Обратная связь
|
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЧАСУ ВІДПОЧИНКУ Стаття 66. Перерва для відпочинку і харчуванняПрацівникам надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва не включається в робочий час. Перерва для відпочинку і харчування повинна надаватись, як правило, через чотири години після початку роботи.Час початку і закінчення перерви встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку.Працівники використовують час перерви на свій розсуд. На цей час вони можуть відлучатися з місця роботи.На тих роботах, де через умови виробництва перерву встановити не можна, працівникові має бути надана можливість приймання їжі протягом робочого часу. Перелік таких робіт, порядок і місце приймання їжі встановлюються власником або уповноваженим ним органом за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації.{Стаття 66 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4617-10від 24.01.83; Законами N 871-12 від 20.03.91, N 1096-IV (1096-15) від 10.07.2003}. Продовження додатка 1
Стаття 67. Вихідні дніПри п’ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні – один вихідний день. Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п’ятиденному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, визначається графіком роботи підприємства, установи, організації, погодженим із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації, і, як правило, має надаватися підряд із загальним вихідним днем. У випадку, коли святковий або неробочий день (Стаття 73) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого. З метою створення сприятливих умов для використання святкових та неробочих днів (Стаття 73), а також раціонального використання робочого часу Кабінет Міністрів України не пізніше ніж за три місяці до таких днів може рекомендувати керівникам підприємств, установ та організацій перенести вихідні та робочі дні у порядку і на умовах, установлених законодавством, для працівників, яким встановлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. Власник або уповноважений ним орган у разі застосування рекомендації Кабінету Міністрів України не пізніше ніж за два місяці видає наказ (розпорядження) про перенесення вихідних та робочих днів на підприємстві, в установі або організації, погоджений з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).{ Стаття 67 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4617-10від 24.01.83; Законами N 35/95-ВР від 27.01.95, N 785/97-ВР від 26.12.97, N 576-XIV ( 576-14 ) від 08.04.99, N 1096-IV ( 1096-15 ) від 10.07.2003, N 2914-VI (2914-17 ) від 11.01.2011 }. Продовження додатка 1
Стаття 71. Заборона роботи у вихідні дні. Винятковий порядок застосування такої роботиРобота у вихідні дні забороняється. Залучення окремих працівників до роботи у ці дні допускається тільки з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації і лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством і в частині другій цієї статті. Залучення окремих працівників до роботи у вихідні дні допускається в таких виняткових випадках: 1) для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;2) для відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна;3) для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких надалі залежить нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів;4) для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт із метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення. Залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.{ Стаття 71 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 2240-10від 29.07.81, N 4617-10 від 24.01.83; Законами N 263/95-ВР від 05.07.95, N 639-IV ( 639-15 ) від 20.03.2003, N 1096-IV ( 1096-15 ) від 10.07.2003 }.Стаття 73. Святкові і неробочі дніВстановити такі святкові дні:1 січня – Новий рік;7 січня – Різдво Христове; Продовження додатка 1
8 березня – Міжнародний жіночий день;1 і 2 травня – День міжнародної солідарності трудящих;9 травня – День Перемоги;28 червня – День Конституції України;24 серпня – День незалежності України.Робота також не провадиться в дні релігійних свят:7 січня – Різдво Христовеодин день (неділя) – Пасха (Великдень)один день (неділя) – Трійця. За поданням релігійних громад інших (неправославних) конфесій, зареєстрованих в Україні, керівництво підприємств, установ, організацій надає особам, які сповідують відповідні релігії, до трьох днів відпочинку протягом року для святкування їх великих свят з відпрацюванням за ці дні. У дні, зазначені у частинах першій і другій цієї статті, допускаються роботи, припинення яких неможливе через виробничо-технічні умови (безперервно діючі підприємства, установи, організації), роботи, викликані необхідністю обслуговування населення. У ці дні допускаються роботи із залученням працівників у випадках та в порядку, передбачених статтею 71 Трудового кодексу. Робота у зазначені дні компенсується відповідно до статті 107 Трудового кодексу.{ Стаття 73 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2240-10від 29.07.81; Законами N 871-12 від 20.03.91, N 1205-12 від 18.06.91, N 2417-12 від 05.06.92, N 256/96-ВР від 28.06.96, N 1421-XIV ( 1421-14 ) від 01.02.2000, N 639-IV ( 639-15 ) від 20.03.2003 } Стаття 74. Щорічні відпусткиГромадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють Продовження додатка 1
за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.{ Стаття 74 в редакції Закону N 117-XIV ( 117-14 ) від 18.09.98 }.Стаття 75. Тривалість щорічної основної відпусткиЩорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.Особам віком до вісімнадцяти років надається щорічна основна відпустка тривалістю 31 календарний день.Для деяких категорій працівників законодавством України може бути передбачена інша тривалість щорічної основної відпустки. При цьому тривалість їх відпустки не може бути меншою за передбачену частиною першою цієї статті.{ Стаття 75 із змінами, внесеними згідно із Законом N 871-12 від 20.03.91; в редакції Закону N 117-XIV ( 117-14 ) від 18.09.98 }.Стаття 76. Щорічні додаткові відпустки та їх тривалістьЩорічні додаткові відпустки надаються працівникам:1) за роботу із шкідливими і важкими умовами праці;2) за особливий характер праці;3) в інших випадках, передбачених законодавством.Тривалість щорічних додаткових відпусток, умови та порядок їх надання встановлюються нормативно-правовими актами України.{ Стаття 76 в редакції Закону N 117-XIV ( 117-14 ) від 18.09.98 } Стаття 77. Творча відпусткаТворча відпустка надається працівникам для закінчення дисертаційних робіт, написання підручників та в інших випадках, передбачених законодавством. Продовження додатка 1
Тривалість, порядок, умови надання та оплати творчих відпусток установлюються Кабінетом Міністрів України.{ Стаття 77 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4534-11 від 03.09.87; Законом N 263/95-ВР від 05.07.95; в редакції Закону N 117-XIV (117-14 ) від 18.09.98 }.Стаття 77-1. Відпустка для підготовки та участі в змаганняхВідпустка для підготовки та участі в змаганнях надається працівникам, які беруть участь у всеукраїнських та міжнародних спортивних змаганнях. Тривалість, порядок, умови надання та оплати відпусток для підготовки та участі в змаганнях встановлюються Кабінетом Міністрів України.{ Кодекс доповнено статтею 77-1 згідно із Законом N 1724-VI (1724-17 ) від 17.11.2009 }.Стаття 79. Порядок і умови надання щорічних відпусток. Відкликання з відпусткиЩорічні основна та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи надаються працівникам після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації.У разі надання зазначених відпусток до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи їх тривалість визначається пропорційно до відпрацьованого часу, крім визначених законом випадків, коли ці відпустки за бажанням працівника надаються повної тривалості.Щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року.Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості їх відпочинку. Продовження додатка 1
|
|