Виборчий процес та його етапи

Поняття "виборчий процес" може вживатися у двох значеннях: як певна діяльність та як система правових норм, що регулюють цю діяльність (виборче процесуальне право).

Розглянемо загальні засади виборчого процесу на прикладі Закону України "Про вибори народних депутатів України" від 17.11.2011 р. (далі - Закон).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону виборчий процес - це здійснення його суб'єктами виборчих процедур, передбачених Законом. Згідно із ст. 12 Закону суб'єктами виборчого процесу є:

1) виборець;

2) Центральна виборча комісія, а також інша виборча комісія, утворена відповідно до Закону;

3) партія, що висунула кандидата у депутати;

4) кандидат у депутати, зареєстрований у порядку, встановленому Законом;

5) офіційний спостерігач від партії, яка висунула кандидатів у депутати у загальнодержавному окрузі, від кандидата у депутати в одномандатному окрузі, від громадської організації, який зареєстрований у порядку, встановленому Законом.

У юридичній літературі слушно пропонується розмежовувати поняття "суб'єкти виборчого процесу" та "учасники виборчого процесу", оскільки під першими розуміються особи, які безпосередньо реалізують свої виборчі права, а під другими - особи, які сприяють реалізації виборчих прав суб'єктів, виконуючи функції і обов'язки, передбачені законодавством.

Початок виборчого процесу чергових виборів оголошує Центральна виборча комісія в строки, встановлені Законом.

Чергові вибори до Верховної Ради України відбуваються в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Верховної Ради України. Виборчий процес чергових виборів депутатів розпочинається за дев'яносто днів до дня голосування. Центральна виборча комісія оголошує про початок виборчого процесу не пізніше як за дев'яносто один день до дня голосування.

Позачергові вибори депутатів відбуваються в останню неділю шістдесяти денного строку з дня опублікування Указу Президента України про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України, виданого відповідно до Конституції України. Виборчий процес позачергових виборів депутатів починається з дня, наступного після дня опублікування зазначеного Указу Президента України.

Повторні вибори в одномандатному окрузі призначаються не пізніш як через тридцять днів від дня визнання виборів недійсними або такими, що не відбулися, або прийняття Центральною виборчою комісією рішення про визнання обраної особи такою, що не набула депутатського мандата. Повторні вибори відбуваються в останню неділю шістдесятиденного строку з дня опублікування Центральною виборчою комісією рішення про їх призначення. Виборчий процес повторних виборів депутатів починається з дня, наступного після дня опублікування рішення Центральної виборчої комісії про їх призначення.

Рішення про призначення проміжних виборів депутата в одномандатному окрузі приймається Центральною виборчою комісією не пізніш як у тридцятиденний строк з дня дострокового припинення повноважень депутата, обраного в цьому окрузі. Проміжні вибори відбуваються в останню неділю шістдесятиденного строку з дня опублікування Центральною виборчою комісією рішення про їх призначення. Виборчий процес проміжних виборів депутатів починається з дня, наступного після дня опублікування рішення Центральної виборчої комісії про їх призначення.

Протягом п'ятого року повноважень Верховної Ради України поточного скликання проміжні та повторні вибори не проводяться. Виборчий процес включає такі етапи: висування кандидатів у депутати;

утворення виборчих комісій (крім Центральної виборчої комісії); реєстрація кандидатів у депутати; проведення передвиборної агітації;

утворення спеціальних виборчих дільниць, що існують на тимчасовій основі;

складання списків виборців, їх перевірка та уточнення; голосування;

підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування; встановлення результатів виборів депутатів та їх офіційне оприлюднення;

припинення повноважень окружних та дільничних виборчих комісій.

У випадках, передбачених Законом, виборчий процес включає також такі етапи:

повторне голосування;

підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків повторного голосування.

Виборчий процес завершується через п'ятнадцять днів після дня офіційного оприлюднення Центральною виборчою комісією результатів виборів депутатів.

Розглянемо зміст та особливості етапів виборчого процесу.

Складання списків виборців, їх перевірка та уточнення.

