Пиши Дома Нужные Работы

Обратная связь

ЗМ 3. Мистецтво Мистецтво Стародавньої Греції та Риму.

СРС - Мистецтво Егеїди (Кріто - Мікенське) і мистецтво

Стародавньої Греції Гомерівського періоду(2 години).

 

Контрольні запитання:

1. Мистецтво Трої і Кріту.

2. Мистецтво Тірінфа і Мікен.

3. Економічна і соціальна історія гомерівської Греції.

4. Архітектура.

5. Дайте визначення термінів «Наос» («Целла»).

6. Ксоани та дрібна пластика.

7. Статуя Гери з о. Самос. 570 – 560 рр. до н.е. Мармур. Висота 1,92 м. Париж,

Лувр.

8. Вази геометричного стилю.

9. Дайте визначення терміну «Меандр».

10. Дипілонські амфори.

 

Література:

1. История зарубежного искусства: Учебник / Под ред. М. Т. Кузьминой, Н. Л.

Мальцевой. - М., 1984, с. 41 - 46.

2. Янсон Х. В., Энтони Ф. Янсон. Основы истории искусств. - СПб., 1996, с. 62 -

69.

3. Інтернет.

План лекційного заняття № 3. Мистецтво Стародавньої Греції періоду Архаїки(2 години).

 

Соціально-економічне становище Стародавньої Греції в період Архаїки. Наука і культура. Міфологія і релігія. Планування полісів. Типи храмів, їх композиції та будівельна техніка. Ордерна система. Куроси та кори. Висячі сади цариці Семіраміди у Вавілоні (Месопотамія).

 

Контрольні запитання:

1. Дайте визначення термінів «Античність» та «Архаїка».

2. Особливості соціально-економічного життя Стародавньої Греції періоду

Архаїки.

3. Розвиток науки і культури.

4. Міфологія і релігія та їх вплив на мистецтво Стародавньої Греції.

5. Дайте визначення термінів «Акрополь» та «Агора».

6. Периптер, його композиція.

7. Дайте визначення терміну «Ордер».

8. Історія виникнення доричного ордера і його особливості.

9. Характерні риси іонічного ордера, дата і місце його створення.



10. Корінфський ордер, його загальна характеристика.

11. Архітектура доричного ордера, її типи, стилістика та будівельні

матеріали:

- Храм Аполлона в Корінфі. Близько 540 р. до н.е. 6х15 колон;

- Храм «С» в Селінунті (Сіцилія). І пол. 6 ст. до н. е. 6 х 15 колон;

- Храм Афіни Афайї на о. Егіна. Кін. 6 – поч. 5 ст. до н.е. 30,5 х 15,5 м. 6 х 12

колон;

- Храм Гери в Пестумі (Італія). І пол. 6 ст. до н.е. 45 х 23 м. 9 х 18 колон;

- Храм Посейдона в Пестумі (Італія). 475 – 460 рр. до н. е. Вапняк. 59,93 х

24,31 м. 6 х 14 колон;

- Храм Деметри в Пестумі (Італія). 510 – 500 рр. до н.е. 6 х 13 колон.

12. Дайте визначення терміну «Діптер».

13. Храм Артеміди в Ефесі (нині м. Сельчук, провінція Ізмір, Туреччина) – 1 з 7

див світу, шедевр архітектури іонічного ордера. Мармур. Архітектори –

Херсіфрон з Кносса (І пол. 6 ст. до н. е.), його син Метаген (ІІ пол. 6 ст. до н.

е.), Пеоній, Деметрій (І пол. 5 ст. до н.е.). 52 х 105 м. Висота колон 18 м.

Пожежа 21.06. 356 р. до н.е. – Герострат.

Архітектор Олександр Хейрократ (ІІ пол. 4 ст. до н.е.). 75 х 142 м. Висота

колон 23 м. Скульптори Скопас і Пракситель.

