Визначення розмірів поперечної рами каркаса

Проліт крану L_К приймають меншим на 2* прольоту будівлі L.

Рис. 1.1,а. Пролітна балка крану

Відстань від вісі підкранової рейки до вісі будівлі призначають:

=0,750 м – для кранів вантажопідйомністю до 50 т включно за відсутністю проходів в надкрановій частині колони;

Вертикальні розміри каркасувизначають за заданою відміткою голівки підкранової рейки ГР та висоти крану .

Відмітка низу ферми:

НФ = ГР + Н_К + d=9+1,9+0,3=11,2м

де: ГР - відміткою голівки підкранової рейки;

НК - висота крану більшої вантажопідйомності;

d –зазор між краном та фермою (не менше 0,30 м).

Відмітку верха колони (ВК) приймають на 0,15 м нижче відмітки нижньго пояса ферми (НФ) у вузлі опирання на колону та за умовами уніфікації призначають кратною 0,6 м:

ВК = НФ – 0,15 =11,2-0,15=11,05 (За умовами уніфікації ця відмітка має бути кратною 0,6 м, тому приймаємо відмітку верхівки крайніх колон ВК=10,8)

Висоту підкранової балки з рейкою h_ПБ приймають:

=(1,5 1,2), де В – проліт балки, що дорівнює кроку колон.

Відмітку верхівки підкранової частини консолі ПК:

ПК = ГР - h_ПБ=9-1,4=7,6м

Висоту ферм за зовнішнім габаритом поясів приймаємо h_Ф=2250 мм, так як

L=24 м

Товщину покрівлі приймаємо рівною для неопалювальної будівлі.

Відмітку верху покриття (ВП) визначають з урахуванням висоти ферми (h_Ф) і товщини покриття (m):

ВП = НФ + h_Ф + m=11,2+2,25+0,3=13,75м

Відмітку низу колони (НК) приймаємо – 0.

Повна висота колони: h = ВК – НК= 10,8-0=10,8м;

Висоти нижньої та верхньої частини колон:

h_Н = ПК - НК =7,6-0=7,6 м

h_В = ВК – ПК =10,8-7,6=3,2 м

Відстань від верхівки колон до рівня голівки підкранової рейки:

h_С = ВК - ГР =10,8-9=1,8 м.

Горизонтальні розміри каркасу

Прив’язку а від зовнішньої грані колони до розбивочної осі в будівлях з кранами приймають кратною 250 мм.

Ширина нижньої частини колони: b_н= + а=0,25+0,75=1м.

Для забезпечення необхідної жорсткості нижньої частини колони розмір b_н повинен бути не менше ніж h/20.

Прийнята ширина нижньої частини колони задовольняє умові:

b_Н h/20

1м 10,8/20.

Ширина оголовка (верхньої частини колони) b_Вдля колон крайніх рядів має бути не менше 1/8…1/12 висоти верхньої частини колони h_В:

b_В h_В/8...h_В/12=3,2/8...3,2/12=(0,4...0,266)м.

Приймаємо b_В =0,4 м.

Верхні частини колон проектують з прокатних або зварних двотавров.

Зазор «а_к» між кінцевою балкою крану і внутрішньою гранню колони має бути а_к =60 мм, якщо вантажопідйомність кранів Q 50 т.

Зазор між краном і внутрішньою гранню верхньої частини колони:

а_К = b_Н - b_В - В₁=1 - 0,4 - 0,23=0,37м < 0,06м

де - звис пролітної балки.

Компоновка конструкцій покриття

Покриття складається з покрівлі, несучих елементів (прогонів або плит), кроквяних ферм та в’язей.

Тип покрівлі залежить від температурного режиму будівлі. В курсовому проекті будемо розглядати теплі та холодні покрівлі по фермам з паралельними поясами. У даному проекті за основу прийнята типова серія 1.460.2-10, та нахил верхніх поясів прийнятий 10%.

Проліт крокв’яної ферми призначаємо з урахуванням зміщення опорного вузла ферми від осі на 0,2 м.

Розрахунковий проліт кроквяної ферми L_Ф.

L_ф = L-2*200= 24000-2*200 =23600 мм.

Зазор між краном та фермою приймаємо

Схеми в'язей

Призначення в'язей - забезпечити просторову жорсткість каркасу, його незмінність під час монтажу та експлуатації, стійкість стиснутих елементів, сприйняти вітрові і кранові навантаження та передавати їх на фундаменти.

Схеми в'язей першого типу по покриттю і їх перерізи наведені в типовій серії 1.460.2-10.

В'язі по верхніх поясам ферм для беспрогінної покрівлі складаються з розпірок, встановлених так, щоб гнучкість поясів ферм "із площини" була не більше 220. Заздалегідь крок розпірок можна приймати не більше 12 м. У прогінних покрівлях роль розпірок відіграють прогони, проте розрахункова довжина верхніх поясів ферм з площини ферм забезпечується в'язями .

Вертикальні в'язі між фермами утворюють разом з поперечними в'язями по нижніх поясах ферм жорсткі в'язеві блоки. Такі блоки проектують по кінцях температурного відсіку каркасу, а також в місцях розташування додаткових поперечних в'язевих ферм в площині нижніх поясів кроквяних ферм. Решту кроквяних ферм прикріплюють до в'язевих блоків розпірками по осям колон, а також по верхнім поясам ферм і розтяжками по нижнім поясам ферм. Вертикальні в'язеві ферми, що входять в в'язеві блоки, обов'язково ставлять між надколонниками, а також вздожвж ферм з кроком не більше 12 м в беспрогінной покрівлі і з кроком 6 м при прогінній покрівлі.

В'язі по нижнім поясам фермскладаються з подовжніх і поперечних ферм (в'язі першого типу) або тільки з поперечних ферм (в'язі другого типу) і розтяжок. Зазвичай крок розтяжок рівний 12…15м.

В'язі I типу обов'язкові:

- у будівлях з мостовими кранами групи режиму роботи 7К-8К;

- у будівлях з відміткою низу ферми більше 24 м;

- у будівлях з крівлею по металевих панелях при кранах Q > 50 т (У = 6 м) і Q> 20 т (Н - 12 м);

- у будівлях з крівлею по профільованому настилу при Q >10 т (одно- і

двопролітні будівлі) і при Q >10т (при кількості прольотів більше двох).

При дії кранового навантаження (перкос крану за планом, гальмування візка крану) в'язі I типу забезпечують спільну роботу «плоских» поперечних рам.

У решті випадків застосовують в'язі другого типу.