Відповідно до Закону України "Про Державний реєстр виборців" у редакції від 21.09 2010 р. Державний реєстр виборців (далі - Реєстр) - це автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, обробки даних, які містять передбачені Законом відомості, та користування ними, створена для забезпечення державного обліку громадян України, які мають право голосу згідно зі ст. 70 Конституції України.

Основними завданнями Реєстру є:

1) ведення персоніфікованого обліку виборців;

2) складання списків виборців для проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад, сільських, селищних, міських голів, всеукраїнських та місцевих референдумів.

База даних Реєстру, будь-яка її частина, копія бази даних або її частини, персональні дані виборців, що містяться у базі даних Реєстру, можуть використовуватися лише для таких цілей:

1) складання попередніх списків виборців на виборчих дільницях;

2) уточнення попередніх списків виборців та складання остаточних списків виборців на виборчих дільницях;

3) надання Кабінету Міністрів України, іншим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, Центральній виборчій комісії, виборчій комісії Автономної Республіки Крим, територіальним виборчим комісіям місцевих виборів статистичної інформації щодо кількісних характеристик виборчого корпусу на відповідній території;

4) персональні дані Реєстру можуть бути використані для проведення перевірки достовірності відомостей про виборців, які поставили свої підписи у підписних листах на підтримку проведення всеукраїнського референдуму, а також відомостей, що надаються до відповідних виборчих комісій щодо кандидатів, уповноважених та довірених осіб, членів ініціативної групи референдуму, кандидатур до складу виборчих комісій.

Використання персональних даних Реєстру для інших цілей, крім зазначених, можливе виключно за рішенням суду.

Персональні дані Реєстру можуть бути на підставі закону одноразово використані для первинного наповнення бази даних державної системи обліку фізичних осіб після її створення.

До Реєстру заносяться та в базі даних Реєстру зберігаються встановлені Законом відомості про виборця (персональні дані) таких видів:

1) ідентифікаційні персональні дані виборця (до яких належать: прізвище; власне ім'я (усі власні імена); по батькові; дата народження; місце народження);

2) персональні дані, які визначають місце та умови голосування виборця;

3) службові персональні дані.

Органам ведення Реєстру забороняється збирати, вносити до Реєстру та зберігати в базі даних Реєстру відомості (персональні дані виборців), не передбачені цим Законом.

За мотивованим зверненням виборця, який має право голосу на відповідних виборах чи референдумі, орган ведення Реєстру може тимчасово (на період їх проведення) змінити виборцю місце голосування (виборчу дільницю) без зміни його виборчої адреси. Таке звернення подається до органу ведення Реєстру за місцезнаходженням зазначеної виборцем виборчої дільниці або за виборчою адресою не пізніше ніж за п'ять днів до дня голосування на відповідних виборах чи референдумі. Тимчасова зміна місця голосування виборця (виборчої дільниці) підтверджується посвідченням за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, яке видається виборцю.

Виборною адресою виборця є адреса його житла або місця перебування виборця чи інша адреса, що замінює адресу житла виборця, яка є підставою для віднесення виборця до відповідної виборчої дільниці. Виборчою адресою виборця, який проживає чи перебуває за межами України, є його поштова адреса в країні проживання (перебування).

Реєстр ведеться в електронній формі з єдиною централізованою базою даних, яка містить персональні дані усіх виборців України.

До органів Державного реєстру виборців належать:

1) розпорядник Державного реєстру виборців (далі - розпорядник Реєстру);

2) органи ведення Державного реєстру виборців (далі - органи ведення Реєстру);

3) регіональні органи адміністрування Державного реєстру виборців (далі - регіональні органи адміністрування Реєстру).

Розпорядником Реєстру є Центральна виборча комісія. Органом ведення Реєстру є:

1) у районі, районі в місті Києві, місті Севастополі - відповідний структурний підрозділ апарату районної, районної у місті державної адміністрації;

2) у місті обласного (республіканського в Автономній Республіці Крим) значення без районного поділу - відповідний виконавчий орган міської ради;

3) у районі в місті обласного значення з районним поділом - відповідний виконавчий орган районної у місті ради або відповідний структурний підрозділ створеного у районі виконавчого органу міської ради.

