Тема 13. Комплексне оцінювання фінансового стану підприємств

Методичні поради до вивчення теми.Процес вивчення даної теми складається з опрацювання системи проблемних питань, які можна об’єднати й узагальнити за такими напрямами:

- - сутність та завдання комплексного фінансового аналізу;

- - визначення поняття та структури інформаційної бази комп­лексного аналізу, системи вимог до неї;

- - особливості побудови моделі обробки вхідної інформаційної бази відповідно до специфіки об’єкта дослідження;

- - математична, статистична та аналітична складові моделі формування цільового елемента комплексного аналізу – інтегрованого показника фінансового стану підприємства;

- - комплексний аналіз на основі визначення загальної оцінки комерційної надійності підприємства – об’єкта дослідження;

- - комплексний аналіз на основі моделей прогнозування банк­рутства підприємства;

- - модель інтерпретації результатів комплексного фінансового аналізу та формування майбутніх трендів фінансово-господарської діяльності підприємства – об’єкта дослідження.

Важливе значення для адекватного сприйняття комплексного фінансового аналізу (комплексної оцінки фінансового стану) ві­діграє з’ясування сутності комплексного аналізу та визначен­ня його основних завдань.

Загалом, комплексна оцінка фінансового стану підприємства передбачає визначення економічного потенціалу суб’єкта господарю­вання або, іншими словами, вона дає змогу забезпечити ідентифікацію його місця (рейтингу, ранжу) в економічному середовищі.

Комплексний фінансовий аналіз використовується власниками для обґрунтування рішень стратегічного характеру, менеджерами підпри­ємств – для інформаційного забезпечення потреб оперативного фінансового планування.

Вважається, що цей вид аналізу, який уможливлює проведення як ретроспективної, так і перспективної оцінки фінансового стану підприємства, оптимально відповідає вимогам виконання таких завдань:

- - залучення фінансових ресурсів;

- - пошук високорентабельних проектів;

- - оцінка надійності партнерів;

- - оцінка доцільності інвестування;

- - оптимізація фінансової діяльності підприємства;

- - комплексне фінансове оздоровлення суб’єкта господарювання.

Сутнісна характеристика згаданих вище завдань висуває низку вимог до організації процесу проведення комплексного фінансового аналізупідприємства. Серед них можна виділити такі.

По-перше, методологічна база комплексного аналізу повинна базуватись на таких методиках, які давали б змогу в обмежені строки оцінити фінансовий стан суб’єкта господарювання. Слід відзначити, що за тривалістю процедура проведення комплексно­го аналізу серед інших видів фінансового аналізу підприємства посідає друге місце, поступаючись лише експрес-аналізу.

По-друге, на основі практичних результатів проведення комп­лексного фінансового аналізу аналітиками було напрацьовано досить ефективний прийом організації аналізу фінансових звітів – порів­няльний аналіз.

По-третє, для здійснення комплексного аналізу необхідно за­безпечити формування групи показників, які б у своїй сукупності відповідали вимогам комплексної характеристики поточного стану підприємства та перспектив його подальшого розвитку.

По-четверте, ефективність комплексного аналізу значною мірою залежить від можливості побудови адекватної системи однозначності інтерпретації результатів математичної та аналітичної обробки визначеної групи цільових показників із метою попередження та уникнення двозначності висновків, протиріч у поглядах окремих експертів щодо ідентифікації становища об’єкта дослідження.

У сучасній практиці фінансового аналізу загалом та комплексного аналізу зокрема поширеним засобом досягнення визначеної вище мети є розроблення системи ранжування, відповідно до якої кожному значенню цільового показника відповідає однозначно визначений ранг, а сума рангів, отриманих даним підприємством за результатами аналізу, слугує підставою для однозначної характеристики його фінансово-економічного становища, розвитку тенденцій його зміни та перспектив подальшого функціонування. Таким чином, відособлена оцінка окремих сторін фінансово-господарської діяльності підпри­ємства на основі математичного моделювання органічно компо­нується в єдиному інтегральному фінансовому показнику. Отриманий у результаті комплексного аналізу інтегрований показник є характеристикою об’єкта аналізу – підприємства – щодо його відпо­відності поточним ринковим умовам. Наступні висновки є інфор­маційною основою для виконання поставленого управлінського завдання та дають змогу зробити обґрунтовані висновки про фінан­совий стан підприємства в цілому.

