Пиши Дома Нужные Работы

Обратная связь

Інтелектуальна діяльність та її місце в соціально-економічному розвитку суспільства

Кафедра адміністративного, фінансового та інформаційного права

Реферат

з дисципліни «Інтелектуальна власність»

на тему : «Поняття інтелектуальної діяльності та її результату»

Виконала

студентка I курсу 12 групи

спеціальності «Менеджмент ЗЕД»

ОКР «Магістр»

заочної форми навчання

Гайдук Анна Юріївна

м. Київ – 2016

Зміст

 

 

Вступ. 3

1. Інтелектуальна діяльність та її місце в соціально-економічному розвитку суспільства 4

2. Ознаки інтелектуальної діяльності 9

3. Види інтелектуальної діяльності 11

Висновки. 15

Список використаної літератури. 16

 

 

Вступ

Актульність теми. Інтелектуальна діяльність є складним феноменом суспільних відносин та набуває все більшого значення в сучасному світі. Це виявляється на всіх рівнях суспільних відносин: на державному рівні, у відносинах між суб’єктами економічної діяльності та для кожної людини. В умовах сьогодення можна говорити про формування нового суспільного устрою – меритократії, за якого соціальне становище людини великою мірою зумовлюється її інтелектуальним потенціалом та здатністю генерувати нові знання. Захист результатів інтелектуальної діяльності в цьому аспекті має розвиватися симетрично до швидкого розвитку галузі. На жаль, ця тема не повно розкривається у дослідженнях науковців і саме тому потребує подальшого дослідження.

Метою роботи стала характеристика поняття інтелектуальної діяльності та її результату.

Для досягнення мети необхідно було виконати ряд завдань:

- Охарактеризувати інтелектуальну діяльність та її місце в соціально-економічному розвитку суспільства;



- Розглянути ознаки інтелектуальної діяльності;

- Дослідити основні види інтелектуальної діяльності.

У процесі дослідження використано такі загальнонаукові методидослідження та аналізу: логічного узагальнення, порівняння та систематизації (за умови деталізації предмета дослідження); аналогій та групування.

Структура роботи. Робота складається із трьох розділів, висновків та списку використаної літератури.

 

Інтелектуальна діяльність та її місце в соціально-економічному розвитку суспільства

 

Загальновизнано, що в умовах постіндустріального суспільства провідну роль у системі суспільного поділу праці відіграє інтелектуальна, творча діяльність, яка перетворюється на визначальну силу формування та розвитку людської цивілізації.

Конституція України у ст. 41 проголошує: «Кожен має право во­лодіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результа­тами своєї інтелектуальної, творчої діяльності» [1]. Отже, у Конституції України розрізняється інтелектуальна діяльність і творча діяльність. В усякому разі ці поняття не тотожні і не означають одне і те саме.

Інтелектуальна діяльність — одна з форм життєдіяльності людини, сутнісна основа процесу створення інтелектуального продукту та відтворення інтелектуального капіталу, найпотужніша рушійна сила розвитку людської цивілізації. Вона спирається на сукупність досягнень науки, культури, традиції та духовні цінності, накопичені людством протягом тисячоліть.

Творча діяльність або просто творчість — це діяльність, внаслі­док якої народжується щось якісно нове, що вирізняється непо­вторністю, оригінальністю і суспільно-історичною унікальністю. Творчість властива лише людині — адже творити може лише люди­на. Суб’єктом творчої діяльності може бути лише людина. Приро­да інколи також створює унікальні шедеври, але в природі здійсню­ється процес розвитку, а не творчості.

Творчість — процес усвідом­лений, цілеспрямований і, як правило, передбачуваний. Отже, результатом творчої діяльності є щось таке, чого ще не бу­ло — це суспільно-історична унікальність. Цей результат має бути новим, оригінальним, він не може бути повторенням уже відомого. Такі результати можуть з’явитися саме внаслідок творчої діяльності. У цьому аспекті специфічною рисою творчості є те, що творча діяльність не може бути повторенням відомого, и результату завжди властива новизна. Творчість властива людині у будь-якій сфері її доцільної діяль­ності. Конституція України проголошує свободу творчості у ст. 54. Це означає, що людина може творити у будь-якій галузі діяльності все, що їй забажається. Проте обмеження творчості встановлюють­ся законом — творчість не може бути антисуспільною, аморальною, спрямованою проти людства.

