,12

Аналогічно аналізують зміни середньорічного виробітку робітника, які залежать від кількості відпрацьованих днів одним робітникам за рік, середньої тривалості робочого дня і середньогодинного виробітку[8].



Крім того, для більш поглибленого аналізу оцінюються і зміни середньогодинного виробітку як фактора, від якого залежить рівень середньогодинного і середньорічного виробітку робітників. У цьому зв’язку рекомендується використовувати методику, розроблену Н. А. Русак[9], згідно з якою величина цього показника залежить від факторів, пов’язаних із зміною трудомісткості продукції та вартісної її оцінки. До першої групи факторів належать такі, як технічний рівень виробництва, організація виробництва, невиробничі витрати часу у зв’язку з браком та його виправленням. До другої групи входять фактори, пов’язані зі зміною обсягів виробництва продукції у вартісній оцінці у зв’язку зі зміною структури продукції та рівня кооперованих поставок.

Велике значення для оцінки ефективності використання трудових ресурсів на підприємстві в умовах ринкової економіки має показник рентабельності персоналу (відношення прибутку до середньорічної чисельності промислово-виробничого персоналу).

Оскільки прибуток залежить від рентабельності продажу, коефіцієнта оборотності капіталу та суми функціонуючого капіталу, факторну модель цього показника можна подати так:

, або

,

де Пр — прибуток від реалізації продукції;

ЧР — середньоспискова чисельність робітників;

Vв — виручка від реалізації продукції;

— середньорічна сума капіталу;

ТП — вартість випуску товарної продукції в діючих цінах;

— рентабельність продажу;

— оборотність капіталу;

— капіталоозброєність праці;

— частка виручки у вартості випущеної продукції;

— середньорічний виробіток продукції одним робітником у діючих цінах.

По першій моделі, використовуючи метод ланцюгових підстановок або абсолютних різниць, можна визначити вплив зміни рів­ня рентабельності продажу, коефіцієнта оборотності капіталу та капіталоозброєності праці на рентабельність персоналу.

Друга модель дає змогу встановити зміни прибутку на одного робітника за рахунок рівня рентабельності продажу, частки виручки у загальному обсязі виробленої продукції та продуктивності праці.

Ефективність діяльності підприємства в умовах ринкової економіки визначає його спроможність до фінансового виживання, залучення джерел фінансування та їх прибуткове використання. Значною мірою вона може бути охарактеризована показниками ефективності використання фінансових ресурсів, перетворюваль­ною формою яких є капітал.

До узагальнювальних показників його використання, які широко застосовують у зарубіжній і вітчизняній практиці, належать показники прибутковості капіталу, показники оборотності власного капіталу, показники оборотності основного і оборотного капіталу[10].

Література

1. Ройзберг Б. А., Лозовский Л. Ш., Стародубцева Е. Б. Современный экономический словарь. — М.: ИНФРА-М, 1996. — 493 с.

2. Джонс Эрнест Деловые финансы / Пер. с англ. — М.: ЗАО «Олимп-бизнес», 1998. — 416 с.

3. Рзаєва Т. Г. Оцінка ділової активності та механізм забезпечення результативної діяльності підприємства.

4. Ковалев В. В., Волкова О. Н. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. — М., 2000. — 424 с.

5. Фінанси підприємств: Підручник / За ред. проф. А. М. Поддєрьогіна. — К.: КНЕУ, 1998. — 368 с.

6. Финансы предприятий: Учебник для вузов / Н. В. Колчина, Г. Б. Поляк, Л. П. Павлова и др.; Под ред. проф. Н. В. Колчиной. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. — 447 с.

7. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: 5-е изд. / Г. В. Савицкая. — Минск: ООО «Новое знание», 2001. — 688 с.

8. Селезнева Н. Н., Ионова А. Ф. Финансовый анализ: Учеб. пособие. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. — 479 с.

9. Ковалев В. В. Финансовый анализ: методы и процедуры. — М. Финансы и статистика, 2001. — 560 с.

10. Русак Н. А., Русак В. А. Финансовый анализ субъекта хозяйствования: Справ. пособие. — Минс.: Высш. шк., 1997. — 309 с.

Розділ 11. АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ
ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

 

11.1. Завдання й джерела інформації аналізу
фінансових результатів

 

Рівень ефективності господарської діяльності будь-якого підприємства визначають фінансові результати, отримані внаслідок цієї діяльності. Це можуть бути як прибуток, так і збитки.

Позитивний фінансовий результат діяльності підприємства характеризується абсолютними і відносними показниками; сумою отриманого прибутку і рівнем рентабельності.

