Тести для самоаналізу менеджерських якостей

Тест 1. Чи є Ви організованою людиною?

Уважно прочитайте кожне запитання та виберіть тільки один варіант відповіді. Після цього за допомогою ключа, що розміщений наприкінці тесту, знайдіть кількісні оцінки отриманих вами результатів. Потім складіть всі оцінки і отриману суму зіставте з оцінками результатів, розміщених після ключа до відповідей на запитання.

1. Чи є у вас головні цілі в житті, до яких ви прагнете?

а) У мене є такі цілі;

б) хіба треба мати цілі, коли життя таке мінливе?

в) у мене є головні цілі, і я підпорядковую своє життя їх досягненню;

г) цілі у мене є, але моя діяльність мало сприяє їх досягненню.

2. Чи складаєте ви план роботи, справ на тиждень, використовуючи для цього тижневик, блокнот тощо?

а) Так;

б) ні;

в) не можу сказати ні «так», ні «ні», адже планую основні справи в голові, а план на поточний день – уявно чи на аркуші паперу;

г) робив спробу складати план, користуючись тижневиком, але потім зрозумів, що це нічого не дає;

д) складати план – це лише гра для дорослих людей в організованість.

3. Чи докоряєте ви собі за невиконання наміченого на тиждень, день?

а) Так, коли відчуваю свою провину, лінощі або незграбність;

б) так, попри будь-які суб’єктивні чи об’єктивні причини;

в) зараз усі докоряють один одному, чому ж треба ще докоряти самому собі:

г) додержуюсь такого принципу: коли щось вдалося зробити сьогодні – добре, а те, що не вдалося, мабуть, виконаю іншим разом.

4. Як Ви заповнюєте свою книжку з номерами телефонів, прізвищ та ін.?

а) Я – господар своєї книжки. Як хочу, так і заповнюю. Коли треба буде, знайду номер телефону;

б) часто змінюю записні книжки, бо дуже їх «експлуатую». Коли переписую номери телефонів, намагаюся все систематизувати, але потім знову переходжу на звичний запис;

в) вважаю, що головне – записати номер телефону, прізвище, ім’я по батькові, а як саме написано – не має значення;

г) користуюся загальновідомою системою: згідно з абеткою записую прізвище, ім’я, по батькові, номер телефону, а якщо потрібно, то і додаткові відомості — адресу, місце роботи, посаду.

5. За яким принципом ви розташовуєте різноманітні речі, що вас оточують?

а) Кожна річ лежить в будь-якому місці;

б) додержуюсь принципу: кожній речі – своє місце;

в) періодично наводжу порядок у розташуванні речей, предметів; потім кладу куди доведеться, через деякий час знову наводжу порядок тощо;

г) вважаю, що це питання не має ніякого відношення до самоорганізації.

б. Чи в змозі ви наприкінці дня сказати де, скільки та з яких причин вам довелося змарнувати час?

а) Я можу сказати про змарнований час;

б) можу сказати лише про місце, де було змарновано час;

в) якщо б змарнований час перетворювався у гроші, тоді б я його рахував:

г) завжди добре уявляю, де, скільки і чому було змарновано часу;

д) не тільки все це уявляю, а й шукаю шляхи скорочення втрат у тих самих місцях або ситуаціях.

7. Якими будуть ваші дії, якщо на нараді чи зборах починається «переливання з пустого в порожнє»?

а) Пропоную звернути увагу на суть питання;

б) будь-які наради або збори неможливі без «пустого» і «порожнього». Одне замінює інше, і так проходить нарада чи збори. І тут нічого не поробиш;

в) занурююся в себе;

г) починаю займатися тими справами, які взяв із собою, передбачаючи «переливання».

8. Чи будете ви приділяти увагу не тільки змісту, а й тривалості доповіді, з якою вам треба буде виступати?

а) Основну увагу приділю змісту доповіді, а тривалості — лише приблизно. Якщо буде цікава доповідь, то завжди дадуть час для її завершення;

б) приділяю однакову увагу змісту і тривалості доповіді, а також її варіантам залежно від часу.