Повноваження органу ведення Реєстру поширюються на територію відповідного району, міста, району в місті та сіл, селиш, міст, що входять до його складу.

Регіональним органом адміністрування Реєстру є:

1) в Автономній Республіці Крим - відповідний структурний підрозділ апарату Ради Міністрів Автономної Республіки Крим;

2) в області, місті Києві, місті Севастополі - відповідний структурний підрозділ апарату обласної, міської державної адміністрації.

Повноваження регіонального органу адміністрування Реєстру поширюються відповідно на територію Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя та сіл, селищ, міст, що входять до його складу.

Ведення Реєстру включає організаційно-правову підготовку та виконання в режимі записування таких дій:

1) внесення запису про виборця до бази даних Реєстру;

2) внесення змін до персональних даних Реєстру;

3) знищення запису Реєстру.

Зазначені дії здійснюються уповноваженими працівниками відповідного органу ведення Реєстру на виконання наказу керівника органу ведення Реєстру.

Виборець може бути включений до загального списку виборців лише один раз. Виборець може бути включений до списку виборців тільки на одній виборчій дільниці.

У списку виборців на виборчій дільниці зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, дата народження (число, місяць, рік), місце проживання та адреса житла виборця, а для військовослужбовців строкової служби та осіб, що перебувають в установах кримінально-виконавчої системи, - адреса місця перебування. У списку виборців передбачаються відповідні місця для підписів виборців за отримання виборчого бюлетеня у день виборів та приміток. Виборці включаються до списку в порядку, зручному для проведення голосування.

Органи ведення Державного реєстру виборців складають попередні списки виборців для звичайних виборчих дільниць відповідно до Закону України "Про Державний реєстр виборців".

До попереднього списку виборців для звичайної виборчої дільниці включаються громадяни України, яким виповнилося або на день голосування виповниться вісімнадцять років та які відносяться за виборчою адресою до цієї виборчої дільниці відповідно до відомостей Державного реєстру виборців. Виборець може бути включений до списку виборців тільки на одній виборчій дільниці.

Дільнична виборча комісія звичайної виборчої дільниці надсилає або доставляє в інший спосіб кожному виборцю іменне запрошення, яким повідомляє про включення його до попереднього списку виборців відповідної виборчої дільниці, адресу дільничної виборчої комісії, її номер телефону і розпорядок роботи, а також про час і місце голосування.

Виборець має право ознайомитися із попереднім списком виборців у приміщенні дільничної виборчої комісії та перевірити правильність внесених до нього відомостей.

Виборець може звернутися до дільничної виборчої комісії або безпосередньо до органу ведення Державного реєстру виборців із заявою про уточнення попереднього списку виборців, у тому числі про включення або виключення зі списку себе особисто або інших осіб, а також щодо наявності або відсутності відміток про постійну нездатність виборця самостійно пересуватися. Заява про це може бути подана не пізніш як за п'ять днів до дня голосування і розглядається виборчою комісією протягом одного дня. Заява, подана після зазначеного строку, не розглядається.

У день голосування зміни уточненого списку виборців вносяться виключно на підставі рішення суду.

Голова, заступник голови або секретар дільничної виборчої комісії вдень голосування виправляють неточності та технічні описки в уточненому списку виборців - неправильне написання прізвища, власного імені (усіх власних імен), по батькові (за наявності), дати народження, номера будинку, квартири місця проживання - в разі якщо, незважаючи на такі технічні описки, є зрозумілим, що до списку виборців включено саме того виборця, який прибув на виборчу дільницю для голосування.