14. Дайте визначення термінам «Атлант» і «Каріатіда».

15. Скарбниця сіфносців в Дельфах. Близько 525 р. до н.е.

16. Куроси, їх призначення та матеріали.

17. Аттічний курос. Рубіж 7 – 6 ст. до н.е. Мармур. Нью-Йорк, Метрополітен-

музей.

18. Курос з мису Суніон. Бл. 600 р. до н.е. Мармур. Афіни, Національний музей.

19. «Аполлон Тенейський», або Курос з Тенеї (поблизу Корінфа). Бл. 560 р. до

н.е. Мармур. Висота 1,61 м. Мюнхен, Гліпкотека.

20. Полімед Аргоський. Курос Клеобіс. Бл. 600 р. до н.е. Мармур. Висота 216

см. Дельфи, Археологічний музей.

21. Полімед Аргоський. Курос Бітон. Бл. 600 р. до н.е. Мармур. Висота 218 см.

Дельфи, Археологічний музей.

22. Курос з Воломандри (Аттіка). Бл. 565 р. до н.е. Мармур. Афіни,

Національний археологічний музей.

23. Курос Кройсос з Анавіса (Аттіка). Бл. 525 р. до н.е. Мармур. Афіни,

Національний археологічний музей.

24. «Странгфордський курос». 6. ст. до н.е. Лондон, Британський музей.

25. Дайте визначення терміну «Кора».

26. Кора «679» (т. з. «Кора в пеплосі»). З Афінського акрополя. 530 р. до н.е.

Мармур. Висота 1,18 м. Афіни, Музей Акрополя.

27. «Задумчивая кора» (№ 674). Из Афинского акрополя. Кон. 6 в. до н.э.

Мрамор. Афины, Музей Акрополя.

28. Кора, т. з. «Велика хіосянка». 520 р. до н.е. Мармур. Висота 1,82 м. Афіни,

Музей Акрополя.

29. Фрески гробниці Лукана в Пестумі. 5 ст. до н.е. Пестум, Археологічний

музей.

30. Фрески гробницы «Ныряльщика» в Пестуме. 480 г. до н.э. Пестум,

Археологический музей:

- «Ныряльщик». Фреска внутренней части покровной плиты гробницы;

- «Симпосий». Фреска продольной (южной) плиты гробницы. 100 х 256 см;

- «Танцующие греки». Фреска торцовой плиты гробницы;

- «Слуга, наливающий вино». Фреска торцовой плиты гробницы.

 

Література:

1. История зарубежного искусства: Учебник / Под ред. М. Т. Кузьминой, Н. Л.

Мальцевой. - М., 1984, с. 46 - 50.

2. Янсон Х. В., Янсон Энтони Ф. Основы истории искусств. - СПб., 1996, с. 69 -

75, 78 - 81.

3. Інтернет.

 

План лекційного заняття № 4. Мистецтво грецької класики та еллінізму(2 години).

 

Класика – період найвищого розквіту давньогрецької цивілізації і культури. Моральні та естетичні ідеали стародавніх греків і їх вплив на розвиток мистецтва. Архітектура грецької класики. Видатні твори скульптури класичної доби. Містобудування та культові споруди еллінізму. Місцеві художні школи епохи еллінізму.

 

Контрольні запитання:

1. Дайте визначення терміну «Класика».

2. Ансамбль Афінського Акрополя.449 – 447 – 430-ті рр. до н.е.

Реконструкція і сучасний вигляд:

- Мнесікл. Пропілеї. 437 – 432 рр. до н.е. Мармур. Висота колон 10,25 м;

- пінакотека;

- бібліотека;

- Каллікрат. Храм Ніке Аптерос. 449 – 421 рр. до н.е. Мармур. 3,78 х 4,19 м.

Висота колон 4,19 м;

- Архілох і Філокл. Ерехтейон. 421 – 407 рр. до н.е. Мармур. 23,5 х 11,63 м;

- Архілох і Філокл. Портик з каріатідами на південному фасаді Ерехтейона.