Поряд із процесом організації комплексного аналізу, певним критеріям має відповідати і його інформаційна база.Вхідні дані, на основі яких унаслідок математичної та аналітичної обробки буде визначено абсолютне значення цільового інтегрованого показника, мають відповідати сукупності критеріїв, застосування яких забезпечується такими правилами:

- - проведення комплексного аналізу здійснюється на основі системи цільових фінансових показників і коефіцієнтів відповідно до обраної методики оцінки фінансового стану об’єкта дослідження;

- - вхідна інформація щодо фінансово-господарської діяльності підприємства – об’єкта дослідження, що надається для подальшої її обробки, має бути повною та достовірною;

- - цільові показники обраної методики, як і вхідна фінансова інформація, повинні бути приведені до зіставних одиниць виміру, що забезпечує можливість їх адекватної математичної та аналітичної обробки;

- - кожен із сукупності фінансових показників і коефіцієнтів, яка закладається в інформаційну основу моделювання цільового фінан­сового показника, має бути максимально інформативним;

- - обґрунтування вибору методів статистичного, математичного та аналітичного моделювання з метою адекватної консолідації вхідних інформаційних ресурсів та подальшої ідентифікації на їх основі цільового показника системи комплексного фінансового аналізу;

- - формування цілісної картини фінансового стану підпри­ємства на основі визначення цільового фінансового показника як резуль­туючого відносно усталеної сукупності відособлених фінансових показників, які характеризують окремі сторони фінансово-госпо­дарської діяльності підприємства – об’єкта дослідження;

- - здійснення порівняльного аналізу системи інтегральних по­казників, отриманих у результаті математичної та аналітичної обробки первинної вхідної інформації в динаміці, а також порівняння з іншими показниками, прийнятими за орієнтири.

Слід звернути увагу, що ключовим елементом процедури комплексного аналізу фінансового стану підприємства є модель обробки вхідної інформаційної бази. Така модель являє собою обґрун­тований відповідно до специфічних характеристик конкретного випад­ку процедури комплексного аналізу органічний синтез математичних, статистичних і аналітичних методів дослідження.

Особливу увагу слід приділити методам, які забезпечують комплексну фінансову діагностику, а саме: рейтингова оцінка, бальна оцінка, використання стандартних мультиплікаторів, які дозволяють ідентифікувати ймовірність банкрутства й іншим.

Практичне заняття

Питання для обговорення

1. 1. Сутність, значення та завдання комплексного оцінювання фінансового стану підприємства. Інформаційна база.

2. 2. Методи узагальнюючої оцінки фінансового стану підприємства: сутність і сфера застосування.

3. 3. Методика комплексної оцінки ефективності господарської діяльності.

4. 4. Рейтингова оцінка фінансового стану підприємства.

5. 5. Інтегральна бальна оцінка фінансової сталості підприємства.

Питання для самопідготовки

1. 1. Математична, статистична та аналітична складові моделі формування цільового елемента комплексного аналізу – інтегрованого показника фінансового стану підприємства.

2. 2. Рейтинг підприємства за критерієм «суми місць».

3. 3. Використання стандартних мультиплікаторів для комплексного оцінювання фінансового стану на предмет імовірності настання фінансової кризи (банкрутства).

4. 4. Спектр – бальний метод оцінки фінансового стану підприємства.

5. 5. Інтегральна оцінка інвестиційної привабливості підприємств і організацій.