Практично в усіх країнах Європейського Союзу реєстрація виборців здійснюється не безпосередньо перед виборами, а на періодичній основі - реєстри виборців оновлюються або щомісячно, або принаймні один раз на рік - у більшості випадків або на основі повідомлень про зміну персональних даних про виборців, або на основі даних, які надаються самими виборцями. Майже у 20 державах ЄС складання і ведення реєстрів виборців, підтримання цих реєстрів в актуальному стані покладається на виконавчі органи місцевого самоврядування. Лише у деяких країнах Європейського Союзу ведення реєстру виборців забезпечує Центральна виборча комісія, Міністерство внутрішніх справ або інший центральний орган виконавчої влади. Виборцям надається можливість уточнення даних реєстрів у позавиборчий період, а в період виборів - можливість уточнити списки виборців, які складаються на основі даних реєстрів. Практично в усіх країнах ЄС уточнення списків у день виборів заборонено.

Важливою тенденцією розвитку виборчого законодавства країн-членів Європейського Союзу є розширення правових механізмів втілення в життя принципів загального і рівного виборчого права. Зазвичай законодавець прагне надати можливість взяти участь у голосуванні всім виборцям, які за певних причин не можуть проголосувати на дільниці за місцем свого внесення до списків виборців. У більшості країн ЄС ця можливість забезпечується голосуванням поштою, голосуванням за місцем тимчасового перебування виборця, голосуванням за відкріпними посвідченнями (наприклад, в Австрії). В країнах, які мають суттєвий досвід організації демократичних і чесних виборів (наприклад, у Франції, Естонії), вже випробовується новий механізм голосування - голосування через Інтернет, що в перспективі стане альтернативою відомим технологіям голосування і дозволить реалізувати право голосу незалежно від місця перебування у день голосування.

Територіальна організація виборів.

Вибори депутатів проводяться у загальнодержавному окрузі, який включає в себе всю територію України, та у 225 одномандатних округах, що утворюються Центральною виборчою комісією та існують на постійній основі.

Одномандатні округи утворюються в межах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя з приблизно рівною кількістю виборців у кожному окрузі. Орієнтовна середня кількість виборців в одномандатних округах визначається Центральною виборчою комісією виходячи з відомостей Державного реєстру виборців. Відхилення кількості виборців в одномандатному окрузі не може перевищувати 12% орієнтовної середньої кількості виборців в одномандатних округах.

Підготовка організації і проведення голосування та підрахунок голосів виборців здійснюється на виборчих дільницях, що утворюються Центральною виборчою комісією або окружною виборчою комісією відповідно до Закону та існують на постійній чи тимчасовій основі.

Виборча дільниця може бути звичайною, спеціальною або закордонною. Звичайна та закордонна виборча дільниця утворюються Центральною виборчою комісією і існують на постійній основі. Спеціальна виборча дільниця може існувати на постійній чи тимчасовій основі у випадках, передбачених Законом.

Виборчі дільниці утворюються з чисельністю від двадцяти до двох тисяч п'ятисот виборців.

Виборчі дільниці поділяються на:

1) малі - з чисельністю виборців до 500 осіб;

2) середні - з чисельністю виборців від 500 до 1500 осіб;

3) великі - з чисельністю виборців понад 1500 осіб.

Якщо на відповідній території, у відповідному закладі чи установі налічується менше від зазначених меж чисельності виборців, за рішенням Центральної виборчої комісії на відповідній території, у відповідному закладі чи установі виборча дільниця може бути утворена з меншою від граничного значення чисельністю виборців. Закордонні виборчі дільниці можуть утворюватися з чисельністю більшою, ніж дві тисячі п'ятсот виборців.

Виборча дільниця є спільною для виборів у загальнодержавному та одномандатних округах.

Звичайна виборча дільниця призначена для організації та проведення голосування виборців за місцем їх проживання, має територію з визначеними межами та порядковий номер, які встановлюються Центральною виборчою комісією.

Спеціальні виборчі дільниці утворюються у стаціонарних лікувальних закладах, в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, на суднах, які перебувають у день голосування у плаванні під Державним Прапором України, на полярних станціях України та в інших місцях тимчасового перебування виборців з обмеженими можливостями пересування.

Закордонна виборча дільниця призначена для організації та проведення голосування виборців, які проживають або на день проведення голосування на виборах депутатів перебувають на відповідній території іноземної держави.

