РОЗДІЛ 4: РОЗРОБКА МОДЕЛІ ПРОЕКТУВАННЯ

РЕФЕРАТ

Пояснювальна записка до курсової роботи: 56 сторінок, 20 рисунків, 5 літературних джерел.

Метою роботи є розробка моделей, які детально описують роботу системи тестування знань. Об’єкт дослідження - моделі аналізу, проектування та розгортання.

Дослідження моделей та їх побудова проводилась в системі Rational Rose, яка забезпечила використання всіх необхідних засобів проектування. У ході роботи було розроблено наступні діаграми: класів проектування, класів діяльності, компонентів та розміщення.

RATIONAL ROSE, МОДЕЛЬ АНАЛІЗУ, МОДЕЛЬ ПРОЕКТУВАННЯ, МОДЕЛЬ РОЗГОРТАННЯ.

РЕФЕРАТ

Пояснительная записка к курсовой работе: 56 страниц, 20 рисунков, 5 литературных источников.

Цель работы – разработка моделей, которые подробно описывают работу системы тестирования знаний. Объект исследования – модель анализа, проектирования и развертывания.

Исследование моделей и их построение проводились в системе Rational Rose, которая обеспечила использование всех необходимых средств проектирования. В ходе работы было разработаны следующие диаграммы: классов анализа, классов проектирования, компонентов и размещения.

RATIONAL ROSE, МОДЕЛЬ АНАЛИЗА, МОДЕЛЬ ПРОЕКТИРОВАНИЯ, МОДЕЛЬ РАЗВЕРТЫВАНИЯ.

ЗМІСТ

ВСТУП

На сьогоднішній день є актуальною проблема вибору професії для випускників та абітурієнтів. В сучасному різноманітті професій дуже важко зорієнтуватися та обрати саме те, що до вподоби. Стрімкий розвиток економіки, науки, суспільства призвело до появи нових та модернізації старих спеціальностей. Тому юнаки та дівчата часто не можуть зорієнтуватися в дорослому житті. Для таких випадків існують спеціалізовані тести, що визначають вподобання, таланти, рівень знань людини та надають рекомендації щодо схильностей, спеціальності, подальшого навчання тощо.

Існує декілька веб-сайтів, які містять тести для визначення майбутньої професії. Вони пропонують їх в якості не найважливішого аспекту, а скоріше задля розваги. Кожна людина потребує насамперед індивідуального підходу, та повної і вичерпної відповіді на своє запитання. Молодь мало замислюється над майбутнім, тому є багато випадків, коли студент змінює обрані спеціальність, факультет, або навіть учбовий заклад. Все це супроводжується численною документацією, стресом та згаяним часом. Тому найкраще кожному пройти перед подальшим навчанням спеціалізовані тести, що допоможуть краще зрозуміти самого себе.

Для розробки такого веб-додатку потрібно ретельно його спроектувати. Неодмінною умовою успішної реалізації інформаційної системи є чітке і якомога більш повне формування вимог щодо розробки системи, а також її адекватний опис на стадії проектування.

РОЗДІЛ 1: ПРОЦЕС МОДЕЛЮВАННЯ РЕСУРСІВ

На етапі проектування системи тестування знань необхідно розробити наступні моделі:

• модель аналізу;

• модель проектування;

• модель розгортання.

Створення моделі аналізу необхідне для того, щоб проаналізувати роботу системи та встановити зв’язки між її елементами.

Модель проектування – це розширена модель аналізу. Тобто її призначення полягає у створенні повного деталізованого опису внутрішньої архітектури і алгоритмів роботи системи. Вона описує взаємодію між класами; показує, як саме функції системи виконуються класами. Чільна увага приділяється проектуванню класів (їх атрибутів та методів).

Кожна модель проектування має своє фізичне представлення – модель розгортання. Вона демонструє файлову структуру системи та її фізичну архітектуру.

РОЗДІЛ 2: ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ

На етапі проектування системи тестування знань необхідно розробити наступні моделі:

• модель аналізу;

• модель проектування;

• модель розгортання.

Модель аналізу включає в себе діаграму класів аналізу, яка є праобразом

діаграми класів проектування. Діаграма класів аналізу повинна відображати структуру даної системи, типи її об’єктів та зв’язок зі сторонньою базою даних викладачів, яка знаходиться на сайті Міністерства освіти і науки України.

В рамках моделі проектування необхідно створити діаграму класів проектування для більш деталізованого опису внутрішньої структури об’єктів системи (їх атрибутів та методів) та зв’язків між ними.

В рамках моделі розгортання необхідно розробити діаграму компонентів та діаграму розміщення.

Діаграма компонентів повинна демонструвати особливості фізичного представлення системи, тобто перелік файлів, з яких вона складається та їх взаємозв’язок.

На діаграмі розміщення слід показати візуалізацію елементів і компонентів системи, існуючих лише на етапі її виконання. Ті компоненти, які не використовуються на етапі виконання, відобразити на діаграмах компонентів.

Діаграма розміщення, по суті, завершує процес об'єктно-орієнтованого аналізу і проектування для даної системи тестування і її розробка є останнім етапом специфікації моделі.

РОЗДІЛ 3: РОЗРОБКА МОДЕЛІ АНАЛІЗУ

Діаграма класів аналізу

Для відображення методів кожного об’єкту було використано діаграму класів проектування:

Рис.1 – Діаграма класів аналізу

START PAGE – головна сторінка сайту. До неї потрапляє незареєстрований або неавторизований користувач, де він має змогу авторизуватися або зареєструватися, дізнатись про сам ресурс, пройти тест, здійснити пошук ВНЗ та викладачів (кураторів).

