Вибір схеми електропостачання власних потреб АЕС з реакторами ВВЕР-1000

В режимі нормальної експлуатації для споживачів в.п. АЕС першої, другої і третьої груп передбачається живлення від робочих трансформаторів в.п. (ТВП), а у разі їх відключення - від резервних трансформаторів в.п. (РТВП), зв’язаних з мережею енергосистеми.

Схеми живлення споживачів першої і другої груп в аварійному режимі передбачається живлення від спеціальних автономних джерел, не зв’язаних з мережею енергосистеми, які мають забезпечити живлення цих споживачів при максимальній проектній аварії та знеструмленні основних джерел енергопостачання в.п.

Аварійними джерелами живлення в.п. АЕС можуть бути:

Автоматизовані дизель-генератори;

Газотурбінні установки;

Акумуляторні батареї;

Акумуляторні батареї зі статичними перетворювачами;

Обернені двигун-генератори.

Для споживачів першої і другої груп АЕС створюються спеціальні мережі і використовуються агрегати надійного живлення.

На рисунку 4.2 наведена схема електропостачання в.п. одного енергоблоку G1-T1 АЕС з реакторами ВВЕС-1000.

5. КИСЛОТНА ПРОМИВКА ГАЗООХОЛОДЖУВАЧІВ

Досвідом експлуатації встановлено, що після 1 -2 років роботи внутрішні поверхні трубок газоохолоджувачів покриваються не органічними відкладеннями, незважаючи на періодичне механічне очищення трубок. Товщина відкладень за цей час досягає 1 – 2 мм.. Тепловий розрахунок показує, що вже при товщині відкладень 1мм. Перепад температури на цій плівці становить 15С⁰. Механічним шляхом ці відкладення не видаляються.

Для очищення трубок від неорганічних відкладень застосовується кислотна промивка газоохоолоджувачів.

Обладнання і матеріали:

1)Установка для кислотної промивки (рис. 1), що містить розчинний бак;

бак піновідбору; насос типу 2Х-9к (потужністю 14КВт), 2900 об/хв; манометр 1-6 кг/см (0,1-0,6МПа)-2шт.; фланці; підвісні труби; вентилі.

2) Бак для транспортування кислоти ємністю 150 л.

3) Тіосульфат ( гіпосульфіт) натрію - 5кг.

4) Кальцинована сода – 15 кг.

5) Розчин соляної кислоти.

1) Бакз розчином;

2) Насос 2х-9К, Р=14кВт, n=2900 об/хв.

3) Манометр;

4) Газоохолоджувач;

5) Патрубок для хіманалізу;

6) Бак для відбору піні;

7) Вентиль Дср=10мм.;

8) Засувка;

9) Фланець Ду = 60мм.;

10)Фланець Ду = 80мм.;

11) Сітка;

12) Фланець Ду = 160мм;

13) Заглушка;

14-15) Вентилі.

Процес промивання

1.З’єднати установку для кислотної промивки з газоохолоджувачів. Газоохолоджувачі укласти під кутом близько 10%.

2.Залити в розчинний бак 400 л. води.

3.Для нейтралізації тривалентного заліза (переклад в двовалентне), що викликає корозію металу трубок газоохолоджувачів, в промивний розчин ввести гіпосульфіт натрію в кількості, в десять разів більшу ( за вагою) кількості тривалентного заліза в розчині соляної кислоти, виходячи з даних аналізів хімічної лабораторії.

4.Включити насос і прокачати розчин через газоохолоджувачі протягом 10 хв.

5.Залежно від концентрації в розчин вливати соляну кисло ту, щоб отримати 1% розчин.

6.Взяти пробу розчину для визначення процентного вмісту соляної кислоти. Спочатку процентний вміст соляної кислоти в розчині буде низька.

7.Через 30 хв. Взяти пробу для другого аналізу відповідно до п. 6. Якщо процентний вміст соляної кислоти в промивному розчині знизилася, то в розчин знову влити концентровану соляну кислоту згідно з п.5 та взяти аналіз згідно п.6.

8.Продовжити промивку до тих пір, поки в розчині не вийде за аналізами однаковий процентний вміст соляної кислоти після додавання концентрованої кислоти і через 30 хв. Після промивання. При цьому в розчині весь час найбільший відсоток соляної кислоти не повинен перевищувати 1-1,5%.

9. Промивання вважається закінченим, якщо 1%-вий вміст соляної кислоти в розчині зберігається протягом 30 хв..

10.Взяти пробу з розчинного бака для визначення вмісту міді в розчині. Зазвичай вміст міді в розчині не перевищує 100мг на 1 л.. Це вважається нормальним, якщо врахувати, що в самій воді міді міститься 10 мг. на 1 літр.

11. Для нейтралізації в трубній системі соляної кислоти у розчин ввести кальциніровану соду по вазі до отримання лужної реакції розчину.

12.Відкрити вентиль на подачу води в розчин і дренажний вентиль. Прокачування робити до повного видалення розчину.

13.Провести водну промивку газоохолождувачів протягом 30 хв..

14.Зупинити насос і розібрати схему.

15.Зняти кришки газоохолоджувачів і промити трубки чистою водою.

16.Пофарбувати трубні дошки і кришки, зібрати газоохолоджувачі під оприсування.

17.Спресувати газоохолоджувачі водою під тиском 6кгс/см (0,6МПа) протягом зо хв. відповідно до заводської інструкції. Опресовування проводиться насосом від установки кислотної промивки.

18.Тривалість кислотної промивки складає в середньому 6 годин.