9. Чи намагаєтеся використовувати буквально кожну хвилину для виконання задуманого?

а) Намагаюся, але у мене це не завжди виходить через особисті причини (втрата сил, погіршення настрою та ін.);

б) не прагну до цього, але вважаю, що не треба бути таким дріб’язковим щодо часу;

в) навіщо намагатися, коли час все одно не обженеш;

г) намагаюся і пробую, незважаючи ні на що.

10. Яку форму фіксації доручень, завдань та прохань використовуєте?

а) Записую у своєму тижневику, що саме треба виконати і в який строк;

б) фіксую найважливіші доручення, прохання, завдання у своєму тижневику. «Дрібниці» пробую запам’ятати. Якщо забуваю про дрібниці, то це не вважаю вадою;

в) намагаюся запам’ятати доручення, завдання, прохання, бо це тренує пам’ять. Але ж пам’ять часто підводить мене;

г) додержуюсь принципу «зворотної пам’яті»: хай пам’ятає про доручення і завдання той, хто їх дає. Якщо воно потрібне, то про нього не забудуть і викличуть мене для термінового виконання.

11. Чи ви пунктуальні щодо вчасного прибуття на ділові зустрічі, збори, засідання, нараду?

а) Приходжу раніше на 5–7 хвилин;

б) приходжу вчасно;

в) як правило, спізнююся;

г) завжди спізнююся, хоч намагаюся прийти раніше або вчасно;

д) якщо б видали посібник «Як не спізнюватися», то я, мабуть, навчився б не спізнюватися.

12. Якого значення надаєте своєчасності виконання завдань, доручень, прохань?

а) Вважаю, що своєчасність виконання завдань, доручень, прохань — це один з важливих показників мого вміння працювати, наче тріумф організованості. Але завжди дещо не вдається виконати вчасно;

б) своєчасність виконання — це звір, який може вкусити саме в ту хвилину, коли завдання виконано. Отже, краще трохи затягнути виконання завдання;

в) віддаю перевагу тому, щоб виконати завдання вчасно, а не міркувати про своєчасність;

г) своєчасно виконати завдання та доручення — добрий шанс отримати нове. За ретельність завжди буде своєрідно покарано.

13. Припустимо, ви пообіцяли іншій людині щось зробити або надати якусь допомогу. Але обставини так змінилися, що виконати обіцянку стало важче. Як ви будете поводитися?

а) Сповіщу людину про зміну обставин та неможливість виконати обіцянку;

б) поясню, що обставини змінилися, і виконати обіцянку стало важче. Також скажу, що не треба втрачати надії на виконання обіцянки;

в) буду намагатися виконати обіцянку. Якщо виконаю — добре, не виконаю — теж не біда, бо взагалі я свої обіцянки майже завжди виконую;

г) нічого не буду повідомляти людині. Будь що виконаю те, що обіцяв.

Ключ до відповідей на запитання

Оцінка результатів

72–78 балів. Ви — організована людина. Одна порада вам — не зупиняйтеся на досягнутому, розвивайте і далі самоорганізацію. Нехай вам не здається, що ви досягли межі. Організованість, на відміну від природи, дає найбільший ефект туму, хто вважає її ресурси невичерпними.

63–71 балів. Ви вважаєте, що організованість - це невід’ємна частина роботи. Це дає вам перевагу перед тими людьми, які мобілізують організованість тільки у крайніх випадках, коли це дуже необхідно. Але вам не треба відмовлятися від самоорганізації, навпаки, радимо поліпшувати її.

Менше за 63 бали. Ваш спосіб життя, ваше оточення навчили вас бути де в чому організованим. Організованість то з’являється у ваших діях, то зникає. Це ознака відсутності чіткої системи самоорганізації. Радимо вам проаналізувати свої дії, витрати часу, техніку роботи. Вам відкриється те, про що і не підозрюєте зараз. Щоб бути управлінцем-професіоналом, менеджером, потрібно стати організованою людиною.