Завдяки контролеру log in/regвідбувається авторизація чи реєстрація. При цьому контролер звертається до таблиці бази даних USERS.

Усі користувачі незалежно від статусу можуть редагувати власний кабінет. Це забезпечує контролер edit “my account”, який звертається до бази даних USERS.

Адміністратор редагує наповнення головної сторінки сайту (інформація про ресурс та новини) засобами контролера manage the content, який підключається до сторінки даних content.

Усі користувачі можуть обмінюватись між собою повідомленнями через інтерфейс Messages, який зберігає повідомлення у таблиці даних messages dbза допомогою контролера exchange data.

Адміністратор має функцію додавати користувачів у “чорний список” та потім видаляти їх звідти на сторінці “чорного списку” (інтерфейс black list) через контролер not blacklisted, який, у свою чергу, звертається до сторінки даних USERS.

Розглянемо папку search curator pack:

Рис.2 – Папка search curator pack

Пошук викладачів (кураторів) може здійснювати гість, звичайний користувач та модератор за допомогою інтерфейсу search curator page.На сторінці заповнюється форма (місто, ВНЗ, спеціалізація та ім’я), потім відправляється запит (контролер search curator) до таблиці даних USERS, яка має зв’язок “частина - ціле” з таблицею Universities.

Далі, завдяки контролеру make results, дані надсилаються до сторінки з результатами пошуку (інтерфейс results for search cur.)

Розглянемо папку test pack:

Рис.3 – Папка search test pack

На сторінці тестування (інтерфейс test page) гість та користувач обирають потрібний тест, заповнюючи форму (спеціалізація, тест). Далі система відправляє запит до таблиці бази даних TESTS і на основі отриманих даних формує сторінку з тестом (контролер passing the test), куди, у свою чергу, надходять дані з таблиць TESTS answersта TESTS questions (зв’язок “частина - ціле” з таблицею TESTS).

Потім за допомогою контролера make test result створюється сторінка з результатом (інтерфейс result of test та result of test for user). Відмінність цих сторінок у тому, що зареєстрований користувач має змогу одразу переглянути статистику, а гість – зареєструватися безпосередньо з цієї сторінки.

Розглянемо папку search univ. pack:

Рис.4 – Папка search univ. pack

Пошук ВНЗ може здійснювати гість, звичайний користувач та модератор за допомогою інтерфейсу search univ. page.На сторінці заповнюється форма (місто, спеціалізація, приватний чи державний та ім’я), потім відправляється запит (контролер search univ.) до таблиці Universities.

Далі, завдяки контролеру make results дані надсилаються до сторінки з результатами пошуку (інтерфейс results for search cur.). Модератор може редагувати дані про ВНЗ безпосередньо на цій сторінці і повертати оновленні дані за допомогою контролера edit univ назад до таблиці Universities.

Розглянемо папку history pack:

Рис.5 – Папка search history pack

Звичайний зареєстрований користувач має змогу переглядати історію свого пошуку ВНЗ. Для цього контролер make history відправляє запит до таблиці бази даних history db, яка, у свою чергу, підключається до таблиці Universities (зв’язок “частина - ціле” з таблицею history db). Звідти, за допомогою контролера make resultsдані надходять до сторінки з результатами (інтерфейс result page).

Розглянемо папкуmake stat pack:

Рис.6 – Папка search make stat pack

Звичайний зареєстрований користувач та куратор мають змогу переглядати статистику безпосередньо в своєму особистому кабінеті. Для звичайного користувача це результати пройдених тестів (підключення таблиць TESTS та TESTS results), а для куратора – результати його групи (підключення таблиць groups (зв’язок “частина - ціле” з таблицею USERS), TESTS та USERS). Дані повертаються із таблиці STAT (контролер make stat / make stat fo curator) назад до особистого кабінету.

Розглянемо папку level up pack:

Рис.7 – Папка search level up

Звичайний користувач може надіслати заявку адміністратору на присвоєння статусу куратора чи адміністратора (інтерфейс level up). Так як і куратор може надіслати заявку на присвоєння статусу адміністратора (інтерфейс level up). Заявка надсилається до сторінки заявок засобами контролера send.

Далі адміністратор переглядає детальні данні користувача (наприклад дата реєстрації, наявність у чорному списку) у таблиці USERS (заявка на присвоєння статусу модератора) або (заявка на присвоєння статусу куратора) на сторонньому ресурсі (external resource) у базі даних викладачів (teachers db).

Розглянемо папку operation with groups pack:

Рис.8 – Папка operation with groups pack

На сторінці “Групи” (інтерфейс operation with groups) куратор може створювати нову групу, видаляти стару та редагувати, змінюючи кількість студентів у ній. Засобами контролера operation with groups (с) відбувається обмін даними з таблицею groups (зв’язок “частина - ціле” з таблицею USERS)

Розглянемо папку make test pack:

Рис.9 – Папка make test pack

Для створення нового тесту куратор переходить до сторінки створення тестів (інтерфейс make test form), яка являє собою форму для введення даних. Засобами контролера test preparation відбувається передача даних до таблиці TESTS, якій підпорядковані таблиці TESTS questions, TESTS answers і TESTS results(зв’язок “частина-ціле”).

РОЗДІЛ 4: РОЗРОБКА МОДЕЛІ ПРОЕКТУВАННЯ