Додаткові вимоги при обслуговуванні та ремонті автомобілів, що працюють на газовому паливі
Профілактичне обслуговування та ремонт автомобілів, що працюють на газовому паливі, повинно здійснюватися згідно з вимогами Керівництва (інструкції) заводу-виготовлювача з експлуатації і обслуговування газобалонних автомобілів.
Профілактичне обслуговування, діагностика та ремонт газобалонних автомобілів може проводитися спільно (в одному приміщенні) з автомобілями, що працюють на бензині та дизельному паливі, за умови виконання окремих вимог. При невиконанні цих вимог газ із балонів повинен бути злитий (випущений), а балони продегазовані.
Перед в’їздом газобалонних автомобілів у зону профілактичного обслуговування та ремонту необхідно обов’язково перевірити на герметичність газову систему живлення. В’їзд у приміщення з негерметичною системою забороняється. Газові автомобілі можуть в’їжджати на пости профілактичного обслуговування та ремонту тільки після переведення роботи двигуна на бензин (дизельне паливо).
Витратні вентилі не можна залишати у проміжному стані; вони повинні бути або повністю відкриті або повністю закриті. При проведенні робіт на постах обслуговування та ремонту необхідно обов’язково виключити запалювання.
Всі види робіт, пов’язані з обслуговуванням (крім щоденного), регулюванням та ремонтом газової системи живлення безпосередньо на автомобілі, повинні виконуватись в окремому приміщенні. Після закінчення обслуговування та ремонту газової апаратури автомобіль із окремого приміщення направляють на загальні пости або лінії профілактичного обслуговування та ремонту.
При працюючому на газовому паливі двигуні дозволяється провадити тільки регулювання холостого ходу. Усі інші роботи з регулювання та ремонту газового обладнання необхідно проводити при непрацюючому двигуні.
Перед проведенням робіт, що пов’язані з усуненням несправностей арматури балонів або її зняттям, газ із балонів автомобіля повинен бути попередньо злитий (випущений) на посту зливу (випуску) газу, а балони продуті стиснутим повітрям або азотом.
Під час зливу (випуску) газу забороняється:
– знаходитися на посту стороннім людям;
– зливати (випускати) газ при працюючому двигуні та включеному запалюванні;
– палити та користуватися відкритим вогнем;
– проводити роботи, що не мають відношення до зливу (випуску) газу.
Ремонт та регулювання приладів електрообладнання дозволяється проводити тільки після провітрювання не менше 3 хв. підкапотного простору, відсіку для балонів (у автобусів), багажного відділення (у легкових автомобілів).
При проведенні профілактичного обслуговування та ремонту газобалонних автомобілів:
– роботи по зняттю, ремонту та установленню газової апаратури виконуються тільки за допомогою спеціальних пристосувань та інструменту;
– герметичність газової системи живлення перевіряється стиснутим повітрям, азотом або інертними газами при закритих витратних та відкритому магістральному вентилях;
– агрегати газової апаратури дозволяється знімати тільки в охолодженому стані (при температурі поверхні деталей не вище +60 °С);
– газове обладнання необхідно оберігати від забруднення та механічних пошкоджень.
При будь-якій несправності редукторів високого та низького тиску, електромагнітного запірного клапана необхідно закрити витратні та магістральні вентилі, а несправні вузли зняти з автомобіля та направити на перевірку на спеціалізовану дільницю (в спеціальну майстерню).
Промивку редукторів необхідно проводити тільки після їх зняття з автомобіля і на спеціально призначених для цієї мети дільницях (місцях).
При виникненні витікання газу із балонів на автомобілі, що знаходиться в приміщенні зони профілактичного обслуговування та ремонту, його слід відбуксирувати на пост зливу (випуску) газу, а приміщення провітрити.
При профілактичному обслуговуваннітапід час ремонту цих автомобілів забороняється:
– ремонтувати та знімати газову апаратуру, що знаходиться під тиском, а також при працюючому двигуні;
– застосовувати допоміжні важелі при відкриванні та закриванні магістрального та витратних вентилів;
– використовувати дріт або інші предмети для кріплення на штуцерах шлангів. Кріплення повинно проводитися тільки за допомогою хомутиків;
– скручувати, сплющувати та перегинати шланги і трубки, користуватися замасленими шлангами;
– установлювати газопроводи “кустарного” виробництва;
– проводити перевірку герметичності з’єднань газопроводів та апаратури відкритим полум’ям;
– проводити випуск та злив газу із балонів та газопроводів у приміщеннях ремонтної зони;
– проводити ремонт арматури на балоні, у якому знаходиться газ;
– палити; користуватися відкритим вогнем та виконувати роботи, що викликають іскроутворення.
