Пиши Дома Нужные Работы

Обратная связь

Характеристика операцій промислового співробітництва

 

На відміну від попередніх, операції в рамках промислового співробітництва (співробітництво на компенсаційній основі, виробнича кооперація), пов’язані з виробничою сферою, передбачають особливий вид зустрічних постачань.

Угоди про співробітництво на компенсаційній основі передбачають постачання іноземним партнерам на умовах кредиту комплектного оснащення й інжинірингових послуг з подальшим його погашенням за допомогою виторгу від зустрічного постачання зробленої на цьому оснащенні продукції. Найбільш тривалі й стійкі зв'язки між торговими партнерами, у яких торгівля виступає частиною промислового співробітництва, забезпечує виробниче кооперування. Найбільш розповсюдженими видами його є:

• підрядне кооперування;

• договірна спеціалізація;

• спільне виробництво.

При підрядному кооперуванні одна зі сторін (замовник) доручає іншій (виконавцю) виконання визначеної роботи відповідно до обумовлених вимог (обсяг, термін, ціна й ін.). При необхідності замовник може передати виконавцю технологію, креслення й специфікації, оснащення й матеріали.

Договірна спеціалізація передбачає поділ виконання окремих частин і етапів виробничих програм.

Спільне виробництво організовується для здійснення конкретного економічного проекту щодо виготовлення складних видів продукції. При цьому партнери тісно взаємодіють на всіх етапах, починаючи з НДОКР і до збуту та сервісного обслуговування. Таке співробітництво оформляється як тимчасове договірне об'єднання юридично самостійних фірм. Коопераційні зв'язки оформляються контрактом чи протоколом про здійснення спільного виробництва.



Однієї з форм зовнішньоторговельних угод при використанні зустрічної торгівлі є операції з давальницькою сировиною. Операція з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах — це операція з переробці (обробка, збагачення чи використання давальницької сировини (незалежно від кількості замовників і виконавців, а також етапів операцій по переробки цієї сировини)), завезеної на митну територію України (чи закупленої іноземним замовником за іноземну валюту в Україні), чи вивезеної за її кордон з метою одержання готової продукції за відповідну плату. До операцій з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах належать операції, у яких сировина замовника, на конкретному етапі її переробки, складає не менше 20% загальної вартості готової продукції. При цьому давальницькою сировиною вважається сировина, матеріали, напівфабрикати, енергоносії, комплектуючі матеріали завезені на митну територію України іноземним замовником (чи закуплені іноземним замовником за іноземну валюту в Україні) чи вивезені за її кордон українським замовником для використання у виготовленні готової продукції з подальшим поверненням усієї продукції чи її частини в країну власника (чи реалізацією в країні виконавця замовником або за його доручення виконавцем) або ввозом в іншу країну. Готова продукція може бути реалізована в Україні, якщо давальницька сировина, з використанням якої виготовлена ця продукція, завезена іноземним замовником на митну територію України чи закуплена іноземним замовником за іноземну валюту в Україні. Право власності на імпортовану давальницьку сировину й виготовлену з неї готову продукцію належить іноземному замовнику.

У цих угодах суб'єкт господарської діяльності, що надає давальницьку сировину, виступає як замовник, а суб'єкт господарської діяльності, що здійснює переробку, обробку, збагачення чи використання давальницької сировини, як виконавець. Під готовою продукцією розуміють продукцію чи товар, що виготовлений з використанням давальницької сировини (крім тієї частини, що використовується для проведення розрахунків за її переробку).

Давальницька сировина, що ввозиться на митну територію України іноземним замовником, обкладається ввізним митом по ставках Єдиного митного тарифу України, податками і зборами, що стягуються у випадку ввозу товарів. Сплата ввізного мита, податків і зборів (крім митного збору) ведеться українським виконавцем шляхом видачі простого векселя державній податковій інспекції за місцезнаходженням виконавця з терміном платежу, що дорівнює терміну здійснення операції з давальницькою сировиною, але не більше ніж на 90 календарних днів з моменту оформлення увізної вантажної митної декларації. Сума, обумовлена векселем, визначається у валюті контракту на переробку давальницької сировини.

