Обратная связь
|
Основні характеристики технологій xDSL Основні технічні характеристики сучасних технологій сімейства xDSL показані в таблиці 1. Існують новіші варіанти xDSL, наприклад, багатошвидкісна DSL (MDSL, multi-speed DSL), але вони пропонуються тільки одним виробником, і їх важко порівнювати з іншими членами сімейства. Таблиця упорядкована за часом створення технології.
Таблиця 2.1 – Параметри сімейства технологій xDSL
Назва
| Пояснення
| Швидкість передавання даних
| Режим
| Коментар
| HDSL/
HDSL2
| Швидкісна DSL
| 1,544 Мбіт/с
2,048 Мбіт/с
| Симетрична
Симетрична
| Використовуються дві пари HDSL2 використовується одна пара
| SDSL
| Однолінійна DSL
| 768 кбіт/с
| Симетрична
| Використана одна пара
| ADSL
| Асиметрична DSL
| від 1,5 Мбіт/с
до 8 Мбіт/с
від 16 кбіт/с
до 640 кбіт/с
| Вхідний потік
Вихідний потік
| Використана одна пара з максимальною довжиною 5,5 км
| RADSL
| DSL з адап-тацією швидкості
| від 1,5 Мбіт/с
до 8 Мбіт/с
від 16 кбіт/с
до 640 кбіт/с
| Вхідний потік
Вихідний потік
| Використана одна пара, але може адаптуватись швидкість передавання даних до параметрів лінії
| CDSL
| Абонентська DSL
| До 1 Мбіт/с
від 16 до 128 кбіт/с
| Вхідний потік
Вихідний потік
| Використана одна пара, але не потребує в будинку користувача віддаленого обладнання
| IDSL
| ISDN DSL
| Аналогічна ISDN BRI
| Симетрична
| Використана одна пара, інколи називається „BRI без комутатора”
| | VDSL
| Високошвид-кісна DSL
| Від 13 до 52 Мбіт/с
від 1,5 Мбіт/с
до 6,0 Мбіт/с
| Вхідний потік
Вихідний потік
| Великі швидкості обміну даними; максимальна довжина від 0,55 до 1,4 км, потрібен волоконно-оптичний абонентський кабель і АТМ
| | | | | | | | | |
Характеристика технологій: хDSL.
HDSL і HDSL2 – швидкісні DSL. Технологія HDSL передбачає організацію симетричної лінії передачі даних, тобто швидкості передачі даних від користувача в мережу і з мережі до користувача рівні. Завдяки швидкості передачі (1,544 Мбіт/с по двох парах проводів і 2,048 Мбіт/с за трьома парами проводів) телекомунікаційні компанії використовують технологію HDSL в якості альтернативи лініях T1/E1. (Лінії Т1 використовуються в Північній Америці і забезпечують швидкість передачі даних 1,544 Мбіт/с, а лінії Е1 використовуються в Європі і забезпечують швидкість передачі даних 2,048 Мбіт/с.) Хоча відстань, на яке система HDSL передає дані (а це близько 3,5 – 4,5 км), Менше, ніж при використанні технології ADSL, для недорогого, але ефективного, збільшення довжини лінії HDSL телефонні компанії можуть встановити спеціальні повторювачі. Використання для організації лінії HDSL двох чи трьох кручених пар телефонних проводів робить цю систему ідеальним рішенням для з'єднання УАТС, серверів Інтернет, локальних мереж і т.п. Технологія HDSL2 є логічним результатом розвитку технології HDSL. Дана технологія забезпечує характеристики, аналогічні технології HDSL, але при цьому використовує тільки одну пару проводів.
SDSL
Також як і технологія HDSL, технологія SDSL забезпечує симетричну передачу даних зі швидкостями, відповідними швидкостям лінії Т1/Е1, але при цьому технологія SDSL має дві важливі відмінності. По-перше, використовується тільки одна кручена пара проводів, а по-друге, максимальна відстань передачі обмежена 3 км . У межах цієї відстані технологія SDSL забезпечує, наприклад, роботу системи організації відеоконференцій, коли потрібно підтримувати однакові потоки передачі даних в обидва напрямки. У певному сенсі технологія SDSL є попередником технології HDSL2.