Кількість балів, якими оцінюються варіанти відповідей, підкажуть вам, які якості становлять вищий ступінь організованості. Тож виявіть волю і наполегливість, переборіть себе, і результат буде позитивним для вас і оточуючих.

Застосування наведеного тесту для самоаналізу рівня вашої організованості як майбутнього керівника допоможе не тільки виробити шляхи формування саме цієї риси організатора, а й певною мірою сприятиме утвердженню гуманістичної спрямованості ваших дій [28].

Тест 2.Чи є Ви лідером?

Не роздумуючи дайте відповіді на всі наведені нижче запитання («так», «ні» або «не знаю»).

1. Ще у дитинстві необхідність підкорятися будь-кому була для мене проблемою.

2. Вважаю, що прогрес у науці та культурі неможливий, коли немає людей, котрі прагнуть до влади.

3. Гадаю, що волі справжнього чоловіка підкоряються всі жінки.

4. Відверто кажучи, не люблю, коли близькі виявляють про мене велике піклування.

5. Згоден із твердженням, що справжня натура жінки — покірливість.

6. Можливо, не всі здогадуються, що брати все на себе мені доводиться через постійну турботу про добробут родичів.

7. Вважаю, що більшість проблем виникає тому, що недостатньо лідерів з твердою рукою.

8. У важких ситуаціях, що потребують швидкого вирішення, мені зазвичай не треба багато часу.

9. Знаю, що можу і люблю керувати іншими людьми.

10. Не вмію і не хочу відкриватися до кінця ні перед ким.

11. Мені приємні мрії про «тиху пристань».

12. Вважаю, що підлеглий повинен уміти виконувати будь-які накази начальника.

13. Можливо, це дивно, але у стосунках з близькими людьми я відчуваю внутрішній опір, коли змушений щось просити.

14. Часто бувають ситуації, коли хтось чекає від мене пояснення, хоч, на мій погляд, усе вже ясно.

15. Мені здається, що мій характер подібний до характеру батька (матері), який (яка) був (була) опорою в родині.

Ключ до відповідей на запитання.

Підрахуємо бали: за кожну відповідь «так» ви отримаєте 10 балів, за кожне «не знаю» — 5 балів, за «ні» — 0 балів. Підсумуємо кількість балів.

Оцінка результатів

150–100 балів. Ваші відповіді малюють образ «великого диктатора», який знає, як є і як має бути. Ви вмієте переконувати та керувати іншими, примусити виконати роботу вчасно. Але іноді погляд ваших підлеглих каже: «Дай відпочити!»

99–50 балів. Гармонія та рішучість, мудрість і розрахунок, уміння дати добру пораду — ось ваші головні переваги. Якщо необхідно — керуєте, якщо треба — робите поступку, враховуючи думки та бажання інших. Але тільки ви знаєте, чи завжди засоби, які ви використовуєте, є прийнятними.

49–0 балів. Ваші відповіді притаманні «психологічному вужу». Ви здатні проковтнути будь-який докір, навіть тоді, коли це і необов’язково, всім пожертвувати, хоч цього ніхто не вимагає. Часто, відчуваючи власне безвілля, ви здатні на ... рішучий вчинок. Відчуваючи безпорадність, шукаєте в інших ті риси характеру, яких бракує вам. У цьому для вас — зміст і надія на краще життя.

Знайшли свою характеристику серед наведених? Прийміть цю інформацію до роздумів.

За змістом діяльності керівник може бути:

— лідером-програмістом, який надихає інших, пропонує програму поведінки та діяльності;

— лідером-виконавцем, який організовує виконання розробленої програми;

— лідером, який одночасно є і програмістом, і виконавцем.

Отже, під час добору керівних кадрів доцільно враховувати ці особливості та підбирати людину з рисами одночасно того, хто надихає, і рисами організатора (ідеальний варіант). Або начальником призначити лідера-програміста, а його заступником — лідера-виконавця. Якщо у керівництві мати тільки програмістів, то навіть наймудріше рішення може бути не виконане [13].

Тест 3. Чи конфліктна Ви людина?

Як зазначалось у розділі 11 протиріччя рано чи пізно перетворюється у конфлікт.

