ТЕМАТИКА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МОРСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра "Філософія"

——————————————————————————————————

——————————————————————————————————————————————————————————————

КУЛЬТУРА спілкування

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ|учбово-методичний| ПОСІБНИК

ДЛЯ СТУДЕНТІВ УСІХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

• Одеса • 2012 •

Шеєнко Л.В.Культура спілкування.Навчально-методичний|учбово-методичний| посібник для студентів усіх спеціальностей. — Одеса: ОНМУ, 2012. — 33 с.

Навчально-методичний|учбово-методичний| посібник підготовлений канд. екон. наук, доцентом кафедри "Філософія" Шеєнко Ларисою Вільямівною.

Матеріали схвалені кафедрою "Філософія" ОНМУ 17 жовтня 2012г. (протокол № 3).

Рецензент: канд. філос. наук, доцент Голошубова А.О.

ЗМІСТ|вміст|

Вступ .................................................................................................................. 4

Мета і завдання дисципліни |вузі…............................................................................. 6

Зміст дисципліни .............................................................................................. 7

Тематичний план |та|.................................................................................... 7

Зміст тем .................................................................................................. 8

Тематика семінарських занять ............................................................. 10

Теми рефератів і творчих завдань ....................................................... 11

Корисні додатки ............................................................................................ 13

Додаток 1. Дванадцять критеріїв доброго смаку в одязі ................... 13

Додаток 2. Найбільш типові помилки неприпустимі в діловому

спілкуванні …………………..……................................... 14

Додаток 3. Дванадцять найважливіших рис привабливого стилю

спілкування ......................................................................... 16

Додаток 4. Правила ділового етикету: Вітання, прощання ............... 17

Додаток 5. Правила ділового етикету: Знайомство ............................ 21

Додаток 6. Правила ділового етикету: Телефонне спілкування …... 23

Додаток 7. Технологія публічного виступу ........................................ 26

Додаток 8. Дванадцять заповідей діловій жінці ................................. 32

|вистава|

Література ........................................................................................................ 33

Підступна це річ — культура спілкування:

присутність її є непомітною,

натомість відсутність помічаєш відразу.

С. Муратов

(російський, радянський вчений)

Єдина відома мені розкіш —

це розкіш людського спілкування.

Антуан де Сент-Екзюпері

(французький письменник і|та| поет)

тільки|лише| спілкування виліковує від самовпевненості,

боязкості, безглуздої|дурній| зарозумілості,

лише вільний і|та| невимушений обмін

думок дозволяє вивчати людей, промацувати,

розпізнавати і|та| порівнювати себе з|із| ними.

Люк Вовенарг

(французький філософ-мораліст)

Вступ

Специфіка сучасного життя вимагає від людини, з одного боку, активного включення|вмикання| одночасно у різні сфери життєдіяльності суспільства|товариства|, з іншої — гнучкості й|та| динамічності, здатності адаптуватися до стрімких соціальних, політичних, економічних змін. Це призводить|наводить|, з одного боку, до розширення наших можливостей|спроможностей|, з іншого, до підвищення вимог, які пред'являє суспільство|товариством| до особистісних якостей і|та| здібностей людини, а отже, до зростання особистої|особової| відповідальності кожного не лише|не тільки| за результати своєї діяльності, але й за якість власного життя. Гармонізація особистості стає сьогодні актуальною проблемою культури, тобто не тільки й|та| не стільки особистою|особовою| справою|річчю| кожного, скільки необхідною умовою розвитку суспільства|товариства| в цілому|загалом|.

Проблему розвитку особистості, кожна по-своєму, вирішують|рішають| системи освіти|утворення| і|та| виховання, релігійні та громадські|суспільні| інститути, різні гуманітарні науки — такі, як філософія, психологія, культурологія, історія, педагогіка, іміджологія тощо.

Навчальна дисципліна "Культура спілкування" є авторським курсом, що покликаний забезпечити студента сучасною теоретичною і|та| практичною базою для самореалізації особистості в соціумі та, передусім|перш за все|, у діловій сфері, використовуючи при цьому накопичений людством досвід|дослід| особистісного розвитку.