421 – 407 рр. до н.е. Мармур. Висота каріатід 2,3 м;

- Іктін і Каллікрат.Парфенон. 447 – 432 рр. до н.е. Мармур. 69,5 х 30,9 м. 8 х

17 колон. Висота колон 10,5 м;

- Фідій. Статуя Афіни – Парфенос для Парфенона. 447 – 438 рр. до н.е.

Хрісоелефантинна техніка. Висота 12 м. Реконструкція;

- Статуя Афіни з м. Варвакіон (поблизу Афін). Римська мармурова копія з

хрісоелефантінної статуї Парфенос Фідія. Висота 1,30 м. 438 р. до н.е.

Афіни, Національний музей;

- Фідій. Статуя Афіни – Промахос на площі Афінського Акрополя. Бл. 460 р.

до н.е. Бронза. Висота 9 м. Реконструкція.

3. Фідій і його учні. Рельефи Афінського Акрополя:

- «Процесія дівчин». Фрагмент зофорного фриза східної частини Парфенона.

447 – 432 рр. до н.е. Мармур. Висота 106 см. Париж, Лувр;

- «Посейдон, Аполлон і Артеміда». Зофорний фриз Парфенона. 440 – 435 рр.

до н.е. Мармур. Висота 106 см. Афіни, Національний музей;

- «Вершники». Зофорний фриз Парфенона. 440 435 рр. до н.е. Мармур.

Висота 106 см. Лондон, Британський музей;

- «Мойри» (Афродіта, Діона і Пейто). Зі східного фронтону Парфенона. 438 -

432 рр. до н.е. Мармур. Лондон, Британський музей;

- «Діоніс». Зі східного фронтону Парфенона. 445 – 440 рр. до н.е. Мармур.

1,25 х 1, 73 м. Лондон, Британський музей;

- «Боротьба лапіфа з кентавром». Метопа Парфенона. 447 – 432 рр. до н.е.

Мармур. Лондон, Британський музей;

- «Кефіс». З західного фронтону Парфенона. 430-ті рр. до н.е. Мармур.

Лондон, Британський музей.

4. Фідій – створювач іконографії грецьких богів:

- Статуя Зевса для храму Зевса в Олімпії – 1 з 7 див світу. 440 рр. до н.е.

Висота 14 м. Хрісоелефантінна техніка. Реконструкція.

- Статуя Афіни Промахос («Лемніянка»). Римська мармурова копия з

бронзового оригіналу. Дрезден, Державний музей Альбертінум.

5. Піфей і Сатір. Гробниця царя Мавзола в Галікарнасі (Бодрум, Туреччина) – 1

з 7 див світу. 355 – 350 рр. до н.е.35,6 х 26,8 м. Висота 50 м. Скульптори

Скопас, Леохар, Бріаксіс, Тимофей.

6. Бріаксіс. Статуя Мавзола. 350 р. до н.е. Мармур. Висота 2,99 м. Лондон,

Британський музей.

7. Бріаксіс. Статуя Артемісії. 350 р. до н.е. Мармур. Лондон, Британський

музей.

8. Поліклет Молодший. Амфітеатр в Епідаврі. 350 – 330 рр. до н.е. Мармур. 14

тис. глядачів.

9. Амфітеатр Діоніса на південному схилі Афінського Акрополя. 5 - 4 ст. до

н.е. Світло-сірий вапняк, мармур. 17 тис. глядачів.

10. Мірон – видатний майстер бронзової скульптури епохи ранньої

класики:

- «Дискобол». Бл. 460 р. до н.е. Римська мармурова копія ІІ ст. з бронзового

оригіналу. Висота 1,63 м. Рим, Національний музей;

- «Афіна і Марсій». Бл. 450 р. до н.е. Бронза. Для Афінського Акрополя.