При профілактичному обслуговуванні та під час ремонту автомобілів, що працюють на зрідженому нафтовому газі, необхідно оберігатися від попадання газу на відкриті частини тіла.
Шиномонтажні роботи
Проведення шиномонтажних робіт повинно здійснюватися на спеціально відведеній дільниці (посту), яка оснащена устаткуванням, пристроями та інструментом згідно з нормативно-технологічною документацією.
Перед зняттям колеса необхідно перевірити положення замкового кільця, ослабити затягнення гайок, автомобіль вивішити на спеціальному підйомнику або за допомогою іншого підйомного механізму.
Перед відкручуванням гайок кріплення бездискових коліс із маточини, для знімання або переставлення їх, необхідно повністю випустити повітря із шини.
Операції по зняттю, переміщенню та встановленню коліс вантажного автомобіля, автобуса, причепа, напівпричепа масою понад 20 кг повинні бути механізовані (використовуватися спеціальні візки, гайковерти тощо).
Перед демонтажем шини (з диску колеса) повітря із камери повинно бути повністю випущене. Демонтаж шини, яка щільно прилягає до ободу, повинен виконуватися на спеціальному стенді або за допомогою зйомного пристрою. Монтаж та демонтаж шин на лінії необхідно проводити монтажним інструментом.
Перед монтажем шини необхідно перевірити справність і чистоту ободу, диска колеса, бортового і замкового кілець, а також шини.
Замкове кільце при монтажі шини на диск колеса повинно надійно входити у виїмку ободу усією внутрішнею поверхнею.
Ободи і їх елементи не допускаються до монтажу при виявленні на них деформацій, тріщин, гострих кромок і задирок, іржі у місцях контакту з шиною, розроблення кріпильних отворів більше за допустимі розміри.
Забороняється:
– при демонтажі шини вибивати диск кувалдою (молотком);
– зняття одного із здвоєних коліс з автомобіля без застосування домкрата, шляхом наїзду другого здвоєного колеса на предмет, що виступає;
– при накачуванні шини повітрям поправляти її положення на диску постукуванням;
– монтувати шини на диски коліс, що не відповідають розміру шин і якщо вони мають задирки та пошкодження, які перешкоджають монтажу;
– під час накачування шини або, коли шина знаходиться під тиском, поправляти положення бортового та замкового кілець, бити по замковому кільцю молотком, кувалдою або іншими предметами;
– накачувати шину більше норми, установленої заводом-виготовлювачем;
– перекочувати вручну колеса, диски та шини масою понад 20 кг;
– застосовувати при монтажі шини замкові та бортові кільця, що не відповідають даній моделі.
Накачування та підкачування знятих з транспортних засобів шин в умовах, підприємства повинно виконуватись монтувальником шин тільки в запобіжних клітях (пристроях) або з використанням інших запобіжних пристроїв, що перешкоджають вильоту кілець та травмуванню працюючих при розриві шини. При накачуванні шин у дорожніх умовах необхідно використовувати переносні запобіжні пристрої, запобіжну вилку, відповідної довжини та міцності, або покласти колесо замковим кільцем униз.
Довжина шланга для накачування шин не повинна бути більша відстані від місця його приєднання на магістралі стиснутого повітря або повітро-роздавальної колонки до середини запобіжної кліті (пристрою). Запобіжні кліті (пристрої) повинні розташовуватися у безпосередній близькості від магістралі стиснутого повітря (повітро-роздавальної колонки).
Кран на магістралі стиснутого повітря повинен закриватися (відкриватися) спеціальним “ключем-маркою”.
Накачування шин слід вести у два етапи: спочатку до тиску 0,05 МПа (0,5 кг/см2) з перевіркою положення замкового кільця, а потім, переконавшись, що кромка кільця знаходиться під бортом шини, – до максимального тиску, встановленого інструкцією. У разі виявлення неправильного положення замкового кільця необхідно випустити повітря із накачуваної шини, поправити положення кільця, а потім повторити раніше вказані операції. При повторному неправильному положенні замкового кільця його необхідно замінити.
