Пиши Дома Нужные Работы

Обратная связь

ТРАНСФОРМАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ У РОМАНІ УЛАСА САМЧУКА «ВОЛИНЬ»

В останні десятиліття у сфері фразеології помітно активізувалася тенденція до оновлення компонентного складу фразеологізмів. Мовознавці відзначають постійну динаміку в значенні й структурі фразеологічних одиниць, яку пов’язують з нестабільністю фразеологічного значення. Дослідження динаміки фразеологічної системи виявили дві її провідні тенденції: власне новотворення, що пов’язане з необхідністю номінації нових реалій, та актуалізація вже наявних мовних засобів з їхнім подальшим переосмисленням та семантичною переорієнтацією [41, с. 14]. В актуалізації наявних фразеологічних одиниць помітну роль відіграє трансформація. І це питання видається актуальним з огляду на недостатню вивченість текстотвірного потенціалу стійких словосполучень як одного із засобів підвищення інформативності художнього тексту та його емоційно-образного увиразнення. У мовознавчій літературі трансформацію розглядають переважно на матеріалі фразеологізмів або ширше – стійких сполучень слів, а не як окреме явище, не як спосіб стилістичного увиразнення викладу матеріалу. Незважаючи на це, єдиного визначення трансформації фразеологізмів досі немає. Так, зокрема, І.В. Арнольд трансформацією фразеологізмів називає такі «релевантні зміни в лексичному складі, синтаксичній структурі, семантиці, при яких узуально-стала форма фразеологізму протиставляється його оказіональній формі». Н.О. Бойченко трансформацією стійких сполук вважає такі «зміни, які викликані їх актуалізацією в особливих контекстуальних умовах, що увиразнюють повідомлення шляхом вираження експресивної інформації». О.Д. Пономарів фразеологічну трансформацію визначає як «видозміну фразеологічних одиниць з певною стилістичною настановою». На трансформацію дивляться також як на відхилення від норми, викликане різними причинами [41, с. 11]. На думку О.І. Молоткова, «вживання фразеологізму в незвичайному для нього значенні зумовлено насамперед порушенням звичайних відношень і зв’язків зі словами в мовленні, тобто можливістю сполучення зі словами такого лексичного ряду, з якими фразеологізм як мовна одиниця, що має своє певне лексичне значення, у межах норм сполучатися не може» [30, с. 192-193]. Трансформації, будучи усвідомленими, цілеспрямованими змінами структурно-семантичного характеру, визначаються багатьма чинниками: світоглядом й обізнаністю автора, прагматичними настановами твору, ідіостилем письменника, необхідністю додаткових смислових нашарувань тощо. У результаті актуалізації фразеологізму в особливих контекстуальних умовах, його узуальне значення починає проявлятися абстрактніше і підкреслюються або проявляються нові семантичні і стилістичні відтінки цього значення і, врешті, фразеологізм просто наповнюється новим змістом [36, с. 175]. У художньому мовленні структурно-семантичні трансформації фразеологізмів спричинені, по-перше, зміною граматичної форми компонентів фразеологічних одиниць, заміною компонентів фразеологізму словами чи вільними словосполученнями; по-друге, відхиленням від звичної кількості компонентів фразеологічних одиниць. На основі традиційної класифікації прийомів трансформації виділено такі різновиди структурно-семантичних видозмін фразеологічних одиниць: 1) поширення фразеологічних одиниць; 2) заміна компонента або компонентів (субституція); 3) скорочення компонентного складу фразеологічних одиниць; 4) натяк; 5) контамінація. Вираженою тенденцією розвитку стійких висловів є процес субституції – найпродуктивніший щодо утворення лексичних варіантів фразеологічних одиниць. Лексична заміна компонентів фразеологізмів зумовлена нарізнооформленістю та цілісністю образу фразеологізмів і містить у собі величезні виражальні можливості. Це такий спосіб структурно-семантичної трансформації фразеологічних одиниць, який полягає в цілеспрямованій заміні одного, кількох чи всіх її компонентів функціонально схожими елементами. У художньому мовленні У.Самчука зафіксовано цілеспрямовану субституцію одного, двох і всіх компонентів фразеологічних одиниць. Зафіксовано лексичні заміни фразеологічних одиниць контекстуальними синонімами:



...Матвій повернувся до хати, подивився в бік покоту, перехрестився мовчки, а в голові так і роїлися, пливли, перепліталися думки. [42, с.105] (пор. линути думкою);

…Та що доброго від них уже побачили. Он дівчата які раді були, та й ті тепер ґвалтом ґвалтують. [42, с.268] (пор. криком кричати);

Іди, Йоне, звідси та не каламуть воду, а краще затовчи свій рот соломою. [42, с. 406] (пор. тримати свій рот на замку)

Трапляються випадки суттєвих змін структурної організації фразеологічних одиниць, коли в ролі замінника одного компонента виступає словосполучення:

Нагородив ти тут сім мішків гречаної вовни, та й ті неповні.[42, с.318] (пор. наговорити три мішки гречаної вовни);

А що, він не міг мені хвалитися своєю зброєю саме тоді, коли в мені загострилося рішення звести порахунки з невнормованим своїм існуванням? [31, с. 122] (пор. звести порахунки з життям);

Та бувало, що й Хведота підіб’єна сяке-таке діло, в яке потім і голови не встромити, а не те що розплутати. [42, с.58] (пор. підводити, підбити на гріх).

Крім компонентної заміни, спостерігаємо і зміну граматичної форми залежного іменника:

За що і діставалося потім від мами не те що на горіхи, а на цілі тумкачки. [29, с. 21] (пор. дістанеться на кислички, на бублики).

Субституція компонентів фразеологічних одиниць умотивовується контекстом і проводиться цілеспрямовано, з певною стилістичної метою: посилення виразності, актуалізації, оновлення фразеологізму; конкретизації, деталізації фразеологічних одиниць та всього висловлювання; індивідуалізації персонажа; відтворення атмосфери описуваного середовища. Лексична заміна компонентів фразеологічних одиниць спричинює появу індивідуально-авторських новотворів. Як свідчить аналіз матеріалу, лексична заміна компонентів у більшості випадків супроводжується формальними змінами, що відображають граматичні зв’язки фразеологічних одиниць з інишими членами речення. Змінюючи дієслівний компонент фразеологічних одиниць, письменник посилює його інформаційний план, деталізує та індивідуалізує все висловлювання, точніше відтворює атмосферу описуваного:

А що від твоєї дурної балаканини то вже й у самогоязик засапався [43, с. 59];

Одарка від того смутку вже геть сльозами обсльозилася.[42, с.335].

Як бачимо, субституція компонентів фразеологічних одиниць у тексті умотивовується контекстом і проводиться цілеспрямовано. Перетворені таким чином фразеологічні одиниці у тексті виконують різні стилістичні функції, служать засобом збільшення образності, виразності мови, конкретизації значення, збільшення обсягу семантики, сприяють глибшому розкриттю описуваного явища. Зміни фразеологізмів шляхом розширення їх компонентного складу посідають чільне місце у романі Уласа Самчука. Доповнення структури фразеологічних одиниць – власна ініціатива авторки. Розширення фразеологічних одиниць – це структурно-семантичні оказіональні зміни фразеологічних одиниць, при яких не виникає нової фразеологічної одиниці, а лише конкретизується її образ. Зі стилістичного погляду – це один із тих індивідуально-авторських художніх засобів, які використовуються для підвищення експресивності та емоційності висловлювання. Досліджуваний матеріал дозволяє виділити такі розширення компонентного складу фразеологічних одиниць: 1. Розширення означеннями:

А мати лупила його ганчіркою, нарікаючи, що б’є одвічні байдики. [42, с.13];

2. Розширення додатком:

А Володько все вдивлявся в далечінь і линув думками у таїни мрій, сподівань та надій.[42, с.2 65].

3. Розширення обставиною:

Та що вже і викричалися на тому собранії на три роки наперед. [42, с. 154];

... і не мозолили би отут кому без потреби очі... [42, с. 329].

