Пиши Дома Нужные Работы

Обратная связь

Тема 3. Організаційно-правові форми підприємницької діяльності.

План.

1. Поняття організаційно-правової форми.

2. Підприємницька діяльність без утворення юридичної особи.

3. Підприємницька діяльність юридичних осіб.

4. Правовий статус підприємства.

5. Правовий статус об’єднань підприємств.

6. Правовий статус господарських товариств.

7. Правовий статус некомерційних господарюючих суб’єктів.

Практичні завдання.

Задача № 1.У 1992 р. було створено і зареєстровано товариство з обмеженою відповідальністю. Учасниками виступали 3 особи, які мали однакові частки у сформованому статутному фонді. На день реєстрації товариства кожен з учасників вніс до статутного фонду по 30% своєї частки, що відповідало Закону України “Про господарські товариства”. У подальшому учасники решту своїх вкладів не вносили, і статутний фонд товариства не змінювався. Через 5 років 2 учасники вирішили вийти з товариства, написавши відповідні заяви, які були у встановленому порядку нотаріально засвідчені. У заявах зазначалося, що учасники на майно товариства не претендують, а від своєї частки в статутному фонді відмовляються. Водночас 2 сторонні особи виявили бажання увійти як учасники у товариство. Рішення про вихід зі складу учасників та вступ до нього нових осіб було прийнято на зборах учасників товариства зі складанням відповідного протоколу.

На початку 1999 р. учасники, які вийшли з товариства, звернулися до суду із позовом до товариства та його директора (учасника, який залишився) про виділення майна товариства. Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що свого часу позивачі від своїх часток в майні та інших майнових претензій до товариства відмовилися, що і було оформлено належним чином.



Питання:

1. За яких умов можливе відчуження частки учасника у статутному фонді на користь товариства або третіх осіб?

2. Яке значення мають нотаріально засвідчені заяви про відмову від своїх часток та претензій на майно товариства?

3. До якого суду звернулися колишні учасники товариства? Яке рішення він має прийняти?

Задача № 2. Один із учасників товариства з обмеженою відповідальністю виїхав за кордон на постійне місце проживання. решта учасників вирішила виключити його зі складу ТОВ та ввести іншу особу. Прийнявши відповідне рішення і склавши протокол, вони звернулися до держадміністрації із проханням зареєструвати зміни до установчих документів, але їм було відмовлено із посиланням на те, що вивести учасника можна лише за його згоди.

Питання:

1. Чи правомірна відмова держадміністрації?

2. Яким чином можна довести, що учасник систематично не виконує обов’язки, покладені на нього товариством?

3. Що робити з часткою в статутному фонді учасника, який виїхав за кордон?

Задача № 3. Громадянин Васильников, перебуваючи у складі учасників повного товариства, що займалося виготовленням метало-пластикових вікон, вирішив заснувати власне підприємство. Не виходячи з товариства, він заснував приватне підприємство, основним видом діяльності якого було виробництво жалюзі та віконних склопакетів. На неодноразові вимоги товариства припинити випуск ідентичної продукції він не реагував. Товариство звернулося до суду із позовом до Васильникова про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди.

Питання:

1. Яким законодавчим актом передбачено заборону учасникам повного товариства конкурувати з повним товариством? Що розуміється під терміном “конкуренція” у цьому разі?

2. Чи підпадає під ознаки конкуренції діяльність приватного підприємства?

3. До якого суду звернулося товариство? Яке рішення він має прийняти?

Задача № 4.Подружжя, зареєстровані як фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, обидва займалися підприємницькою діяльністю. Чоловік займався торговельною діяльністю, а дружина – діяльністю із надання побутових послуг. Через деякий час вони вирішили розлучитися. Оскільки угоди і щодо умов поділу спільного майна досягнуто не було, чоловік подав позов із вимогою про проведення такого поділу в судовому порядку.

Питання:

1. Вирішення яких питань віднесене законодавством до компетенції господарських судів?

2. У якому суді буде вирішуватися питання щодо поділу спільного майна подружжя? Чи має значення для вирішення цього питання наявність у обох із подружжя статусу суб’єктів підприємницької діяльності?

3. У якому суді розглядався б позов одного з подружжя щодо поділу спільного майна, об’єднаний із вимогою про примусове стягнення з іншого з подружжя заборгованості за господарською угодою, укладеною між ними?

Задача № 5.Державне підприємство, отримавши попередньо дозвіл регіонального відділення Фонду державного майна України, уклало договір із виробничим підприємством щодо продажу йому нерухомого майна одного з непрацюючих цехів. Товариство з обмеженою відповідальністю, що займалося аналогічною діяльністю і також, було зацікавлене у придбанні нерухомості державного підприємства, подало позов до суду про визнання договору купівлі-продажу недійсним. Підставою недійсності договору воно вважало непроведення конкурсу із відчуження майна державним підприємством. Виробниче підприємство проти позову заперечувало, посилаючись на те, що вибір контрагентів за господарськими договорами, у тому числі договорами купівлі-продажу, належить до компетенції їх сторін.