Творча діяльність — поняття більш широке ніж інтелектуальна діяльність. До поняття «результати творчої діяльності» чи просто «результати творчості» або «творчі результати» належать будь-які результати творчості. Результати інтелектуальної діяльності — це результати творчої діяльності. Але результати інтелектуальної діяль­ності обов’язково мають відповідати встановленим вимогам закону. Лише за цієї умови результати інтелектуальної діяльності можуть стати об’єктами інтелектуальної власності. У разі їх невідповідності вимогам закону вони не можуть стати об’єктами правової охорони.

Цивільно-правове регулювання відносин, пов’язаних з творчою діяльністю здійснюється за допомогою норм Книги четвертої ЦК України та ряду норм спеціальних законів України [2].

Отже, інтелектуальна діяльність відрізняється від творчої тим, що її результати неодмінно стають об’єктами правової охорони. Да­леко не всі результати творчої діяльності стають об’єктами інтелек­туальної власності і, отже, об’єктами правової охорони.

Зазначена істотна відмінність між інтелектуальною власністю та іншим результатом творчої діяльності виявила таку саму істотну не­узгодженість у правовому режимі цих двох результатів. Знову звер­немося до ст. 41 Конституції України, згідно з якою кожен має пра­во володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. На думку авторів, наведену конституційну норму слід розуміти так: результати інтелектуальної і творчої діяльності наділені однаковим правовим режимом [1].

На­справді це не так — наукові відкриття поки шо не підлягають пра­вовій охороні як об’єкти інтелектуальної діяльності. Але ж ні в ко­го не викликає сумніву, що відкриття — це результат важкої, на­пруженої, тривалої творчої праці. Наведемо інший приклад. Створено цінний винахід. Проте його автори тим чи іншим способом розголосили його сутність задовго до подання заявки на патентування (більше року). У такому разі цей винахід не підлягає патентуванню. Але ж він не перестав бути тим самим цінним винаходом. Проте за формальними вимогами чинного законодавства такий «розголошений» винахід випадає із кола об’єктів правової охорони, він не може бути визнаний об’єк­том інтелектуальної власності. Постає далеко не риторичне запи­тання: а чия ж це власність. Чинне законодавство України про інте­лектуальну власність відповіді на це запитання не має.

Інтелектуальна діяльність поєднує два взаємопов'язані аспекти: репродуктивний — спрямований на вирішення стандартних завдань, досягнення заданих результатів, застосування відомих алгоритмів та типових засобів; творчий (продуктивний) — спрямований на вирішення нестандартних завдань, які вимагають створення нових (неповторних, оригінальних, унікальних) або нестандартного застосування відомих засобів у принципово нових ситуаціях, які не мають аналогів у минулому.

Поєднуючи творчу і репродуктивну складові, інтелектуальна діяльність втілюється і виявляється у певних результатах — інтелектуальних продуктах. Слід зауважити, що не існує абсолютно творчого результату, водночас не існує інтелектуального продукту, отриманого без мінімальних творчих зусиль. Не будь-яка інтелектуальна діяльність є творчою працею, водночас будь-який творчий результат — продукт інтелектуальної діяльності. Інтелектуальна діяльність, виступаючи сутнісною основою створення інтелектуального продукту, несе в собі ще два важливих аспекти: у її процесі відтворюється персоніфікований інтелектуальний капітал та інтелектуальний розвиток особистості, які виступають найважливішими мотиваційними факторами трудової діяльності.

Результати інтелектуальної діяльності, стосовно яких здійснюється правова охорона (які мають властивість охороноздатності) є об'єктами інтелектуальної власності. Перевагою чинного ЦК України є те, що в Кодексі закріплено загальні положення, які стосуються всіх об’єктів права інтелектуальної власності.

