Основні різновиди конструкцій книг у палітурних оправах

Основні види видань

Згідно з ДСТУ 3017-95 видання класифікуються за такими видами. За цільовим призначенням - офіційні, наукові; науково-популярні; науково-виробничі; виробничо-практичні; нормативні, видавничо-практичні; виробничо-практичні для аматорів; навчальні; громадсько-політичні; довідкові; для організації дозвілля; рекламні; літературно-художні.

За аналітико-синтетичним переробленням інформації - інформаційні;

бібліографічні; реферативні; оглядові; дайджест.

За інформаційними знаками - текстові; нотні; картографічні; образотворчі. За матеріальною конструкцією - книжкові; журнальні; аркушеві; газетні;

буклети; карткові; плакати; поштові картки; комплектні; книжки-іграшки. За обсягом - книги; брошури; листівкові. За складом основного тексту - моновидання; збірники. За періодичністю - неперіодичні, серіальні, періодичні; продовжувані. За структурою - серії; однотомні; однотомники, багатотомні, багатотомники, зібрання творів; вибрані твори.

Види неперіодичних видань за інформаційними ознаками - монографії, автореферати дисертацій; препринти, тези доповідей (повідомлень) наукової конференції (з'їзду, симпозіуму); збірники наукових праць (збірник матеріалів досліджень, виконаних у наукових установах, навчальних закладах чи товариствах); статути (офіційні видання зведення правил, які регулюють принципи організації та порядок діяльності); інструкції; стандарти, прейскуранти;

паспорти; посібники; наочні посібники; практичні посібники; навчальні посібники; навчальні наочні посібники; навчально-методичні посібники;

практичні порадники; підручники; хрестоматії; методичні рекомендації (методичні вказівки); курси лекцій; тексти лекцій; конспекти лекцій; навчальні програми; практикуми; словники; енциклопедії; енциклопедичні словники; мовні словники; тлумачні словники; термінологічні словники; розмовники; довідники;

путівники; проспекти; каталоги; альбоми; атласи; афіші; інформаційні листки;

документально-художні видання; науково-художні видання; альманахи; антології.

Види періодичних і продовжуваних видань - газети; громадсько-політичні газети; спеціалізовані газети; спеціальній газетні випуски; журнали (часописи);

громадсько-політичні журнали; наукові журнали; науково-популярні журнали;

виробничо-практичні журнали; популярні журнали; літературно-художні журнали; реферативниї журнали; бюлетені; рекламні бюлетені; бюлетені-хроніки;

бюлетені - таблиці; статистичні бюлетені; календарі; табель-календарі; відривні (перекидні) календарі; календарі книжкового типу; календарі знаменних дат;

експрес-інформація.

ГСТУ 29.5 - 2001 визначає книжкові видання і подає такі терміни та визначення.

Книжкове видання - це видання у вигляді блока скріплених у корінці аркушів друкованого матеріалу встановленого формату в обкладинці чи палітурці.

Текстове видання - це видання, більшу частину обсягу якого займає словесний, цифровий, у вигляді ієрогліфів, формул (хімічних або математичних) чи мішаний текст (ДСТУ 3017 - 95).

Текст - частина видання, що містить інформацію, зображену за допомогою певного набору знаків (ДСТУ 3018 - 95).

Формат видання - розмір готового видання, що визначається шириною та довжиною сторінки видання у міліметрах чи шириною і довжиною аркуша паперу видання в сантиметрах із зазначенням частини, яку займає на ньому сторінки видання (ДСТУ 3018 - 95).

ГСТУ 29.1-97 регламентує термін і визначення журналів різного цільового призначення та подає їх класифікацію.

Журнал — періодичне видання, що виходить під постійною назвою, має постійні рубрики, містить статті, реферати, інші матеріали з різних громадсько-політичних, наукових, виробничо-практичних й інших питань, літературно-художні твори, ілюстрації, фотографії.

