Пиши Дома Нужные Работы

Обратная связь

Принципи управління інвестиційною діяльністю підприємств АПК

Для формування, функціонування і розвитку ефективної системи управління є необхідним дотримання принципів, які є загальними для всіх підсистем системи управління. Серед них: поєднання спеціалізації і універсалізації в управлінні (при виконанні управлінських робіт повинно забезпечуватися оптимальне співвідношення між спеціалізацією і універсалізацією); стійкість до зовнішнього середовища (при зміні окремих елементів мікро - і макросередовища підприємства система управління повинна продовжувати функціонувати і виконувати поставлені цілі); економічність управління ( при виборі коштів для здійснення управління і досягнення мети необхідно обмежувати витрати: трудові, матеріальні, фінансові, управлінські); ефективність управління; поєднання централізації і децентралізації в управлінні (в кожній конкретній системі управління повинен бути оптимальний рівень централізації (децентралізації) виконання відповідних функцій).

Приведені принципи управління характерні для будь-якої підсистеми. Разом з тим кожна підсистема системи повинна формуватися і функціонувати на основі і ще й специфічних принципів.

Перехід національної економіки на ринковий шлях розвитку передбачає іншу модель економічних відносин в аграрній сфері, а для цього потрібне чітке визначення специфічних принципів управління інвестиційною діяльністю сільськогосподарських підприємств.

Принципи будь-якої науки являють собою основи, на яких будуються подальші розмірковування, система обмежень, що враховуються при наукових дослідженнях. Принципи управління інвестиційною діяльністю с.-г. підприємств витікають із управлінських процесів і відносин, особливостях діяльності, виникаючих при цьому на с.-г. підприємствах. Виходячи із досвіду розвитку менеджменту на сільськогосподарських підприємствах можна визначити наступні принципи:



1. Принцип науковості. Цей принцип передбачає, що управлінські рішення повинні прийматися не інтуїтивно, а на основі наукових досліджень. При цьому можуть бути використані досягнення самих різних наук – природничих, суспільних і технічних. Оскільки менеджмент на с.-г. підприємствах передбачає прийняття рішень, які безпосередньо стосуються організації виробництва, забезпечення безперервності виробництва, виваженої інвестиційної стратегії і взаємовідносин людей, зайнятих в цьому виробництві, то серед наук пріоритет віддається математиці, статистиці, соціології і психології. Принцип науковості ніяк не означає, що керівник у своїй діяльності використовує тільки дані і висновки багатьох наук. Ефективне управління інвестиційною діяльністю с.-г. підприємств можливе тільки в тому випадку, якщо органи управління використовують ситуаційний підхід. Передбачається певний елемент мистецтва міжособистого спілкування, вміння знайти єдино правильний вихід із найскладніших ситуацій.

Науковий принцип формує підходи до здійснення відтворення, яке підпорядковано загальним економічним законам.

2. Принцип домінанти розвитку. Даний принцип полягає в тому, що до прийняття управлінського рішення повинні бути визначені:

- основні перспективи, які передбачається досягти;

- головний фактор, від якого залежить досягнення поставленої мети.

Основними перспективами інвестиційної діяльності сільськогоспо-дарських підприємств є збільшення обсягів виробництва та підвищення продуктивності сільськогосподарської продукції, підвищення родючості земель, фінансування соціальної сфери та інфраструктури, фінансове оздоровлення підприємств тощо. Головним фактором виступає ведення ефективної інвестиційної діяльності на с.-г. підприємствах та державна підтримка і виважене її регулювання.

Відповідність даному принципу дозволяє мінімізувати часові і інвестиційні витрати на дослідження напрямів розвитку с.-г. підприємства за рахунок зменшення кількості досліджуваних варіантів. Крім того, виділення головного фактора дозволяє сконцентрувати всі види ресурсів на розробку основної задачі. При цьому супутні задачі вирішуються мірою їх виникнення і в тому ступені, в якому це вимагається для рішення головної задачі.

Даний принцип розкриває дію таких функцій як організація, координація і планування. А в загальному розумінні мова йде про застосування проектного аналізу при здійсненні управління інвестиційною діяльністю с.-г. підприємств.

3. Принцип системності і комплексності. Цей принцип потребує одночасно і комплексного, і системного підходів до управління. Системність означає необхідність використання елементів теорії великих систем, системного аналізу в кожному управлінському рішенні. Використання всього факторного ряду і всіх показників управлінських рішень щодо інвестиційної діяльності дають адекватну картину при прийнятті відповідного рішення. Насамперед необхідно кожен управлінський акт доводити до рядового виконавця, використовувати всі властивості великих систем.