Підкачування шин без демонтажу слід проводити, якщо тиск повітря в них знизився не більше як на 40% від норми і є упевненість, що правильність монтажу не порушена. Перед накачуванням шин на розбірних ободах з болтовим з’єднанням необхідно переконатися, що всі гайки затягнені однаково, відповідно до Керівництва (інструкції) з профілактичного обслуговування автомобілів. Не допускаються до експлуатації ободи, у яких немає хоч би однієї гайки.
На дільниці накачування шин повинен бути установлений дозатор тиску повітря або манометр, що дозволяють регулювати величину тиску для різних шин.
Редуктор на стенді для демонтажу та монтажу шин повинен бути закритий кожухом.
Для огляду внутрішньої поверхні шини необхідно застосовувати спредер.
При огляді шин необхідно працювати тільки в рукавицях.
При роботі з пневматичним стаціонарним підйомником для переміщення шин великого розміру необхідна обов’язкова фіксація піднятої шини стопорним пристроєм.
Вулканізаційні роботи
Роботи по вулканізації шин і камер повинні виконуватися в окремому приміщенні.
Робітникові, який обслуговує парогенератор або вулканізаційний апарат, забороняється покидати робоче місце під час роботи апарата або допускати до роботи на ньому інших осіб.
При роботі на вулканізаційному апараті необхідно постійно наглядати за рівнем води у котлі, тиском пари по манометру і дією запобіжного клапана. При зниженні рівня води її можна підкачувати тільки невеликими порціями. Запобіжний клапан повинен бути відрегульований на гранично допустимий робочий тиск, щоб уникнути вибуху котла.
При експлуатації вулканізаційного апарата забороняється:
– працювати без клапана, а також з несправним або неопломбованим клапаном;
– встановлювати на клапан додатковий вантаж;
– користуватися несправним, неопломбованим або з простроченим терміном перевірки манометром.
При несправності насоса (неможливості підкачати воду) слід негайно припинити роботу, видалити паливо із топки і випустити пару. Гасити паливо водою забороняється.
Забороняється працювати на несправному вулканізаційному апараті, а також ремонтувати його при наявності у котлі тиску.
Шини перед ремонтом повинні бути очищені від пилу, бруду, льоду тощо.
Роботу по шорсткості шин необхідно проводити тільки в захисних окулярах і при увімкненій місцевій вентиляції.
При роботі на парових мульдах подача стиснутого повітря у варильний мішок може виконуватися тільки після остаточного закріплення шини і бортових накладок струбцинами.
Впуск пари в парову сорочку мульди кільцевого вулканізатора, а також повітря у повітряний мішок можна проводити тільки після закривання форми, а у вулканізаційний котел – тільки переконавшись, що кришка закрита і надійно зафіксована (кришка котла повинна бути щільно закрита іне мати перекосів).
Забороняється послаблювати струбцини раніш, ніж із варильних мішків буде випущене повітря.
При вирізанні латок лезо ножа необхідно переміщувати від себе (від руки, в якій затиснутий матеріал), а не на себе. Працювати можна тільки ножем, який має справну рукоятку і гостро заточене лезо.
Розкрій, промазування матеріалу гумовим клеєм і складання варильних мішків слід робити на спеціальних столах. Столи повинні бути покриті рівними і гладкими листами кольорового металу
. Ємності з бензином та клеєм необхідно держати тільки зачиненими, відкриваючи їх у разі потреби. На робочому місці дозволяється зберігати бензин і клей у кількості, що не перевищує змінну потребу. Забороняється використовувати етильований бензин для приготування гумового клею.
Виймати камеру із струбцини після вулканізації можна тільки після того, як відновлена ділянка охолоне.
Зварювальні роботи
Організація та проведення робіт на зварювальній дільниці, розташування та експлуатація устаткування повинні відповідати Правилам з техніки безпеки і виробничої санітарії при електрозварювальних роботах та Правилам техніки безпеки і виробничої санітарії при газоелектричному різанні.
Зварювальні роботи повинні проводитись у спеціально відведеному для цієї мети приміщенні, яке оснащене устаткуванням та інструментом згідно з нормативно-технологічною документацією. Зварювальні роботи на стаціонарних постах повинні виконуватися при працюючій вентиляції. На постах зварювання при ремонті транспортних засобів слід застосовувати пересувні або переносні повітровідсмоктувачі.
