Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах і на

транспорті. В залежності від ступеня небезпеки вантажно-розвантажувальні роботи регламентуються ГОСТ 12.3.009-76."Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности"(зміни 1982), поділяються на чотири групи: - малонебезпечні; -небезпечні (по габаритах);-пилові та гарячі (цемент, крейда, вапно, асфальт);-небезпечні (вибухо-пожежонебезпечні, можуть спричинити: пошкодження транспортних засобів, будівель і споруд, загибелі, каліцтва, отруєння, опіків, опромінення або захворювання людей і тварин).

За масою одного місця вантажі поділяються на три категорії:-масою менше 80 кг, а також сипкі, дрібноштучні;-масою від 80 до 500 кг; -масою понад 500 кг. До підіймально-транспортних відносяться транспортувальні і вантажопідіймальні машини. До вантажопідіймальних машин відносяться підіймачі та крани. Серед підіймачів найбільш поширені - ліфти, електро- та автонавантажувачі.

49. Які небезпечні та шкідливі фактори постають під час роботи на комп'ютері? Звертаємо увагу студентів на те, що основним документом щодо забезпечення охорони праці тих, хто працює на комп'ютерах є ДНАОП 0, 00-1.31-99 "Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин". Даний документ поширюється на всі підприємства, установи, організації, юридичні особи незалежно від форми власності, відомчої належності, видів діяльності та на фізичних осіб (що займаються підприємницькою діяльністю з правом найму робочої сили), які здійснюють розробку, виробництво та застосування ЕОМ, у тому числі й на тих, які мають робочі місця, обладнані ЕОМ, або виконують обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ. Дані вимоги не поширюються на комп'ютерні класи вищих та середніх закладів освіти, майстерні професійно-технічних закладів освіти. Розміщення робочих місць користувачів ПК у закладах освіти повинно відповідати "Державним санітарним правилам і нормам влаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режиму праці учнів на персональних комп'ютерах" ДСанПіН 5.5.6.009-98), ГОСТ 12.3.032 - 78, ГОСТ 21889-76, ГОСТ 22269-76. Директиви Європейської Економічної Комісії 90/270 в розділі "Мінімальні вимоги в охороні праці" жорстко регламентує безпечні умови роботи і вимоги по захисту здоров'я осіб, що працюють з комп'ютерами, висуваючи такі п'ять вимог до роботи з монітором: -символи на екрані повинні бути чіткими і добре розрізнятися;- зображення повинно бути позбавлене блимання; - яскравість та/або контрастність повинні легко регулюватися; - екрани повинні бути вільними від відблисків і відбиття; - випромінювання повинні бути знижені до надзвичайно малих рівнів. Під час роботи монітора поверхня його екрана інтенсивно бомбардується електронами, в результаті чого може накопичуватися заряд статичної електрики. Це призводить до того, що поверхня екрана "притягує" велику кількість пилу, і, крім того, при дотику рукою до зарядженого екрана користувача може неприємно вразити слабкий коронний електричний розряд. Для зменшення потенціалу поверхні екрана на нього наносять спеціальні провідні антистатичні покриття, які в документації позначають скорочено AS (anti-static). Згідно до Директиви Європейської Економічної Комісії 90/270 в розділі "Мінімальні вимоги в охороні праці" площа приміщення на одне робоче місце учня повинна становити 6 м2, а об'єм не менше ніж 20 м2. Площа навчальних приміщень з ПК повинна розраховуватись не більш як 12 чоловік. Не дозволяється розміщувати кабінети обчислювальної техніки у підвальних та цокольних поверхах.

50. Електробезпека. Електробезпека - система організаційних та технічних заходів і засобів, які забезпечують захист людей від шкідливої і небезпечної дії струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики.