Конфліктна ситуація може породити інцидент, і тоді мають справу з конфліктом. Отже, формулою конфлікту є:

К = КС + і,

де К — конфлікт; КС — конфліктна ситуація; і — інцидент.

Для обрання ефективних шляхів запобігання конфліктам, а також для глибшого усвідомлення особливостей своєї поведінки у конфліктній ситуації доцільно використати тест К.У.Томаса та Р.Х.Кілмана, розроблений ще у 1972 р. Згідно з поглядами цих авторів, є п’ять стилів поведінки в конфліктних ситуаціях: конкуренція (суперництво), співробітництво (співпраця), компроміс (домовленість), уникнення і пристосування. Ці стилі відображені на відповідній схемі менеджменту конфлікту.

Схема Томаса-Кілмана

З’ясуйте стиль поведінки, типовий для вас, обравши ті чи інші відповіді (довго не розмірковуйте).

1. а) Іноді я даю змогу іншим узяти на себе відповідальність за вирішення спірного питання;

б) перш ніж обговорювати наші розбіжності, я намагаюся звернути увагу на те, в чому ми обидва згодні.

2. а) Я намагаюся знайти компромісне рішення;

б) я пробую улагодити конфлікт з урахуванням усіх інтересів — іншої людини та моїх особистих.

3. а) Звичайно, я наполегливо прагну домогтися свого;

б) іноді я жертвую своїми особистими інтересами заради інтересів іншої людини.

4. а) Я намагаюся знайти компромісне рішення;

б) я дбаю, щоб не образити почуттів іншої людини.

5. а) Коли я залагоджую спірну ситуацію, то весь час намагаюся знайти підтримку в іншої людини;

б) я намагаюся робити все, аби уникнути зайвої напруженості.

6. а) Я намагаюся уникнути неприємностей для себе;

б) я намагаюся домогтися свого.

7. а) Я стараюся відкласти вирішення спірного питання для того, щоб перегодом вирішити його остаточно;

б) я вважаю за можливе поступитися в одному, аби добитися успіху в іншому.

8. а) Звичайно, я наполегливо прагну домогтися свого;

б) я спочатку намагаюся визначити, в чому полягають всі порушені інтереси та спірні питання.

9. а) Вважаю, що не завжди варто хвилюватися через якусь розбіжність у стосунках з іншими людьми;

б) я вживаю всіх зусиль, аби домогтися свого.

10. а) Я твердо прагну домогтися свого;

б) я пробую знайти компромісне рішення.

11. а) Я, по-перше, намагаюся з’ясувати, в чому полягають всі порушені інтереси та спірні питання;

б) я намагаюся заспокоїти іншого та передусім зберегти наші стосунки.

12. а) Частіше я не займаю позицію, яка може викликати суперечку;

б) я даю змогу іншій людині з того чи того питання залишитися при своїй думці, коли вона також іде мені назустріч.

13. а) Я пропоную нейтральну позицію;

б) наполягаю, щоб усе було зроблено по-моєму.

14. а) Я повідомляю іншому свою точку зору і запитую про його погляди;

б) я намагаюся показати іншому логіку та перевагу моїх поглядів.

15. а) Я намагаюся заспокоїти іншого та зберегти наші стосунки;

б) я намагаюся зробити все необхідне, аби уникнути напруження.

16. а) Я дбаю, щоб не зачепити почуттів іншого;

б) я зазвичай прагну переконати іншого в перевагах моєї позиції.

17. а) Звичайно я наполегливо прагну домогтися свого;

б) я намагаюся зробити все, аби уникнути зайвого напруження.

18. а) Якщо це робить іншого щасливим, я даю йому змогу наполягати на своєму;

б) я дам іншому можливість мати свою думку, якщо він іде мені назустріч.

19. а) По-перше, я намагаюся визначити, в чому полягають всі порушені інтереси та спірні питання;

б) намагаюся виявити спільні інтереси та питання для обговорення.

20. а) Намагаюся негайно подолати наші розбіжності;

б) я намагаюся знайти найкраще поєднання вигод та втрат для нас обох.