В процесі навчання розглядаються|розглядують| основні складові культури особистості та чинники|фактори|, що впливають на її формування, процеси поведінки і|та| спілкування. Особові риси|межі| та культурний рівень проявляються в характері та іміджі людини, що має величезне значення в процесі спілкування з|із| іншими людьми.

Аналізуються структура і|та| складові компоненти поведінкової культури: манери, етикет, невербальна поведінка тощо. Освоюються технології та моделі привабливої поведінки як найважливішого фактору культури спілкування та культури особистості в цілому.

Впродовж навчання студенти освоюють різні види та способи комунікацій; стратегію і тактику спілкування; технологію самопрезентації; можливості цілеспрямованого вибудовування моделей поведінки в процесі спілкування. У курсі приділяється увага й невербальній поведінці — мові тіла.

Найважливішою складовою культури спілкування є культура мови. В процесі навчання студенти отримують знання і навички технології публічного|прилюдного| виступу|вирушання| і|та| способів переконання як важливих чинників|факторам| культури ділового спілкування.

Окремим розділом курсу є вивчення|поділ| форм та особливостей міжособистісних взаємин, ролі спілкування у формуванні міжособистісних стосунків.

Девізом навчальної дисципліни "Культура спілкування" могли б стати слова американського письменника і|та| психолога Ентоні Роббінса: "те, як ми спілкуємося з|із| іншими людьми і|та| з|із| самим собою, зрештою, визначає якість нашого життя".

МЕТА|ціль| І|та| ЗАВДАННЯ |задачі| ДИСЦИПЛІНИ

Учбова дисципліна "Культура спілкування" є авторським курсом, що синтезує досягнення різних галузей людського знання, і|та| призначена допомогти молодій людині на етапі підготовки до професійної діяльності та самостійного соціального життя знайти вірні орієнтири, адаптуватися до складних умов сучасної реальності, що змінюється.

Мета|ціль| дисципліни "Культура спілкування":

забезпечити студента теоретичною і|та| практичною базою для ефективного спілкування та успішної самореалізації особистості в соціумі.

З|із| цього виникають наступні|такі| завдання|задачі| курсу:

· ознайомити студентів із основними складовими культури особистості, їх роллю в житті людини в сучасних умовах, закономірностями складного і|та| суперечливого|суперечного| процесу розвитку особистості;

· допомогти в освоєнні технологій формування і|та| коригування персонального, ділового та фірмового іміджу;

· підвищити поведінкову та комунікативну культуру кожного студента, що вивчає курс;

· допомогти студентам у виявленні власних особистісних здібностей і|та| спроможностей з метою підвищення особистої|особової| привабливості в процесі спілкування;

· ознайомити з|із| прийомами активного застосування|вживання| отриманих|одержувати| знань в процесі ділового та міжособистісного спілкування.

ЗМІСТ|вміст| ДИСЦИПЛІНИ

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

ЗМІСТ|вміст| ТеМ

Тема 1. "Основи курсу "Культура спілкування". Структура культури особистості".Розглядаються наступні питання:|розглядують|

— предмет, мета|ціль| і|та| завдання|задачі| учбової дисципліни;

— сутність|єство| основних понять дисципліни: "культура", "особистість", "культура особистості", "спілкування" і|та| "культура спілкування";

— структура і|та| основні складові культури особистості;

— чинники|фактори|, що впливають на формування культури особистості.

Тема 2. "Типологія іміджу та складові персонального іміджу"|розглядують|:

— поняття "імідж";

— типи іміджу та сфери їх застосування;

— структура і|та| складові персонального іміджу людини.

Тема 3. "Складові поведінкової культури":

— найважливіші складові поведінкової культури;

— поняття "манери", "етикет" та|та| інші;

— види етикетів та їх роль у спілкуванні;

— особливості сучасного ділового етикету і|та| основні правила вітання|привітання|, знайомства|вистави|, прощання тощо у|тощо| в діловому спілкуванні.

Тема 4. "Кінесіка ¾ наука про мову|речи| тіла. Невербальна поведінка людини":

— поняття "мова тіла", "кінесіка" та інші;

— складові невербальної поведінки: постава, хода, пози, міміка, жести;

— особливості та сутність типових|типовых| форм невербальної поведінки людини.

