Вимоги до сучасного класного керівника

ЛЕКЦІЯ № 1

ТЕМА: Особистість класного керівника

МЕТА: Поглибити знання студентів про роль класного керівника та його значення в житті людини, колективу; познайомити з його функціями, правами та обов’язками. Розвивати пам’ять, мислення. Виховувати інтерес та повагу до праці класного керівника.

Дидактичні засоби навчання:

Література:

1) Даниленко М.В. Педагогічні задачі. – К: Вища школа, 1991. С.92 – 94

2) М.М. Фіцула Педагогіка: Навчальний посібник. - К.: Академвидав, 2005.

3) Макаренко А.С. Лекції про виховання дітей // Твори: В 7 т. – Т.4 – к., 1954.

4) Н.Є. Мойсеюк. Педагогіка: Навчальний посібник. - К, 1999.

5) Н.П. Волкова. Педагогіка: Посібник. - К, 2002.

6) О..Я. Савченко. Дидактика початкової школи. - К: Генеза, 1999.

7) ОМ. Степанов, М.М.Фіцула. Педагогіка: Навчальний посібник. - Київ: Академвидав, 2005.

8) Педагогіка /за ред.. Омеляненко. – С. 60-67.

9) Положення про класного керівника

10) Професіограма класного керівника

ХІД ЗАНЯТТЯ.

І. Організаційний етап.

ІІ. Ввідно-підготовчий етап.

1. Актуалізація опорних знань:

- Кого називають класним керівником?

- Яке значення має класний керівник для особистісного розвитку особистості школяра?

1. Повідомлення теми та мети лекції.

ІІІ. Навчально-програмний етап.

1) Ознайомлення студентів з планом лекції.

План

1. Призначення класного керівника.

2. Вимоги до класного керівника.

3. Функції класного керівника.

4. Права та обов’язки класного керівника.

2) Вивчення нового матеріалу (матеріали до лекції додаються.)

ІV. Зворотній зв'язок.

- Чому роль класного керівника у формуванні особистості школяра є визначальною?

V. Заключний етап.

Домашнє завдання : теоретичний матеріал з теми, опрацювати «Положення про класного керівника» та «Професіограму класного керівника»

Матеріали до лекції

ТЕМА: Особистість класного керівника

План

1. Призначення класного керівника.

2. Вимоги до класного керівника.

3. Функції класного керівника.

4. Права та обов’язки класного керівника.

Призначення класного керівника.

У житті кожної людини, яка свого часу була учнем, помітну роль відігравав класний керівник. Впродовж довгих років шкільництва педагог-вихователь стояв найближче до витоків духовного становлення учнів. "У вихованні, — писав К.Д. Ушин-ський, — все повинно базуватися на особі вихователя, тому що виховна сила виливається тільки з живого джерела людської особистості. Ніякі статути і програми, ніякий штучний організм закладу, хоч би як хитро він був придуманий, не може замінити особистості в справі виховання"¹.

В.О. Сухомлинський також надавав професійним виховате­лям провідну роль у духовному становленні юної особистості. "Вихователь, — писав педагог, — це особа, яка за дорученням народу має повсякденний доступ до найдорожчого народного багатства — душі, розуму, почуттів дітей, підлітків і юнаків. Перед ним, з одного боку, моральні цінності, створені, вистраж­дані протягом століть, з другого — багатство народу, його май­бутнє, його надія — молоде покоління. Вихователь творить най­більше багатство суспільства — людину"².

Тому класними керівниками призначають найбільш досвід­чених учителів-вихователів. Як правило, кожен класний керів­ник вважає доцільним працювати з одним дитячим колекти­вом впродовж тривалого часу (5—7 років).

У Положенні про середню загальноосвітню школу України зазначено, що повсякденне керівництво навчально-виховною робо­тою в класі здійснює класний керівник, призначений адмі­ністрацією школи з числа вчителів, що викладають у ньо­му. Він повинен забезпечити розв'язання таких завдань: виховання в учнів культури поведінки, формування в них високих моральних якостей; забезпечення єдності педаго­гічних вимог з боку сім'ї і школи; організація в разі потре­би допомоги учням (навчальної, матеріальної, моральної); проведення заходів, які передбачають зміцнення здоров'я учнів; організація суспільно корисної праці учнів, ведення документації класу; будування взаємин з учнями та їхніми батьками на демократичних засадах, співробітництві, сприяння розвитку самоврядування учнів.

Класний керівник – це педагогічний працівник, який здійснює педагогічну діяльність з колективом учнів класу, навчальної групи професійно-технічного навчального закладу, окремими учнями, їх батьками, організацію і проведення позаурочної та культурно-масової роботи, сприяє взаємодії учасників навчально-виховного процесу в створенні належних умов для виконання завдань навчання і виховання, самореалізації та розвитку учнів (вихованців), їх соціального захисту.