Зварювання виробів середніх та малих розмірів повинно проводитися у спеціально обладнаних кабінах. Кабіни повинні бути з відкритим верхом та виконані із негорючих матеріалів. Між стінкою і підлогою кабіни необхідно залишати зазор, висота якого повинна бути не менше 50 мм. Площа кабіни, повинна бути достатньою для розміщення зварювального устаткування, столу, улаштування місцевої витяжної вентиляції, зварювального виробу, інструменту. Вільна площа у кабіні на один зварювальний пост повинна бути не менше 3 м2.
Тимчасові місця зварювання необхідно огороджувати вогнестійкими ширмам”, щитами та забезпечувати засобами пожежогасіння.
Виконання працюючими зварювальних робіт на тимчасових робочих місцях, дільницях, площадках, де це не передбачено технологічним процесом, дозволяється тільки після проведення цільового інструктажу і оформлення наряд-допуску відповідно до додатка 3. При виконанні електрозварювальних робіт на відкритому повітрі над зварювальними постами слід споруджувати навіси із вогнестійких матеріалів. При відсутності навісів електрозварювальні роботи під час дощу або снігопаду повинні бути припинені.
Забороняєтьсяпроводити зварювання або різання в приміщеннях, в яких знаходяться або зберігаються легкозаймисті матеріали, або проводяться з ними роботи.
Особи, які зайняті на виконанні зварювальних робіт, повинні використовувати при роботі засоби індивідуального захисту згідно з установленими нормами.
Під час виконання зварювальних робіт на висоті більше 1 м від рівня землі (підлоги) слід користуватися драбинами-стрем’янками або спеціальними помостами.
Забороняється проводити зварювальні роботи на трубопроводах, посудинах і апаратах, що знаходяться під тиском, ємностях, які містять займисті або вибухонебезпечні речовини.
Переносні ацетиленові генератори для роботи слід установлювати на відкритих площадках. Допускається їх тимчасова робота у добре провітрюваних приміщеннях. У приміщенні, де встановлено ацетиленовий газогенератор, забороняється зберігати карбід кальцію у кількості, що перевищує змінну потребу.
Для розкриття барабанів з карбідом кальцію необхідно застосовувати інструмент, що виключає утворення іскри при ударі.
Після закінчення роботи або під час короткочасних перерв у роботі газові пальники дозволяється класти тільки на спеціальні підставки. Перегрітий пальник охолоджують у холодній воді, попередньо щільно закривши ацетиленовий та кисневий крани.
Перед початком роботи з ацетиленовим газогенератором, а також протягом зміни необхідно обов’язково перевіряти справність водяного затвору та рівень води в ньому, а при необхідності воду потрібно доливати.
При роботі з ацетиленовим генератором забороняється:
– працювати з несправним водяним затвором;
– засипати у завантажувальні корзини генератора карбід кальцію завищеної грануляції або проштовхувати його у воронку апарата за допомогою залізних прутків і дроту, працювати на карбідному пилу;
– підходити з відкритим вогнем або користуватися ним на відстані менше 10 м від генератора;
– з’єднувати ацетиленові шланги мідною трубкою, використовувати мідь як припій для пайки ацетиленової апаратури і в інших місцях, де можливе зіткнення з ацетиленом;
– працювати двом зварникам від одного водяного затвору;
– переносити генератор при наявності у газозбірнику ацетилену.
Шланги повинні використовуватися згідно з їх призначенням. Не дозволяється використовувати кисневі шланги для подачі ацетилену і навпаки. При приєднанні шлангів до пальника вони повинні попередньо продуватися робочими газами. Довжина шлангів повинна бути не більше 20 м. Застосування шлангів більшої довжини дозволяється у виняткових випадках з дозволу керівника робіт. Шланги необхідно оберігати від зовнішніх пошкоджень, дії високих температур, іскор, полум’я. Не допускається скручування, сплющення або перелом шлангів.
Закріплення шлангів на з’єднувальних ніпелях повинно бути надійним. Для цього слід використовувати спеціальні хомутики. Допускається не більше двох з’єднань на кожному шланзі за допомогою ніпелів.