Тема 5. "Види спілкування і способи комунікацій. Стратегія і тактика спілкування":

— види спілкування: інтерактивне, комунікативне і перцептивне;

— особливості різних|различных| способів комунікацій сучасної людини: міжособистісної, листування, телефонної розмови, віртуальної тощо;

— поняття та складові стратегії і тактики спілкування.

Тема 6. "Культура мови та публічного виступу|выступа|. Технологія переконання":

— складові культури мови: грамотність, образність, переконливість та інш.;

— вимоги до сучасної мовної культури;

— використання мовного інструментарію: голосу, тембру, інтонацій, акцентів тощо;

— основні засоби встановлення довіри та переконання у ділових перемовинах;

— технологія публічного виступу.

Тема 7. "Технологія самопрезентації":|розглядують|

— вимоги до оформлення і|та| використання візитної картки|карточки| в діловому спілкуванні;

— основні вимоги до складання та|та| оформлення резюме;

— основні правила проведення співбесіди;

— інші види самопрезентації.

Тема 8. "Міжособистісні взаємини та|та| їх вплив на процес спілкування":|розглядують|

— поняття "міжособистісні взаємини" та їх різновиди;

— особливості різних форм міжособистісних взаємин та їх вплив на спілкування;

— правила грошових стосунків між людьми.

Тема 9. "Конфлікти, причини і|та| способи їх вирішення|вирішення,розв'язання,розв'язування|":

— поняття "конфлікт", позитивні й|та| негативні боки конфлікту як способи взаємодії людей;

— головні причини конфліктів та способи їх вирішення;

— оптимальні шляхи|дороги| виходу з|із| конфлікту.

Тема 10. "Мораль і|та| моральність як важливіші|поважні| чинники|фактори| міжособистісних стосунків":|розглядують

— поняття "мораль" і|та| "моральність";

— роль суспільної моралі у формуванні культури суспільства|товариства|;

— "золоте правило" моралі;

— роль моральності в міжособистісних стосунках.

ТЕМАТИКА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ І|та| ТВОРЧИХ ЗАВДАНЬ|задавань|

· Культура особистості як складова духовної культури.

· Самоідентифікація особистості.

· Сім'я як найважливіший чинник|фактор| формування особової культури.

· Мораль і|та| моральність у сучасному українському суспільстві|товаристві|.

· "Золоте правило моралі" в різних культурах.

· Культура сучасної молоді.

· Молодіжна субкультура (можливо окремо про різні субкультури).

· Характер і|та| звички людини: природний та культурний аспекти.

· Темперамент як природна якість людини. Типи темпераментів.

· Вплив темпераменту на стиль спілкування.

· Культура емоцій та почуттів|відчуттів|.

· Культ тіла та культура тіла.

· Сексуальна культура.

· Сам собі імиіджмейкер.

· Зовнішній вигляд ділової людини. Дрес-код.

· Мода як явище культури.

· Модний — ще не означає|значить| стильний.

· Оноре де Бальзак про елегантність.

· Складові привабливого фірмового стилю.

· Хороші|добрі| манери та їх роль у створенні|створінні| привабливого персонального іміджу.

· Етикет як явище культури. Різновиди етикетів.

· Сучасний діловий етикет. Правила вітання|привітання| і|та| знайомства|вистави|.

· Візитна картка|карточка|: історія і|та| місце в житті сучасної ділової людини.

· Як ми відпочиваємо? Культура дозвілля.

· Культура застілля.

· Мова|язик| жестів. Вчимося читати людину як книгу|книжку|.

· Міміка і|та| фізіогноміка.

· Про що можуть розповісти|розказувати| хода, пози і|та| постава людини?

· Як ми говоримо: про сучасну культуру мови.

· НЛП — можливості|спроможності| та небезпеки нейро-лінгвістичного програмування.

· Ораторське мистецтво. Великі оратори в історії культури.

· Мовчання — золото: вміння слухати.

· Секрети успішних ділових перемовин.

· Конфлікт: причини і|та| способи його вирішення.

· Критика: "плюси" й|та| "мінуси". Як навчитися правильно критикувати та приймати критику?

· Здатність до переконання як найважливіша складова культури мови.

· Як правильно пройти|минати| співбесіду?