Прибуток — це додаткова вартість, яка утворюється в процесі виробництва понад вартість спожитих виробничих ресурсів і робочої сили. Прибуток — це частина чистого доходу, створеного у процесі виробництва і реалізованого у сфері обігу, який безпосередньо отримують підприємства. Тільки після продажу продукції чистий дохід набуває форми прибутку.

Прибуток формується на мікрорівні, і на нього, як на фінансовий показник роботи підприємства, що відображається в бухгалтерському обліку і офіційній звітності, впливає встановлений державою порядок формування витрат на виробництво продукції (робіт, послуг); обчислення і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг); визначення прибутку і витрат від інших видів діяльності; розрахунок загального (валового) прибутку.

Отже, на формування абсолютного розміру прибутку впливають:

· результати, тобто ефективність фінансово-господарської діяльності підприємства;

· сфера діяльності;

· напрям економічної діяльності;

· установлені законодавством умови обліку фінансових результатів.

Величина прибутку і рівень рентабельності залежать від обсягу операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Показники прибутковості характеризують всі напрями господарювання підприємства.

Прибуток є джерелом нарощування власного капіталу підприємства, виплат дивідендів акціонерам (пайовикам), створення фондів підприємства тощо. За величиною прибутку підприємства та ефективністю використання визначається його рейтинг. Разом з тим прибуток є інструментом управління діяльністю підприємства. На основі результатів аналізу прибутковості приймаються управлінські фінансові рішення, спрямовані на підвищення ефективності функцій, що виконує прибуток — оціночної, розподільчої, стимулюючої.

Оціночна функція характеризує ефект господарської діяльності підприємства. Реалізація у повному обсязі можлива тільки за умов ринкової економіки.

Зміст розподільчої функції полягає в тому, що прибуток використовується як інструмент розподілу чистого доходу суспільства.

Виконання стимулюючої функції визначається тим, що прибуток є джерелом формування різних фондів стимулювання (фонд накопичення, фонд виробничого і соціального розвитку, фонд виплати дивідендів, фонд споживання та ін.).

Прибуток є якісним показником, оскільки його величина відображує зміну доходів підприємства, обсяг витрат, рівень використання ресурсів, пов’язаних з його діяльністю. Отже, прибуток синтезує всі сторони діяльності підприємства та відображує її ефективність.

У зростанні прибутку зацікавлені як підприємство, так і держава. Розмір прибутку залежить не тільки від ефективності діяльності підприємства, а й від чинників макроекономічного характеру.

З метою підвищення ефективності управління прибутковістю підприємству необхідно систематично здійснювати аналіз формування, розподілу та використання прибутку. Результати аналізу фінансових результатів мають важливе значення не тільки для підприємства, а й для зовнішніх користувачів: фінансових органів, комерційних банків, податкових органів, акціонерів, власників, менеджерів тощо.

Як будь-який напрям аналітичного дослідження, аналіз фінансових результатів підприємства має відповідатипевним вимогам і ґрунтуватися на загальних принципах. До них відносять:

· державний підхід при оцінці економічних явищ, результатів господарювання;

· науковий характер, тобто він має базуватися на положеннях діалектичної теорії пізнання, враховувати вимоги економічних законів розвитку виробництва, використовувати досягнення науково-технічного прогресу і передового досвіду, новітні методи економічних досліджень;

· комплексність аналізу, що потребує охоплення всіх ланок і всебічного вивчення причинних залежностей в економіці підприємства;

· системний підхід до аналізу, коли кожний об’єкт розглядається як складна динамічна система, що включає низку елементів, у певний спосіб пов’язаних між собою та зовнішнім середовищем;

· об’єктивність, конкретність, точність. Аналіз має ґрунтуватися базуватися на достовірній, перевіреній інформації, що реально відображує об’єктивну дійсність, а висновки його — бути обґрунтовані точними аналітичними розрахунками;

· дійовий характер, тобто активно впливати на процес виробництва і його результати, своєчасно виявляти прорахунки та використовувати результати аналізу для управління підприємством;

· плановий характер, систематичне проведення аналізу з розподілом зобов’язань щодо виконання аналітичної роботи між виконавцями і контролю за її проведенням;

· оперативний характер, вміння швидко й чітко проводити аналіз, приймати управлінські рішення та впроваджувати їх в життя;

· демократичний характер. Залучення до проведення аналізу широкого кола працівників підприємства забезпечує більш повне виявлення передового досвіду і використання внутрішньогосподарських резервів, що мають місце;

· ефективність аналізу, тобто витрати на його проведення мають давати багатократний ефект.