На стаціонарному зварювальному посту балони з ацетиленом (пропан-бутаном) і киснем повинні зберігатися роздільно у металевій шафі з перегородкою.
При газозварювальних (газорізальних) роботах забороняється:
– використовувати редуктори і балони з киснем, на штуцерах яких виявлені хоч би сліди масла, а також замаслені шланги;
– застосовувати для кисню редуктори, шланги, що використовувались раніше для роботи з іншими газами;
– користуватися несправними, неопломбованими або з простроченим терміном перевірки манометрами на редукторах;
– знаходитися навпроти штуцера при продуванні вентиля балона;
– проводити газове зварювання та різання на відстані менше 10 м від ацетиленового генератора і менше 5 м від балонів з киснем, ацетиленом або зрідженим газом;
– виконувати будь-які роботи з відкритим вогнем на відстані менше 3 м від ацетиленових трубопроводів і менше 1,5 м від кисневопроводів;
– запалювати газ у пальнику за допомогою дотику до гарячої деталі;
– залишати робоче місце при включених різаках та пальниках;
– знімати ковпак з балонів, які наповнені ацетиленом або іншими горючими газами, за допомогою інструменту, який може викликати іскру. Якщо ковпак не відкручується, балон повинен бути повернутий заводу-наповнювачу;
– переносити балони на руках. Транспортування на виробничих дільницях балонів дозволяється тільки на спеціальних візках з надійним їх кріпленням;
– проводити ремонт пальників, різаків і іншої зварювальної апаратури неспеціалістами;
– застосовувати для ущільнення редуктора будь-які прокладки, крім фібрових;
– ремонтувати газову апаратуру і підтягувати болти з’єднань, що знаходяться під тиском.
При застосуванні замість ацетилену інших горючих газів необхідно дотримуватися правил безпечного використання цих горючих газів.
Забороняється розміщувати наповнені газом балони на відстані менше 1 м від опалювальних пристроїв і паропроводів. Відстань від балонів до печей та інших джерел тепла з відкритим вогнем повинна бути не менше 5 м.
При поводженні з порожніми балонами з-під кисню і горючих газів мають виконуватись такі само заходи безпеки, як і з наповненими балонами.
При виявленні витікання газу роботу необхідно негайно припинити, ліквідувати витікання, провітрити приміщення.
Усі газороздаточні трубопроводи повинні бути заземлені.
Наземні газопроводи та балони повинні фарбуватись:
ацетиленові – в білий колір;
кисневі – в голубий.
Приєднання та від’єднання від мережі електрозварювальних установок повинно виконуватися тільки електриком. Перед приєднанням електрозварювальної установки необхідно провести зовнішній огляд усієї установки і переконатися в її справності. Особливу увагу при цьому потрібно звернути на стан контактів та заземлюючих провідників, справність ізоляції робочих проводів, наявність і справність захисних засобів. При виявленні будь-яких несправностей зварювальну установку включати забороняється.
. Перед приєднанням електрозварювальної установки до електромережі необхідно, у першу чергу, заземлити її, а при від’єднанні, навпаки, спочатку від’єднати установку від електромережі, а потім зняти заземлення.
Довжина проводів від електромережі до зварювальної установки не повинна перевищувати 10 м. Ізоляція проводів повинна бути захищена від механічних пошкоджень. Пересувати електрозварювальну установку дозволяється тільки після від’єднання її від електромережі.
Лещата електрозварника, які установлені на заземленому металевому столі, повинні мати індивідуальне заземлення.
Конструкція і технічний стан електродотримача повинні забезпечувати надійне кріплення та безпечну зміну електроду. Рукоятка електродотримача повинна бути виготовлена з діелектричного вогнестійкого матеріалу.
З’єднання зварювальних проводів слід виконувати гарячою пайкою, зваркою або за допомогою гільз з гвинтовими зажимами. Місце з’єднання повинно мати надійну ізоляцію, гільзи з затискачами обов’язково замкнуті у колодку із небиткого матеріалу, а головки затискних гвинтів утоплені в тіло колодки. З’єднання закруткою забороняється.
Приєднання проводів до електродотримача та зварювального виробу повинне здійснюватися механічними затискачами або методом зварки. При зварювальному струмі більше 600 А струмопідвідний провід повинен приєднуватися до електродотримача, обминувши його рукоятку.
