Електромагнітних полів та випромінювання моніторів

Монітори, сконструйовані на основі електронно-променевої трубки, є джерелами електростатичного поля, м'якого рентгенів­ського, ультрафіолетового, інфрачервоного, видимого, низькочас­тотного, над низькочастотного і високочастотного електромагніт­ного випромінювання (ЕМВ).

Рентгенівське випромінювання виникає в результаті зіткнення пучка електронів із внутрішньою поверхнею екрана ЕПТ. Зазви­чай скло кінескопа непрозоре для рентгенівського випромінювання, при значенні прискорюючої анодної напруги менше 25 кВ енергія рентгенівського випромінювання майже повністю поглинається склом екрана, в той час як при перевищенні цього значення рівень рентгенівського випромінювання значно зростає до небезпечного для здоров'я. У нормально працюючого монітора рівні рентгенівського випромінювання не перевищують рівень звичай­ного фонового випромінювання - менше половини міліРема на годину - набагато нижче допустимого рівня. Із збільшенням відстані інтенсивність випромінювання зменшується в геометричній прогресії.

Джерелом електростатичного поля є позитивний потенціал, який подається на внутрішню поверхню екрана для прискорення електронного променя. Значення прискорюючої анодної напруги для кольорових моніторів може досягати 18 кВ. Із зовнішньої сто­рони до екрана притягаються негативні частинки з повітря, що при нормальній вологості мають певну провідність.

Джерелами ЕМВ є блоки живлення від мережі (частота 50 Гц), система кадрової розгортки (5Гц - 2 кГц), система рядкової роз-гортки (2-400 кГц), блок модуляції променя ЕПТ (5-10 МГц). Електромагнітне поле має електричну (Е) і магнітну (Н) складові, причому взаємозв'язок їх достатньо складний. Оцінка складових електричного і магнітного полів проводиться окремо.

Електромагнітні поля біля комп'ютера (особливо низько­частотні) негативно впливають на людину. Вчені встановили, що випромінювання низької частоти в першу чергу негативно впли­ває на центральну нервову систему, викликаючи головний біль, запаморочення голови, нудоту, депресію, безсоння, відсутність апе­титу, виникнення синдрому стресу. Причому нервова система реа­гує навіть на короткі нетривалі впливи відносно слабких полів: змінюється гормональний стан організму, порушуються біоструми мозку. Особливо впливають вони на процеси навчання і запам'я­товування. Низькочастотне електромагнітне поле може бути при­чиною шкірних захворювань (висипка, себороїдна екзема, роже­вий лишай та ін.), хвороб серцево-судинної системи і кишково-шлункового тракту; воно впливає на білі кров'яні тільця, що призводить до виникнення пухлин, у тому числі і злоякісних. Елек­тростатичне поле великої напруженості здатне змінювати і пере­ривати клітинний розвиток, а також викликати катаракту з наступ­ним помутнінням кришталика.

Рівні електромагнітних випромінювань моніторів, що вважа­ються безпечними для здоров'я, регламентуються нормами MPR II 1990:10 Шведського національного комітету по вимірах і випробовуваннях, що вважаються базовими і більш жорсткими нор­мами ТСО '91, '92, '95, '99 Шведської конфедерації профспілок. Українські нормативні документи ДНАОП 0.00-1.31-99 «Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчис­лювальних машин» та ДСанПіН 3.3.2.007-98 «Державні санітарні правила та норми влаш­тування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режими праці учнів на персональних комп'ютерах»

Вимоги до режимів праці учнів при роботі з персональними
комп'ютерами

Режим праці учнів при роботі з ПК регламентується відповідно ДСанПіН 5.5.6.009-98 «Державні санітарні правила та норми влаш­тування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режими праці учнів на персональних комп'ютерах».

До занять з ПК учні повинні бути допущені після інструктажу ч техніки безпеки.

Раціональний режим навчальних занять учнів передбачає дот­римання регламентованої тривалості безперервної роботи з ПК, регламентованих перерв і їх вчасне проведення. Сигнали про поча­ток перерви слід подавати на екрані монітора. Робота з ПК повин­на проводитись в індивідуальному режимі.