· Резюме: правила складання й|та| типові помилки.

· Секрети умілого керівника.

· Створення|створіння| внутрішнього мікроклімату у фірмі, робочому колективі.

· Основні принципи організації робочого місця і|та| кабінету.

· Співвідношення віри й знання, та їх роль у життєдіяльності людини.

· Мислення і|та| пізнання|знання| — привілей|привілегія| або "хрест" Homo Sapiens? Рівні (ступені)|рівня| пізнання|знання|.

· Самопізнання як основна умова духовного розвитку особистості.

· Рефлексія та|та| її роль у спілкуванні.

· Звідки беруться "комплекси" та|та| як із ними впоратися?

· Точки зору на проблему свободи особистості, що існують у культурі.

· Свобода совісті та віросповідання як найважливіші досягнення сучасного суспільства|товариства|.

· Почуття|відчуття| гумору — божий дар|дарунок| чи зброя?

· Три твори|добутки| мистецтва, що вплинули на моє життя.

КОРИСНІ додатки

Додаток|застосування| 1.

ДВАНАДЦЯТЬ КРИТЕРІЇВ ДОБРОГО СМАКУ В ОДЯЗІ

Елегантність — це шляхетність,

яку людина надає речам.

Оноре де Бальзак

(французький письменник)

1. Важливість першого враження. Перше враження складається впродовж 4-х секунд. Завжди пам'ятайте: від першого враження багато в чому залежить подальше|дальше| спілкування, а іноді й|та| успіх у справах|речах|.

2. Власний стиль — одяг має відповідати вашому особистому|особовому| смаку, але|та| водночас не суперечити|перечити| моді та вимогам, що прийняті у суспільстві|товаристві|.

3. Елегантність — одяг має підкреслювати вашу індивідуальність, однак людина, при цьому, не повинна занадто виділятися серед оточення.

4. Одяг і|та| аксесуари мають підкреслювати достоїнства обличчя та|лиця||та| фігури.

5. Одяг і|та| аксесуари мають приховувати недоліки|нестачі| обличчя та|лиця| |тфігури.

6. Відповідність призначенню, місцю, порі року і доби.

7. Сучасність|сьогоденність| — відповідність не лише|не тільки| моді, а й особистому|особовому| віку та самовідчуттю.

8. Багатофункціональність та сполучуваність (комплектність):

а) з|із| іншими предметами і|та| аксесуарами цього вбрання;

б) з|із| іншими предметами вашого гардеробу.

9. Охайність, підтягнутість.

10. Зручність, доцільність.

11. Коректність щодо оточення. Одягаючись, завжди врахо-вуйте, як виглядатимуть ті, хто вас супроводжує та|та| оточує.

12. Завжди пам'ятаєте: одяг, при усій його важливості, — це лише обрамлення|облямівка|. Потворна рама здатна|здібна| зіпсувати враження про картину, але|та| не менш (а, можливо, й|та| більш) важливо|поважний|, щоб рама не затьмарила картину.

Додаток|застосування| 2.

НАЙБІЛЬШ ТИПОВІ ПОМИЛКИ,

НЕПРИПУСТИМІ|недопустимі| у ДІЛОВОМУ СПІЛКУВАННІ

Талантом співрозмовника відрізняється не той,

хто охоче говорить сам,

а той, з ким охоче розмовляють інші.

Жан Лабрюйєр

(французький письменник-мораліст)

Є три помилки у спілкуванні людей:

перша — це бажання говорити раніш, ніж потрібно;

друга — соромливість, не говорити тоді, коли це потрібно;

третя — говорити, не спостерігаючи за вашим слухачем.

Конфуцій

(китайський філософ)

1. Невихованість, погані манери.

2. Панібратство.

3. Багатослівність, марнослів'я.

4. Невміння слухати:

а) неуважність до співрозмовника;|співбесідника|

б) неуважність до суті розмови;

в) звичка перебивати співрозмовника;|співбесідника|

г) звичка закінчувати за співрозмовника його думки;|співбесідника|

д) прагнення переважно висловлюватися самому.

5. Невміння (небажання) ставити запитання:

а) переконаність у тому, що й так усе знає;

б) помилковий сором, бо-язнь здатися некомпе-тентним.

