Пиши Дома Нужные Работы

Обратная связь

Регулювання економіки на підприємстві: менеджмент та маркетинг.

 

Економічні терміни та категорії: підприємницька діяльність, підприємство, фірма, акціонерні товариства, державні підприємства, колективні підприємства, приватні підприємства, корпорації, спільні підприємства, малі підприємства, фонди підприємств, виробничі фонди, фонди обігу, основні виробничі фонди, оборотні виробничі фонди, оборотні засоби, витрати виробництва, витрати граничні, витрати змінні, витрати постійні, витрати середні загальні, витрати середні постійні, витрати середні змінні, собівартість, рентабельність, ефективність, менеджмент, маркетинг.

–1–

Вивчення першого питання теми слід розпочати зі з’ясування суті підприємницької діяльності, її головних принципів. Підприємницька діяльність– це праця індивіда, заснована на розвитку особистісних факторів, розширенні знань про свої можливості, спрямована на досягнення найкращого результату у господарській діяльності, на отримання економічної вигоди і насамперед, привласнення додаткового продукту. Підприємницькою діяльністю не можна вважати виконання будь – якого завдання, отриманого від іншої особи, якщо у виконавця був відсутній хоча б один із факторів виробництва та не було права свободи такої діяльності. Найважливішими факторами підприємницької діяльності є особиста власність, фізичні, розумові здібності, знання і досвід, становище в суспільстві тощо.

У прийнятому Верховною Радою України Законі «Про підприємництво” названі основні принципи, за якими здійснюється підприємництво: 1)вільний вибір діяльності на добровільних засадах, залучення до підприємницької діяльності майна і коштів юридичних осіб і громадян; 2)самостійне формування програми діяльності; 3)вибір постачальників і споживачів виробленої продукції; 4)встановлення цін відповідно до законодавства;5)вільний найм працівників; 6)залучення й використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та інших ресурсів, використання яких не заборонено або не обмежено законодавством; 7)вільне розпорядження прибутком, що залишається після внесення платежів, встановлених законодавством; 8)самостійне здійснення підприємцем (юридичною особою) зовнішньоекономічної діяльності.



Підприємницька діяльність є одним із важливих факторів соціально— економічного прогресу. Тому суспільство зацікавлене в цивілізованому підприємництві, що повинно знаходити правову підтримку у таки основних формах: 1)надання свободи підприємницької діяльності; 2) надання підприємцю статусу комерсанта; 3) створення умов для відкриття і реєстрації підприємства.

Основними організаційними формами підприємницької діяльності є: а) одноосібне володіння; б) товариство або партнерство; в) корпорація.

Основними функціями підприємництва є новаторська, організаційна, господарська, соціальна і особиста діяльність.

Підприємництво завжди розвивається у певному соціально—економічному та історичному середовищі і для його здійснення потрібні економічні, політичні, юридичні та психологічні передумови.

 

–2–

Головними суб'єктами підприємницької діяльності виступають підприємства. Тому необхідно звернути увагу на розкриття їх суті.

Підприємство - це основна ланка господарства країни, самостійний господарський суб’єкт, що має право юридичної особи і здійснюєвиробничу, науково-дослідну та комерційну діяльність з метою одержання прибутку.

Підприємство виробляє основну масу продукції, має закінчений цикл відтворення, самостійний баланс, розрахунковий рахунок у банку, печатку, товарний знак.

У народногосподарському комплексі країни підприємство є органічною складовою частиною, яка визначена на основі поділу праці, має складну внутрішню структуру (бригади, ділянки, цехи тощо) і свій трудовий колектив з його інтересами.

Слід зазначити, що у відповідності з формами власності, що передбачені Законом України “Про власність”, можуть діяти підприємства таких видів:

1. Індивідуальне підприємство, що засноване на особистій власності фізичної особи і її особистій праці;

2. Сімейне підприємство, що засноване на власності і праці громадян України, членів однієї сім'ї, які живуть разом;

3. Колективне підприємство, яке засноване на власності трудового колективу підприємства, кооперативу, іншого уставного товариства, громадської або релігійної організації;

4. Приватне підприємство, що засноване на власності окремого громадянина з правом найму робочої сили;

5. Державне комунальне підприємство, що засноване на власності адміністративно-територіальних одиниць;

6. Державне підприємство, яке засновано на загальнодержавній власності;

7. Спільне підприємство, що засноване на об'єднанні майна різних власників (змішана форма власності);

8. Орендне підприємство, яке надано в повне господарське ведення колективу (володіння майном зостається в руках держави, а функції розпорядження та використання передаються трудовому колективу).

Залежно від розмірів розрізняють підприємства великі, середні й малі. До малих належать підприємства в яких наявна чисельність працюючих становить: в промисловості та будівництві – до 200 чоловік, у науці та науковому обслуговуванні – до 100, в інших галузях виробничої сфери до 25, в роздрібній торгівлі – до 15 чоловік.

В залежності від сфери діяльності існують промислові, сільськогосподарські, будівельні, транспортні та інші спеціалізовані підприємства.

–3–

Фонди підприємстваце сукупність матеріальних і грошових ресурсів, цінних паперів, які створюються, розподіляються і використовуються у процесі розширеного відтворення для забезпечення життєдіяльності підприємства. До складу їх входять основні та оборотні фонди, фонди обігу, резервні й страхові фонди, а також інші матеріальні цінності й фінансові ресурси.