Закордонні виборчі дільниці утворюються Центральною виборчою комісією при закордонних дипломатичних установах України, у військових частинах (формуваннях), дислокованих за межами України з рівномірним віднесенням до всіх одномандатних округів, які утворюються на території столиці України - міста Києві.

Утворення виборчих комісій.

Систему виборчих комісій, що здійснюють підготовку та проведення виборів депутатів, становлять:

1) Центральна виборча комісія;

2) окружні виборчі комісії;

3) дільничні виборчі комісії.

Виборчі комісії є спеціальними колегіальними органами, уповноваженими організовувати підготовку та проведення виборів депутатів і забезпечувати додержання та однакове застосування законодавства України про вибори депутатів.

Статус Центральної виборчої комісії визначається Конституцією України, Законом України "Про Центральну виборчу комісію" та іншими законами України. Центральна виборча комісія очолює систему виборчих комісій, які організовують підготовку і проведення виборів депутатів, і є комісією вищого рівня щодо всіх окружних та дільничних виборчих комісій, передбачених Законом.

Відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 85 Конституції України призначення на посади та звільнення з посад членів Центральної виборчої комісії за поданням Президента України належить до повноважень Верховної Ради України. Згідно із Законом України "Про Центральну виборчу комісію" до складу Комісії входять 15 членів Комісії. Голова Комісії, заступники Голови Комісії, секретар Комісії, а також не менше п'яти інших членів Комісії повинні мати вищу юридичну освіту. Комісія працює на постійній основі. Строк повноважень члена Комісії - 7 років.

Членом Комісії може бути громадянин України, який на день призначення досяг двадцяти п'яти років, має право голосу, проживає в Україні не менше п'яти останніх років та володіє державною мовою. Не може бути призначений до складу Комісії громадянин України, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята в установленому законом порядку, або який визнаний у встановленому порядку недієздатним чи обмежено дієздатним. Закон України "Про Центральну виборчу комісію" встановлює вимоги щодо несумісності посади члена Комісії з іншими видами діяльності.

Центральна виборча комісія не є правонаступником окружних виборчих комісій.

Окружна виборча комісія є юридичною особою, має печатку, зразок якої затверджується Центральною виборчою комісією. Окружна виборча комісія є комісією вищого рівня щодо всіх дільничних виборчих комісій в межах відповідного одномандатного округу.

Дільнична виборча комісія не є юридичною особою. Дільнична виборча комісія має власну печатку, зразок якої затверджується Центральною виборчою комісією.

Окружна виборча комісія утворюється Центральною виборчою комісією не пізніш як за шістдесят два дні до дня голосування у складі голови, заступника голови, секретаря та інших членів комісії у кількості не менше дванадцяти і не більше вісімнадцяти осіб.

Суб'єктами подання кандидатур до складу окружних виборчих комісій є:

1) політична партія, депутатська фракція якої зареєстрована в Апараті Верховної Ради України поточного скликання;

2) всі політичні партії - суб'єкти виборчого процесу. Дільнична виборча комісія утворюється відповідною окружною виборчою комісією не пізніш як за тридцять один день до дня голосування у складі голови, заступника голови, секретаря та інших членів комісії.

Дільнична виборча комісія утворюється у складі:

1) для малих дільниць - 10-18 осіб;

2) для середніх дільниць - 14-20 осіб;

3) для великих дільниць - 18-24 особи.

На виборчих дільницях, де кількість виборців не перевищує п'ятдесяти осіб, дільнична виборча комісія може утворюватися у складі голови, секретаря та двох - чотирьох членів комісії:

Право подання кандидатур до складу дільничних виборчих комісій мають ті самі суб'єкти подання, що і для окружних виборчих комісій, та кандидати у депутати, які балотуються у відповідному одномандатному окрузі.