Питання:

1. Який правовий статус майна державного підприємства? У якому порядку здійснюється відчуження основних засобів, що є державною власністю?

2. Які наслідки укладення угод без додержання порядку відчуження таких основних засобів?

3. Яке рішення має прийняти суд?

Перелік рекомендованої літератури, нормативно-правових джерел та судової практики

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Господарський кодекс України // Офіційний вісник України. – 2003. – № 11. – Ст. 462.

3. Господарський процесуальний кодекс України // ВВР України. - 2001. - № 36. - Ст. 188.

4. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. № 435 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 11. – Ст. 461.

5. Закон України “Про цінні папери та фондовий ринок” від 23 лютого 2006 р. // ВВР України. - 2006. - № 31. - Ст. 268.

6. Закон України від 10 червня 2003 р. “Про кооперацію” // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 5 – Ст. 35.

7. Закон України від 16 квітня 1991 р. № 959-ХІІ “Про зовнішньоекономічну діяльність” // Відомості Верховної Ради України. – 1991 – № 29. – Ст. 377.

8. Закон України від 19 вересня 1991 р. № 1576-ХІІ “Про господарські товариства” // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 49 – Ст. 682.

9. Закон України від 1 червня 2000 р. № 1775-ІІІ “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 36. – Ст. 299.

10. Закон України від 19 червня 2003 р. “Про фермерське господарство” // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 45 – Ст. 363.

11. Закон України від 14 лютого 1992 р. № 2114-ХІІ “Про колективне сільськогосподарське підприємство” // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 20. – Ст. 272.

12. Закон України від 10 квітня 1992 р. № 2265-ХП “Про споживчу кооперацію” // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 30 – Ст. 414.

13. Закон України від 17 липня 1997 р. № 469/97-ВР “Про сільськогосподарську кооперацію” // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 39. – Ст. 261.

14. Закон України від 5 липня 2012 р. “Про інститути спільного інвестування” // Відомості Верховної Ради України. – 2013. – № 29. – Ст. 337.

15. Декрет Кабінету Міністрів України від 17 березня 1993 р. № 23-93 “Про довірчі товариства” // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 19. – Ст. 207.

Тема 4. Легалізація суб’єктів підприємницької діяльності.

План.

1. Поняття, види та етапи легалізації.

2. Загальний порядок державної реєстрації юридичних осіб – суб’єктів підприємництва.

3. Загальний порядок державної реєстрації фізичних осіб – суб’єктів підприємництва.

4. Реєстрація внесення змін та доповнень в установчі документи юридичної особи.

5. Загальні положення щодо реєстрації припинення суб’єктів підприємництва.

6. Спеціальний порядок реєстрації суб’єктів підприємництва.

7. Загальні положення щодо ліцензування підприємницької діяльності.

Практичні завдання.

Задача № 1.Громадянин Петров вирішив заснувати приватне підприємство. Державна адміністрація, до якої звернувся Петров з необхідними документами, відмовила в реєстрації підприємства посилаючись на недостатність розміру статутного фонду, передбаченого установчими документами підприємства. Петров не погодився і звернувся до суду із заявою про спонукання державної адміністрації здійснити реєстрацію приватного підприємства.

Питання:

1.Які обов’язкові реквізити статуту приватного підприємства?

2.Чи визначений діючим законодавством мінімальний розмір статутного фонду приватного підприємства? Чи потрібний взагалі статутний фонд підприємству?

3.До якого суду звернувся Петров? Чи виграє він справу?

Задача № 2. Вирішивши заснувати приватне підприємство, громадянин Санін зібрав усі необхідні документи і подав до органу реєстрації. Але працівник держадміністрації відмовився прийняти документи, мотивуючи це тим, що офіційну назву підприємства – “Інтернешнл Фуд Компані” – у порушення ст. 37 Закону “Про мови Українській РСР” утворено і подано не українською мовою.

Питання:

1 Які документи слід подати для реєстрації приватного підприємства? Який порядок подання документів на реєстрацію?

2 Якою мовою було подано назву підприємства?

3. Що можна порадити Саніну в цій ситуації?

Задача № 3. Для отримання дозволу на виготовлення гербової печатки державний науково-дослідний інститут “Укренергопроект” звернувся до місцевого відділу внутрішніх справ. Але йому було відмовлено у видачі дозволу із посиланням на те, що печатку із зображенням Державного герба України можуть використовувати тільки органи державної влади та управління (наприклад, Міністерство палива та енергетики України, до відання якого належить вищезазначений інститут).

Питання:

1. Які органи можуть використовувати зображення Державного герба України?

2. Чи правомірна відмова місцевого відділу внутрішніх справ?

Задача № 4. У 1995 р. було створено і зареєстровано в установленому порядку товариство з обмеженою відповідальністю “Мрія”. У серпні 2000 р. у товариства виникла необхідність внести зміни до установчих документів, пов’язані із зміною його місцезнаходження, прийняттям до складу учасників нових осіб та виходом кількох осіб зі складу учасників. Буди зібрані всі необхідні документи і подані для реєстрації змін. Проте районна державна адміністрація відмовила в прийнятті документів, висунувши вимоги щодо реєстрації товариства із збільшенням розміру статутного фонду до величини, еквівалентної 625-ти мінімальної заробітної плати.