У кабінах для зварювання та на робочих місцях зварників повинні знаходитися пристосування (штативи тощо) для укладання на них електродотримачів при короткочасній перерві в роботі.
Метал у місцях зварювання повинен бути сухим, очищеним від бруду, масла, окалини, іржі та фарби.
При електрозварювальних роботах забороняється:
– проводити ремонт електрозварювальних установок, що знаходяться під напругою;
– підсобним робітникам при електрозварюванні працювати без захисних окулярів;
– після закінчення роботи або при тимчасовому залишенні електрозварником робочого місця лишати ввімкнену електрозварювальну установку;
– використовувати як зворотній провід труби, рейки і подібні випадкові металеві предмети;
– установлювати зварювальний трансформатор зверху дроселя;
– використовувати проводи з пошкодженою ізоляцією.
При проведенні зварювальних робіт безпосередньо на автомобілі повинні бути вжиті заходи, що забезпечують пожежну безпеку, для чого необхідно горловину паливного бака і сам бак закрити листом металу або азбесту від попадання на нього іскор, очистити зони зварювання від залишків масла, легкозаймистих і горючих рідин, а поверхню прилеглих ділянок – від горючих матеріалів. Перед проведенням зварювальних робіт над палив. ним баком або ближче ніж 1 м від нього бак необхідно зняти. Перед проведенням зварювальних робіт на газобалонному автомобілі газ із балонів повинен бути випущений або злитий на посту зливу (випуску) газу. При електрозварювальних роботах необхідно додатково заземлити раму та кузов автомобіля.
Перед зварюванням паливних баків та інших ємностей з-під легкозаймистих і горючих рідин необхідно: злити залишки палива через зливний отвір, промити їх гарячою водою, пропарити парою, знову промити гарячою водою з каустичною содою, просушити гарячим повітрям до повного видалення слідів легкозаймистих та горючих рідин. Зварювання слід виконувати при відкритих горловинах (люках) та зливних пробках. Дозволяється виконувати зварювання, попередньо заповнивши ємність гарячою водою або безперервно подаючи інертний газ (азот, відпрацьовані гази від карбюраторного двигуна).
Для заповнення ємності відпрацьованими газами необхідно подавати шлангом, який обладнаний іскрогасником. Шланг приєднують до вихлопної труби автомобіля, що працює на малих обертах колінчастого валу. Зварювання необхідно виконувати при безперервному поданні відпрацьованих газів протягом всього часу зварки. Для видалення газів із зварюваної ємності або паливного баку можуть бути використані спускні отвори.
Виконання працюючими робіт з ремонту паливних баків автомобілів із застосуванням зварювання дозволяється тільки після проведення цільового інструктажу і оформлення наряд-допуску.
Зняття агрегатів та вузлів з автомобілів із застосуванням різання повинне проводитись тільки після вжиття заходів щодо попередження їх падіння.
Мідницькі роботи
Мідницькі роботи повинні виконуватися у спеціально відведеному приміщенні, яке оснащене устаткуванням, пристроями та інструментом згідно з нормативно-технологічною документацією.
Мідницькі роботи повинні проводитися при працюючій вентиляції.
Робочі місця при проведенні паяльних робіт повинні бути очищені від горючих матеріалів.
При пайці паливних баків і ємностей з-під легкозаймистих та горючих рідин необхідно додержуватись вимог.
Паяти радіатори, паливні баки та інші великі деталі необхідно на спеціальних підставках (стендах), які обладнані піддонами для стікання припою.
Прочищаючи трубки радіатора шомполом, не слід тримати руки на протилежній стороні трубки.
Забороняється вводити шомпол в трубку до упору рукоятки.
Тиск стиснутого повітря при випробуванні радіатора не повинен перевищувати величини, яка вказана в технологічній документації для конкретної марки автомобіля.
Травлення кислоти повинно проводитися у кислототривкій ємності, яка не б’ється, і тільки у витяжній шафі (забороняється застосування скляної тари). Забороняється при травленні опускати у кислоту відразу велику кількість цинку.
Зберігати флюс та матеріали для його виготовлення необхідно у витяжній шафі у кількості, що не перевищує потреби на добу.
Паяльні лампи перед початком роботи і періодично, не рідше одного разу на місяць, повинні підлягати огляду та перевірці на герметичність з наступною реєстрацією в спеціальному журналі. Несправні лампи необхідно здавати в ремонт.