SDSL "- це технологія, що використовує широкосмугову модуляцію. Технологія SDSL забезпечує симетричну передачу даних зі швидкістю до 2,3 Мбіт / с. Для організації доступу по SDSL технології, в залежності від марок застосовуваних модемів, необхідно виділення прямого проводу (фізичної двухпроводной лінії), що замовляється і організовується оператором зв'язку. Швидкість доступу при підключенні по SDSL визначається технічними характеристиками, протяжністю конкретної лінії зв'язку, що з'єднує користувача і провайдера, і конкретною маркою SDSL модему. SDSL дає можливість об'єднати розрізнені локальні мережі, вибудовуючи їх у єдину корпоративну мережу, що дозволяє значно економити кошти і час при обміні інформацією між філіями підприємства. Технологія SDSL дозволяє організувати відеоконференцію, коли потрібно підтримувати однакові потоки передачі даних в обидва напрямки.
ADSL (Asymmetric Digital Subscriber Line – асиметрична цифрова абонентська лінія) – технологія широкосмугового доступу, яка забезпечує передачу швидкісного цифрового сигналу звичайною аналоговою телефонною лінією, та дозволяє одночасно користуватися телефоном і Інтернетом.
ADSL призначена для високошвидкісного доступу до Інтернет. ADSL відноситься до класу широкосмугових (broadband) технологій. Вона забезпечує швидкість передачі даних в напрямку абонента – до 24 Мбіт/с, від абонента – до 3.5 Мбіт/с. Висока швидкість дозволяє комфортно працювати з Web-сайтами, швидко передавати великі файли і документи, працювати з мультимедіа, повноцінно використовувати інтерактивні засоби.
Головною відмінністю при використанні ADSL є можливість одночасно працювати в Інтернет і розмовляти телефоном. Телефон залишається вільним.
Передача даних за технологією ADSL реалізується через звичайну аналогову телефонну лінію за допомогою абонентського пристрою – модема ADSL та мультиплексора доступа (англ. DSL Access Multiplexer, DSLAM), який знаходиться на тій же АТС, до якої підключається телефонна лінія користувача, причому включається DSLAM до обладнання самої АТС. DSLAM мультиплексує множину абонентських ліній DSL в одну високошвидкісну магістральну мережу. Також вони звичайно підключаються до мережі ATM по каналах PVC (постійний віртуальний канал англ. Permanent Virtual Circuit) до провайдерів послуг Internet та інших мереж. Слід відзначити, що два ADSL-модеми не зможуть з'єднатися одне з одним, на відміну від модемів Dial-Up. Звичайно, через необхідність встановлення обладнання на кожній АТС затрати на побудову і утримання мережі були помітно вищі, ніж у випадку класичного комутованого доступу, коли всі модеми провайдера встановлювались на одній АТС, однак в порівнянні з вартістю інших способів надання високошвидкісного доступу до мережі Інтернет технологія DSL виявилась дуже дешевою.
Підключення ADSL-модему до телефонної лінії:
Рисунок 2.3 – Схема під'єднання за технологією ADSL
ADSL-сплітер розділяє частоти голосового сигналу (0,3 - 3,4 КГц) від частот, використовуваних ADSL-модемом (26 КГц - 1.4 МГц). Таким чином, виключається взаємний вплив модему та телефонного апарата. Зовні ADSL-сплітер являє собою невелику коробочку з трьома роз'ємами типу RJ-11 (телефонні «євророзетки»), які позначені як «Line», «Phone» і «Modem». Телефонна лінія від міської АТС підключається до роз'єма «Line» сплітера. Телефонний апарат підключається до роз'єма «Phone» сплітера. І, нарешті, роз'єм "ADSL"/"WAN" ADSL-модема підключається до роз'єму «Modem» сплітера.
Принцип роботи ADSL
В технології ADSL доступна смуга пропускання каналу розподілена між вихідним та вхідним трафіком несиметрично – для більшості користувачів вхідний трафік значно суттєвіший, ніж вихідний, тому використання для нього більшої частини смуги пропускання повністю виправдане (за виключенням пірінгових мереж та електронної пошти, де об'єм і швидкість вихідного трафіку є достатньо важливими). Звичайна телефонна лінія використовує для передачі голосу смугу 0,3…3,4 кГц. Щоб не заважати використанню телефонної мережі за її прямим призначенням, в ADSL нижня межа діапазону частот знаходиться на рівні 26 кГц. Верхня ж межа, виходячи з вимог до швидкості передачі даних і можливостей телефонного кабелю, становить 1,1 МГц. Ця смуга пропускання ділиться на дві частини – частоти від 26 кГц до 138 кГц відведені для вихідного потоку даних, а частоти від 138 кГц до 1,1 МГц – вхідного. Смугу частот від 26 кГц до 1,1 МГц було обрано не випадково. Починаючи з частоти 20кГц і вище, затухання має лінійну залежність від частоти.