Узагальнюючою формою інтелектуальної діяльності є інтелектуальний продукт — представлена на матеріальних носіях інформація, яка містить нове знання, що є результатом інтелектуальної творчої праці. Таким чином, найзагальніше визначення інтелектуального продукту — нові знання, передані у вигляді інформації. Щодо науково-технічної інтелектуальної творчості це об'єктивні знання про природу, матеріальну діяльність людини у різних її проявах; щодо художньо-мистецької творчості — це суб'єктивне сприйняття та відображення внутрішнього світу людини, навколишнього середовища, інших людей.

Як першооснова виробничих інновацій інтелектуальні продукти є корисними для виробників. Вони також цікавлять споживачів, які прагнуть задовольнити свої культурні, духовні запити. Відтак результати інтелектуальної праці набувають споживчої цінності, є корисними, придатними для задоволення людських потреб, що є важливою ознакою товару як фундаментальної категорії ринкової економіки. Як уже зазначалося, результати творчої праці (матеріальні блага) стають інтелектуальними продуктами, коли набувають певної об'єктивної форми, яка забезпечує їх сприйняття іншими людьми. Матеріальний носій творчої праці виступає як річ, і може передаватись у власність іншим особам, водночас сам результат творчої праці (нематеріальне благо) належить його творцю і може використовуватись іншими людьми лише за згодою автора.

Таким чином, продуктам інтелектуальної праці притаманна певна специфіка щодо трактування традиційного набору властивостей ринкових товарів: товари і послуги, які створюються на основі кодифікованого знання є унікальними, водночас можливість їх безмежного тиражування породжує ринок гомогенної продукції, що адекватно реагує на динаміку попиту і пропозиції; інтелектуальні продукти є ідеальними, суб'єктивними, пов'язаними з конкретними особистостями, а водночас мають певне матеріальне втілення, доступну для інших людей об'єктивну форму, що сприяє їх реалізації; інтелектуальні продукти, що є результатом науково-технічної діяльності, мають короткий життєвий цикл, підлягають швидкому моральному зносу; для інтелектуальних продуктів поняття відтворення трансформується у поняття тиражування унікальних результатів творчої праці, при цьому витрати виробництва інтелектуальних продуктів і витрати їх тиражування не збігаються; незалежно від того якою мовою, на яких носіях, у якій формі представлені й розтиражовані інтелектуальні продукти, вони завжди мають конкретних творців — авторів ідей; для інтелектуальних продуктів непридатними є традиційні вимірники ринкової цінності, витрати виробництва, граничної корисності тощо.

В інформаційному суспільстві результати інтелектуальної діяльності відіграють пріоритетну роль, займаючи значну частку в суспільному продукті. Якісних перетворень зазнають не лише виробнича сфера, а й ринкові відносини, оскільки поряд із традиційними об'єктами обміну з'являються нові, такі що мають специфічні риси та унікальні властивості. На думку сучасних дослідників, результати творчої інтелектуальної діяльності можна поділити на такі групи: формені інтелектуальні продукти — результати творчої людської діяльності, для яких важливе значення має форма втілення (наприклад, унікальні твори мистецтва). Відособлення цих продуктів ґрунтується на самому факті їх створення і не потребує додаткових дій; змістовні інтелектуальні продукти — результати творчої людської діяльності, для яких важливого значення набуває не стільки форма, скільки зміст. Як правило, такі продукти мають прикладний, утилітарний характер, їх відособлення потребує певних дій, пов'язаних із проведенням експертизи та спеціальної реєстрації [6].






ТОП 5 статей:
Экономическая сущность инвестиций - Экономическая сущность инвестиций – долгосрочные вложения экономических ресурсов сроком более 1 года для получения прибыли путем...
Тема: Федеральный закон от 26.07.2006 N 135-ФЗ - На основании изучения ФЗ № 135, дайте максимально короткое определение следующих понятий с указанием статей и пунктов закона...
Сущность, функции и виды управления в телекоммуникациях - Цели достигаются с помощью различных принципов, функций и методов социально-экономического менеджмента...
Схема построения базисных индексов - Индекс (лат. INDEX – указатель, показатель) - относительная величина, показывающая, во сколько раз уровень изучаемого явления...
Тема 11. Международное космическое право - Правовой режим космического пространства и небесных тел. Принципы деятельности государств по исследованию...



©2015- 2020 pdnr.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.