Книжкові та журнальні видання для визначення їхньої конструкції, зовнішнього оформлення і вибору оптимальної технології поліграфічного виконання можна поділити за такими ознаками:

1)обсягом видання в обльїково-видавничих, друкованих та паперових аркушах, а в деяких випадках і за товщиною блока;

2)форматом видання, який визначається форматом аркуша паперу і його чисткою. При цьому всі видання поділяються на п'ять груп форматів:

• великі - від 84 х 108/8 до 84х90/16;

• середні - від 70х 100/16 до 84х90/32;

• малі - від 70 х 100/24 до 70 х 108/64;

• мініатюрні - від 70х90/64 до 70х90/512;

•> малютки - від 60х90/512 до 60х84/1024;

3)тиражем видання в тис. примірників, залежно від чого умовно вважають іираж до 15 тис. примірників - малими, до 50 тис. примірників - середніми, до .'(Ю тис. примірників - великими, понад 200 тис. примірників - масовими;

4)строком служби видання, тобто тривалістю користування ним. За цією отакою видання поділяються на три групи: для малого строку служби (до 1 року), середнього (від 4 до 10 років) і тривалого (до 25 років та більше);

5)категорією читача. При цьому виділяються видання для дорослого читача І кидання для дітей та юнацтва.

Залежно від конструкції видання поділяються на брошури, книги в обкладинках і книги в палітурних оправах.

Газета - періодичне видання з постійною назвою, що виходить через певні короткі проміжки часу, містить офіційні документи, оперативну інформацію і матеріали з актуальних громадсько-політичних, наукових, виробничих та інших питань, а також літературні твори, фотографії та рекламу (ДСТУ 3017 - 95).

У нашій країні газетні видання випускають обсягом від 2 до 24 і більше шпальт трьох форматів: А2 (420х594 мм); АЗ - половина А2, що дорівнює 297х420 мм, і А4 - четвертинка А2, яка дорівнює 210х297 мм.

Аркушеві зображальні видання за своїм призначенням можна умовно поділити на дві групи: самостійні видання (плакати, образотворчі художні репродукції, твори живопису, наочні посібники, одноаркушеві календарі, образотворчі листівки тощо) і продукція, яка ілюструє текстову частину книжкових, рідше журнальних видань (вклейки, вкладки, обкладинки і т.д.).

Елементи конструкції книги

Книгою (від старослав. «кьниги» — літери, грамоти, письмо) вважають неперіодичне друковане видання обсягом понад 48 с., а брошурою (від фр. Ьгспег - зшивати) - видання обсягом понад 4 с., але не більш як 48 с.

Книга складається із книжкового блока, уставленого в палітурну оправу. Книги випускають також в обкладинках, але їхня конструкція відрізняється від книг у палітурних оправах.

Книжковий блокскладається із зошитів, підібраних у порядку нумерації сторінок, скріплених між собою в корінці й обрізаних із трьох боків.

в г д Конструкція книги в палітурній оправі

До зовнішніх елементів книжкового блока належать форзац, корінцевий матеріал, обрізи, стрічка-закладка, капгал, корінець.

Корінець - один із торцевих боків блока, по якому скріплюються зошити або аркуші. Залежно від виду оформлення корінець може бути прямим, округленим, грибоподібним.

Форзац (нім.) - це два чотиристорінкових аркуша паперу, один з яких приклеюється до першого, а другий - до останнього зошитів блока. Перший слугує для з'єднання першого аркуша блока з переднім боком оправи, а другий - для з'єднання останнього аркуша з задньою сторонкою оправи. Крім того, форзац є елементом художнього оформлення книги і закриває зворотну сторонку палітурної оправи.

Для більш міцного скріплення зошитів у блоці, а також для прикраси книги середнього і великого обсягів використовується каптал у вигляді тканинної тасьми з потовщеним кольоровим краєм, приклеєної до верхнього і нижнього країв обрізаного книжкового блока.

Корінцевий матеріал - це марля або інший матеріал, що її заміняє. Корінцевий матеріал знаходиться на корінці блока і збільшує його міцність, а також скріплює блок з палітурною оправою. Цей матеріал за шириною перевищує товщину блока; його краї, які виступають, приклеюються до внутрішніх боків оправи. Для збільшення міцності на корінець наклеюється паперова смужка.

Торцеві боки (передній, верхній та нижній) книжкового блока називаються обрізами. Передній обріз залежно від форми корінця може бути прямим або ввігнутим. Іноді для поліпшення художнього оформлення книги і а запобігання забрудненню обрізів їх фарбують.