У випадку вивозу готової продукції в повному обсязі, передбаченому в контракті, за кордон митної території України в період, обумовлений законодавством, вексель погашається, і ввізне мито, податки і збори (крім митного збору) не стягуються. Вексель погашається також у випадку часткового вивозу готової продукції, передбаченого умовами контракту, за межі митної території України, якщо український виконавець документально підтвердить оплату ввізного мита, податків і зборів, що повинні були бути сплачені при ввезенні в Україну частини сировини, з якої зроблена не вивезена з України готова продукція. Для визначення суми сплати мита, податків і митного збору вартість давальницької сировини перераховується в національну валюту України за офіційним валютним курсом. Національного банку України на день платежу за векселем. Облік векселів ведеться державною податковою інспекцією за місцезнаходженням виконавця.

У випадках не вивозу обумовленого в письмовому зобов'язанні обсягу готової продукції, з виконавця в бюджет, у який він платить податок з прибутку, стягується пеня в національній валюті України за кожен день прострочення в розмірі 0,3 відсотки митної вартості давальницької сировини, але не більше контрактної вартості не вивезеної готової продукції. Пеня оплачується в національній валюті України за офіційним валютним курсом Національного банку України на день платежу після фактичного відвантаження продукції іноземному замовнику.

Суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють операції з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах, мають право на отримання дозволу на відстрочку оплати векселів на підставі кредитної угоди, укладеної українським виконавцем з податковою інспекцією за його місцем перебуванням до дня фактичного відвантаження готової продукції іноземному замовнику. За користування кредитом суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності вносять у бюджет, до якого виконавець платить податок із прибутку, плату в розмірі 0,5 дисконтної ставки Національного банку України, що застосовується в день продовження терміну платежу за векселем чи погашення письмового зобов'язання.

Підставою для митного оформлення давальницької сировини, що ввозиться на митну територію України, є надання українським виконавцем органу митного контролю копії зазначеного векселя, завізованого (узятого на облік) державною податковою інспекцією за місцезнаходженням виконавця. Підставою для митного оформлення готової продукції, що вироблена з використанням давальницької сировини, завезеного на митну територію України, і тієї, яка вивозиться з цієї території, є надання українським виконавцем органу митного контролю копії векселя і копії увізної вантажної митної декларації. Підставою для погашення векселя є представлення українським виконавцем державної податкової інспекції копії вивізної вантажної митної декларації.

Готова продукція, що зроблена з давальницької сировини, завезеної іноземним замовником на митну територію України і вивозиться з неї, не обкладається вивізним (експортним) митом і іншими податками і зборами (крім митного збору), що стягуються при експорті товарів, і не підпадає під режим ліцензування і квотування. На готову продукцію, що зроблена з використанням давальницької сировини, завезеної на митну територію України іноземним замовником, і що належить йому, не поширюється спеціальний режим експорту товарів, за винятком спеціального призначення.

Вивіз тих видів готової продукції, щодо яких міжнародними договорами України передбачене добровільне обмеження експорту, а також продукції походженням з України, імпорт якої в інші країни квотується, контингентуєтся чи ліцензується відповідно до законодавства цих держав чи нормативних актів економічних об'єднань, митних союзів, здійснюється в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України.