Як бачимо, нововедені авторські слова, ускладнюючи традиційну форму усталеного звороту, водночас посилюють його експресивність. Оновленню форми і змісту фразеологізмів сприяє вживання їх в індивідуально-авторській контекстуальній інтерпретації, що має місце в тих випадках, коли мовці загальновідомий фразеологізм супроводжують поясненнями чи зауваженнями, які виконують функцію індивідуально-авторського оказіонального коментаря різного експресивного характеру [40, с. 13]. У.Самчук експресивно виділяючи думку, використовує парцеляцьовані фразеологічні одиниці, зосереджуючи при цьому увагу на певній деталі в характеристиці зображуваних предметів, явищ: ні привіту, ні одвіту; ні за цапову душу . Інверсія полягає у спеціальній зміні порядку слів у фразеологічній одиниці, що перерозподіляє смислове навантаження її компонентів, підвищує їх емоційно-експресивний план:

Повибігали з хат, і з млина люди, вовтузяться дорогою, а на ній курявааж лісом стоїть. [42, с. 478];

І пишніланаречена калиновим цвітом, а щоки майоріли, мов кров’ю писані. [42, с. 414];

При фразеологічному натяку мовцями використовується лише образ фразеологічної одиниці, постійна структурна схема вислову деформується, проте залишається незмінною його семантика. Така трансформація стійких висловів знаходить вияв в оказіональному мовленні, тому важливу роль відіграє контекст, який допомагає відтворити загальновідому фразеологічну одиницю:

Багатьох Комаров не знав, не знав де їм пупа рубали, де хрестили, хто їх батько-мати, та падали вони в цю землю, за пригірками та лісами села Лебеді та Гільче. [42,с. 479]; (тобто йдеться про те, де хтось народився).

Іноді значення фразеологізму можна встановити лише після грунтовних етимологічних розвідок.

Водночас в Уласа Самчука навіть структури, центри яких утворюють традиційно усталені сполуки, вражають своєю оригінальністю:

Білі овечки хмар пливуть у блакиті небесній, манячидо себе передзвонами безголосих дзвонів, ніби дають знак із самого раю[42, с.449];

Ситі коні прядуть вухами, а хвостами оводів відганяють [42, с.407];

Дослідження характеру і способів застосування письменницею слів у різноманітних їх сполученнях дозволяє визначити індивідуальну своєрідність творчого методу автора. Письменник намагається зберегти всю силу, гостроту, влучність народних виразів, а заодно пластично і чітко змалювати персонвжів, риси їхнього життя, епоху, місце та умови подій. Отже, використання фразеологічного багатства української мови, трансформування стійких сполук та авторське фразеотворення дає підстави стверджувати, що всі використовувані письменником типи фразеологізмів відбивають авторське бачення світу, його ознак, явищ і є ознакою індивідуального стилю.

ВИСНОВКИ

Фразеологічні одиниці у мовотворчості Уласа Самчука є одним із тих складників, які визначають місце творчості Уласа Самчука у сучасній літературі і надають творам авторки виразного національного колориту. Улас Самчук у художніх творах використовує не лише фразеологічні одиниці у традиційній формі та значенні, що фіксуються у фразеологічних словниках (узагальне використання), а й індивідуально-авторські, оказіональні. Вони не суперечать мовній нормі, а, скоріше всього, відображають мовний розвиток, виступають як образотворчий засіб, засіб експресивності, комізму, мовної характеристики персонажа. Письменник намагається зберегти всю силу, гостроту, влучність народних виразів, а заодно, рельєфно, пластично і чітко змалювати персонажів, риси їхнього життя, епоху та місце й умови подій. Мовна палітра творів письменника насичена варіантно-семантичними рядами на позначення мовленнєвої та мисленнєвої діяльності:

Довго стискав свої тремтячі уста і ціпив зуби, щоб не подати голосу, та коли батько взявся за клямку, не втримався, захлипав і заревів від переповненого і щирого серця.

Ніколи над цим сушити голови. Ніч на носі, а до того, диви, і сльоза розпочнеться.