У більшості країн Західної Європи система органів адміністрування виборів є децентралізованою, між її складовими наявні зв'язки координації, а не субординації; повноваження вищого органу адміністрування виборів покладено на центральний орган виконавчої влади, як правило, Міністерство внутрішніх справ. Загалом повноваження цього органу передбачають організаційно-методичне забезпечення проведення виборів, встановлення результатів загальнодержавних виборів та їх офіційне оприлюднення. Контрольні функції МВС (або аналогічних органів) суттєво обмежені.

У державах Східної Європи, які не мають розвинених демократичних традицій, система органів адміністрування виборів побудована за принципом ієрархії, між органами цієї системи існують чіткі субординацій зв'язки; вищий орган адміністрування виборів наділяється широкими контрольними, організаційними і розпорядчими повноваженнями. У більшості нових членів ЄС функції такого органу виконує Центральна виборча комісія, яка має автономний статус і прямо не належить до виконавчої гілки влади. Законодавством більшості країн ЄС як підставу набуття членами виборчих комісій своїх повноважень передбачено складання ними присяги. Як правило, в країнах ЄС окружні, територіальні і дільничні виборчі комісії формуються представницькими органами самоврядування, а не вищим органом адміністрування виборів. Також у більшості держав-членів Європейського Союзу немає суттєвих відмінностей між структурою системи, яка забезпечує підготовку загальнодержавних виборів в окрузі, та структурою системи, яка забезпечує проведення місцевих виборів1.

Витрати на підготовку і проведення виборів депутатів здійснюються виключно за рахунок коштів Державного бюджету України2, виділених на підготовку та проведення виборів депутатів, та коштів виборчих фондів партій, кандидати у депутати від яких зареєстровані в загальнодержавному окрузі, кандидатів у депутати в одномандатних округах.

Право висування кандидатів у депутати у загальнодержавному окрузі реалізується виборцями через партії у порядку, передбаченому Законом. Право висування кандидатів у депутати в одномандатних округах реалізується виборцями через партії або шляхом самовисування у порядку, передбаченому Законом.

Одна й та сама особа може бути включена лише до одного виборчого списку кандидатів у депутати від партії.

Одна й та сама особа може бути включена до виборчого списку кандидатів у депутати від партії та висунута лише в одному з одномандатних виборчих округів в порядку висування партією або в порядку самовисування.

Висування кандидатів, формування та затвердження виборчого списку кандидатів у депутати від партії у загальнодержавному окрузі та висування кандидатів у депутати від партії в одномандатних округах здійснюється партією на з'їзді (зборах, конференції) у порядку, встановленому статутом партії.

Партія може висунути кандидатом у депутати особу, яка є членом цієї партії, або безпартійну особу, яка відповідно до Закону має право бути обраною депутатом.

Партія може висунути:

виборчий список кандидатів у депутати від партії у загальнодержавному окрузі у кількості, яка не перевищує 225 осіб;

по одному кандидату у депутати в кожному одномандатному окрузі.

Черговість кандидатів у списку визначається партією на з'їзді (зборах, конференції), що свідчить про існування в Україні так званих жорстких, або "зв'язаних", списків, за яких виборець не має права впливати на черговість розташування кандидатів у списку, що визначається партією. При застосуванні такого виду списків не забезпечується зв'язок депутата з виборцями, виборці позбавляються механізмів впливу на депутатів у разі незадовільного виконання ними своїх обов'язків. Недоліками закритих списків називають також обмеженість доступу до інформації про склад виборчих списків, про кандидатів, включених до них, наявність у списках суб'єктів виборчого процесу з небездоганною репутацією тощо.

З огляду на Зазначене пропонується запровадити на парламентських виборах систему голосування за напіввідкриті чи відкриті списки, за яких обрані депутати зацікавлені у підтриманні зв'язків із виборцями з тим, щоб на наступних виборах отримати більше преференцій. Такі системи голосування застосовуються не лише у країнах Західної Європи, а й у деяких країнах із соціалістичним минулим. На думку О. Ф. Фрицького, пропорційна система, яка ґрунтується на голосуванні за списки депутатів із преференціями, є найбільш ефективною, оскільки це дозволить громадянам обирати не лише партії, а й надавати перевагу тим чи іншим їхнім кандидатам безпосередньо. Можливий негативний аспект запровадження відкритих списків полягає у тому, що противники партії, не розраховуючи отримати достатню кількість голосів за власним списком, голосують за її список і, віддаючи преференції кандидатам наприкінці списку, не пропускають у парламент керівників партії, прагнучи позбавити її майбутню фракцію впливових лідерів.