Готова продукція, виготовлена з давальницької сировини, завезеної іноземним замовником, може реалізуватися на загальних підставах на митній території України шляхом укладання іноземним замовником контракту з покупцем готової продукції. Підставою для погашення векселя у випадку реалізації готової продукції чи її частини на митній території України є надання українським виконавцем державної податкової інспекції ввізної вантажної митної декларації на готову продукцію (без фактичного ввозу її до України), копії зазначеного контракту й копії актів здачі-прийому готової продукції, узятих на облік державною податковою інспекцією за місцем перебуванням покупця готової продукції, довідки про сплату ввізного мита, інших податків і зборів, якщо такі стягуються щодо аналогічних імпортних товарів. Розрахунки за переробку, обробку, збагачення чи використання давальницької сировини можуть здійснюватися в грошовій формі, шляхом виділення частини давальницької сировини чи готової продукції, або з використанням трьох форм одночасно за узгодженням замовника і виконавця.

ЛІТЕРАТУРА

1. Внешнеэкономический толковый словарь / Под ред. И.П.Фаминского. — М.: ИНФРА-М, 2000. — 512 с.

2. О.П.Гребельник, О.О. Романовський. Основи зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посіб. — К.: Деміур, 2003. - 296 с.

3. Гамов Н.С., Третьяков А.С. Внешнеэкономическая деятельность. Теория. Практика. Маркетинг: Учебное пособие. - З.: ИПК «Запоріжжя» — РИО «Издатель», 1998. – 171 с.

4. Иванова М.Б. Внешнеэкономическая деятельность: Учебное пособие. — М.: Издателство РИОР, 2004. — 105 с.

5. Синецкий Б.И. Основы коммерческой деятельности: Учеб. - М.: Юристъ, 1998.

Контрольні питання:

1. Зустрічна торгівля (визначення)

2. Основний фактор, що стимулює збільшення угод зустрічної торгівлі

3. Основні групи форм зовнішньоторговельних угод зустрічної торгівлі (перелік)

4. Бартерні операції (визначення)

5. Переваги бартеру (перелік)

6. Недоліки бартеру (перелік)

7. Характерні риси бартерних угод (перелік)

8. Мета, яку переслідують сторони при укладанні бартерних угод (перелік)

9. З якою метою здійснюється оцінка вартості товарів, що постачаються, за укладенням бартерних угод

10. Сутність операцій за участю продавця в сфері зовнішньоекономічних відносин

11. Види операцій за участю продавця в сфері зовнішньоекономічних відносин

12. Комерційна компенсація (сутність)

13. Авансові закупівлі (визначення)

14. Угоди типу «світч» (визначення)

15. Зустрічні закупівлі (визначення)

16. Рамкові угоди (визначення)

17. Угоди позитивної зустрічної торгівлі Угоди типу «офсет» (визначення)

18. Програми погоджування імпорту та експорту (визначення)

19. Обов'язок, який передбачає участь інвестора в експорті товарів країни-імпортера (визначення)

20. Угоди щодо зворотного експорту (визначення)

21. Відмінна риса операцій промислового співробітництва

22. Угоди про співробітництво на компенсаційній основі (сутність)

23. Найбільш розповсюджені види виробничої кооперації (перелік)

24. Підрядне кооперування (сутність)

25. Договірна спеціалізація (сутність)

26. Спільне виробництво (сутність)

27. Операції з давальницькою сировиною (сутність)

 


ТЕМА 5






ТОП 5 статей:
Экономическая сущность инвестиций - Экономическая сущность инвестиций – долгосрочные вложения экономических ресурсов сроком более 1 года для получения прибыли путем...
Тема: Федеральный закон от 26.07.2006 N 135-ФЗ - На основании изучения ФЗ № 135, дайте максимально короткое определение следующих понятий с указанием статей и пунктов закона...
Сущность, функции и виды управления в телекоммуникациях - Цели достигаются с помощью различных принципов, функций и методов социально-экономического менеджмента...
Схема построения базисных индексов - Индекс (лат. INDEX – указатель, показатель) - относительная величина, показывающая, во сколько раз уровень изучаемого явления...
Тема 11. Международное космическое право - Правовой режим космического пространства и небесных тел. Принципы деятельности государств по исследованию...



©2015- 2017 pdnr.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.