Принцип системності доводить, що діяльність с.-г. підприємства являє собою відкриту цілісну соціально-економічну систему, що складається із органічно взаємопов’язаних структуроутворюючих елементів. Комплексність та системність проявляється насамперед в тому, що істотний вплив на його діяльність здійснює внутрішнє і зовнішнє середовище.

4. Принцип забезпечення відповідності прав, обов’язків і відповідальності кожного ланцюга системи управління інвестиційною діяльністю с.-г. підприємств. Не дивлячись на очевидність цього принципу, на практиці керівнику приходиться постійно боротися з негативними тенденціями: невиправданим розширенням прав органів управління, з однієї сторони, і невиправданим збільшенням обов’язків суб’єкта управління – з іншої. Якщо права органу управління не забезпечені відповідальністю за результати їх здійснення, можлива ситуація, при якій ніхто не відповідає за ефективність прийнятих інвестиційних рішень. В такому випадку орган управління буде схильним до невиправданих експериментів, наслідки яких можуть істотно погіршити як фінансові показники діяльності с.-г. підприємства, але і морально-психологічний клімат у колективі.

При застосуванні цього принципу характерним стає підсилена увага до функцій управління – мотивації та контролю, реалізація яких забезпечить відповідні результати та сприятливу обстановку в колективі.

5. Принцип максимального залучення виконавців у процес підготовки рішень з одноосібною відповідальністю органу управління за їх результати. Раніше цей принцип називався принципом єдинопочатку і колегіальності.

На практиці застосування цього принципу означає врахування думок спеціалістів і виконавців по різним питанням, пов’язаним з прийняттям рішення щодо інвестування в той чи інший проект. Керівник підприємства повинен знати специфіку інвестиційної діяльності краще кожного окремо взятого робітника, але гірше, ніж разом взятих робітників. Це означає, що у кожного виконавця є „секрети професії”, відомі тільки йому. Крім того, саме при безпосередньому виконанні раніше прийнятих рішень стають очевидними всі їх плюси і мінуси. З іншого боку, виконавець далеко не завжди може адекватно оцінити роль і значимість свого вкладу в роботу підприємства, а також то, яким чином його індивідуальні ініціативи можуть вплинути на весь інвестиційний процес.

Максимально можливе залучення виконавців в процес підготовки рішень дозволяє певним чином перерозподілити права і обов’язки між суб’єктом управління та органом управління. Але слід враховувати, що право прийняття остаточного рішення належить все-таки органу управління, і саме він має нести більшу частину відповідальності за результати цього рішення.

6. Принцип демократичного централізму. Цей принцип широко і успішно використовувався при колгоспному устрої в управлінні сільськогосподарськими підприємствами. В управлінні демократичний централізм означає раціональне поєднання централізованого регулювання керованої підсистеми і її саморегулювання в певних рамках. В принципі можливий перекіс у бік як надмірної централізації, так і надмірної демократизації.

На практиці перевага демократії чи централізму розповсюджена достатньо широко, але в не дуже яскравих формах. Основною причиною цього є недостатній професіоналізм робітників органів управління. Переважання демократії в збиток морально-психологічному клімату і інвестиційній діяльності с.-г. підприємства можливо тоді, коли керівник дуже широко трактує поняття „демократизації суспільства” чи намагається радикально змінити існуючу систему прийняття рішень і ті відносини, що склалися між окремими членами трудового колективу чи між групами робітників.

7. Принцип підпорядкування особистих інтересів суспільним. Очевидний принцип пріоритету суспільних інтересів над індивідуальними в області менеджменту найбільш складний для здійснення. Справа в тім, що з точки зору управління досягнення суспільних цілей можливо тільки при задоволенні певного рівня особистих інтересів робітників. З рухом робітника по ієрархії своїх потреб проблема співставлення між суспільними і особистими інтересами не спрощується, а навпаки, має виражену тенденцію до ускладнення, так як чим різноріднішими виявляються особисті інтереси робітників, тим складніше пошук мотивації підвищення ефективності праці для таких робітників.

8. Принцип мотивації персоналу. Мотивація персоналу передбачає уміле поєднання матеріальних і моральних, а також індивідуальних і суспільних стимулів до підвищення кількості та якості праці.

Матеріальні стимули в умовах ринкової економіки є найбільш розповсюдженими. Не дивлячись на очевидність прямого взаємозв’язку між продуктивністю праці і розміром його оплати, на певному етапі залежність між цими показниками стає не лінійною, а функціональною. При досягненні певного рівня оплати праці матеріальні стимули починають діяти все слабше, так як на перший план виходять інші потреби робітників. Тому в будь-яких організаційно-економічних умовах моральні стимули продовжують залишатися істотним фактором інтенсифікації виробництва.