Кандидати у депутати, включені до виборчого списку партії, а також кандидати у депутати в одномандатних округах реєструються Центральною виборчою комісією.

Центральна виборча комісія реєструє зазначених суб'єктів за умови отримання документів, визначених Законом. Одним із таких документів є документ про внесення грошової застави.

Партія, яка висунула виборчий список кандидати! у депутати у загальнодержавному окрузі, до подання документів Центральній виборчій комісії для реєстрації кандидатів у депутати вносить у безготівковому порядку на спеціальний рахунок Центральної виборчої комісії грошову заставу в розмірі двох тисяч мінімальних розмірів заробітної плати.

Партія, яка висунула кандидата в депутати в одномандатному окрузі, кандидат у депутати, який балотується в одномандатному окрузі в порядку самовисування, до подання документів Центральної виборчій комісії для реєстрації спеціальний рахунок Центральної виборчої комісії грошову заставу в розмірі дванадцяти мінімальних розмірів заробітної плати.

Грошова застава є найпоширенішою умовою реєстрації кандидатів на виборах. Крім грошової застави, світовий виборчій практиці відомі й інші підстави для реєстрації кандидатів на виборні посади збір установленої законом кількості підписів громадян на підтримку кандидата, а також підтримка кандидата не просто громадинами, а встановленою законом кількістю відповідних посадових осіб, парламентарів тощо. Зазначені підстави для реєстрації кандидатів на виборах можуть застосовуватися як паралельно, так і окремо.

Внесення грошової застави суб'єктом балотування вважається засобом підтвердження серйозної і і намірів політичних партій, їх об'єднані, кандидатів брати участь у виборах, що дозволяє виключити з числа кандидатів осіб, які використовують виборчу кампанію як засіб самореклами І не виражають інтересів виборців, а також не мають відповідних ділових та професійних якостей. Крім розміру грошової застави, виборчим законодавством встановлюються також відповідні умови, за яких грошова застава повертається кандидатам повністю або частково (Росія, Україна), а н деяких країнах не передбачено повернення кандидатам, партіям внесених ними коштів (Австрія, Греція, Туреччина)1. Внесення грошової застави дозволяє тією чи іншою мірою покрити витрати, які робляться із державного бюджету на фінансування виборчої кампанії. Інститут грошової застави в Україні визнано конституційним та таким, що за своєю правовою природою не є майновим цензом (Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2002 р. Хе 2-рн/20022)

Передвиборна оптація - це здійснення будь-якої діяльності з метою спонукання виборців голосувати за або не голосувати за певного кандидата у депутати або партію суб'єкта виборчого процесу. передвиборна агітація може здійснюватися в будь-яких формах і будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України та законам України.

Дослідники проблеми наголошують на необхідності забезпечення конституційно - правовими нормами такого явища, як "передчасна агітація", що не суперечить законодавству, але порушує принцип ріпних умов та можливостей проведення кандидатами передвиборнім агітації, та не викликає схвалення з боку громадської думки. Пропонується законодавчо заборонити проведення агітації до її офіційного початку, а також навести її легальне визначення Акцептується також на необхідності легального визначення поняття "прихована політична реклама. Пропонується заборонити при проведенні передвиборчої агітації використання виборчих технологій, заснованих на впливові та маніпулюванні свідомістю.

Партія, кандидат у депутати пропані у окрузі, мас право делегувати підставним до Центральної виборчої комісії з правом дорадчого голосу, який уповноважений представляти інтереси партії в Центральній виборчій комісії піл час виборчого процесу.

Партія, кандидати у депутати віл якої окрузі, може мати не більше п'яти уповноважених осіб ц загальнодержавному окрузі та не більше двох уповноважених осіб и кожному одномандатному окрузі.

