Виявлення ступеня взаєморозуміння в сім'ї

Психологічне консультування пов'язане з певними труднощами.

1. Проблема часу. Психолог повинний за короткий термін визначити причини, мотиви, умови конфлікту, показати подружжю можливості відновлення їхніх відносин;

2. Різний ступінь конфліктності сімейного життя подружжя. Значна частина звертаються за психологічною допомогою — це молодь, що нещодавно одружились. Для них корекція психологічної несумісності ефективна. Однак нерідко психолог має справу з родинами, що неминуче створюють ситуації, що невдовзі приведуть до розлучення.

Ще одна група консультованих — люди із суперечливою системою мотивів, що як перешкоджають, так і сприяють збереженню подружніх відносин. Перша група мотивів обумовлює збереження конфліктів, аж до готовності йти на розлучення, у той час як мотиви, що сприяють збереженню родини, роблять можливим психологічну корекцію подружніх відносин.

3. Підвищена агресивність клієнта стосовно подружжя і консультанта. Особливість конфліктних родин, що знаходяться на стадії розлучення, — спрощене мотивування такого рішення. Це ускладнює повну діагностику подружніх відносин. Важливо зацікавити консультованих у більш глибокому розкритті їх сімейних і особистих, проблем, а також трансформувати ситуацію, де психолог проводить експертизу взаємин подружжя у ситуацію, коли самі вони за допомогою психолога переосмислюють мотиви конфлікту.

4. Наявність неусвідомлюваних компонентів конфліктної поведінки подружжя значно ускладнює положення консультованих і роботу психолога-консультанта (В. Смєхов).

Визначення необхідності консультування і прогноз ефекту впливу на родину — це початкова діагностична стадія корекції подружніх відносин. Діагностична стадія може включати структурний, описовий, динамічний, генетичний і прогностичний рівні. Для діагностики подружнього конфлікту рекомендується використовувати методику аналізу конфліктної ситуації — МАКС (В. Смєхов). Вона являє собою вільний опис конфлікту у виді відповідей на питання, що об'єднані в одинадцять рефлексивних планів. Важливо представити внутрішню картину конфліктної події хоча б одного з його учасників. Ефективне використання методики можливо після встановлення психотерапевтичного контакту.

Другим етапом консультування конфліктних родин є відновлення подружніх відносин. Успішність переходу до нього залежить від зниження психічної напруженості клієнта. Іноді в подружньому конфлікті сформовані відносини сприймаються як неминучі, через що з'являються почуття занепокоєння, безвихідності, жалості до себе. Важливо прагнути змінити песимістичне відношення подружжя до ситуації.

При нормалізації подружніх відносин важливо:

• не допустити нового загострення конфлікту в присутності психолога (обвинувачень, образ, брутальності);

• не стати на сторону одного з подружжя, тому що нерідкі спроби включити консультанта в якості «спільника» у конфлікті;

• з самого початку прагнути до розширення розуміння подружжям конфліктної ситуації, оцінки її з позиції опонента;

• терпляче відноситися до повільної, але позитивної еволюції, відновленню подружніх відносин;

• шанобливо відноситися до норм і цінностей, що приймаються чи відстоюються подружжям;

• не прагнути давати поради, а допомагати знайти правильне рішення самим;

• дотримувати делікатність і анонімності, особливо в тих питаннях, які стосуються інтимних відносин подружжя.

Психологу-консультанту не завжди вдається нормалізувати відношення подружжя, які звернулися за допомогою. Р. Мей підкреслює необхідність психологу-консультанту розвивати в собі те, що А. Адлер назвав мужністю недосконалості, тобто уміння мужньо приймати невдачу.

Висновок

Таким чином, конфлікт – обопільний негативний психічний стан двох чи більше людей, що характеризується ворожістю, відчуженістю, негативізмом у відносинах, викликане несумісністю їхніх поглядів, інтересів чи потреб .

Подружні конфлікти можуть носити конструктивний і деструктивний характер. Конструктивно дозволяються конфлікти притаманні всім подружнім спілкам. Більше того, вони є необхідною складовою подружніх відносин.

Деструктивні конфлікти не проходять безслідно, і наносять подружжю психологічні травми. Тому дії учасників подружнього конфлікту повинні бути спрямовані на зміну характеру конфлікту з деструктивного в конструктивний.

Для цих цілей використовується ряд методів: дотримання «соціальної дистанції», слідування «правилу різноманітності» і «згладжування», метод «доброзичливих посилань».

Одним із способів врегулювання подружніх конфліктів є психологічне консультування, сутність якого полягає у виробленні рекомендацій зі зміни негативних психологічних факторів, що утрудняють життя подружжя і викликають конфлікти. Психологічне консультування проходить у дві стадії: діагностика конфлікту і відновлення подружніх відносин.

Однак психологічне консультування стикається з рядом проблем: проблема часу, різний ступінь конфліктності сімейного життя у подружжя, наявність неусвідомлюваних компонентів конфліктної поведінки.