51. Електротравматизм. Види електричних травм. Електричний струм, який проходить через організм людини, викликає термічну, електролітичну, біологічну і механічну дії. Електрострум діє на організм людини: - місцева (електротравми) електричні опіки, електричні знаки, металізація шкіри, механічне пошкодження, електрофтальмія; - загальна (електроудари) ураження внутрішніх органів людини, головним чином серцевої та нервової систем. Ураження струмом можливе в таких випадках : - двофазний дотик, тобто торкання одночасно до двох фазних дротів мережі змінного струму; - однофазний дотик, тобто торкання до одного фазного дроту мережі змінного струму; - наближення на небезпечну відстань до неізольованих струмоведучих частин, які знаходяться під високою напругою (вище 1000В); - дотик до корпусу електрообладнання, яке опинилось під напругою; - попадання під крокову напругу в зоні розтікання струму; - перебування в зоні дії атмосферної або статичної електрики; - вхід в зону дії електромагнітного поля. Згідно з ПУЕ всі приміщення поділяються за ступенем небезпеки ураження людей електричним струмом на три класи: - без підвищеної небезпеки (звичайні); - з підвищеною небезпекою; - особливо небезпечні. Заходи та засоби захисту працівників при експлуатації електричних установок: а) технічні: - улаштування електроустановок, мереж відповідно до експлуатаційної напруги; - недопущення випадкового доторкання до струмопровідних частин; - облаштування захисних заземлень, занулення, відключення; - використання струму з малими напругами, що не перевищують 42 В; - використання захисних засобів при обслуговуванні; - використання запобіжників.б) організаційні: - щоденний і періодичні огляди електроустановок; - призначення осіб, відповідальних за організацію та проведення робіт; - допуск до проведення робіт та обслуговування устаткування; - нагляд за працівниками під час роботи.

52. Суть Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".Завданнями страхування від нещасного випадку є: проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров’ю застрахованих, викликаним умовами праці; відновлення здоров’я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань; відшкодування шкоди, пов’язаної з втратою застрахованими особами заробітної плати або відповідної її частини під час виконання трудових обов’язків, надання їм соціальних послуг у зв’язку з ушкодженням здоров’я, а також у разі їх смерті здійснення страхових виплат непрацездатним членам їх сімей.

53. Основні поняття та значення пожежної безпеки.Студентам слід ознайомитись з основними поняттями пожежної безпеки, які подаються у Законі України "Про пожежну безпеку" від 17 травня 1993р., регламентуються по ГОСТ 12.1.004-91 "Пожежна безпека. Загальні вимоги" (змінено 01.07.95 Росія), Постановами Кабінету Міністрів України, рішеннями органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. А також статистичними даними, адже щодня в Україні виникає більше 100 пожеж, де гине 5-6 чол., збитки складають 2.0 млрд. грн. на рік. У Рівненській області за 2002 рік сталося більше тисячі пожеж. Пожежа спричиняє до: руйнування будівельних конструкцій внаслідок втрати ними несучої здатності під впливом високих температур; паніки, яка спричинена швидкими змінами психічного стану людини в екстремальних ситуаціях; ураження органів дихання та смерті, полум'я досягає температури 1200-1400°С, для людини 60°С і: життєво небезпечною; інтенсивне подразнення органів дихання і слизової оболонки димом. Основні причини пожеж: необережне поводження з вогнем; Треба чітко уяснити те, що різновидностями горіння є: вибух детонація, спалах, займання, спалахування, самозаймання, тління теплове самозаймання, самоспалахування, мікробіологічш займання, хімічне самозаймання.

54. Пожежонебезпечні властивості матеріалів і речовин.Відповідно до ГОСТ 12.1.044-84 оцінку пожежовибухо небезпечності усіх речовин та матеріалів проводять залежно ві,1 агрегатного стану: - група горючості (негорючі, важкогорючі, горючі); - за температурою спалаху (легкозаймисті, горючі рідини) Джерелами загоряння на підприємствах можуть бути: відкрите полум'я, невідповідність або несправність електрообладнання, іскри від удару і тертя деталей машин і обладнання, самозаймання, статична електрика, розряд блискавки та інше.