21. а) Коли я веду переговори, то намагаюся бути уважним до іншого;

б) я завжди схильний до прямого обговорення проблеми.

22. а) Я прагну знайти позицію, що знаходиться посередині між моєю та іншої людини;

б) я відстоюю свою позицію.

23. а) Як правило, я турбуюся про те, щоб задовольнити бажання кожного з нас;

б) іноді даю змогу іншим взяти на себе відповідальність за вирішення складного питання.

24. а) Якщо позиція іншого здається йому дуже важливою, я намагаюся йти йому назустріч;

б) я намагаюся схилити іншого до компромісу.

25. а) Я намагаюся переконати іншого у своїй правоті;

б) під час переговорів я прагну бути уважним до аргументів іншого.

26. а) Я зазвичай пропоную свою позицію;

б) я майже завжди намагаюся задовольнити інтереси кожного з нас.

27. а) Частіше за все я прагну уникнути справ;

б) якщо це зробить іншу людину щасливою, я дам їй змогу домогтися свого.

28. а) Звичайно, я наполегливо прагну домогтися свого;

б) залагоджуючи ситуацію, я зазвичай прагну знайти підтримку в іншого.

29. а) Я пропоную нейтральну позицію;

б) гадаю, що не завжди варто хвилюватися через розбіжність думок,поглядів.

30. а) Я намагаюся не образити почуттів іншого;

б) я завжди займаю таку позицію в суперечці, щоб разом з усіма домогтися успіху.

Ключ до відповідей на запитання

Оцінка результатів

Наявність рис кожного стилю реагування підраховується за відношенням підкреслених вами до максимально можливих. Так, якщо кількість можливих ознак по суперництву (11) прийняти за 100%, а ви позначили 6 із них, то можна сказати, що ви виявили схильність до такого реагування майже на 55%:

А щодо компромісу визначилися, наприклад, 5 з 12 можливих ознак. Тоді за цим показником у вас буде майже 42%.

А чи є найкращий стиль поведінки в конфліктній ситуації? Однозначно на це запитання відповісти важко, адже це залежить від психологічних особливостей людей, конкретної ситуації та ін. Треба вміти гнучко використовувати позитивні особливості кожного стилю та застосовувати його відповідно до конкретних умов.

Тест 4. Який Ваш тип темпераменту?

Пропонуємо вибрати одну з чотирьох характеристик поведінки, що найбільшою мірою притаманна вам. У таблиці для відповідей на запитання ставиться «+» в одній з клітинок, що йде під номером: 1, 2, 3, 4.

Оцінка результатів

Після заповнення таблиці підрахуйте кількість хрестиків у стовпчиках. Відносна перевага кількості хрестиків в одному з чотирьох стовпчиків вказує на тип темпераменту:

1 — холерик; 3 — флегматик;

2 — сангвінік; 4 — меланхолік.

Зазначений тест допомогає враховувати особливості темпераменту людей під час комплектування колективів, робити необхідний у цих випадках аналіз міжособистісних стосунків. У цьому аспекті особливого значення набувають такі ознаки темпераменту, як схильність особистості до спілкування. Сангвінік за цією ознакою об’єднує людей у колектив; друге місце за цим параметром посідає холерик, який також певною мірою схильний до спілкування.

Сангвінік та холерик — екстраверти, тобто люди, схильні до зовнішніх контактів, відкриті для спілкування.

Флегматик та меланхолік — інтроверти, тобто люди більш замкнуті, менш контактні.

У той же час агресивність та збудженість холерика, його нетерплячість змушують передбачати можливі конфліктні ситуації у міжособистісних стосунках. Цікавість до нового, хороша адаптація, енергійне прагнення досягти мети сприяють тому, що такий співробітник (за наявністю певних професійних здібностей) може стати діловим лідером колективу [20].

Якщо проаналізувати природні передумови позитивних особистісних якостей флегматика, побачимо, що доцільно скористатись його терпінням, врівноваженістю для стабілізації колективу, врахувавши одночасно необхідність спеціальної роботи з ним для формування позитивного ставлення до нового.