Головними завданнями аналізу фінансових результатів підприємстває:

· вивчення обсягів, складу і динаміки фінансових результатів діяльності підприємства;

· перевірка обґрунтованості й напруженості планового прибутку;

· загальна оцінка виконання плану, прогнози, динаміка;

· визначення відхилення фактичного прибутку від передбаченого планом (розрахунком, прогнозом), вивчення динаміки зміни прибутку за кілька звітних періодів;

· виявлення чинників впливу на формування прибутку оцінка їх динаміки та розрахунки їх впливу;

· вивчення напрямів і тенденцій розподілу прибутку;

· виявлення резервів збільшення прибутку;

· розробка заходів, спрямованих на реалізацію виявлених резервів.

Джерелами аналітичної інформаціїє:

1. Бізнес-план.

2. Фінансовий план.

3. Баланс підприємства (форма 1).

4. Звіт про фінансові результати (форма 2).

5. Звіт про рух грошових коштів (форма 3).

6. Звіт про власний капітал (форма 4).

7. Декларація про прибуток підприємства.

8. Доходи від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

9. Зведена таблиця основних показників (форма 22).

10. Дані бухгалтерського обліку — рахунки класу 7. Рахунок 79 «Фінансові результати» та його субрахунки:

791 «Результат основної діяльності»;

792 «Результат фінансових операцій»;

793 «Результат іншої звичайної діяльності»;

794 «Результат надзвичайних подій».

В процесі діяльності підприємства використовують такі показники прибутку: валовий прибуток; загальна сума прибутку; прибуток від іншої звичайної діяльності; прибуток від надзвичайних подій; неоподаткований прибуток (цільовий); чистий прибуток; нерозподілений прибуток.

11.2. Вертикальний і горизонтальний
аналіз фінансових результатів підприємства

 

З прийняттям Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати» підприємства визначають прибуток—збиток на різних стадіях його формування. Схематично загальний фінансовий результат подано на рис. 11.1. Виділяють валовий, операційний прибуток, прибуток від звичайної діяльності до і після оподаткування, чистий прибуток та нерозподілений прибуток.

Визначимо сутність поняття прибутку відповідно до нових стандартів розглянувши окремі статті форми № 2 «Звіт про фінансові результати».

 

Рис. 11.1. Класифікація доходів (прибутків) і витрат (збитків)

Валовий прибуток —це економічний результат діяльності суб’єктів господарської діяльності, що визначається як різниця між чистою виручкою від реалізації продукції (робіт, послуг) і виробничою собівартістю. Під чистою виручкою розуміють різновид кінцевого результату, що визначається вирахуванням із загальної виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) наданих знижок, повернення проданих товарів, податку на додану вартість, акцизного збору. Якщо виробнича собівартість перевищує операційний прибуток, чисту виручку, то це означає, що підприємство замість валового прибутку отримує валовий збиток.

Операційний прибуток— це фінансовий результат від операційної діяльності, який визначається відніманням від валового прибутку операційних витрат, додаванням до одержаного результату інших операційних доходів. До інших операційних доходів належать доходи від реалізації іноземної валюти, інших оборотних активів (крім фінансових інвестицій), від операційної оренди активів, від операційної курсової різниці за операціями в іноземній валюті, суми штрафів, пені, неустойок та інших санкцій за порушення господарських договорів, які одержано від боржників, або коли є рішення суду, арбітражного суду про їх стягнення, доходи від списання кредиторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності, відшкодування раніше списаних активів (надходження боргів, списаних як безнадійні), суми одержаних грантів і субсидій, інші доходи від операційної діяльності.

До операційних витрат відносять адміністративні (загальногосподарські) витрати, витрати на збут, собівартість реалізованих виробничих запасів, визнані економічні санкції, втрати від операційних курсових різниць, безнадійні борги тощо.

Прибуток або збиток від звичайної діяльності до оподаткування — це результат від фінансової діяльності, що визначається додаванням до операційного прибутку доходу від участі в капіталі, фінансових доходів у формі дивідендів, відсотків, отриманих від фінансових інвестицій, та інших доходів (від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів, доходу від неопераційних курсових різниць), і відніманням від отриманого результату фінансових витрат у формі відсотків та інших витрат, пов’язаних із залученням позикового капіталу, втрат (збитків) від участі в капіталі та інших витрат (собівартість фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів, втрат від неопераційних курсових різниць, втрат від уцінки фінансових інвестицій і необоротних активів.

Прибуток (збиток) від звичайної діяльності після оподаткування— це різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податку на прибуток.

Чистий прибуток (збиток) — це алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності після оподаткування та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку і податків з надзвичайного прибутку. Чистий прибуток повністю залишається у розпорядженні підприємства.

Для правильного визначення чистого прибутку необхідно володіти методикою розрахунку прибутку від окремих видів діяльності. Так, прибуток від торгівлі цінними паперами та деривативами обчислюють як різницю між проданими цінними паперами і деривативами та витратами, понесеними підприємством у зв’язку з придбанням цінних паперів і деривативів протягом звітного року. Ці витрати збільшуються на суму некомпенсованих балансових збитків від таких операцій минулих періодів.