Класний керівник у визначенні змісту роботи керується:

ü Конституцією України,

ü Конвенцією ООН про права дитини,

ü Законами України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про позашкільну освіту”, “Про професійно-технічну освіту”,

ü іншими законодавчими і нормативно-правовими актами України, а також Положенням про класного керівника.

Вимоги до сучасного класного керівника

Виконання завдань, функцій, реалізація змісту виховної роботи з класом вимагає від класного керівника необхідного рівня підготовки. Професіограма (перелік науково обґрунто­ваних вимог) класного керівника включає такі компоненти:

1. Якості та властивості особистості: громадська та моральна зрілість, установка на діяльну участь в оновленні економічного, політичного та духовного життя суспільс­тва, суспільна активність, любов, гуманне ставлення до ді­тей (людей), позитивне ставлення до роботи з дітьми різних національностей, покликання до педагогічної діяльності, потреба займатися нею, захопленість нею, переконаність у її суспільній і особистісній значущості, прагнення до само­освіти і самовиховання, до предмета, що викладається, прагнення до новаторства й активної творчості в роботі, нахил до науково-дослідницької діяльності, творчо-прак­тичний склад мислення, педагогічна уява; інтуїція, умін­ня розподіляти і зосереджувати увагу, швидкість переходу від процесу збудження до гальмування, витримка і само-опанування, вимогливість і тактовність, готовність при­йти на допомогу, відвертість, терпіння, винахідливість, оптимізм, твердість і послідовність у словах і діях, органі­зованість, відповідальність, діловитість, комунікабель­ність, благородство, скромність, чесність, повага до дітей, справедливість, самокритичність, спостережливість, ви­разне і впливове мовлення, інверсія, емпатія, альтруїзм, зібраність, акуратність, зовнішня охайність.

2. Знання: основ педагогіки і психології, теорії і методики виховної роботи, анатомо-фізіологічно-гігієнічні, змісту навчального предмета і методики його викладання, змісту і методів роботи з батьками, громадськістю, важкими дітьми, дітьми різних національностей; організаційних принципів управління навчанням і вихованням, системи міжособистісних стосунків у колективі, вікових, соціальних та індивідуальних особливостей дітей, політики, історії, краєзнавства, особливостей національних відношень, моралі, етики, естетики, культури, мистецтва, техніки, права, науки, літератури, релігієзнавства, екології, основ сімейного життя.

3. Уміння і навички:

а) конструктивні: планувати виховну роботу, відбирати доцільні види діяльності і матеріал до заходів, планувати перспективні лінії розвитку колективу і кожної особистості, здійснювати індивідуальну програму виховання кожного учня в колективі, індивідуальний підхід до учнів;

б) організаторські: виявляти і організовувати актив класу, керувати ним, організовувати різнопланову колективну та індивідуальну діяльність учнів, розвивати їхню активність, здійснювати контроль і допомогу у виконанні учнями
доручень, організовувати роботу з батьками і громадськістю;

в) комунікативні: встановлювати педагогічно доцільні стосунки з учнями, батьками, вчителями, регулювати внутріколективні і міжколективні відношення, схиляти до себе учнів, батьків, знаходити потрібні форми спілкування, передбачати результат педагогічного впливу на сто­сунки з учнями;

г) діагностичні: здійснювати педагогічну діагностику педагогічного процесу, організовувати педагогічні явища, ставити і розв'язувати педагогічні завдання, висувати гі­потези, здійснювати нескладний експеримент, узагальню­вати матеріал, коректувати і критично оцінювати свою діяльність, прогнозувати засоби і методи роботи, використо­вувати передовий досвід;

ґ) прикладні: масово-ігрові (співати, малювати, танцю­вати, виразно читати, грати на музичних інструментах, працювати з ТЗН), спортивно-туристичні;

д) педагогічна техніка: володіння культурою і техні­кою мовлення, мімікою, жестами, вміння надавати облич­чю необхідного виразу, голосу — інтонацію, уміння заці­кавлювати, навіювати, стримувати учнів, організовувати себе, посилювати внутрішнє збудження та гальмування.

Така професіограма сприяє ефективному профвідбору абітурієнтів, підготовці майбутніх педагогів до виконання у майбутньому функцій класного керівника, підбирати кан­дидатури на класного керівника в педагогічному колективі.

Функції класного керівника

Діагностична функція. Передбачає вивчення класним керівником учнів свого класу. Знання особливостей дітей, їхніх інтересів, нахилів, потреб, рівня вихованості, мотивів поведінки та інших якостей дає змогу класному керівнику скласти цілеспрямований і дієвий план виховної роботи, організувати результативний щоденний виховний вплив на учнівський колектив загалом і на кожного учня зокрема [4: 398].