Різні форми морального заохочення персоналу були розроблені та апробовані в умовах планової економіки. Зрозуміло, в ринкових умовах багато з них неефективні, а деякі належать адаптації до нових форм господарювання. Необхідно відмітити, що на сільськогосподарських підприємствах роль моральних принципів дуже зросла, не дивлячись на форми господарювання, в яких вони працюють.

Індивідуальні стимули в принципі, відповідають ієрархії потреб робітника. Якщо на нижчих рівнях потреб достатні матеріальні стимули, то починаючи з третього рівня необхідне вміле і ефективне поєднання матеріальних і моральних стимулів.

Суспільні стимули мають найменший вплив на безпосередні результати діяльності с.-г. підприємств і окремих робітників. Суспільні стимули можуть бути здійснені тільки в випадку істотних змін в економіці сільськогосподарської галузі чи держави в цілому – істотний ріст національного доходу, зниження рівня інфляції, зниження чи стабілізація цін на предмети споживання і т.п. крім того, застосування суспільних стимулів передбачає необхідне державне регулювання надання відповідних пільг і виплат с.-г. підприємствам і окремим робітникам. Звичайно, що між моментом, коли відповідні макроекономічні показники істотно покращаться, і тим моментом, коли частина додатково отриманого доходу буде розподілена між учасниками виробничого процесу, пройде певний період часу. Це ще більш знижує ефективність суспільних стимулів. Але не дивлячись на це, при певному рівні розвитку ідеології суспільні стимули можуть надавати певний позитивний вплив на діяльність окремих підприємств.

9. Принцип функціональної спеціалізації і принцип універсальності. Ці принципи можуть і повинні застосовуватись тільки в комплексі. Принцип функціональної спеціалізації передбачає індивідуальний підхід до кожної з груп виконавців чи окремим працівникам. Це обумовлено специфікою виробничої діяльності груп виконавців і окремих виконавців, а також специфікою формування внутрішніх взаємовідносин між учасниками таких груп, яка визначається специфікою функцій, виконуючих групою ( наприклад, у групі програмістів складаються відносини, що принципово відрізняються від відносин в бригаді трактористів: якщо у програмістів на перший план виходить змагання в рівні кваліфікації і умінні використовувати його на практиці, то серед робочих тракторної бригади переважає продуктивність праці і організація робочого місця). В той же час принцип універсальності передбачає, що менеджер при розробці рішень по управлінню функціональними групами повинен, по можливості, використовувати універсальні підходи.

10. Принцип єдності галузевого, територіального управління і виробничого менеджменту. Даний принцип означає, що при розробці стратегії управління виробництвом менеджер повинен враховувати інтереси галузі, в рамках якої існує це виробництво, а також інтереси регіону, в якому знаходиться с.-г. підприємство. Іншими словами, цілі окремого с.-г. підприємства не повинні входити в конфлікт з інтересами інших підприємств і з інтересами державних і муніципальних органів, що визначають інвестиційні відносини між виробниками і бюджетами різних рівнів.

На основі проведеного аналізу можна виділити наступні ключові інтереси галузі, які мають бути враховані при розробці концепції інвестиційного менеджменту на с.-г. підприємствах:

- необхідність розвитку інвестиційної діяльності на с.-г. підприємствах;

- врахування показників ефективності управління інвестиційною діяльністю с.-г. підприємств;

- розширення номенклатури продукції, що випускається;

- зниження витрат виробництва;

- організація взаємодії між підприємствами, що являють один ланцюг процесу виробництва і реалізації продукції.

Побудова принципів дає можливість уявити як має розвиватись досконалий цілісний механізм інвестиційної діяльності с.-г. підприємства. Але цей розвиток повинен бути нерозривно пов’язаний з певною ефективністю його здійснення, або ж він перетвориться в статичний стан і не буде приносити очікуваного результату.

 

 






ТОП 5 статей:
Экономическая сущность инвестиций - Экономическая сущность инвестиций – долгосрочные вложения экономических ресурсов сроком более 1 года для получения прибыли путем...
Тема: Федеральный закон от 26.07.2006 N 135-ФЗ - На основании изучения ФЗ № 135, дайте максимально короткое определение следующих понятий с указанием статей и пунктов закона...
Сущность, функции и виды управления в телекоммуникациях - Цели достигаются с помощью различных принципов, функций и методов социально-экономического менеджмента...
Схема построения базисных индексов - Индекс (лат. INDEX – указатель, показатель) - относительная величина, показывающая, во сколько раз уровень изучаемого явления...
Тема 11. Международное космическое право - Правовой режим космического пространства и небесных тел. Принципы деятельности государств по исследованию...



©2015- 2024 pdnr.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.