При роботі з паяльною лампою необхідно додержуватись таких вимог:
– перед розпалюванням перевірити її справність;
– резервуар лампи не повинен мати тріщин і запайок легкоплавкими припоями;
– пробка наливного отвору повинна бути закручена до відказу;
– розбирати паяльну лампу можна лише після стравлювання стиснутого повітря;
– гасити полум’я паяльної лампи слід тільки запірним вентилем.
При роботі з паяльною лампою забороняється:
– розпалювати несправну паяльну лампу;
– заливати лампу пальним більше ніж на 3/4 ємності її резервуару;
– використовувати для заправлення етильований бензин;
– заправляти паяльну лампу пальним, виливати дальнє або розбирати паяльну лампу ближче ніж 3 м від відкритого вогню;
– заливати пальне в неохололу лампу;
– випускати стиснуте повітря через наливний отвір лампи, що горить, або при неохололому пальнику;
– підвищувати тиск у резервуарі лампи при накачуванні повітря більш допустимого робочого тиску згідно з паспортом;
– працювати з лампою, яка не пройшла періодичну перевірку.
При виявленні просочування палива, деформації резервуару лампи та інших несправностей необхідно негайно припинити роботу з нею.
При використанні газових пальників при паянні необхідно додержуватись вимог Правил безпеки у газовому господарстві.
Свинець і кольорові метали необхідно плавити тільки у витяжній шафі. Посудину з розплавленим металом забороняється ставити на сиру підлогу.
У приміщенні, де виконуються мідницькі роботи, повинні завжди знаходитися розчини для нейтралізації кислоти.
Роботи фарбувальні та антикорозійна обробка
Організація і виконання робіт на дільниці фарбування та антикорозійного оброблення повинна відповідати вимогам Правил і норм техніки безпеки, пожежної безпеки та виробничої санітарії для фарбувальних цехів.
Роботи по фарбуванню та антикорозійному обробленню повинні проводитися в окремих приміщеннях, які оснащені устаткуванням, пристроями та інструментом згідно з нормативно-технологічною документацією.
Роботи по приготуванню фарб, фарбуванню та антикорозійному обробленню повинні виконуватися при працюючій вентиляції.
Лакофарбувальні матеріали повинні надходити на робочі місця у готовому виді. Складання та розбавлення усіх видів фарб повинно проводитися в окремому приміщенні (відділенні) для приготування фарби.
Переливання лакофарбувальних матеріалів із однієї тари в іншу повинно проводитися на металевих піддонах з бортами не нижче 50 мм.
Запас матеріалів для фарбування та антикорозійного оброблення на дільниці необхідно зберігати у закритій тарі і він не повинен перевищувати змінної потреби.
Вся тара з лакофарбувальними матеріалами повинна мати бирку (ярлик)з точним найменуванням матеріалу.
При роботі з пульверизатором повітряні шланги повинні бути надійно з’єднані. Роз’єднувати шланги дозволяється тільки після припинення подання повітря.
Забороняється підіймати тиск у фарбонагнітальному бачку вище робочого.
При нанесенні покриття пульверизатором спочатку роботи слід попередньо перевірити справність шлангів, бачка для фарби, манометра, фарборозпилювача, запобіжного клапана.
Щоб уникнути зайвого туманоутворення і з метою зменшення забруднення робочої зони аерозолем, парами фарб і лаків, при фарбуванні пульверизатором, фарборозпилювач слід тримати перпендикулярно фарбованій поверхні на відстані не більш 350 мм від неї.
Забороняється застосовувати для пульверизаторного фарбування емалі, фарби, матеріали для грунтування, що містять у собі з’єднання із свинцю. Як виняток допускається застосовувати ці матеріали лише з дозволу органів державного санітарно-епідеміологічного нагляду, коли неможлива заміна з’єднань із свинцю менш шкідливими з технічних причин; при цьому повинні вживатися відповідні застережні заходи.
Лакофарбувальні матеріали, у склад яких входять дихлоретан та метанол, дозволяється застосовувати тільки при фарбуванні щіткою.
При фарбуванні кузовів фургонів і автобусів, кабін, великих ємностей та на висоті більше 1 м необхідно користуватися міцно установленими помостами з поручнями, переносними або пересувними драбинами-стрем’янками.
