Необхідність, суть і значення фінансової інформації

Фінансова інформація — це набір даних (у систематизованій певним способом формі) про:

· господарські ресурси, зобов’язання та фінансові джерела підприємства;

· рівень прибутку й витрат, які дають змогу оцінити очікувані доходи та пов’язані з ними ризики;

· обороти фірми та якість її активів;

· обсяг і якість потоків грошових коштів.

Існує кілька підходів до оцінки діяльності фірми. Один із них — це аналіз фінансових звітів фірми. Він передбачає:

1. Вивчення Звіту про фінансові результати та Балансу підприємства;

2. Порівняння джерел та напрямів використання й розміщення коштів підприємством на певні періоди;

3. Проаналізувати, як пов’язаний звіт про фінансові результати і баланс за допомогою різних коефіцієнтів та співвідношень.

Мета аналізу фінансових звітів— допомогти фінансовим аналітикам обґрунтувати свої фінансові плани, виявити слабкі місця у фінансових операціях підприємства, вжити відповідних заходів, які допоможуть виправити становище, прийняти рішення про най­ефективніше вкладання коштів і ресурсів, скоригувати напрями майбутньої діяльності підприємства.

Аналіз фінансових звітів допомагає також оцінити ліквідність, фінансову стійкість, плато- і кредитоспроможність підприємства.

Фінансова звітність — це сукупність форм звітності, складених на основі даних фінансового обліку з метою надання зовнішнім та внутрішнім користувачам узагальненої інформації про фінансовий стан у вигляді, який зручний і зрозумілий для при-
йняття цими користувачами певних ділових рішень.

У світовій і національній практиці фінансова звітність ґрунтується на принципах:

а) відкритості інформації;

б) зрозумілості фінансової звітності особам, які приймають ділові рішення на її основі;

в) корисності або значущості та вірогідності;

г) припущень і обмежень, які дають змогу для адекватної інтерпретації фінансової звітності.

У фінансовому аналізі фінансового менеджменту використовують такі концепції фінансового обліку: 1) грошового вимірювання; 2) реалізації; 3) обережності; 4) матеріальності; 5) зістав­лення (накопичення); 6) вартості; 7) функціонуючого підприємства; 8) самостійного господарюючого суб’єкта; 9) постійності; 10) розкриття інформації; 11) об’єктивності; 12) подвійності; 13) си­стематичної перевірки.

Зауважимо, що коли необхідно порівняти показники різних підприємство, потрібно бути обережним. Не можна порівнювати показники одного підприємства з іншим тільки тому, що воно належить до тієї самої галузі промисловості. Слід вибирати підприємства однієї галузі промисловості, які мають подібні характеристики, а саме:

· близький асортимент продукції;

· аналогічні розміри;

· єдину дату закінчення фінансового року;

· використання подібної облікової політики;

· застосування подібних методів аналізу (практика оцінки запасів на кінець року).

Мета фінансової звітності — надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових кош­тів підприємства.

Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо:

· придбання, продажу та володіння цінними паперами;

· участі в капіталі підприємства;

· оцінки якості управління;

· оцінки спроможності підприємства вчасно виконувати свої зобов’язання;

· забезпеченості зобов’язань підприємства;

· визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;

· регулювання діяльності підприємства;

· інших рішень.

Фінансова звітність має задовольняти потреби тих користувачів, які не можуть вимагати звітів, складених з урахуванням їх конкретних інформаційних потреб.

Мета і завдання аналізу фінансових звітів

Головна мета аналізу фінансових звітів — дати оцінку результатів ефективності діяльності підприємства за звітний період і його поточного фінансового стану, своєчасно виявляти й усувати недоліки у фінансовій діяльності та знаходити резерви поліпшення фінансового стану підприємства та підвищення його платоспроможності.

При цьому слід вирішити такі завдання:

1) на основі вивчення взаємозв’язку між різними показниками операційної, інвестиційної та фінансової діяльності дати оцінку виконання плану з надходження фінансових ресурсів та їх використання з позиції поліпшення фінансового стану підприємства;

2) зпрогнозувати можливі фінансові результати економічної рентабельності виходячи із реальних умов господарської діяльності й наявності власних і позикових ресурсів, розробити моделі фінансового стану за різноманітних варіантів використання ресурсів;

3) розробити конкретні заходи, спрямовані на ефективніше використання фінансових ресурсів і зміцнення фінансового стану підприємства.

Аналіз фінансових звітів має дати відповіді на два запитання: 1) чи має підприємство прибуток за результатами своєї фінансово-господарської діяльності за рік; 2) чи спроможне підприємство виконати свої зобов’язання і чи не приведе таке виконання зобов’язань до ліквідації фірми у зв’язку з нестачею фінансових ресурсів?

За допомогою аналізу фінансових звітів проводять:

· попередню (загальну) оцінку фінансового стану підприємства;

· аналіз кредитоспроможності підприємства та ліквідності його балансу;

· аналіз платоспроможності та фінансової стійкості підприємства;

· аналіз фінансових результатів підприємства;

· аналіз обігу оборотних коштів;

· оцінку потенційного банкрутства;

· аналіз дохідності (рентабельності);

· аналіз використання капіталу;

· аналіз рівня самофінансування;

· аналіз валютної самоокупності.

Основними джерелами інформації для аналізу фінансового стану підприємстває звітний бухгалтерський баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про власний капітал, Звіт про рух грошових коштів, примітки до фінансової звітності, дані первинного й аналітичного бухгалтерського обліку, які деталізують окремі статті балансу.

Баланс як основне джерело інформації для фінансового аналізу

Баланс — звіт про фінансовий стан підприємства, який відображує на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал.

Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.

Як і будь-яка форма фінансової звітності, баланс містить заголовок, основні її елементи (класи) та підкласи. У заголовку наводиться:

― назва підприємства, його організаційно-правова форма та місце знаходження;

― назва звіту;

― дата, на яку складено звіт;

― валюта, в якій складено звіт, та рівень її точності.

Для вивчення фінансового стану підприємства необхідна інфор­мація про економічні ресурси, що ним контролюються, його фінансову структуру, ліквідність та платоспроможність, а також здат­ність адаптуватись до змін середовища, в якому воно функціонує.

Елементами балансу, безпосередньо пов’язаними з визначенням фінансового стану підприємства та змін у ньому, є:

· активи;

· зобов’язання;

· власний капітал.

Активи і зобов’язання не підлягають згортанню за винятком випадків, передбачених окремими стандартами.