Реконструкція за римськими копіями:

- «Афіна». Бл. 450 р. до н.е. Римська мармурова копія з бронзового

оригіналу Мірона. Франкфурт-на-Майні, Лібігхауз;

- «Марсій». Бл. 450 р. до н.е. Римська мармурова копія з бронзового

оригіналу Мірона. Рим, Капітолійський музей.

11. Ідеал краси вільного громадянина грецького поліса в творчості Поліклета з

Аргоса:

- «Доріфор». 440 р. до н.е. Висота 212 см. Римська мармурова копія з

бронзового оригіналу. Неаполь, Національний музей;

- «Діадумен». Бл. 420 р. до н.е. Висота 1,98 м. Неоаттіческа мармурова копія

з Делоса з бронзового оригіналу. Афіни, Національний музей;

- «Поранена амазонка». Для храму Артеміди в Ефесі. 430 р.до н.е. Висота

2,06 м. Римська мармурова копія з бронзового оригіналу. Берлін, Державні

музеї.

12. Пракситель – видатний скульптор ліричного напрямку епохи пізньої

класики:

- «Гермес з немовлям Діонісом».Бл. 330 р. до н.е. Мармур. Висота 2,34 м.

Олімпія, Археологічний музей;

- «Отдыхающий сатир». Ок. 340 – 330 гг. до н.э. Мрамор. Римская

мраморная копия. Рим, Капитолийский музей;

- «Аполлон, що вбиває ящірку» («Аполлон Сауроктон»). Бл. 370 р. до н.е.

Мармур. Римська мармурова копія. Ватікан, Музей Піо-Клементіно;

- «Афродіта Кнідська». 350 р. до н.е. Мармур. Висота 2,04 м. Римська

мармурова копія. Мюнхен, Гліпкотека;

- «Афродіта Кнідська». 350 р. до н.е. Мармур. Римська мармурова копія.

Ватікан, Музей Піо-Клементіно.

13. Героїка та драматизм в творчості Скопаса:

- «Амазономахія». Фрагмент рельєфного фриза мавзолея в Галікарнасі

(Бодрум, Туреччина). Бл. 350 р. до н.е. Мармур. Лондон, Британський

музей;

- «Менада» («Вакханка»). 350 р. до н.е. Мармур. Зменшена римська

мармурова копія. Висота 45 см. Дрезден, Державний музей Альбертінум.

14. Лісіпп – виразник реалізму в бронзовій пластиці періоду пізньої

класики,придворний скульптор Олександра Македонського:

- «Геракл з левом». ІІ пол. 4 ст. до н.е. Зменшена римська мармурова копія з

бронзового оригіналу. Санкт-Петербург, Ермітаж;

- «Эрот, натягивающий лук». 330 – 320 гг. до н.э. Высота 1,39 м. Римская

мраморная копия с бронзового оригинала. Рим, Капитолийский музей;

- «Отдыхающий Гермес». ІІ пол. 4 в. до н.э. Римская копия с бронзового

оригинала. Неаполь, Национальный музей;

- «Апоксіомен». 330 -320 рр. до н.е. Римська мармурова копія з бронзового

оригіналу. Ватікан, Музей Піо-Клементіно;

- «Портрет Олександра Македонського». Фрагмент статуї. 330 р. до н.е.

Висота 42 см. Елліністична мармурова копія з бронзового оригіналу.

Стамбул, Археологічний музей;

- «Портрет Сократа». 330 – 320 рр. до н.е. Висота 33,5 см. Римська

мармурова копія з бронзового оригіналу. Рим, Національний музей.

15. Леохар – представник ідеалізуючого напрямку в скульптурі пізньої

класики,придворний скульптор Олександра Македонського:

- «Аполлон Бельведерський». Бл. 340 р. до н.е. Висота 2,24 м. Римська

мармурова копія з бронзового оригіналу. Рим, Ватікан;

- «Артемида – охотница» («Диана Версальская»). Ок. 330 г. до н.э. Высота 2

м. Римская мраморная копия. Париж, Лувр.