6. Непослідовність, відсутність власної думки, чіткої позиції.

7. Неспроможність визнати свою неправоту, змінити|зраджувати| точку зору. Нездатність відмовитися від своєї думки навіть тоді, коли розуміє, що неправий.

8. Самовпевненість. Переконаність в тому, що краще за усіх усе знає і|та| вміє.

9. Зарозумілість. |влесливий|

10. Догідливість, улесливість, особливо щодо керівництва.

11. Небажання надавати безкорисливу допомогу.

12. Прагнення отримати|витягувати| з|із| будь-якої ситуації, будь-якого спілкування вигоду.

13. Нав'язливість. Схильність давати поради, коли про них не просять|прохають|.

14. Замкнутість, неконтактність, надмір-на соромливість.

15. Непунктуальність, необов'язковість, схильність роздавати обіцянки.

16. Несприйнятливість до критики. Образливість.

17. Конфліктність, схильність до критиканства, пліток та осуду інших.

18. схильність до скарг.

19. Привнесення до ділового спілкування особистих|особових|, інтимних тем.

20. Схильність переводити|перекладати| ділові стосунки у дружні або інтимні.

Додаток|застосування| 3.

ДВАНАДЦЯТЬ НАЙВАЖЛИВІШИХ РИС|меж|

ПРИВАБЛИВОГО СТИЛЮ СПІЛКУВАННЯ

Щоб ефективно спілкуватися, ми маємо усвідомити,

що усі ми відрізняємося один від одного в тому,

як ми сприймаємо світ,

і використовувати це розуміння як скерування

для нашого спілкування з іншими людьми.

Ентоні Роббінс

(американський письменник, психолог)

1. Законослухняність та дотримання моральних і|та| етичних правил, що встановлені|установлених| у суспільстві|товаристві|.

2. Комунікабельність, але|та| без нав'яз-ливості.

3. Емпатичність — здатність до співпереживання, дружелюбність.

4. Врахування конкретної ситуації та оточення, варіативність у виборі моделей спілкування і|та| поведінки.

5. Уміння вірно ставити цілі спіл-кування з урахуванням|з врахуванням| інтересів і|та| цілей інших учасників процесу спілкування.

6. Твердість у своїй позиції одночасно із гнучкістю у виборі способів і|та| засобів|коштів| досягнення мети. Готовність до експромту.

7. Самокритична оцінка власних можливостей|спроможностей| — відмова від копіювання, наслідування, прагнення демонструвати невластиві вам якості.

8. Рефлексія — здатність вийти за рамки ситуації, побачити себе з боку.

9. Уміння тримати потрібну дистанцію.

10. Висока культура мови — красномовність, переконливість.

11. Серйозність у поєднанні з почуттям|відчуттям| гумору.

12. Розвинена інтуїція у поєднанні зі знанням психології людини та комунікативних технологій.

Додаток|застосування| 4.

ПРАВИЛА ДІЛОВОГО ЕТИКЕТУ.

ВІТАННЯ, ПРОЩАННЯ|привітання|

Манери до деякої міри вказують|указують|

на характер людини і служать

зовнішньою оболонкою його внутрішньої природи.

М.|Миколай| Шелгунов

(російський письменник-публіцист)

Дотримання етикету в стосунках

наскільки обмежує свободу,

настільки ж підносить духовно.

Силован Рамішвілі

(псевдонім групи авторів)

·

· Де і|та| з|із| ким вітатися?

— зайве вітатися з|із| незнайомими людьми там, де ваше перебування є короткочасним, і|та| ви не вступаєте із ними у певні стосунки;

— якщо людина, у товаристві якої ви перебуваєте, вітає свого знайомого, вам необхідно|треба| приєднатися до привітання, так само, як і відповісти на вітання|привітання|;

— якщо ваш знайомий оточений людьми, ви маєте привітатися|поздороватися| з|із| усіма: груба помилка — вітати лише одну людину з|із| компанії;

— якщо ви не хочете когось вітати, не можна демонстративно повернути|скрутити| убік, слід зробити це, коли вас розділяє значна відстань, щоб людина не зрозуміла, що ви її уникаєте;

— якщо назустріч трапляються знайомі, які, як вам здається|видається|, не хочуть, щоб ви їх побачили і|та| впізнали, слід спробувати їх не помітити|зауважити| або, в крайньому випадку|у крайньому разі|, зробити вигляд, що ви їх не упізнали.