55. Пожежовибухонебезпечність об'єкта.В залежності від властивостей речовин і матеріалів, умов їх застосування і обробки приміщення за вибухопожежною і пожежною небезпекою поділяються у відповідності із ОНТП 24-86! "Визначення категорій приміщень і будівель по вибухопожежній і пожежній небезпеці" на п'ять категорій - А, Б, В, Г, Д. До категорії А належать приміщення, де перебувають спалимі та легкозаймисті рідини з температурою спалаху, що не перевищує 28°С, а також речовини і матеріали, здатні вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснем або одне з одним; при утворенні вибухонебезпечних сумішей розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху 5 кПа. До категорії Б належать приміщення, в яких є пил та волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху понад 28°С та спалимі рідини в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні пилоповітряні та пароповітряні суміші, при займанні яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху 5кПа. До категорії В належать приміщення, де перебувають спалимі та важкоспалимі рідини, тверді спалимі та важкоспалимі речовини та матеріали (в тому числі пил та волокна), а також речовини і матеріали, які здатні при взаємодії з водою, киснем повітря та з одним тільки горіти (за умови, що ці приміщення не відносяться до категорії А чи Б). До категорії Г належать приміщення, в яких є неспалимі речовини та матеріали в гарячому, розпеченому або розплавленому стані, а також спалимі гази, рідини та тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо; процес їх обробки супроводжується ііиділенням променевого тепла, іскор та полум'я. До категорії Д належать приміщення, в яких є неспалимі речовини та матеріали у холодному стані. На розвиток пожежі у приміщеннях та спорудах впливає їх вогнестійкість, яка характеризується межею вогнестійкості. Всі будівлі і споруди за ступенем вогнестійкості за СНІП 2.01.02-85 поділяють на 5 ступенів. вогнестійкість, яка характеризується межею вогнестійкості. Всі будівлі і споруди за ступенем вогнестійкості за СНІП 2.01.02-85 поділяють на 5 ступенів. Згідно з ПУЕ приміщення поділяються на пожежонебезпечні (П-I, П-ІІ, П-ІІа, П-ІП) і вибухонебезпечні (В-І, В-Іа, В-Іб, В-Іг, В-ІІ, В-Па) зони. Клас П-І - приміщення, в яких використовуються або зберігаються тверді спалимі рідини з температурою спалаху парів вище ніж 61 °С (склади мінеральних масел, насосні станції спалимих рідин). Клас П-ІІ - приміщення, в яких виділяється спалимий пил або волокна з нижньою концентраційною межею займання більш ніж г/м3 до об'єму повітря, які не можуть утворювати вибухонебезпечні суміші (деревообробні цехи, малозапилені цехи, млини). Клас П-ІІа - приміщення, в яких утворюються тверді спалимі матеріали без виділення пилу і волокон (склади паперу, цехи зберігання меблів).

Клас П-ІИ - зовнішні установки, в яких використовуються спалимі рідини з температурою спалаху, більшою ніж 61 °С, або тверді спалимі речовини (склади палива і деревини). По газу - В-І, В-Іа, В-Іб, В-Іг, по пилу - В-ІІ, В-Па. Клас В-І - приміщення, в яких виділяються спалимі гази або пари легкозаймистих речовин в такій кількості і мають такі властивості, що можуть утворювати з повітрям вибухонебезпечні суміші при нормальних умовах роботи (постійно існує вибухонебезпечна концентрація через завантаження-розвантаження технологічних апаратів, зберігання або переливання легкозаймистих речовин). Класи В-Іа та В-Па - приміщення, в яких вибухонебезпечні суміші утворюються в результаті аварії або несправності апаратів, установок, а в нормальних умовах роботи технологічного обладнання вибухонебезпечні суміші не утворюються. ( Клас В-Іб - приміщення характеризуються' такими ж показниками, як і В-Іа, але мають такі особливості: - спалимі гази мають високу нижню межу вибуховості (15% іі більше та різкий запах при граничне допустимих концентраціях); - може мати місце локальна вибухонебезпечна концентрація; - спалимі гази легкозаймистих речовин знаходяться в таких кількостях, які в приміщенні не створюють загальної вибухонебезпечної концентрації, робота з ними проводиться беї

використання відкритого вогню. Ці приміщення відносяться до невибухонебезпечних за умови, що робота виконується у витяжних

шафах або під витяжною парасолею. Клас В-Іг - зовнішні установки, в яких містяться вибухонебезпечні пари, гази і легкозаймисті речовини (сховища легкозаймистих речовин). Клас В-ІІ - приміщення, в яких виділяється пил, що переходить в завислий стан і здатний утворювати з повітрям і іншими окислювачами вибухові системи при нормальних нетривалих режимах роботи технологічних апаратів та обладнання.

Система попередження пожеж.