2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИЧИН ВИНИКНЕННЯ ПОДРУЖНІХ КОНФЛІКТІВ

2.1. Мета, завдання, гіпотези та методи дослідження

Мета роботи – вивчення причин конфліктів у молодих сім'ях.

Завданням є дослідження основних причин конфліктів у молодих сім'ях:

а) виявити за допомогою тесту «чи Розумієте ви один одного?» рівень взаєморозуміння між подружжям.

б) визначити рівень конфліктності кожного з досліджуваних;

в) дослідити подружжя на задоволеність шлюбом;

г) вивчити способи вирішення конфліктних ситуацій у досліджуваних пар.

Гіпотези:

1. Недолік взаєморозуміння є однією з причин сімейних конфліктів.

2. Недостатня обізнаність один про одного приводить до сімейних конфліктів.

3. Різні погляди і стереотипи поведінки є важливими у виникненні конфліктів, а також уявлення подружжя про значущість в сімейному житті сексуальних відносин, моральної і емоційної підтримки і т. д.

Методи:

1. Тест «Чи розумієте Ви один одного?» (Додаток 1)

2. Тест на рівень конфліктності («Чи конфліктна ви особистість?») (Додаток 2)

3. Тест «Чи задоволені Ви шлюбом?» (Додаток 3)

4. Тест Томаса (Додаток 4)

5. Проективна методика: «Будинок – дерево – людина». (Додаток 5)

Хочу також познайомити із сім’ями, що згодились допомогти у створенні даної роботи та пройти ряд тестів, що вказані вище.

Таблиця 1

2.2. Результати емпіричних досліджень та їх обговорення

Дослідження ступеня вікової психології в сім'ї

Виявлення ступеня взаєморозуміння в сім'ї

Першим тестом, застосованим при дослідженні ступеня вікової психології в родині, став «Чи розумієте Ви один одного?»

Мета застосування даної методики:даний тест має виявити, наскільки добре опитані розуміють один одного і, отже, є відсутність взаєморозуміння однією з головних рушійних сил виникнення конфлікту.

Тест являє собою опитувальник з 10 запитань, на кожне з яких пропонується по 3 відповіді. Текст тесту і ключі до нього представлені в Додатку 1. Обоє повинні були вибрати один з трьох запропонованих відповідей. Потім вони повинні були підрахувати і скласти ті бали, які у них набрані. Бали, що набрані подружжям, представлені в Таблиці 2.

Інструкції піддослідним: «Уважно прочитайте кожне запитання і вибирайте один з трьох запропонованих варіантів відповідей».

Таблиця 2

Після підрахунку та аналізу отриманих даних, нами були виділені діапазони значень показників ступеня взаєморозуміння в парі, які представлені в Додатку 1.

Згідно з нашим аналізом, лише у 1 з 10 випадків в сім'ї прийнято розповідати про всі свої проблеми. У таких сім'ях кожен з подружжя ділиться тим, що його обтяжує, і партнер його уважно слухає. У них немає потреби ділитися з кимось іншим: друзями, родичами, тому що вдома їх розуміють краще.

5 з 10 чоловіків і 4 з 10 жінок, залучених до опитування, вибирають, про що розповідати, а про що слід промовчати. Мова не йде про те, що подружжя не довіряють один одному – просто вони підходять більш делікатно до цієї проблеми.

3 з 10 чоловіків і 4 з 10 жінок відчувають, що в їх сім'ях не вистачає взаєморозуміння. Досить часто вони не присвячують чоловіка в свої проблеми. Є ряд речей, про які їм потрібно і можна було б говорити, але цього не відбувається.

У найскрутнішому становищі опинилися 1 з 10 чоловіків і 1 з 10 жінок. Судячи з усього, в їх сім'ях практично повністю відсутнє взаєморозуміння. Існує величезна кількість питань, про які вони не говорять, і вони обидва не вирішуються обговорювати їх. А це веде до відчуження, тому що кожен відчуває необхідність мати поруч людину, яка б його розумів.

Коментарі випробуваних за даним тестом:

Таблиця 3

Таким чином, методика показала, а подальша бесіда з досліджуваними підтвердила брак розуміння в тій чи іншій мірі в більшості сімей, що взяли участь в дослідженні. При цьому не варто забувати, що сімейне щастя базується на трьох «взаємо-»: взаємної любові, взаємоповагу та взаєморозуміння. Той факт, що багато випробовувані поставилися до тесту серйозно задумалися над цією проблемою, показує їх прагнення вирішити ситуацію. Інші ж, зокрема, Лляна С., Наталя Г., Ольга К., певно, звикли тікати від проблем, закривати очі на них. Така поведінка може лише погіршити ситуацію.

В цілому слід зазначити, що, з одного боку, наявність нерозуміння в сім'ях свідчить про те, що вони часто стикаються з конфліктами, а з іншого – нерозуміння сприяє їх виникненню. Вихід з цього замкнутого кола полягає в тому, щоб задуматися над цією ситуацією, поговорити. При цьому не слід забувати про тактику і повагу до чоловіка. Все це повинно сприяти знаходженню порозуміння в молодих сім'ях.