16. Дайте визначення терміну «Еллінізм».

17. Олександрія (Єгипет) і Пергам (м. Бергама, Туреччина) – провідні центри

науки і культури еллінистичного світу.

18. Сострат Кнідський. Фаросський (Олександрійський) маяк – 1 з 7 див

античності. 283 р. до н.е.

19. Діонісад (Діонісіад), Орест і Менекрат. Вівтар Зевса на Акрополі Пергама

(м. Бергама, Туреччина). 180 – 160 рр. до н.е. Мармур. 37,7 х 34,6 м.

20. Горельєфи великого фриза (120 м довжина; висота 2,30 м) вівтаря Зевса в

Пергамі:

- «Афина, сокрушающая гиганта Алкионея, Нике и Гея»;

- «Геката и Клитий, умирающий гигант»;

- «Умирающий гигант»;

- «Зевс і гігант Порфіріон»;

- «Ефір і Леон»;

- «Богиня ночі Нікс».

21. Стилістичні особливості скульптури епохи еллінізму.

22. Статуя Ніке Самофракійської. Бл. 200 – 190 рр. до н.е. Мармур. Висота 2,92

м (з постаментом – 3,28 м). Париж, Лувр.

23.Агесандр з Антіохії (Мала Азія). «Венера Мілосська» («Афродіта с о.

Мелос»). 120 р. до н.е. Мармур. Висота 2,35 м. Париж, Лувр.

24.Харес з Ліндоса. Статуя бога сонця Геліоса («Колосс Родосський») – 1 з 7

див античності. 292 – 280 рр. до н.е. Бронза. Висота 30 – 36 м.

25. Агесандр, Афінодор і Полідор. «Лаокоон». 40 – 27 рр.до н.е. Мармур. Висота

2,12 м. Ватікан, Музей Піо-Клементіно.

 

Література:

1. История зарубежного искусства: Учебник / Под ред. М. Т. Кузьминой, Н. Л.

Мальцевой. - М., 1984, с. 50 - 63.

2. Янсон Х. В., Янсон Энтони Ф. Основы истории искусств. - СПб., 1996, с. 76 -

78, 81 - 89.

3. Інтернет.

СРС – Живопис, вазопис, дпм Стародавньої Греції (1 година).

 

Контрольні запитання:

1. Чорнофігурна кераміка.

2. Найкращі твори Ексекія.

3. Червонофігурні вази.

4. Полігнот – великий живописець ранньої класики.

5. Реалістичні засоби зображення в творчості славетних художників епохи

класики – Агафарха, Зевксіса, Паррасія і Тіманфа.

6. Нові досягнення живописців пізньої класики.

7. Художні школи епохи еллінізму.

 

Література:

1. История зарубежного искусства: Учебник / Под ред. М. Т. Кузьминой, Н. Л.

Мальцевой. - М., 1984, с. 56, 57, 59, 60 - 63.

2. Янсон Х. В., Янсон Энтони Ф. Основы истории искусств. - СПб., 1996, с. 76 -

78, 81 - 89.

3. Інтернет.

СРС – ЗМ 4. Мистецтво Месопотамії (2 години).

Контрольні запитання:

1. Архітектура Шумеру і Аккаду.

2. Статуарна пластика і рельєфи.

3. Художнє ремесло.

4. Зодчество Ассірії.

5. Образотворче мистецтво Ассірії.

6. Споруди Нововавілонського царства.

 

Література:

1. История зарубежного искусства: Учебник / Под ред. М. Т. Кузьминой, Н. Л.

Мальцевой. - М., 1984, с. 38 - 41.

2. Янсон Х. В., Янсон Энтони Ф. Основы истории искусств. - СПб., 1996, с. 52 -

59.

3. Інтернет.

 

ЗМ 5. Мистецтво Середньовіччя.