Безперервна робота за монітором ПК повинна тривати не більше:

- для учнів Х-ХІ класів на 1-й годині занять до 30 хвилин, на 2-й годині занять 20 хвилин;

- для учнів VIII-IX класів - 20-25 хвилин;

- для учнів VI-YII класів - до 20 хвилин;

- для учнів II-V класів - 15 хвилин.

При навчанні дітей віком 6 років роботі з ПК безперервні за­няття в індивідуальному ритмі не повинні бути довші 10 хвилин.

Після безперервної роботи за екраном монітора повинні про­водитись вправи протягом 1-2 хвилин для профілактики зорової втоми; через 45 хвилин роботи з використанням комп'ютерів -фізичні вправи для профілактики загальної втоми.

Безперервна робота з ПК учнів Х-ХІ класів при спарених уро­ках не повинна бути більше на першому уроці 25-30 хвилин; на дру­гому - 15-20 хвилин. Дозволяється для них варіант організації за­нять з основ інформатики і обчислювальної техніки, при якому пе­редбачається одна академічна година теоретичних занять, друга година - практичних занять. Практичні заняття містять:

- безперервну роботу за монітором ПК - 25-30 хвилин;

- виконання комплексу вправ для профілактики зорової і ста­тичної втоми - 5 хвилин;

- продовження роботи з комп'ютером до кінця занять - 10-15 хвилин.

При виробничому навчанні учнів старших класів програмуван­ню з використанням ПК в навчально-виробничому комбінаті 50% часу слід відводити теоретичним заняттям, 50% часу - практичним.

Заняття в гуртках програмування з використанням ПК прово­дити не раніше, ніж через годину після закінчення навчальних за­нять в школі. Заняття проводяться в гуртках не більше 2-х разів на тиждень, тривалість яких для учнів 7-10 років не повинна бути більше 45 хвилин; 11-13 років - не більше 60 хвилин. Для профілактики вто­ми школярів в середині занять необхідно проводити перерву тривалістю не менше 10 хвилин, під час якої організовувати фізичні вправи, в тому числі гімнастику для очей і рухові ігри. Комп'ютерні ігри в гуртках повинні проводитись не частіше 1 -2 разів на тиждень тривалістю до 10 хвилин для дітей молодшого шкільного віку і до 15 хвилин - для дітей середнього і старшого шкільного віку.

В період шкільних канікул організовуються заняття в школах «Юних програмістів» тривалістю від 2-х до 4-х тижнів. Загальна тривалість роботи з ПК під час канікул повинна становити на протязі дня:

- для школярів 8-10 років - 1 заняття тривалістю 45 хвилин;

- для школярів 11-13 років - 2 заняття по 45 хвилин;

- для школярів 14-16 років - 3 заняття по 45 хвилин.

Заняття з ПК в школах «Юних програмістів» для учнів 10 років слід проводити в ранкові години, для учнів 11-13 років - одне за­няття проводити в першій половині дня і одне - в другій, для учнів 14-16 років два заняття проводити в першій половині дня і одне - в другій. Комп'ютерні ігри в школі «Юних програмістів» слід про­водити не більше одного разу на день з тривалістю не більше 10 хвилин для дітей молодшого шкільного віку і 20 хвилин для дітей середнього і старшого шкільного віку. Регламентовані перерви для відпочинку під час канікул слід проводити тривалістю 5 хвилин че­рез кожні 20 хвилин роботи і 10-15 хвилин - через кожні 45 хвилин роботи. Перерви слід проводити на відкритому повітрі з викорис­танням спортивних ігор.

Питання для контролю та самоконтролю

1. Які ви знаєте гігієнічні вимоги до організації і обладнання робочих місць з ПК?

2. Які ви знаєте вимоги до режимів праці і відпочинку при роботі з персональними комп’ютерами?

3. Які існують санітарно-гігієнічні вимоги до параметрів навколишнього середовища кабінетів і класів з ПК?

4. Які вимоги до мікроклімату ви знаєте?

5. Які вимоги до освітлення приміщень та робочих місць?

6. Що включають в себе вимоги, що забезпечують захист учнів від шуму і вібрації?

7. Як здійснюється захист учнів від впливу іонізуючих та неіонізуючих електромагнітних полів та випромінювання моніторів?

8. Які вимоги до режимів праці учнів при роботі з персональними комп'ютерами?

9. Яка визначена загальна тривалість роботи з ПК під час канікул протягом дня?

Практична робота №3