· Порядок|лад| вітання|привітання|:

— чоловік першим вітає жінку;

— молодший — старшого за віком;

— жінка — старшу за віком жінку і|та| чоловіка, який набагато старше за неї, а також начальника;

— молодший за посадою працівник — старшого;

— член делегації — керівника;

— клієнт — працівників офісу, господаря кабінету, служб побуту;

— новоприбулий — присутніх;

— той, що проходить|минає| — того, хто стоїть;

— учні — вчителя, викладача;

— коли зустрічаються дві пари, спочатку вітаються чоловіки із жінками, потім жінки з|із| чоловіками і тільки потім чоловік із чоловіком;

— в рівних умовах першим привітається людина, що краще вихована.

· Знаки та жести привітання:

— увійшовши до приміщення|поміщення|, в якому знаходяться|перебувають| люди, вітайте усіх незнайомих нахилом голови або загальним|спільним| привітанням, а знайомим потисніть|знизуйте| руку;

— чоловіки (за винятком дуже літніх|немолодих| і|та| тих, кому важко підвестися|підіймати|), вітаючи тих, що входять, завжди встають. Якщо чоловік вітається із старшим за нього|немолодим| чоловіком або з|із| жінкою, йому слід сісти|посідати| тільки|лише| після того, як сядуть|посідають| вони, або за їх дозволом;

— жінка не встає, вітаючись із чоловіком, але|та| встає, вітаючись із старшою за нею жінкою;

— сидячи за столиком у кафе, ресторані, знайомих достатньо привітати кивком голови;

— жінці на знак вітання|привітання| ніколи не цілують руку на вулиці; роблять|чинять| це тільки|лише| у приміщенні|поміщенні|. Це надзвичайно ввічлива форма вітання|привітання| (але|та| не обов'язкова у наш час|в наші часи|). Пані|дама| не повинна спонукати чоловіка цілувати їй руку, особливо у діловому спілкуванні. Як і при наданні|виявленні| усіх знаків уваги, почуття|відчуття| такту має підказати чоловікові, коли й|та| де доречно цілувати руку жінці;

— поцілунки у діловому середовищі є недоречними. Тим більше, неприпустимо цілуватися з|із| тими, хто є вищим або нижчим за службовим статусом;

— вітати помахом руки дозволено тільки|лише| близько|поблизу| знайомих людей, якщо ви перебуваєте|перебуваєте| на великій відстані — наприклад, по різних сторонах|боках| вулиці, з|із| вікна, авто тощо;

— вітаючись, чоловік знімає (припіднімає) головний убір.

· Форми вербального привітання:

— нейтральні привітання: "Вітаю!", "Добрий ранок (день, вечір)!" тощо;

— емоційно забарвлені форми привітання: "Кого я бачу!", "Щасливий Вас бачити!", "Як живете?", "Який я радий!" тощо. Зазвичай, достатньо щирої посмішки та слів; "Дуже радий Вас бачити!" разом із потисканням руки;|пофарбовані|

— для посилення знаків доброзичливості вживаються запитання про життя, справи, здоров'я: "Як живете?", "Як Ваші справи?" або при більш невимушеному спілкуванні: "Як життя?", "Як здоров'я?". Якщо людина є доброю знайомою, а стан її справ нам в цілому відомий, ми уточнюємо: "Що нового?", "Ну, як ти?", цікавимось і робочими та сімейними справами: "Що нового на роботі?", "Як мати?" й тому подібне.

· Рукостискання:

— ділове привітання|привітання| починається з обміну рукостисканням;

— якщо люди, що зустрілися, вирішують|рішають| пройти|минати| частину|частку| шляху|дороги| разом (навіть декілька кроків), вони, зазвичай, обмінюються рукостисканням;

— руку слід подавати вільним, упевненим жестом, й|та| усю долоню, а не декілька пальців;

— прийнятніше подавати доло-ню вертикально. Розкрита долоня — ознака доброзичливості, довіри; повернена тильною стороною|боком| вгору|угору| — прагнення домінувати.