У прозі Уласа Самчука виділяємо фразеологічні одиниці на позначення фізіологічних процесів у житті людини, зокрема до мікрогрупи «народження» відносимо такі фразеологічні одиниці:

…що штани його такі зрадливі, що в корчах сорочки за якийсь сторчак зачепився, полетів коміть головою, притьомкав по тому до порогу як мати народила…;

мікрогрупа «життя» представлена такими фразеологічними одиницями:

…та й жодного разу Матвій не пошкодував, що намірився того щасливого дня вік вікувати;

Прийди і пий воду життя даром.

Інтер’єктивні фразео­логізми вживаються в основному з метою відтворення різних емоцій:

а) збудженого емоційного стану в момент мовлення:

Що ти робиш, чорт тебе побери?;

б) задоволення, морального полегшення у зв’язку з чим-небудь:

Слава тобі, Господи!;

в) застереження від чого-небудь:

Боронь Боже..

Усі фразеологічні одиниці, введені в художній текст, оживляють авторську оповідь і є найефективнішим засобом образотворення. Відтворюючи в художніх творах індивідуальне бачення світу, Улас Самчук уводить у текст фразеологічні одиниці, співвідносні як зі структурою словосполучення, так і речення.Найбільше у тексті виявлено фразеологічних одиниць типу словосполучення, зокрема дієслівні та іменні:

Дух його ще не впав, хоч часом доводиться стискати зуби, а з його уст виривається…;

І от ідуть з хати з торбами молодиці, дівчата в подертих свитках, босоніж, та руки заломлюють, просячи хоч жменьку ячменю.

Велику кількість фразеологічних одиниць становлять моделі прикметника та іменника, де граматично панівним виступає іменник, а залежним прикметник, перебуваючи, як правило, у препозиції:

Якщо заплутався, то я дуже швидко розрубаю отой твій гордіїв вузол.

Найбільше Улас Самчук у романі використовує фразеологічні одиниці, організовані за допомогою сполучників як:

Хай тато краще питає, чого їх так довго не було, ніж має мовчки сидіти, як води в рот набрав.

Окремо виділяємо мініідіоми:

Батько – без лиця – тяжко сів біля столу, закинув наперед настільника, і ні пари з уст.

Фразеологічні одиниці типу речення репрезентовані простими двоскладними та односкладними реченнями. Група двоскладних речень представлена простими поширеними:

Як різновид типу односкладних речень можемо виокремити фразеологічні одиниці:

Зійшов на нитку в тих трудах праведних.

Вони є неозначено-особовими поширеними реченнями.

За ступенем структурно-семантичної спаяності представлені неподільні фразеологізми і розкладні, що до змісту усталені звороти:

Він також стріляє за Наталкою, а Йон все нахваляється збити Івана на кашу, як спіймає на гарячому…

А вам аби ляси поточити, чи тут, на віче, чи отам, у гімназії, - розходився старий.

Один Кіндрат сприймає це по-своєму, та сльозами горю не поможеш, ба й шість років військової служби – фронт, атаки, окопи, «катьолки» вибили з нього все, крім шибеничного, «наплювательного» погляду на речі.

У романі Уласа Самчука виявлено велику кількість трансформованих фразеологічних одиниць. Найчастіше трансформація виявляється у заміні одного компонента на такий, який у контексті стає синонімічним, наприклад:

…Матвій повернувся до хати, подивився в бік покоту, перехрестився мовчки, а в голові так роїлися, пливли, перепліталися думки.

Зміни фразеологізмів шляхом розширення їх компонентного складу посідають чільне місце у творчості Уласа Самчука:

А мати лупила його ганчіркою, нарікаючи, що б’є одвічні байдики..

Часто Улас Самчук творить нові фразеологізми, які використовує у творах з певною стилістичною метою:

За що і діставалося потім від мами не те щона горіхи,а націлітумкачки.

У своїй мовотворчості Улас Самчук вміло використовує фразеологічний натяк:

Багатьох Комаров не знав, не знав де їм пупа рубали, де хрестили, хто їх батько-мати, та падали вони в цю землю, за пригірками та лісами села Лебеді та Гільче.