Прибуток від продажу основних засобів і нематеріальних активів визначають як різницю між продажною ціноюта залишковою вартістю на момент акта купівлі-продажу.

Прибуток від надання товарного і комерційного кредитів— це сума відсотків, отримана підприємством і зменшена на суму витрат, пов’язаних з цією операцією.

Прибуток від володіння корпоративними правами —акціями, які придбані на ринку цінних паперів або від інших прав, що не є борговими вимогами, але дають змогу брати участь у прибутках (внески до статутних фондів інших підприємств). Їх називають дивідендами.

Прибуток у формі відсотків від володіння борговими вимогами,зокрема векселями, облігаціями, бонами та іншими платіжними документами, включаючи державні скарбничі зобов’язання визначають як різницю між одержаною сумою відсотків і сумою витрат, пов’язаних з операцією володіння борговими вимогами.

Прибуток від лізингу — це орендна плата, отримана орендодавцем і зменшена на суму амортизаційних відрахувань на повне відновлення зданих в оренду основних засобів та інших витрат, пов’язаних з цією операцією.

Прибуток для оподаткування визначають відніманням від скоригованого валового доходу валових витрат підприємства та амортизаційних відрахувань, визначених відповідно до порядку, встановленого Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» (за податковим обліком).

Послідовність формування фінансових результатів подано на рис 11.2.

Рис. 11.2. Формування фінансових результатів

 

 

Кожна стаття доходів і витрат узагальнює відповідну інформацію:

стаття «Доходи від участі в капіталі» узагальнюється інформація про доходи від інвестицій, здійснених в асоційовані, дочірні або спільні підприємства;

стаття «Інші фінансові доходи» — доходи, які виникають у процесі фінансової діяльності підприємства, зокрема дивіденди, відсотки тощо;

інші доходи від звичайної діяльності формуються з доходів від реалізації фінансових інвестицій, реалізації необоротних активів, майнових комплексів, неопераційної курсової різниці, безоплатно одержаних активів;

стаття «Надзвичайні доходи» — доходи, які виникли внаслідок надзвичайних подій (стихійні лиха, пожежі, техногенні аварії).

Аналогічно на витратних статтях звітності узагальнюється така інформація:

стаття «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» — виробнича собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг), або собівартість реалізованої продукції;

стаття «Адміністративні витрати» — загальногосподарські витрати, пов’язані з управлінням і обслуговуванням підприємства;

стаття «Витрати на збут» — витрати підприємства, пов’язані з реалізацією продукції (товарів), витрати на утримання підрозділів, які займаються збутом продукції (товарів), на рекламу, доставку продукції споживачам;

стаття «Інші операційні витрати» — собівартість реалізованих виробничих запасів, безнадійні борги та збитки від знецінення запасів, збитки від операційних курсових різниць;

стаття «Фінансові витрати» — виплата відсотків та інші витрати підприємства, пов’язані із залученням позикового капіталу;

стаття «Втрати від участі в капіталі» — збитки від інвестицій;

стаття «Інші витрати операційної діяльності» — собівартість реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів, збитки від неопераційних курсових різниць, збитки від уцінки фінансових інвестицій;

стаття «Надзвичайні витрати» — збитки від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій).

Загальну структурно-логічну схему формування прибутку підприємства відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку наведено на рис. 11.3.

Рис. 11.3. Структурно-логічна схема формування прибутку
підприємства відповідно до Положень (стандартів)
бухгалтерського обліку

Аналіз результатів діяльності підприємства включає такі обов’язкові елементи:

1. Горизонтальний аналіз фінансових результатів за звітний період — дослідження змін кожного показника за аналізований період;

2. Вертикальний аналіз — дослідження структури відповідних показників і їх змін;






ТОП 5 статей:
Экономическая сущность инвестиций - Экономическая сущность инвестиций – долгосрочные вложения экономических ресурсов сроком более 1 года для получения прибыли путем...
Тема: Федеральный закон от 26.07.2006 N 135-ФЗ - На основании изучения ФЗ № 135, дайте максимально короткое определение следующих понятий с указанием статей и пунктов закона...
Сущность, функции и виды управления в телекоммуникациях - Цели достигаются с помощью различных принципов, функций и методов социально-экономического менеджмента...
Схема построения базисных индексов - Индекс (лат. INDEX – указатель, показатель) - относительная величина, показывающая, во сколько раз уровень изучаемого явления...
Тема 11. Международное космическое право - Правовой режим космического пространства и небесных тел. Принципы деятельности государств по исследованию...



©2015- 2024 pdnr.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.