· Порядок потискання рук:

— першим руку для рукостискання подає жінка чоловікові;

— старший за віком — молодшому;

— вищий за посадою працівник — нижчому;

— господар|господар| кабінету — тому, хто входить;

— керівник, що приймає делегацію, — членам делегації;

— коли зустрічаються дві пари, спочатку потискають руки жінка з|із| жінкою, потім жінки із|із| чоловіками і тільки потім чоловік із|із| чоловіком.

· Прощання:

— ініціатором прощання ви-ступає|вирушає| той, хто був ініціатором спілкування, хто першим почав|зачинав| розмову або старший за віком, статусом;

— руку для потискання при прощанні першим подає жінка чоловікові (і далі згідно із попереднім підрозділом);

— слова прощання можуть бути різними, залежно від ситуації, близькості співрозмовників|співбесідників| тощо — від церемонного "Дозвольте відкла-нятися" до панібратського "Бувай!". У будь-якій ситуації доречно застосовувати формулу прощання "До побачення!" — вона може про­мовлятися будь-ким та у будь-який час. Також широко розповсюдженими є фрази "Всього доброго!" та "Бувайте здорові!", їхня відмінність лише в тому, що вони носять відтінок побажання;

— коли прощаються, зазвичай|звично| дякують за спілкування, вибачаються за час, що був відібраний у співрозмовника|співбесідника|;

— якщо ви маєте піти|вирушати| з|із| гостей завчасно, бажано зробити це непомітно для інших|останніх| г|залучати,приваблювати,привертати|остей, щоб не підштовхнути|та| їх теж піти завчасно. Прощаються у такому разі|в такому разі| тільки|лише| з|із| хазяйкою, обов'язково подякувавши за чудово проведений час;

— проводжаючи того, хто йде|вирушає|, чоловіки обов’язково встають; жінок і|та| шанованих|шановних| відвідувачів|візитерів| (гостей) проводжають до дверей;

— жінки встають, коли прощаються із|із| старшою жінкою чи особливо почесним відвідувачем|візитером| (гостем);

— тому, хто йде, бажають усього доброго, виказують своє дружнє ставлення або надію на подальшу|дальшу| співпрацю|співробітництво|; гостя|гостити| запрошують приходити ще, передають привіт його близьким.

Додаток|застосування| 5.

ПРАВИЛА ДІЛОВОГО ЕТИКЕТУ.

знайомство

|вистава|

Цінність етикету полягає в тому, що

за правилами поведінки стоїть уважність до людей.

Міллісент Фенвік

(член конгресу США)

Гарні манери — кращий захист

від поганих манер тих, хто нас оточує.

Ф.Честерфілд

(англійський дипломат і письменник)

· Знайомство|вистава|:

— знайомство здійснюється особисто або за посередництвом третьої особи, а також опосередковано — тобто шляхом листування, відсилання візитної картки|карточки| тощо|тощо|;

— представляючись у процесі ділового спілкування, слід назвати|накликати| свою посаду, організацію, потім|після| прізвище, ім'я і|та| по батькові (краще за все запам'ятовуються останні слова, тому людина швидше|скоріш| запам'ятає, як до вас звертатися|обертатися|);

— у відповідь на представлення|виставу| також слід представитися.

· Порядок|лад| знайомства:

— першим представляється (представляють|уявляють|) чоловік жінці;

— молодший за віком — старшому;

— нижчий за посадою працівник — вищому;

— той, хто входить — хазяїну|господареві| кабінету;

— той, що підійшов —тому, що стоїть;

— членів делегації — приймаючій стороні;|боку|

— новоприбулого гостя представляють|уявляють| присутнім. Якщо їх не більше 3-х, їх також представляють|уявляють| новоприбулому. Якщо їх більше 3-х, знайомство відбувається|походить| у процесі спіл-кування.

· У діловому сере-довищі для знайомства користуються візитними картками|карточки|:

— картку|карточку| вручають і|та| приймають правою рукою;

— отримавши|одержувати| картку|карточку|, слід подякувати, уважно її прочитати і|та| покласти на стіл перед собою (там вона залишається на весь час розмови), в спеціальну визитницу або у внутріш