План лекційного заняття № 6. Мистецтво Візантії(2 години).

Створення імперії. Християнство, його вплив на культуру і мистецтво. Типи культового зодчества. Містобудування та світська архітектура. Тематика і художні принципи образотворчого мистецтва. Спадкоємність художніх традицій Візантії.

Контрольні запитання:

1. Походження назви «Візантія».

2. «Золоті ворота» в Константинополі. 5 ст.

3. Іподром в Константинополі (нині площа Атмейдан). 4 ст.

4. Дайте визначення термінам «Базиліка», «Неф», «Нартекс», «Апсида»,

«Конха», «Плінфа».

5. Базилікальні храми Візантійської імперії:

- Церковь Иоанна Предтечи Студийского монастыря в Константинополе. 463

г.;

- Церква Сант-Аполлінаре ін Классе (в гавані Классіс) в Равенні (Італія). І

пол. 6 ст. Мозаїки: «Св. Аполлоній» (конха центральної апсиди) та ін.

- Церква Сант-Аполлінаре Нуово в Равенні. Поч. 6 ст. Мозаїки: «Добрый

пастырь», «Призвание Апостолов Петра и Андрея», «Равеннский порт

Классе (Классис), «Воскрешение Лазаря», «Христос и самаритянка»,

«Умножение хлебов», «Жены-мироносицы у гроба Господня»,

«Пятидесятница» и др. Мозаичный фриз над арками центрального нефа:

«Шествие Св. жен к трону Богоматери», «Шествие Св. мужей к трону

Христа».

6. Загальна характеристика центричного типу храму:

-Мавзолей Галли Плацидії в Равенні. Бл. 440 р. (Нині – церква Св. Назарія і

Кельсія). Мозаїки: «Добрый пастырь» (в люнете над входом), «Св.

Лаврентий» (в люнете над саркофагом), «Голуби» и др.;

- Церква Сан-Вітале в Равенні. 540 – 547 рр. Діаметр купола 15 м. Мозаїки

центральної апсиди: «Христос Еммануїл, Св. Віталій і архієпископ

Екклезій».

7. Виникнення нового типу храму «Купольна базиліка»:

- Анфімій з Тралл, Ісідор з Мілета. Храм Св. Софії в Константинополі. 532 –

537 рр. Висота 55 м. Довжина 77 м. Діаметр купола 31,5 м.

Мозаїки храму Св. Софії в Константинополі:

- «Ісус Христос». З композиції «Деісус» в нартексі.ІІ пол. 13 ст. Смальта;

- «Христос Пантократор, імператор Констянтин ІХ Мономах і імператриця

Зоя». Мозаїка південної галереї. 1042 – 1050 рр. Смальта;

- «Богоматір з імператором Іоанном ІІ Комніном і імператрицею Іриною».

Бл. 1120 рр. Смальта. 2,76 х 2,47 м. Высота сохранившейся части 1,42 м.

8. Хрестово-купольні храми Візантії:

- Церква Богородиці («Панагії Халкейон» - «В кузнецах») в Салоніках

(Греція). 1028 р. Фрески 11 і 14 ст.;

- Католікон монастиря Хосіос Лукас у Фокиді (Греція). 1040-ві рр.;

- Католікон Успіння Божої матері монастиря Дафні (5 км від Афін).1060 –

1070 рр.;

- Церковь Св. Феодоров в Афинах. (Айи-Теодори на площади Клафтамонос).

1049 – 1065 гг.;

- Церковь Капникарея в Афинах. 11 в. Фрески художника 20 в. Кондоглу,

мозаика в тимпане над входом (20 в.);

- Церковь Малая Метрополия (Айос-Элефтериос) на площади Митрополеос

в Афинах. 12 в. Мрамор, белый известняк. 11 х 7 м. Высота 12 м.

(Посвящена также Богоматери Панагии);

- Церква Гюль Джамі в Константинополі. 12 ст. Реконструкція.