Кандидат у депутати в одномандатному окрузі мас право із числа виборній своїх довірених осіб (не більше трьох осіб).

У виборчому процесі можуть брати участь офіційні спостерігачі від партій, кандидати у депутати піл якої зареєстровані у загальнодержавному окрузі, кандидатів у депутати в одномандатному окрузі та громадських організацій, які зареєстровані у порядку, встановленому Законом.

Офіційні спостерігачі від іноземних держав та міжнародних організацій можуть нести за ходом виборчої о процесу.

Голосування виборців на виборах депутатів здійснюється за допомогою виборчих бюлетенів.

Виборчий 6ич" пін, має контрольний талон, відокремлений лінією підриву. Контрольний талон повинен містити назву га дату виборів, позначення (загальнодержавний чи одномандатний) виборчого округу та номер одномандатного округу, номер виборчої дільниці, а також позначення місця для номера, за яким виборця внесено до списку виборців на дільниці, підпису виборця, який отримує виборчий бюлетень, прізвища, ініціалів та підпису члена дільничної виборчої комісії, який видаватиме виборчий бюлетень.

Виборчий бюлетень є документом суворої звітності.

Голосування проводиться в день голосування з восьмої до двадцятої години без перерви.

Виборчі бюлетені заповнюються виборцем особисто в кабіні для таємного голосування.

На позачергових парламентських виборах 2007 р. право голосу реалізували 62,38% виборців, на чергових парламентських виборах 2006 р. - 67,13%, а на виборах 2002 р. - 65,21%2.

Підсумкове засідання дільничної виборчої комісії розпочинається після закінчення голосування виборців на виборчій дільниці і проводиться у тому ж приміщенні, де відбувалося голосування. Підсумкове засідання проводиться без перерви і закінчується після складення та підписання протоколів про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці.

Дільнична виборча комісія на своєму засіданні складає протокол про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці в загальнодержавному виборчому окрузі та протокол про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці в одномандатному виборчому окрузі.

Центральна виборча комісія на своєму засіданні на підставі протоколів окружних виборчих комісій про підсумки голосування у загальнодержавному окрузі в межах одномандатного округу, у тому числі з поміткою "Уточнений", не пізніш як на п'ятнадцятий день з дня голосування встановлює результати виборів депутатів у загальнодержавному окрузі, про що складає протокол.

Право на участь у розподілі депутатських мандатів набувають кандидати у депутати, включені до виборчих списків партій, що отримали п'ять і більше відсотків голосів виборців, у відношенні до сумарної кількості голосів виборців, поданих за кандидатів у депутати, включених до виборчих списків партій.

Кількість голосів виборців, необхідних для отримання одного депутатського мандата (далі - виборча квота), обчислюється шляхом ділення сумарної кількості голосів виборців, поданих за кандидатів у депутати, включених до виборчих списків партій, на число депутатських мандатів, яке дорівнює 225.

Кількість голосів виборців, поданих за кандидатів у депутати, включених до виборчого списку цієї партії, ділиться на виборчу квоту. Ціла частина отриманого числа становить кількість депутатських мандатів, що отримали кандидати у депутати від цієї партії. Дробові залишки враховуються при розподілі решти депутатських мандатів.

Партії, виборчі списки від яких мають більші порівняно з іншими дробові залишки після ділення, отримують по одному додатковому депутатському мандату, починаючи з виборчого списку партії, що має найбільший дробовий залишок. Якщо дробові залишки у двох чи більше виборчих списках партій однакові, першим додатковий депутатський мандат отримує той виборчий список партії, за кандидатів у депутати від якої віддано більшу кількість голосів виборців. Розподіл додаткових депутатських мандатів закінчується після вичерпання загальної кількості депутатських мандатів у загальнодержавному окрузі.

Результатом виборів депутатів у загальнодержавному окрузі є визначення в порядку черговості у виборчих списках партій осіб, обраних депутатами від партій, відповідно до кількості депутатських мандатів, отриманих виборчими списками партій.