Вимоги безпеки праці при виконанні робіт

Техніка безпеки на території підприємства

До засобів попередження травматизму відносяться:

ü Огородження небезпечних місць;

ü звукова та світлова сигналізація;

ü попереджувальні написи;

ü засоби індивідуального захисту.

Огороджувальні пристрої використовують для ізоляції частин машин та механізмів, які рухаються; місць, де відлітають частини з матеріалу, який оброблюється; небезпечних по напрузі; електропровідних частин обладнання; зон та ділянок, де є постійна небезпека шкідливої дії на людину температури, вимірювання.

Сигналізація безпеки – засіб попередження про те, що поступає небезпека і сама сигналізація не усуває можливі наслідки.

Тому тут можливий фактор знань та свідомої дії працюючих по сигналізації безпеки. До сигналізації безпеки відносяться світло-кольорові та звукові сигнали.

Знаки безпеки діляться на 4 групи:

ü забороняючи (курити, заходити, гасити водою і т.д.);

ü попереджувальні (про можливий вибух, ураження струмом, отруєння);

ü наказуючі – для дозволу обумовленої дії робітників тільки при виконанні конкретних вимог безпеки роботи;

ü вказівні – вказують місце знаходження об’єктів, пунктів і т.д.

Засоби індивідуального захисту

До засобів індивідуального захисту відносяться:

ü засоби захисту органів зору(окуляри, наголовні щити);

ü засоби захисту органів дихання (респіратори, протигази);

ü засоби захисту органів слуху;

ü засоби захисту органів рук;

ü засоби захисту органів ніг;

ü засоби захисту органів шкіри тіла людини.

Правила поведінки на території підприємства

Необхідно користуватися установленими проходами та переїздами, не ходити там, де можуть бути небезпечності.

Забороняється ходити близько там, де піднімається вантаж. Особливо небезпечно проходити і знаходитись під піднятим і висячим вантажем.

Люки, криниці, ями, канави повинні бути надійно закриті або мати огородження. Перестрибувати або переходити по випадковим, або не спеціально обладнаними проходами – забороняється.

Техніка безпеки роботи в виробничих цехах

Машини та механізми представляють потенціальну небезпеку з точки зору техніки безпеки. Тому безпечність праці на машинах та обладнанні досягається експлуатації їх в суворому відношенні з вимогами техніки безпеки, допускати до роботи на них робітників спеціально навчених та проінструктованих безпечним методом роботи. Ні в якому разі не можна передовіряти свою роботу іншому.

Не можна знімати, відкривати та установлювати огорожі під час роботи машини та механізмів. Чистити, змащувати, оглядати, ремонтувати машини необхідно тільки при зупинці та повному їх відключенні.

Категорично забороняється надівати та знімати приводні ремні, проводити прибирання електрообладнання та електроосвітлювальних приладів, які знаходяться під напругою.

Під час роботи може припинятися подача електроенергії, в цьому випадку необхідно відключити електродвигун.

Якщо робітник залишає робоче місце, він повинен зупинити та відключити обслуговуючий механізм.

Перта допомога при ураженні електричним струмом

Причинами ураження електричним струмом може бути випадок під час роботи з технічними електричними засобами, пряме дотикання до провідника або джерела струму і непряме – через електричну дугу.

Перша допомога складається з двох етапів: звільнення потерпілого від дії струму, і надання йому долікарської медичної допомоги.

По перше, необхідно швидко відключити ту машину, до якої доторкується потерпілий. Якщо не можна швидко відключити машину - необхідно потерпілого звільнити від електричного струму. Для цього необхідно користуватись сухою палкою, дошкою, мотузкою, одягом або іншим не електропровідним матеріалом.

Після звільнення потерпілого необхідно надати медичну допомогу. Якщо потерпілий в свідомості, то йому необхідно забезпечити повний спокій, а якщо без свідомості - необхідно покласти потерпілого на сухе місце, накрити ковдрою, забезпечити доступ свіжого повітря, розстебнути одяг, розтирати тіло. Якщо потерпілий дихає слабо або за відсутності у нього ознак життя ( немає дихання, серцебиття і пульс відсутні, зіниці розширені й не реагують на світло) терміново приступають до оживлення потерпілого - штучного дихання і непрямого масажу серця.

Штучне дихання буває: із рота в рот; із рота в ніс.

Штучне дихання можна чергувати з закритим масажем серця.

Протипожежні засоби

У приміщенні цехів усі проходи, евакуаційні виходи, коридори, тамбури, підходи до обладнання, засобів пожежогасіння, засобів зв'язку повинні бути вільними.

Своєчасно усунення виникнення пожежі можливе при наявності та вмілому використанні різних засобів гасіння пожежі. До них
відносяться: відра, багри, лопати, пісок, вода, а також хімічні
вогнегасники.

Для гасіння пожеж електроустановок та електромережі, які знаходяться під напругою, використовують вуглекислотні або порошкові вогнегасники.

Види інструктажів

- вступний інструктаж на робочому місці.

- первинний інструктаж на робочому місці.

- поточний інструктаж.

- повторний інструктаж.

- позачерговий інструктаж.

Перша медична допомога при нещасних випадках

При ураженні необхідно закрити рану стерильним бинтом або чистим рушником, змоченим йодом.

При кровотечі необхідно закрити рану з індивідуального пакета та тісно забинтувати. При сильній кровотечі необхідно накласти джгут або пальцями здавити кровоносні судини і викликати лікаря.

При опіках - покрити опік стерильним матеріалом, зверху покласти вату, все закріпити бинтом, після чого направити потерпілого в медпункт.

При переломі або вивиху ключиці необхідно накласти тісну пов'язку, при переломі передпліччя, плеча або стегна - шину.

При непритомності (отруєнні) потерпілого необхідно покласти на спину, опустити голову та трохи підняти ноги, влити йому в рот холодної води, потім дати понюхати нашатир.

При запорошенні очей ні в якому разі не можна виймати сторонні предмети брудними руками, брудною хустинкою і т.п. Якщо пилинка не виходить при морганні, необхідно промити око розчином борної кислоти або теплою кип'яченою водою, відігнувши вію, при цьому потерпілий повинен лежати, а розчин капати в зовнішній кут ока.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Анфимова А. А., Захарова Т. И., Татарская А. А. Кулинария. – М.: ИНФРа-М, 2000.

2. Арустамов З.А., Ванукевич А.С., Худайшукуров Т. Технологическое проектирование предприятий общественного питания в потребительской кооперации. – М.: Финансы и статистика, 1999.

3. Болданова М. А., Смирнова З. М., Болданов Г. А., Организация на предприятиях общественного питания. – М.: Экономика, 2000.

4. Довідник керівника підприємства громадського харчування. – К.: Економіка, 2004.

5. Єгупов Ю.А. Організація виробництва на підприємстві. – К.: Центр навчальної літератури, 2006.

6. Нечипорук О. Організація роботи підприємств харчування. – К.: Економіка, 2002.

7. Общие требования к производственным помещениям и организации рабочих мест //

8. Старовойт Л.Я., Шинкаренко О.П., Сидорчук Т.П. Устаткування підприємств громадського харчування. – Львів “Оріяна-Нова” 2001.