Основні фонди — це засоби праці, які багаторазово беруть участь у процесі виробництва, зберігають повністю або частково свою натуральнуформу тривалий час, їхня вартість переноситься на вироблений продукт частинами у процесі їхнього зношування. Перенесення це здійснюється шляхом амортизації й утворення амортизаційного фонду.

Основні фонди включають виробничі й невиробничі. Виробничі основні фонди – це засоби праці, які функціонують у виробничому процесі. Невиробничі основні фонди – це засоби праці, які безпосередньо не беруть участі у виробничому процесі, а задовольняють побутові й культурні потреби.

Оборотні фонди – це предмети праці, які використовуються у виробництві. Вони являють собою частину продуктивних фондів, які цілком споживаються у кожному циклі виробництва і їхня вартість повністю переноситься на виготовлений продукт. На практиці вони складають три групи: 1) виробничі запаси; 2) незавершене виробництво (предмети праці у виробництві, півфабрикати); 3) витрати майбутніх періодів.

Фонди обігу — це сукупність усіх засобів, які обслуговують сферу обігу. Вони включають: готову продукцію на складах підприємства, товари відвантажені, грошові кошти у касі, у банках, на рахунках, а також ресурси, які необхідні для реалізації готової продукції, її зберігання, доведення до якості, яка відповідає вимогам споживачів, інші ресурси, які використовуються для обслуговування постачання і продажу готової продукції.

Оборотні фонди і фонди обігу, виражені у грошах — це оборотні засоби.

–4–

Як відомо, в основі процесу кругообороту й обороту фондів в умовах ринку грошові затрати підприємства відособлюються від вартості у вигляді витрат і приймають форму собівартості продукції. Собівартість продукції (робіт, послуг) підприємства складається із затрат природних ресурсів, сировини, матеріалів, палива, енергії, основних фондів, трудових ресурсів та інших затрат на виробництво та реалізацію. Отже, собівартість — це виражені в грошовій формі поточні затрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції.

Ці затрати за їх економічним змістом можна згрупувати_таким чином: 1) матеріальні затрати; 2) витрати на оплату праці; 3) відрахування на державне соціальне страхування; 4) відрахування на обов’язкове медичне страхування; 5) амортизація основних фондів; 6) інші витрати.

У західній економічній літературі продуктивні сили (засоби виробництва і працівники) називають економічними ресурсами. Їх вважають обмеженими або рідкісними, тому що вони недостатні для задоволення безмежних потреб людини.

Крім того, вони ввели термін — вмінені витрати — справжні витрати виробництва на той чи інший товар, які визначаються як найвища корисність тих благ, які суспільство може отримати при найоптимальнішому використанні економічних ресурсів.

Щодо окремого підприємства вмінені витрати поділяються на зовнішні та внутрішні. Зовнішні — це витрати на придбання сировини, найму робочої сили, матеріалів та ін. Внутрішні витрати — це обладнання компанії, її грошовий капітал, інші активи, підприємницькі здібності (або власні ресурси).

Західні економісти розрізняють також постійні та змінні витрати. До постійних належать витрати на заробітну плату, на сплату оренди, витрат на освітлення, опалення, сплату процентів за кредит та ін. Їх відносять до постійних тому, що вони незмінні для даного підприємства.

До змінних належать витрати на сировину, матеріали, паливо, електроенергію.

Питання для самоконтролю.

1. Назвіть основні принципи підприємницької діяльності в Україні.

2. Які види підприємств можуть діяти в Україні?

3. Структура фондів підприємства.

Дайте визначення поняттям:

підприємницька діяльність,

підприємство,

фірма,

акціонерні товариства,

державні підприємства,

колективні підприємства,

приватні підприємства,

корпорації,

спільні підприємства,

малі підприємства,

фонди підприємств,

виробничі фонди,

фонди обігу,

основні виробничі фонди,

оборотні виробничі фонди,

оборотні засоби,

витрати виробництва,

витрати граничні,

витрати змінні,

витрати постійні,

собівартість,

рентабельність,

ефективність.

Рекомендована література:

Основна:

Мочерний С.В. Основи економічних знань.-К.: Академія, 2000.

Гальчинський А.С., П.С.Єщенко. Основи економічної теорії. - К.: Вища школа, 1995. – с.3-15.

Додаткова:

Крупка М.І., Островерх П.І., Реверчук С.К. Основи економічної теорії : Підручник. – К.: Атіка, 2001.

Основи економічної теорі/ Под ред. Камаева В Д. –М.:Изд-во МГУ им. Н.Є.Баумана,1997.

Модуль7






ТОП 5 статей:
Экономическая сущность инвестиций - Экономическая сущность инвестиций – долгосрочные вложения экономических ресурсов сроком более 1 года для получения прибыли путем...
Тема: Федеральный закон от 26.07.2006 N 135-ФЗ - На основании изучения ФЗ № 135, дайте максимально короткое определение следующих понятий с указанием статей и пунктов закона...
Сущность, функции и виды управления в телекоммуникациях - Цели достигаются с помощью различных принципов, функций и методов социально-экономического менеджмента...
Схема построения базисных индексов - Индекс (лат. INDEX – указатель, показатель) - относительная величина, показывающая, во сколько раз уровень изучаемого явления...
Тема 11. Международное космическое право - Правовой режим космического пространства и небесных тел. Принципы деятельности государств по исследованию...



©2015- 2022 pdnr.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.