Використання фразеологічного багатства української мови, трансформування стійких сполук та авторське фразеотворення дає підстави стверджувати, що всі використовувані письменницею типи фразеологічних одиниць відбивають авторське бачення світу, його ознак, явищ і є ознакою індивідуального стилю.

 

 


 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авксентьєв Л.Г. Семантична структура фразеологічних одиниць сучасної української мови та особливості її формування // Мовознавство. –1987. – № 1. – С. 43-46. 2. Авксентьєв Л.Г. Сучасна українська мова: Фразеологія. – Харків, 1983. – 97 с. 3. Алефіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології. – Харків, 1987. –198 с. 4. Амосова Н. Основы английской фразеологии. – Л.: Изд-во Ленингр. университета, 1963. – 208 с. 5. Бабич Н.Д. Етичні норми – засобами фразеології // Культура слова. – К.: Наукова думка, 1992. – Вип. 43. – С. 68-72.

6.Бабич Н.Д. Анатомія у фразеології східнослов’янських мов// Українське мовознавство. – 1984. - № 12. – С. 30. 7. Білоноженко В.М., Гнатюк І.С. Функціонування та лексикографічна розробка українських фразеологізмів – К. : Наук. думка, 1989. – 154 с. 8. Буц Н.В. Фразеологія творів М.М.Коцюбинського для дітей в лінгвокультурологічному аспекті // Учені записки Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського. Серія «Філологія». – Т.20. – 2007. - №3. – С.103-105.

9.Братусь М. Давні й нові фразеологізми в художній прозі Євгенії Кононенко// культура слова. – 2010 - №72. – С.60 – 66.

10. Виноградов В.В. Про основні типи фразеологічних одиниць у російській мові // Виноградов В.В. Лексикология и лексикография: Избр. тр. – М.: Наука, 1986. – С. 116-129. 11. Геращенко О. Фразеологічні одиниці та проблеми їх класифікації // Наукові записки. Серія: Філологічні науки. – 2010. – Вип. 89. – С. 176-180. 12. Гетьман І.М. Теоретична і практична ідеографія: принципи побудови тезаурусів. – К.: Наукова думка, 1993. – 186 с. 13. Грозян Н.Ф. Фразеологічна мікросистема «Поведінка людини» в українській мові (ідеографічний і аксіологічний аспекти): Автореф. дис. … канд. філол. наук. – Дніпропетровськ, 2003. – 17 с. 14. Демський М. Українські фраземи і особливості їх творення. – Л.: Світ, 1994. – 62 с.

15.Демський М.Т. Граматичні особливості української дієслівної фразеології// Мовознавство. – 1984. - №2. – с.26-28.

16. Дудик П.С. Стилістика української мови: Навч. посібник. – К.: Академія, 2005. – 367 с. 17. Євтушина Т. Лінгвостилістичний потенціал фразеології у творах В.Стефаника: Автореф. дис. … канд. філол. наук – К., 2005. – 19 с.

18..Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. – К.: Виша шк., 1972. – Ч. 1. – 402 с.

19. Здіховська Т.В. Роль фразеологічних одиниць у художніх текстах // Науковий вісник Волинського національного університету ім..Лесі Українки. Філологічні науки. Серія: Мовознавство. – 2010. – № 2. – С. 39-43 20. Здіховська Т. В. Спосіб трансформації фразеологізмів як стилістичний прийом у художніх творах // Матеріали V Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції «Актуальні проблеми сучасної науки». – Ч. 3. – К., 2008. – С. 56-58. 21. Здіховська Т. Функціонально-стилістичні та семантичні властивості фразеологізмів у художньому творі // Система і структура східнослов’янських мов: До 175-річчя Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова : Зб. наук. праць / Редкол.: В.І. Гончаров (відп. ред.) та ін. – К.: Знання України, 2009. – С. 218-224. 22. Каракуця О.М. Фразеологізми української мови з компонентом «ДУША» (структурно-семантичний, ідеографічний, лінгвокультурологічний аспекти): Автореф. дис. ... канд. філол. наук. – Харків, 2002. – 22 с. 23. Коваленко Н. Фразеосемантичне поле «риси характеру людини» в українському діалектному мовленні // Вісник Прикарпатського національного університету. Серія: Філологія. Мовознавство. Випуск ХV – XVIII. – Івано-Франківськ: Видавничо-дизайнерський відділ ЦІТ Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, 2007. – С. 605-607.