9. Грецькі монастирі в скелях Метеора (Фессалія): монастир «Хагіа-Триада»

(«Св. Троицы»). 1420 р.; монастир Руссану. 15 ст.; монастир Валаама. 15 ст.

10. Дайте визначення терміну «Смальта».

 

11. Тематика і стилістичні особливості монументально-декоративного

живопису Візантії 6 – 8 століть:

- Мозаїки церкви Сан-Вітале в Равенні (Італія). 540 – 547 рр. Смальта:

«Шествие императора Юстиниана І со свитой и епископом Максимианом»,

«Императрица Феодора со свитой», «Гостеприимство Авраама («Троица»),

Жертвоприношение Авраама»; «Жертвоприношение Авеля и

Мельхиседека» и др.

12. Створення образотворчого канона для церковного розпису:

- «Христос Пантократор».Мозаїка купола католікона Успіння Богоматері

монастиря Дафніпоблизу Афін. 1060 - 1070 рр. Смальта;

- «Богоматір». Мозаїка центральної апсиди собора в Торчелло (Венеція). 12

ст. Смальта;

- «Різдво Христа». Мозаїка католікона Успіння Богоматері монастиря Дафні

поблизу Афін. 1060 – 1070 рр. Смальта;

- Смальтові мозаїки католікона монастиря Хосіос Лукас у Фокиді (Греція). І

пол. 11 ст.: «Різдво Христово», «Розпяття», «Сошествие во ад» та ін.;

13. Іконопис Візантії:

- Ікона «Володимирська Богоматір». Поч. 12 ст. Дерево, темпера. 100 х 76

см. Москва, ДТГ;

- Ікона «Григорій Чудотворець». ІІ пол. 12 ст. Дерево, темпера. 81 х 53 см.

Санкт-Петербург, Ермітаж.

14. Книжкова мініатюра Візантії:

- «Молитва Иезекииля». Миниатюра из сочинения Григория Назианзина. 9

в.;

- «Вознесение Христа». Миниатюра из сочинения монаха Якова. 12 в.;

- «Преображение». Миниатюра из сочинения Иоанна VІ Кантакузина. 14 в.

Париж, Национальная библиотека.

15. Спадкоємність художніх традицій Ввізантії:

- Собор Сан-Марко у Венеції. 829 – 832 рр. Перебудова в 1073 – 1095 рр., 15

ст.;

- Храм Успения Богородицы (Десятинная церковь) в Киеве. 989 – 996 гг. 35

х 73 м. Реконструкция Ю. С. Асеева по исследованиям М. Каргера;

- Софийский собор в Киеве. 1037 – 1044 гг. 55 х 37 м. Высота 29 м.

Перестройка 17 – 18 вв.

 

Література:

1. История зарубежного искусства: Учебник / Под ред. М. Т. Кузьминой, Н. Л.

Мальцевой. - М., 1984, с. 78 - 89.

2. Янсон Х. В., Янсон Энтони Ф. Основы истории искусств. - СПб., 1996, с. 108

- 123.

3. Інтернет.

 






ТОП 5 статей:
Экономическая сущность инвестиций - Экономическая сущность инвестиций – долгосрочные вложения экономических ресурсов сроком более 1 года для получения прибыли путем...
Тема: Федеральный закон от 26.07.2006 N 135-ФЗ - На основании изучения ФЗ № 135, дайте максимально короткое определение следующих понятий с указанием статей и пунктов закона...
Сущность, функции и виды управления в телекоммуникациях - Цели достигаются с помощью различных принципов, функций и методов социально-экономического менеджмента...
Схема построения базисных индексов - Индекс (лат. INDEX – указатель, показатель) - относительная величина, показывающая, во сколько раз уровень изучаемого явления...
Тема 11. Международное космическое право - Правовой режим космического пространства и небесных тел. Принципы деятельности государств по исследованию...



©2015- 2024 pdnr.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.