Такий частотний розподіл дозволяє розмовляти по телефону, не перериваючи обмін даними тією ж лінією.
Для розділення низькочастотного аналогового сигналу та високочастотного цифрового використовується сплітер, який являє собою фільтр низької частоти. Також можливе використання мікрофільтру. В цьому випадку модем підключається до лінії напряму, а всі телефони, факси та ін. аналогові пристрої підключаються до лінії через мікрофільтри.
Рисунок.2.4 – Частотний план для ADSL
Червона область – діапазон частот, що використовується звичайним телефоном (голос), зелена та блакитна області використовуються для ADSL
R-ADSL
Технологія R-ADSL забезпечує таку ж швидкість передачі даних, що і технологія ADSL, але при цьому дозволяє адаптувати швидкість передачі до протяжності й стану використовуваної витої пари дротів. При використанні технології R-ADSL з'єднання на різних телефонних лініях буде мати різну швидкість передачі даних. Швидкість передачі даних може обиратися за синхронізації лінії, під час з'єднання або за сигналом, що надходить від станції. У принципі під RADSL розуміється будь-який xDSL-модем, який має функцію автоматичного підстроювання швидкості з'єднання. Такий модем може автоматично налаштовувати швидкість передачі відповідно до електричними параметрами лінії. Якщо модем підключається до протяжної лінії, він автоматично знижує швидкість передачі даних, забезпечуючи установку з'єднання з найвищою можливою швидкістю передачі даних. Завдяки своїй адаптивності технологія RADSL усуває велику кількість проблем, які можуть виникнути при використанні DSL. Основними перевагами RADSL є:
Зниження трудовитрат на перевірку абонентської лінії;
Мінімізація витрат на обслуговування завдань.
IDSL
Технологія IDSL забезпечує повністю дуплексний передачу даних на швидкості до 144 Кбіт/с. На відміну від ADSL можливості IDSL обмежуються лише передачею даних. Незважаючи на те, що IDSL, також як і ISDN, використовує модуляцію 2B1Q, між ними є ряд відмінностей. На відміну від ISDN лінія IDSL є некомутованої лінією, що не приводить до збільшення навантаження на комутаційне обладнання провайдера. Також лінія IDSL є «постійно включеної» (як і будь-яка лінія, організована з використанням технології DSL), в той час як ISDN вимагає установки з'єднання.
HDSL
Технологія HDSL передбачає організацію симетричної лінії передачі даних, тобто швидкості передачі даних від користувача в мережу і з мережі до користувача рівні. Завдяки швидкості передачі (1,544 Мбіт/с по двох парах проводів і 2,048 Мбіт/с за трьома парами проводів) телекомунікаційні компанії використовують технологію HDSL в якості альтернативи лініях T1/E1. (Лінії Т1 використовуються в Північній Америці і забезпечують швидкість передачі даних 1,544 Мбіт/с, а лінії Е1 використовуються в Європі і забезпечують швидкість передачі даних 2,048 Мбіт/с.) Хоча відстань, на яке система HDSL передає дані (а це близько 3,5 – 4,5 км), Менше, ніж при використанні технології ADSL, для недорогого, але ефективного, збільшення довжини лінії HDSL телефонні компанії можуть встановити спеціальні повторювачі. Використання для організації лінії HDSL двох чи трьох кручених пар телефонних проводів робить цю систему ідеальним рішенням для з'єднання УАТС, серверів Інтернет, локальних мереж і т.п. Технологія HDSL2 є логічним результатом розвитку технології HDSL. Дана технологія забезпечує характеристики, аналогічні технології HDSL, але при цьому використовує тільки одну пару проводів.
VDSL
Технологія VDSL є найбільш «швидкої» технологією xDSL. Вона забезпечує швидкість передачі даних «низхідного» потоку в межах від 13 до 52 Мбіт / с, а швидкість передачі даних «висхідного» потоку в межах від 1,5 до 2,3 Мбіт / с, причому по одній парі телефонних проводів. У симетричному режимі підтримуються швидкості до
26 Мбіт / с. Технологія VDSL може розглядатися як економічно ефективна альтернатива прокладанню волоконно-оптичного кабелю до кінцевого користувача. Однак, максимальна відстань передачі даних для цієї технології складає від300 метрів до 1300 метрів . Тобто, або довжина абонентської лінії не повинна перевищувати даного значення, або оптико-волоконний кабель повинен бути підведений ближче до користувача (наприклад, заведений у будівлю, в якій знаходиться багато потенційних користувачів).
|
|