24.Коваль А.П. Культура української мови. – К.: Наук. думка, 1964. – 192 с.

25. Коломієць М.П. Структурно-граматичні особливості фразеологічних синонімів із значенням «говорити» в сучасній українській мові // Дослідження граматичної будови української мови. – Дніпропетровськ, 1988. – С. 74-79. 26. Кохан Ю. Добір фразеологічного матеріалу як фактор формування ідіостилю письменника (на матеріалі прози Олеся Гончара) // Вісник Харківського університету. – Харків: Лівий берег, 1999. – № 426. – С. 216-220. 27. Кохан Ю. Фраземіка в системі ідіостилю письменника (на матеріалі художньої прози Олеся Гончара і Павла Загребельного): Автореф. дис. ... канд. філол. наук. – Харків, 2003. – 21 с. 28. Кунин А.В. Фразеология современного английского языка. – М.: Наука, 1972. – 288 с.

29. Маслова Т. Фразеологічні засоби вираження моральних якостей людини // Вісник Прикарпатського національного університету. Серія Філологія. Мовознавство. Випуск ХV – XVIII. – Івано-Франківськ: Видавничо-дизайнерський відділ ЦІТ Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника, 2007. – С. 80-82. 6.Мокієнко В.М. Слов’янська фразеологія: Посібник для вузів по спец. «Слов’янська мова і література». – М.: Вища школа, 1989. – 287 с.

30. Молотков А.И. Основы фразеологии русского языка. – Л.: Наука, 1977. – 281 с.

31. Назаренко О. Національно-самобутні риси української фразеології // Дослідження з лексикології і граматики української мови: 3б. наук. праць. – Т.1. – Дніпропетровськ: Наукова книга, 1999. – С. 102-106.

32. Найда О.П. Стійкі народні порівняння як об’єкт фразеології: Автореф. дис. ... канд. філол. наук. – Дніпропетровськ, 2002. – 18 с. 33. Неровня Н.Н. Вариантность и синонимия в украинской фразеологии: Автореф. дис. ... канд. филол. наук. – К., 1990. – 16 с. 34. Обєднікова О.М. Ідеографічна картина світу // Вісник Запорізького національного університету: Зб. наук. статей. Філологічні науки. – Запоріжжя: ЗНУ, 2006. – № 2. – С. 191-195.

35. Папіш В.А. Семантико-функціональна природа фразеологізмів у художній прозі закарпатоукраїнських письменників (40-90 р.р. ХХ ст.): Автореф. дис. ... канд. філол. наук. – Ужгород, 2004. – 21 с. 36. Пац Л. Трансформація фразеологічних одиниць як засіб підвищення інформативності та образності художнього тексту // Лінгвістичні студії. – 2010. – Вип. 20. – С. 175-178.

37.Передрій Г.Р., Смолянінова Г.М. Лексика і фразеологія української мови. Посібник для учнів.- К.: Рад. школа, 1983. - 207 с.

38. Писаренко А., Лещенко Л. Фразеологізми як особливий вид лексики // Вісник Донбаської національної академії будівництва і архітектури. – 2009. – Вип. 5(79). – С. 246-248. 39. Прадід Ю.Ф. Фразеологічна ідеографія (проблематика досліджень) / Відп. ред. О.О.Тараненко. – К.; Сімферополь, 1997. – 252 с. 40. Романюк Н.В. Фразеологія верхньонаддністрянських говірок нижньої течії річки Бистриці: Автореф. дис. … канд. філол. наук. – Запоріжжя, 2002. – 18 с. 41. Самойлович Л.В. Відображення кінетичних засобів невербального спілкування в українських фразеологізмах // Учені записки Таврійського національного університету ім. В.І.Вернадського. Серія «Філологія». – Т.20. – 2007. – № 4. – С. 86-88.

42.Самчук У.О. Волинь: Роман у трьох частинах. – Т.1. – К.: Дніпро, 1993. – 547 с.