Фарбування в середині кузова автобуса, фургона тощо необхідно проводити при відкритих дверях, вікнах, люках.
Перед антикорозійним обробленням, фарбуванням і особливо сушінням газобалЂонного автомобіля необхідно повністю випустити (злити) газ із балонів на посту випуску (зливу), а балони продути стиснутим повітрям або азотом до повного видалення залишків газу.
Розміри фарбувальних камер повинні забезпечувати зручний підхід робітників до автомобіля, що фарбується. Прохід між стіною камери і автомобілем, що фарбується, повинен мати ширину не менше 1,2 м.
Переміщення автомобілів до фарбувальних камер повинно здійснюватися за допомогою транспортерів, візків тощо, які б виключали пересування автомобілів своїм ходом.
Фарбувальні камери необхідно очищати від осілої фарби у міру її накопичення, але не рідше одного разу на тиждень, після закінчення зміни і при працюючій вентиляції. Сепаратори необхідно очищати у міру їх забруднення, але не рідше ніж через 160 годин роботи фарбувальної камери.
Для полегшення очищення камер від осілої фарби їх стінки треба покривати тонким шаром консистентної змазки. При очищенні поверхні від відкладень не можна допускати ударів об металеві конструкції.
Рукоятки інструментів для грунтування та фарбування (шпателів, щіток, ножів) повинні кожен день після закінчення роботи очищатися.
При виконанні фарбувальних робіт і антикорозійної обробки забороняється:
– проводити роботи з лакофарбувальними матеріалами і розчинниками без застосування засобів індивідуального захисту (спецодягу, респіраторів, захисних окулярів тощо);
– користуватися відкритим вогнем (сірниками, паяльними лампами, проводити зварювальні роботи тощо), палити на дільницях фарбування і антикорозійної обробки, у місцях збереження фарб та розчинників, а також у місцях збереження порожньої тари з-під фарб та розчинників;
– використовувати лакофарбувальні матеріали (фарби, розчинники тощо) невідомого складу;
– проводити роботи при вимкненій або несправній вентиляції;
– користуватися інструментом, який дає іскру при ударах, та електроінструментом;
– тримати легкозаймисті рідини v відкритій тарі;
– зберігати порожню і ару з-під фарб і розчинників у робочих приміщеннях; для зберігання порожньої тари необхідно виділити спеціальне приміщення (склад) або площадку поза приміщенням на відстані від нього не менш 25 м.
Розлиті на підлогу фарби і розчинники необхідно негайно прибирати із застосуванням піску або тирси і видаляти із фарбувальної дільниці.
Обтиральні матеріали (ганчір’я) після застосування повинні складатися в металеві ящики з кришками.
Після закінчення роботи з лакофарбовими та антикорозійними матеріалами та перед прийманням їжі необхідно старанно вимити руки милом. Після роботи необхідно також прийняти душ.
Забороняється зберігати продукти харчування і приймати їжу в приміщеннях для фарбування та антикорозійної обробки.
Акумуляторні роботи
Ремонт акумуляторних батарей повинен проводитися в окремих приміщеннях, які оснащені устаткуванням, приладами, пристроями та інструментом згідно з нормативно-технологічною документацією.
Роботи по ремонту акумуляторних батарей повинні виконуватись при працюючій вентиляції. Припливно-витяжна вентиляція зарядної повинна включатися перед початком зарядження батарей і відключатися після повного видалення газів, але не раніш як через 1,5 години після закінчення зарядження. Вентиляція зарядного відділення блокується із зарядним пристроєм; зарядний струм не подається до акумуляторних батарей при непрацюючій вентиляції.
Для переміщення акумуляторних батарей по території та в приміщеннях підприємства необхідно користуватися спеціальними візками, платформа яких виключає можливість падіння батарей. При перенесенні вручну малогабаритних акумуляторних батарей необхідно використовувати, пристрої (захвати) і додержуватись застережних заходів, щоб уникнути обливання електролітом.
Готувати кислотний електроліт необхідно в спеціальних посудинах (керамічних, пластмасових і т.п.), при цьому необхідно спочатку налити дистильовану воду, а потім вливати кислоту тонким струменем. Переливати кислоту із бутлів слід тільки за допомогою спеціальних пристроїв (качалок, сифонів тощо).
Переливати кислоту вручну, а також вливати воду в кислоту забороняється.
|