Питання:

1. Який мінімальний розмір статутного фонду передбачений законодавством для товариств з обмеженою відповідальністю?

2. Чи правомірні вимоги державної адміністрації щодо проведення реєстрації товариства та збільшення розміру його статутного фонду?

Чи єпідстави для розгляду спору в господарському суді?

Задача № 5. Між фірмою “АСТА” (замовником) та товариством з обмеженою відповідальністю “Верона” (підрядником) була укладена угода про розробку конструкторської документації. Як з’ясувалося пізніше, на момент укладення цієї угоди держави реєстрацію товариства не було здійснено, проте зобов’язання з угодою були виконані товариством після його державної реєстрації: конструкторську документацію передано замовникові на підставі відповідного акта і вартість відповідних робіт замовником оплачено.

Державна податкова інспекція звернулася до суду з позовом про визнання недійсною угоди, посилаючись на укладання цієї угоді до моменту державної реєстрації товариства і вважаючи її такою, що суперечить інтересам держави і суспільства.

Питання:

1. З якого моменту товариство з обмеженою відповідальність набуває прав юридичної особи?

2.Які правові наслідки укладення угод до моменту державне реєстрації? Яке значення має в ситуації, що розглядається, факт виконання товариством угоди після державної реєстрації?

3.Яке рішення має прийняти суд?

Задача № 6. У квітні 1999 р. було зареєстровано товариство обмеженою відповідальністю “Тема” із оголошеним статутним фондом у розмірі 50 тис. гри. На момент реєстрації товариств фактично було внесено 20 тис. грн. У лютому 2000 р. засновники товариства прийняли рішення про зменшення статутного фонду до розміру часток, що були фактично внесені ними. Оформивши необхідні документи, засновники звернулися до місцевої державної адміністрації. Але працівник органу реєстрації відмовився зареєструвати зміни до установчих документів, висунувши вимоги про внесення спершу всієї оголошеної суми.

Питання:

1.Який мінімальний розмір статутного фонду передбачено для товариств з обмеженою відповідальністю?

2.За яких умов можна зменшувати розмір статутного фонду?

3.Чи правомірна відмова працівника державної адміністрації? Що можна порадити засновникам?

Задача № 7. У 2001 р. під час перевірки діяльності підприємства, що здійснювало оптовий продаж фотоапаратів, плівок та інших фотоматеріалів, податковий інспектор виявив, що зазначена діяльність здійснювалася без ліцензії на оптову торгівлю непродовольчими товарами. Згодом податкова інспекція подала позов до господарського суду про визнання всіх укладених підприємством угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ним за цими угодами.

Питання:

1. Чи мають право органи податкової служби перевіряти наявність ліцензій та подавати позови до підприємств про визнання укладених без наявності ліцензій договорів недійсними?

Чи правомірні вимоги податкової служби про необхідність придбання ліцензії на оптову торгівлю фотоапаратами та відповідними матеріалами?

2.Яке рішення має прийняти господарський суд?

Задача № 8. Громадянин Павлов, маючи відповідний фах і зареєструвавшись як суб’єкт підприємницької діяльності, уклав договір із фірмою “Еко” на розробку проектної документації на об’єкт, який мав бути збудований фірмою. Податкова інспекція подала позов про визнання договору недійсним, мотивуючи це тим, що у Павлова немає ліцензії на зайняття будівельною діяльністю, в тому числі на виконання проектних робіт для будівництва. Крім того, у позові вона просила стягти з Павлова всі кошти, що були отримані ним за договором, в доход держави. Фірма “Еко” проти позову заперечувала, посилаючись на те, що договір має бути визнаний недійсним як такий, що не відповідає вимогам закону. Тому сторонам (тобто фірмі “Еко”) повертаються, зокрема, всі кошти, отримані їх контрагентами за недійсною угодою.

Питання:

1.Який порядок отримання ліцензії на здійснення господарської діяльності? Чи підлягає ліцензуванню будівельна діяльність, якою займався громадянин?

2.Які наслідки настають у разі укладення угоди в межах господарської діяльності, що потребує ліцензування, без наявності ліцензії?

3.Яке рішення має прийняти суд?






ТОП 5 статей:
Экономическая сущность инвестиций - Экономическая сущность инвестиций – долгосрочные вложения экономических ресурсов сроком более 1 года для получения прибыли путем...
Тема: Федеральный закон от 26.07.2006 N 135-ФЗ - На основании изучения ФЗ № 135, дайте максимально короткое определение следующих понятий с указанием статей и пунктов закона...
Сущность, функции и виды управления в телекоммуникациях - Цели достигаются с помощью различных принципов, функций и методов социально-экономического менеджмента...
Схема построения базисных индексов - Индекс (лат. INDEX – указатель, показатель) - относительная величина, показывающая, во сколько раз уровень изучаемого явления...
Тема 11. Международное космическое право - Правовой режим космического пространства и небесных тел. Принципы деятельности государств по исследованию...



©2015- 2017 pdnr.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.