Тести самоконтролю

1. Комплексний аналіз фінансового стану підприємства зумовлює таку послідовність аналітичних етапів:

1) 1) попередній аналіз фінансового стану, деталізований аналіз за характеристиками фінансового стану;

2) 2) попередній аналіз фінансового стану, деталізований аналіз за характеристиками фінансового стану, інтегральна оцінка отриманих результатів;

3) 3) рейтингова оцінка фінансового стану;

4) 4) Попередній аналіз фінансового стану, деталізований аналіз за характеристиками фінансового стану, інтегральна оцінка отриманих результатів, позиціювання підприємства.

2. Інформаційна база комплексного аналізу фінансового стану:

1) 1) така ж, як і звичайного фінансового аналізу;

2) 2) має певні особливості;

3) 3) включає як фінансову, так і економічну інформацію;

4) 4) формування зумовлене завданнями та цілями аналізу.

3. Методи комплексної діагностики фінансового стану включають:

1) 1) інтегральну оцінку фінансового стану підприємства;

2) 2) бальну оцінку;

3) 3) рейтингову оцінку;

4) 4) усе перелічене.

4. Модель обробки вхідної інформаційної бази включає:

1) 1) формування сукупності цільових показників, визначення інтервалів для ранжування, визначення рангу для кожного інтервалу;

2) 2) фінансова інформація, методи та моделі її обробки;

3) 3) постановка цільової функції, первинна обробка інформації, інтерпретація отриманих результатів;

4) 4) визначення напрямів дослідження, підбор показників.

5. Визначте, що є об’єктом комплексного фінансового аналізу:

1) 1) достовірність бухгалтерської інформації підприємства – об’єкта дослідження;

2) 2) дані фінансової звітності підприємства – об’єкта дослід­ження;

3) 3) абсолютні значення фінансових показників та коефіцієнтів;

4) 4) економічний потенціал підприємства – об’єкта дослідження.

6. Виберіть дії, які передбачені реалізацією алгоритму ранжу­ванння фінансових показників і коефіцієнтів:

1) 1) визначення еталонних величин для порівняння з розрахун­ковими значеннями фінансових показників та коефіцієнтів;

2) 2) розрахунок інтегрованого показника на основі результатів порівняння;

3) 3) визначення інтервалів для ранжування розрахункових зна­чень фінансових показників і коефіцієнтів;

4) 4) визначення об’єктів для порівняння розрахункового значення інтегрованого показника із значенням рангу.

7. Частковими моделями комплексного фінансового аналізу є:

1) 1) процедура організації поточного та стратегічного фінансо­вого планування фінансово-господарської діяльності підпри­ємства – об’єкта дослідження;

2) 2) оцінка вартості підприємства – об’єкта дослідження;

3) 3) процедура провадження справи про визначення підприємства – об’єкта дослідження банкрутом;

4) 4) оцінка кредитоспроможності підприємства – об’єкта дослід­ження.

8. Інтегральний показник фінансового стану підприємства – суб’єкта комплексного фінансового аналізу визначається на основі:

1) 1) експертних оцінок фінансового стану підприємства – суб’єк­та дослідження;

2) 2) нормативно-правових документів, які регламентують діяль­ність підприємства;

3) 3) визначення статистичного тренду показників, які досліджуються;

4) 4) математичної обробки (зважування, розрахунок арифметич­ної чи геометричної середньої тощо) абсолютних значень цільових показників.

9. Визначте основні елементи цільової функції комплексного фінансового аналізу:

1) 1) сукупність напрямків аналізу фінансово-господарської діяльності об’єкта дослідження;

2) 2) мета і завдання комплексного фінансового налізу відповідно до специфіки об’єкта дослідження;

3) 3) склад і величина грошових потоків підприємства – об’єкта дослідження;

4) 4) інформаційна база проведення комплексного фінансового аналізу.

10. Основними обмеженнями щодо вибору кількості коефіцієнтів за напрямками дослідження фінансового потенціалу підприємства є:

1) 1) відсутність вимоги при здійсненні комплексної оцінки щодо проведення деталізованого аналізу його фінансового стану:

2) 2) доступність даних фінансової звітності для розрахунку пев­них показників;

3) 3) складність математичної обробки функціонально залежних фінансових показників;

4) 4) ймовірність розрахунку функціонально залежних фінан­сових показників.