Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці

Згідно із Законом України «Про охорону праці» за порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці (розділ VIII) встановлені різні види відповідальності: дисциплінарна, адміністративна, матеріальна, кримінальна. Передбачена відповідальність як підприємств, так і самих працівників.

Дисциплінарна відповідальність регулюється Кодексом законів про працю і передбачає такі види покарання, як догана та звільнення.

Адміністративна відповідальність — це відповідальність посадових осіб і працівників перед органами державного нагляду, що полягає у застосуванні до них штрафних санкцій. Умови притягнення до адміністративної відповідальності передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення. Ст. 41 КУпАП передбачає, що порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці тягне за собою накладення штрафу на винних осіб у таких розмірах:

на працівників — від 2 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також на громадян — власників підприємств або уповноважених ними осіб — від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Контроль і нагляд за дотриманням законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці, з безпеки проведення робіт здійснюють органи державного нагляду за охороною праці. Інспектори цього департаменту розглядають справи про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення. Невиконання законних вимог посадових осіб департаменту щодо усунення порушень законодавства про охорону праці або створення перешкод діяльності цих органів згідно із ст. 188 КУпАП тягне накладення штрафу на працівників у розмірі від 3 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від 10 до 14.

3.Види планування заходів з о.п.

Планування роботи з охоронипраці на виробництві поділяється на перспективне, поточне та оперативне.

Перспективне планування вміщує найбільш важливі, трудомісткі ідовгострокові заходи, виконання яких, як правило, вимагає сумісної роботикількох підрозділів підприємства. Можливість виконання заходівперспективного плану повинна бути підтверджена обґрунтованимрозрахунком необхідного матеріально-технічного забезпечення і фінансовихвитрат із зазначенням джерел фінансування. Основною формоюперспективного планування роботи з охорони праці є розробленнякомплексного плану щодо покращення стану охорони праці.

Поточне планування здійснюється у межах календарного року черезрозроблення відповідних заходів у розділі "Охорона праці" коллективного договору.

Оперативне планування роботи з охорони праці здійснюється запідсумками контролю стану охорони праці в структурних підрозділах і напідприємстві в цілому. Оперативні заходи щодо усунення виявленихнедоліків зазначаються безпосередньо у наказі по підприємству, якийвидається за підсумками контролю, або у плані заходів, як додатку до наказу.

Планувальні заходи комплексного плану з охорони праці перед-бачають такі пункти:

1. Перспективність.

2. Вибір основного напрямку.

3. Елементи безперервності.

Перспективністькомплексного плану означає розробку заходів зохорони праці в умовах галузі на 5 років.

Вибір основних напрямків передбачає визначення першочерговогорозподілення матеріальних, трудових і фінансових ресурсів галузевогооб'єкту.

Безперервність планування передбачає відповідну зміну комплекснихперспективних планів, коли з часом виявляються неврахованими чинники, що можуть впливати на виробничу діяльність. Основою для комплексних планів поліпшення умов охорони праці ісанітарно-оздоровчих заходів є дані паспортів про технічний і санітарнийстан структурних підрозділів галузевих об'єктів. Вихідними даними длякомплексного планування є аналіз стану техніки безпеки і виробничоїсанітарії, виробничого травматизму і аварійності в галузі, а також перелікорганізаційно-технічних заходів, попередньо складених, для кожногоструктурного підрозділу галузевої організації.

Сюди повинні входити заходи щодо заміни морально і фізичнозастарілого обладнання, модернізації і реконструкції діючих технологічнихпроцесів, будівель і споруд, а також підвищення і оснащення дільницьзасобами технічної безпеки.

При розробці комплексних планів необхідно враховувати засобизахисту повітряного і водного середовища, скорочення числа працюючих ушкідливих і тяжких умовах праці, поліпшення умов праці жінок, підвищеннярівня технічної естетики, поліпшення санітарно-побутового обслуговуванняпрацюючих, ліквідацію шкідливих і небезпечних виробничих чинників нагалузевих об'єктах.

При розробці комплексних планів вказується термін виконання,вартість робіт і відповідальні особи, а також результати, що очікуються відїх впровадження.

Довготривале планування дає можливість розробляти і впроваджуватизаходи, спрямовані на підвищення рівня безпеки праці на всіх технологічнихділянках навчальних закладів. Основою для розробки комплексних планів у

навчальних закладах має стати аналіз виробничого травматизму, професійноїзахворюваності, та умов праці. Такий аналіз розробляється на підставі актівпро нещасні випадки, лікарняних листів про тимчасову втрату

непрацездатності. Важлива паспортизація умов праці, перелік небезпечних ташкідливих виробничих чинників та даних санітарно-технічних паспортівгалузевих об'єктів.__

4.Організація розслідування , склад комісій з розслідування, основні документи.

Комісія з питань охорони праці підприємства. На підприємстві з метою забезпечення пропорційної участі працівників у вирішенні будь-яких питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища за рішенням трудового колективу може створюватися комісія з питань охорони праці.

Комісія складається з представників роботодавця та професійної спілки, а також уповноваженої найманими працівниками особи, спеціалістів з безпеки, гігієни праці та інших служб підприємства відповідно до типового положення, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці1.

Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій. Роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій.

Зміст процедури розслідування, оформлення та обліку результатів здійснюється відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок2.

Нещасний випадок на виробництві — складний юридичний факт. У п. 5 Положення дається перелік подій та обставин, які в сукупності визначають зв'язок нещасного випадку з виробництвом. Наприклад, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті на підприємстві.

Типове положення про комісію з питань охорони праці підприємства, затверджене наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 3 серпня 1993 р. № 72. Рішення комісії мають рекомендаційний характер. Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 р. № 1094.