Нахзац - елемент книги у вигляді однозгинного аркуша паперу, один бік якого приклеюється до останньої сторонки книжкового блока, а інший - до задньої сторонки книжкової оправи.

Палітурка - тверда оправа книги, що складається із двох боковий (передньої і задньої) та корінцевої частини, скріплених між собою палітурним матеріалом. І отова книжкова оправа з'єднується з книжковим блоком за допомогою форзаца і нахзаца. Як правило, палітурка більша за книжковий блок, а її боковини виступають за обріз блока з трьох боків, утворюючиканти.

Обкладинка - паперова оправа видання, що оберігає його сторінки від і юшкодження та забруднення.

Шпальта - задрукована площа сторінки будь-якого видання.

Поля сторінки - незадруковані ділянки сторінки навколо шпальти. Кожна сторінка має чотири поля: верхнє (в головці), нижнє, зовнішнє (переднє) і внутрішнє (корінцеве).

Пропорція сторінки - співвідношення між шириною та висотою сторінки,

безпосередньо пов'язане з форматом видання.

Колонцифра - порядковий номер сторінки видання. Розміщується зверху або знизу шпальти з виключанням до переднього поля сторінки, іноді корінцевого, або посередині.

Титул - перша сторінка книги, на якій розміщуються основні бібліографічні дані видання: прізвище автора, назва, назва видавництва, місце і рік випуску.

Кінцевий титульний аркуш (колофон) - остання сторінка видання з вихідними даними.

Зворот титулу - зворотний бік титулу, на якому розміщуються деякі елементи вихідних даних (ББК, знак охорони авторського права, номер за міжнародною стандартною книжковою класифікацією І8ВМ). Для зручності користування в деяких виданнях є стрічка-закладка (ляссе) - шовкова вузька тасьма, прикріплена до верхньої частини корінця книжкового блока.

Ваката - чиста сторінка, що використовується у виданні для композиційно-ритмічних цілей при оформленні. Іноді це зворот титульного аркуша, шмуцтитулу.

Вклейка - окремий відбиток ілюстративного матеріалу, що вклеюється між певними сторінками видання. Як правило, вклейки друкуються на папері вищої якості, іноді навіть іншим способом друку, виконуючи інформаційну функцію.

Суперобкладинка - паперова додаткова сторінка, що накидається на обкладинку для захисту її від пошкодження і забруднення. Використовується як елемент зовнішнього оздоблення видання, може виконувати інформаційну функцію.

Футляр - картонна коробка, призначена для пакування і захисту цінних видань від пошкоджень при транспортуванні. Футляри виготовляють із простого, найдешевшого картону. На футлярі, як правило, розміщують назву видання або наклеюють етикетку з відповідною інформацією. Іноді футляри виготовляють для двох і більше книжок єдиного оздоблення, при цьому вони мають складну багато-детальну конструкцію.

Аплікація на палітурці - прикріплення до палітурного матеріалу малюнка, контуру з іншого матеріалу, який відрізняється за кольором, фактурою.

Авантитул (фортитул, вихідний аркуш) - перша сторінка книжкового блока, розташована перед титульним аркушем, декоративно-композиційного призначення. Використовується для розміщення окремих елементів титулу, наприклад назви видавництва.

Тарат книги - додаткові тексти довідкового характеру про дане видання (наприклад, список ілюстрацій, таблиць, словник використаних термінів та ін.).

Каптал - бавовняно-паперова або шовкова тасьма завширки до 10 мм із потовщеним кольоровим краєм. Наклеюється на кінці корінця книжкового блока для скріплення його краю, має також декоративне призначення: каптал, підібраний під колір палітурного матеріалу, є елементом її художнього оздоблення.

Колонтитул — елемент оздоблення видання, розміщений над текстом (іноді збоку або знизу). Містить деякі заголовні дані видання (наприклад, прізвище автора, назву книги або розділу).

Контртитул - додатковий титул, що розміщується на одному розвороті з основним. У перекладних виданнях на контртитулі наводяться ті самі дані, що й на титульному аркуші, але мовою оригіналу.

Оклад - декоративне покриття книжкової оправи, виконане із твердих матеріалів (метал, дерево тощо). Застосовується при виготовленні церковних книг, подарункових видань.