57. Система протипожежного захисту. Система протипожежного захисту - це сукупність організаційно-технічних заходів, спрямованих на запобігання впливу на людей небезпечних факторів пожежі та обмеження матеріальних збитків від неї (ДСТУ 2272-93). Пожежна безпека будівель і споруд характеризується : вогнестійкістю, межею вогнестійкості та межею розповсюдження. Для обмеження поширення вогню застосовують протипожежні перешкоди у вигляді стін, перегородок, перекрить. Вони мають спиратися на фундаменти, встановлюватись на всю висоту будівлі, перетинати всі поверхи і конструкції та бути вище даху на 60 см. Захист також досягається шляхом штукатурки, фарбування, обмазування, введенням наповнювачів та антипіренів. 100

58. Зовнішнє і внутрішнє протипожежне постачанняПромислові підприємства мають зовнішнє і внутрішнє протипожежне водопостачання. Для гасіння пожеж всередині будівель, крім пожежних кранів, встановлюються автоматично діючі спринклерні або дренчерш установки.

59. Які ви знаєте первинні засоби гасіння пожеж?Горіння можливе за певних умов: наявність горючої речовини, окислювача та джерела запалювання. Найкращий окислювач кисень, при вмісті 14% горіння стає неможливим. Запобігання формування горючого середовища досягається: герметизацією, заміни горючих негорючими у технології, контроль за складом середовища в цеху і установці, аварійна вентиляція, використання інгібуючих компонентів припиняючи та флегматизуючи (роблять негорючим середовище.) Існують два способи гасіння пожеж: фізичний та хімічний. Первинні засоби гасіння пожежі: - внутрішні пожежні крани; - відра, кошми, лопати, пісок; - вогнегасники. Пінний вогнегасник ОХП-10 складається із сталевого корпусу, який містить лужний розчин соди з лакричним екстрактом. Всередині встановлено поліетиленовий посуд з сумішшю сірчаної кислоти та сульфату заліза. При змішуванні кислотного і лужного розчинів утворюється піна. Довжина струменя піни - 6м, час дії І 60 с Цей вогнегасник можна застосовувати для гасіння твердих речовин та легкозаймистих рідин з відкритою поверхнею. Піна електропровідна, тому цим вогнегасником не можна гасити електрообладнання, що знаходиться під напругою. Вогнегасники вуглекислотні ОУ-2, ОУ-5 складаються із сталевого | балона з запорним вентилем. Балон заповнений зрідженою вуглекислотою під тиском 7 Мпа. При відкриванні вентиля зріджена вуглекислота прямує у патрубок, де вона розширюється і за рахунок цього її температура знижується до мінус 70°С та утворюється снігоподібна вуглекислота. Ці вогнегасники застосовують для гасіння невеликих пожеж, електрообладнання, що знаходиться під напругою. Не можна гасити спирт і ацетон, котрі розчиняють вуглекислоту, а також фотоплівку, целулоїд, котрі горять без І доступу повітря. Порошкові вогнегасники ОП-1, ОП-5, ОП-10 та ін. - це і поліетиленові балончики, які містять фосфорноамонійні солі, б карбонат натрію. Застосовуються для гасіння магнію та його j сплавів, лужних металів, алюмінію, металоорганічних сполук, а також тоді, коли не можна гасити пожежу водою, піною або вуглекислим газом.

60. Де виникає і накопичується статична електрика і яка її дія на людину і обладнання?У виробничих умовах виникає і накопичується статична електрика при: - пневмотранспорті пиловидних і сипучих матеріалів (при русі їх в трубах і апаратах, дробленні, перемішуванні і просіюванні); - транспортуванні діелектричних рідин (зливі, наливі і перекачуванні світлих нафтопродуктів по трубопроводах і гумових шлангах в резервуарну ємність); -транспортуванні стиснених і зріджених газів по трубах;

-нанесенні полімерної ізоляції на трубопровід;-в процесі обробки матеріалів;-використанні пасових передач і транспортних стрічок;

-на зовнішній поверхні монітора внаслідок бомбардування люмінофору електронними променями, які виходять з прожектора монітора та ін. Регламентується ДНАОП 0.00-1.30-88 "Правила захисту від статичної електрики". Статична електрика може викликати вибухи, і южежі в місцях накопичення вибухонебезпечного пилу, парів і газів.