43.Самчук У.О. Волинь: Роман у трьох частинах. – Т. 2. – К.: Дніпро, 1993. – 334 с.

44.Сучасна українська мова. Лексика і фразеологія./ За ред.. Білодіда І.К. – К.: Наукова думка, 1973.

45.Супрун А.П. Семантико-стилістичні особливості фразеологічних одиниць (на матеріалі поетичних творів М.Рильського): Автореферат дис. … Кандидат філологічних наук – Дніпропетровськ, 1999. – 19 с.

46. Семчинський С.В. Загальне мовознавство. – К.: Вища школа, 1988. – 328 с. 47. Скрипник Л.Г. Фразеологія української мови. – К.: Вища школа, 1979. – 380 с. 48. Скрипник Л.Г. Фразеология украинского языка: Автореф. дисс. … канд. филол. наук. – К., 1974. – 22 с. 49. Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. Фразеологія сучасної української мови: Посібник для студентів філологічних ф-тів. – Луганськ, 2005. – 494 с.

50.Ужченко В.Д., Авксентьев Л.Г. Українська фразеологія. – Харків, 1990.- С.31, 140.

51.Українська мова: Енциклопедія/ Редкол.: В.Русанівський, О.Тараненко (співголови), М.Зяблюк та ін.. – 2-ге вид., випр.. і доповн. – К.: Видавництво «Українська енциклопедія» ім. М.Бажана, 204. – 824 с.

52.Українська мова: Методичні вказівки до написання курсових і випускних кваліфікаційних робіт/ Укладачі: П.І.Білоусенко, Л.П.Бойко. – Запоріжжя: ЗНУ, 2011. – 80 с.

53.Чабаненко В.А. Основи мовної експресії. – К.: Вища школа, 1984. – 167 с.

54.Чабаненко В.А. Стилістика експресивних засобів української мови. – Запоріжжя, 2002.

55. Черевко І. Семантико-структурна та стильова характеристика фразеологізмів в українських пам’ятках XVI – XVII ст.: Автореф. дис. … канд. філол. наук. – Львів, 2006. – 21 с. 56. Черевко І. Фразеологічні дослідження: здобутки й упущення // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Мовознавство. – Тернопіль: ТНПУ, 2004. – С. 60-70. 57. Черевко І. Проблеми фразеологічної термінології // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. праць. – К., 2005. – Вип. VI. – С. 343-348. 58. Шанский Н.М. Фразеология современного русского языка. – М.: Наука, 1985. – 160 с.

59. Шевченко Л.Ю., Різун В.В., Лисенко Ю.В. Сучасна українська мова: Довідник. – К.: Либідь, 1993. – 336 с.

60.Шкуратян Н.Г., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Модульний курс: Навчальний посібник – К.: Вища школа, 2007. – 823 с.: іл.

61. Щербакова Н.В. Фразеологізми з назвами людей у лексичному наповненні: Автореф. дис. … канд. філол. наук. – Харків, 2002. – 18 с. 62. Щербачук Л.Ф. Загальномовна та індивідуально-авторська фразеологія в художніх текстах (на матеріалі творів О. Гончара): Автореф. дис. … канд. філол. наук. – Дніпропетровськ, 2000. – 20 с.

 






ТОП 5 статей:
Экономическая сущность инвестиций - Экономическая сущность инвестиций – долгосрочные вложения экономических ресурсов сроком более 1 года для получения прибыли путем...
Тема: Федеральный закон от 26.07.2006 N 135-ФЗ - На основании изучения ФЗ № 135, дайте максимально короткое определение следующих понятий с указанием статей и пунктов закона...
Сущность, функции и виды управления в телекоммуникациях - Цели достигаются с помощью различных принципов, функций и методов социально-экономического менеджмента...
Схема построения базисных индексов - Индекс (лат. INDEX – указатель, показатель) - относительная величина, показывающая, во сколько раз уровень изучаемого явления...
Тема 11. Международное космическое право - Правовой режим космического пространства и небесных тел. Принципы деятельности государств по исследованию...



©2015- 2020 pdnr.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.