Паспарту - конструктивний елемент видання у вигляді аркуша цупкого паперу або тонкого картону, на який наклеюють ілюстративний матеріал. Іноді ілюстрацію на паспарту оздоблюють тисненням.

Палітурні шрифти - латунні або цинкові шрифти, призначені для тиснення на палітурках заголовків та інших текстів.

Розпашна ілюстрація - ілюстрація (таблиця), розміщена на розвороті книги.

Розпашний титул - різновид титульної сторінки, декоративні й образотворчі елементи якого розміщуються на першому розвороті книги.

Рубчик - заглибина на палітурці готового видання (книги, альбому тощо) для кращого його розкриття.

Шмуцтитул (додатковий титул) - сторінка, що розміщується перед окремими розділами або главами книги. На шмуцтитулі розташовують назву розділу або глави книги, в деяких випадках - сюжетні зображення.

Штрих-код (штриховий код, книжковий код ЕАМ) - товарний код друкованої продукції, виконаний згідно зі стандартом Міжнародної асоціації товарної нумерації (ЕАМ). Код складається із прапора продукції з трьох цифр:

978 - для книг, 977 - для журнальної і газетної продукції; наступні дев'ять цифр коду - це міжнародні індекси І5ВМ та І85К, в яких зашифровано країну -виготовлювач, видавництво і порядковий номер. Остання, тринадцята цифра є контрольною: вона розраховується за правилами коду.

Таким чином, складний поліграфічний процес виготовлення книг складається із великої кількості різних технологічних операцій. Існують спеціально розроблені інструкції для їх виконання. Дотримання цих інструкцій для поліграфічних підприємств є необхідною умовою випуску якісної продукції.

Палітурні оправи. Палітурна оправа зберігає книжковий блок від пошкоджень і є елементом художнього оформлення книги, а також виконує певну інформаційну функцію. Оправи різняться конструкцією, формою корінця (прямий чи заокруглений), наявністю або відсутністю канта та видом кутів оправ (прямі чи заокруглені). Залежно від конструкції палітурні оправи бувають з однієї деталі, суцільнокриті та складені. В першому випадку оправи виготовляються із картону, технічної тканини та інших матеріалів, закріплюються із блоком приклеюванням до них виступних клапанів корінцевого матеріалу й одного аркуша форзаца. Такі оправи прості у виготовленні, порівняно дешеві й використовуються для малооб'ємних видань - виробничо-інстурктивних, довідкових, кишенькового типу та ін.

У суцільнокритих оправах картонні сторонки поклеєні одним куском матеріалу на паперовій або тканинній основі. На внутрішній бік корінця для збільшення його міцності, гнучкості й можливості тиснення на ньому, наклеюється смужка товстого паперу або картону - відстава. Ці оправи прості у виготовленні, дешеві і тому широко використовуються у підписних виданнях, окремих творах політичної і художньої літератури, інститутських підручниках, мистецьких виданнях, літературі для молодших школярів тощо.

Основні різновиди конструкцій книг у палітурних оправах

Складені оправи мають вигляд картонної сторонки й відстави, з'єднаних корінцем із тканини або матеріалу на нетканинній основі. Сторінки покривають іншим видом матеріалу, в тому числі папером. Складені оправи найскладніші при виготовленні, але порівняно дешеві. Вони широко використо­вуються для випуску навчальної, політичної, художньої та іншої літератури. Зі сторонками, обклеєними тканиною, оправи зовнішньо красиві й міцні, але складні у виготовленні та дорогі; тому вони застосовуються для випуску спеціальних видань - ювілейних, подарункових та ін.

Знаходять використання й інші конструкції палітурних оправ, наприклад, для випуску мистецьких видань великого формату з накладними сторонками, обклеєними покривними матеріалом і накладним корінцем, та ін.

Суперобкладинка і футляр. Для поліпшення оформлення книги, її реклами та захисту палітурних оправ від пошкодження й забруднення їх покривають ззовні паперовою або плівковою суперобкладинкою. Вона утримується на оправі клапанами (загнутими бічними кінцями), закладеними під сторонки оправи.

Книжкові видання, призначенні для розсилання поштою, а також особливо цінні видання можуть випускатися в картонних футлярах (коробках), які захищають книгу від пошкоджень або забруднень.

Суперобкладинка і футляр єдопоміжними (не обов'язковими) елементами книги.