Організаторська функція. Полягає в умінні залучати колектив класу до різних видів виховної діяльності: пізнавальної, що забезпечує уявлення учнів про навколишню дійсність; суспільно корисної, спрямованої на загальну користь і благо; ціннісно-орієнтаційної, яка розкриває учням духовні та матеріальні соціально значущі цінності й орієнтує на них їх поведінку; художньо-творчої, що дає учням можливість реалізувати індивідуальні творчі задатки та здібності; вільного спілкування, організації дозвілля учнів, що взаємозбагачує їх [4: 398].

Виховна функція. Вона є найскладнішою в діяльності класного керівника. План виховної роботи в класі визначає зміст, форми і методи виховної діяльності. Класний керівник складає його з урахуванням загального змісту й методики виховання учнів у національній школі. Передусім виховна діяльність класного керівника передбачає підготовку і проведення запланованих виховних заходів, які є дієвим засобом формування в учнів соціально цінних мотивів поведінки, здорових інтересів, духовних потреб, почуттів, позитивних моральних, правових, трудових, естетичних та інших якостей. Класний керівник повинен продумати, як залучити якомога більше членів дитячого колективу до підго товки і проведення виховного заходу, знайти кожному конкретну справу, бо лише за таких умов це стане справою самих учнів, за яку вони вболіватимуть, до якої ставитимуться з почуттям відповідальності [4: 399].

Координаційна функція. Полягає у спрямуванні класним керівником виховних зусиль усіх педагогів, батьків і представників громадськості на позитивні результати у вихованні учнів.

Стимулююча функція.Полягає у своєчасному виявленні зрушень на краще в розвитку кожного учня класу і відповідному заохоченні його до наступних корисних дій і вчинків [4: 400].

Контролююча функція. Метою цієї функції є забезпечення постійного вдосконалення виховного процесу. Реалізація функції контролю передбачає виявлення з одного боку позитивних результатів, а з іншого – причин недоліків і виникаючих в процесі виховання проблем. Контроль за роботою класного керівника – це не стільки контроль з боку адміністрації школи, скільки самоконтроль [5: 15].

Корекційна функція.На основі аналізу результатів контролю, здійснюється корекція роботи классного керівника як з класом в цілому, так і з конкретною групою учнів або окремим учнем. Корекція – це завжди сумісна діяльність класного керівника і колективу класу в цілому, групи або окремих учнів [5:15].

Соціальна функція. Вивчення вихователем об’єктивних і суб’єктивних чинників, які впливають на формування та розвиток особистості й виявлення найбільш сприятливих з них, що нейтралізують небажаний вплив; аналіз умов засвоєння дитиною ціннісно-нормативної системи суспільства; вироблення навичок соціальної поведінки [2: 314].

Оскільки всі ці функції зобов’язані виконувати класні керівники і старшої, і середньої, і початкової школи, то ми їх назвали загальними. Однак робота класного керівника початкових класів має і певні особливості, на які вказують в своїх працях С.П. Баранов С.Ф. Збандуто, Г.Д. Мітін, М.В. Савін та ін. Враховуючи їх, ми виділили ряд специфічних функцій класного керівництва початкової школи.

Інтеграційна функція. Вчитель-вихователь молодших школярів відповідає і за навчальний процес, і за всю виховну роботу з учнями одного класу. У зв’язку з тим, що учні початкових класів ще багато чого не вміють робити самостійно, вчителю-вихователю доводиться виступати і в ролі організатора цікавих справ, і в ролі ви конавця. Він у процесі різноманітної позакласної діяльності показує приклад працелюбства, уміння прийти на допомогу, ввічливості тощо.

Самоконтролююча функція. Авторитет вчителя-вихователя є найбільшим у початковій школі. Для учнів початкових класів вчитель стає головним наставником, товаришем, другим батьком і матір’ю. Вони не вміють оцінити якості особистості, професійні знання та уміння свого вихователя, проте він завжди для них є тим ідеалом, зразком, поведінку якого вони намагаються копіювати. Дуже важливо, щоб вчитель зберігав і зміцнював свій авторитет серед дітей, використовував його для ефективного впливу на формування особистості кожного школяра. Тому, знаходячись постійно серед учнів, класний керівник весь час повинен контролювати свій настрій, поведінку, мову.

Емоційно-орієнтаційна функція. В.О. Сухомлинський підкреслював, що "характер діяльності молодшого школяра значно більшою мірою визначається його емоціями, ніж іншими компонентами психіки" [6], тому учні початкових класів надзвичайно емоційні, до того ж сприймання важливих загальнолюдських, національних,

громадянських цінностей відбувається у них через емоції. Вихователю необхідно дбати про те, щоб виховний вплив на учнів відбувався в емоційній формі, йому необхідно сторювати умови для розвитку позитивних емоцій і почуттів.